soborneuprdp@ukr.net

6 вересня 2021, 08:20

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЇ ОБСЛУГОВУВАН

Особливості, які передбачені для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.
В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.
При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.
Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.


Щодо поняття тип ПРРО «Пересувний» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України.


Платники, які звільняються від сплати єдиного внеску за себе

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни, зокрема, до ст. 4 Закону № 2464, а саме: в новій редакції викладено частину четверту та доповнено частинами п’ятою та шостою.
Так, згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (частина п’ята ст. 4 Закону № 2464).
Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).


Щодо права фізичної особи на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).
Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ.
Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.


Cанкції передбачені за несплату або сплату в не повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до абзацу шостого п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ строк, одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Згідно з абзацом другим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.


ДПС та Рада бізнес-омбудсмена співпрацюють
щодо удосконалення механізмів виконання судових рішень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Процедури виконання судових рішень, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних обговорили під час чергової зустрічі експертної групи Державної податкової служби та Ради бізнес-омбудсмена. У зустрічі взяли участь в. о. Голови ДПС Євген Олейніков та заступник бізнес-омбудсмена в Україні Тетяна Коротка. Захід відбувся у рамках дії Меморандуму про партнерство та співпрацю, укладеного між Радою бізнес-омбудсмена та Державною податковою службою України.
«Зобовʼязання держави перед окремим громадянином не менш важливі ніж зобовʼязання громадянина перед державою. Тому там де мова йде про відновлення порушених прав – ми маємо повний консенсус з Радою бізнес-омбудсмена та відповідно будемо продовжувати взаємодію та напрацьовувати нові її форми для прискорення вирішення проблемних питань», – зазначив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков.
За його словами, наразі процес виконання судових рішень прискорився, разом з тим є певна категорія судових рішень, по яких ДПС використовує всі юридичні можливості для того, щоб переконати суд їх скасувати, оскільки вони були винесені без достатніх підстав. По деяких рішеннях взагалі відсутні технічні можливості їх виконання.
Головне завдання податкової служби в частині податкового контролю – забезпечити чесну податкову конкуренцію. Якщо хтось з платників податків отримує незаконні конкурентні привілеї через недостатню сплату податків – це негативно позначається і на міжнародному іміджі держави, і на фінансуванні потреб суспільства.
«Надходження скарг до Ради бізнес-омбудсмена – одна з ознак ефективності її роботи. Адже платникам податків відомо, що звернення до РБО є результативними, відповідно вони будуть частіше звертатися, намагаючись таким чином прискорити виконання судових рішень – це їх право», – підкреслив Євген Олейніков.
Він подякував Раді бізнес-омбудсмена за принципову позицію, уважне ставлення до перевірки звернень та системну роботу з їх аналізу.
Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена домовилися про подальшу взаємодію у напрямі удосконалення процедур виконання судових рішень та досудового врегулювання податкових спорів.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/495568.html


До відома фізичних осіб – підприємців - платників єдиного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/495584.htmlповідомила наступне.
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення лише отриманих доходів.
При цьому, ПКУ визначено максимальні обсяги доходів, що дозволяють перебувати платникам податків на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності в залежності від групи єдиного податку.
У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платником єдиного податку такий платник виключається з реєстру платників єдиного податку та переводиться на загальну систему оподаткування, з обов’язковим веденням обліку доходів та витрат.
Такий платник податків зобов’язаний мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ для платників податків на загальній системі оподаткування об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
За наявності у фізичної особи – підприємця документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, сума донарахованих податків та штрафних санкцій може бути максимально зменшена, що вбереже платника податків від додаткових витрат.
Тож, ДПС зауважує на необхідності отримання у постачальників товарів документів, що підтверджують походження товарів та витрат пов’язаних з веденням господарської діяльності, навіть якщо ведення обліку таких товарів та витрат не передбачено ПКУ.


Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Чуб Ганна про одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями на хвилях Дніпровської філії АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Дніпровська регіональна дирекція UA: ДНІПРО» начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна повідомила про основні положення Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), який набрав чинності 21 липня 2021 року.
Вона зупинилась, зокрема, на наступних питаннях:
- що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування (далі – декларування);
- хто може декларувати та хто не має права подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – одноразова декларація);
- період та порядок подання одноразової декларації; відомості, що відображаються в одноразовій декларації;
- об’єкти декларування;
- які активи не можуть бути об’єктами декларування;
- ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – збір).
Чуб Ганна також акцентувала увагу на гарантіях, передбачених Законом № 1539 для декларантів.
Прийнятий Закон – це спосіб цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.
Одноразове добровільне декларування, яке проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2021 року та передбачає сплату збору – це не тільки унікальна можливість та право фізичної особи задекларувати належні їй активи, а також соціальна відповідальність.


