17:38
ОТМЕНА ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПРИВАТБАНКА О ВЗЫСКАНИИ ДОЛГА ПО КРЕДИТУ + ШАБЛОНЫ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ
05.02.2020 14:50
Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: gplu.dp@gmail.com
Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: gplu.dp@gmail.com
Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы. Работаем по всей Украине.
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт www.gpl.in.ua
ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ (КЛИЕНТ ОТВЕТЧИК ПО ДЕЛУ):
- заочное решение 2014 г. о взыскании в пользу ПриватБанка кредитного долга с клиента, ссылка на заочное решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37497470
- на основании заочного решение банк получил исполнительный лист и дважды открывал исполнительные производства (№1, №2) , на основании чего на клиенте как должнике было два ареста исполнительной службы №1, №2 и один арест №3 на объекте недвижимости клиента.
ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:
1) ознакомление в исполнительной службе с материалами исполнительного производства №1;
2) ознакомление в суде с материалами судебного дела по которому принято заочное решение;
3) подготовка и подача в суд первой инстанции заявления о пересмотре заочного решения;
4) подготовка