В ІА «МОСТ-Днепр» пройшла пресконференція на тему
«Особливості застосування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Заступником начальника управління – начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксаною Бабкіною нещодавно в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» проведено пресконференцію на тему «Особливості застосування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців».
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ», з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців.
Фізичні особи – підприємця, які застосовують спрощену систему оподаткування, поділяються на групи:
- перша група (здійснюють роздрібну торгівлю з торгівельних місць на ринках, надання побутових послуги визначених в п.291.7 ст.291 Кодексу) без використання праці найманих осіб;
- друга група (здійснюють надання послуг населенню, платникам єдиного податку, виробництво, продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, крім посередницьких послуг з купівлі ,продажу, оренди майна, виробництва продажу ювелірних виробів) використовують працю не більше 10 найманих осіб;
- третя група (здійснюють всі види діяльності, крім заборонених для платників єдиного податку) без обмежень щодо використання праці найманих осіб;
- четверта група, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарі
Протягом 2021 року внесені наступні зміни:
1. Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» з 01.01.2021 внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) збільшено граничного обсягу доходу для застосування спрощеної системи оподаткування. А, саме :
- для першої групи до 167 розмірів мінімальної заробітної плати, (в 2021 році 167*6000= 1002 000грн.).
- для другої групи до 834 розмірів мінімальної заробітної плати, (в 2021 році 834*6000= 5 004 000грн.).
- для третьої групи до 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, (в 2021 році 1167*6000= 7002 000грн.).
2. Крім того, з 01.01.2021 Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» внесено зміни, зокрема, до п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ щодо збільшення загальної площі житлових приміщень та/або їх частин, нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин, яку фізична особа – підприємець платник єдиного податку може надавати в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.
3. Законом України від 14.07.2020 №786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» внесено зміни до вимог для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку щодо ведення Книги обліку доходів (для платників єдиного податку 1-2 та 3 груп, які не є платниками ПДВ) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку 3 групи, які є платниками ПДВ) .
Так, підприємці ведуть облік у довільній формі (робити записи в зошиті, журналі, таблиці Excel або продовжувати вести книгу) шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а не щоденно.
В той же час, залишається обов’язок для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку дотримуватися вимог підпунктів 44.1 та 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання.
Нагадуємо, що зберігати Книгу необхідно протягом трьох років з моменту закінчення звітного періоду, у якому зробили останній запис.
Міністерство Фінансів України наказом від 9 грудня 2020 №752 оновлено форми:
- податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця першої-третьої груп;
- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
Зокрема, у декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця тепер вказуються: електронна адреса, номер телефону та з'явився додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
У декларації платника єдиного податку IV групи з'явилися окремо розрахункова частина декларації для юридичних осіб та ФОП з додатковим додатком «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Податкові декларації подаються за новими формами за податкові звітні періоди 2021 року.
Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Повідомляємо, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області:
кількість фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування постійно зростає і складає 109 189 осіб: на 1 групі 13 227 осіб, на 2 групі – 44 967осіб, на 3 групі – 50 992 особи, на 4 групі – 3 особи (в 2020 році 102 893 особи, в 2018 році 88 722 особи, в 2014 році –72007 осіб, в 2012 році 49847 осіб);
сума єдиного податку сплаченого фізичними особами – підприємцями постійно зростає, для порівняння:
- в 2012 році сплачено 231,7 млн грн,
- в 2014 році - 395,2 млн грн,
- в 2016 році – 853,9 млн грн,
- в 2018 році – 1 603,6 млн грн,
- в 2020 році - 2 243,8 млн грн,
- за І півріччя 2021 року – 1 291,8 млн гривень.
Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області відкрито для співпраці з фізичними особами – підприємцями щодо надання роз’яснень по перевагам застосування спрощеної системи оподаткування.


Інформаційна зустріч з питань соціально-економічного
захисту найманих працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Чергова інформаційна зустріч з питань детінізації трудових відносин днями відбулась у приміщенні ТК «Червона» Металургійного району міста Кривого Рогу. У заході прийняли участь в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов та фахівці управління адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
Валерій Леонов зазначив, що лише легальне працевлаштування гарантує людині її конституційні права та соціальний захист.
«Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, працівники підпадають під ризики, пов’язані з захистом своїх трудових прав у разі скрутних життєвих обставин. Тому наймані працівники повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору», – звернувся до присутніх в.о. заступника начальника ГУ ДПС.
Фахівці ГУ ДПС нагадали присутнім на зустрічі роботодавцям про неприпустимість допущення найманих працівників до роботи без повідомлення податкового органу про прийняття такого працівника.
Під час зустрічі посадовці надали відповіді на запитання присутніх, а також було розповсюджено друковану продукцію.


Закон України № 1539: строк сплати збору
з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» запроваджено одноразове (спеціальне) добровільне декларування для фізичних осіб.
Пунктом 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.


Затверджено нові Узагальнюючі податкові консультації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома платників, що наказами Міністерства фінансів України (далі – МФУ) затверджено нові Узагальнюючі податкові консультації (УПК), а саме:
• наказом МФУ від 20.08.2021 № 480 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів»;
• наказом МФУ від 20.08.2021 № 479 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо заповнення Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній»;
• наказом МФУ від 20.08.2021 № 478 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення»
З текстом УПК можливо ознайомитись на офіційному вебсайті МФУ за посиланням https://mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations


Зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН: дії платника ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:
► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
► договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;
► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.


Помилка у фінансовій звітності: чи необхідно подавати
до контролюючого органу виправлену фінансову звітність?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.
Норми визначені частиною шостою ст. 14 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фіна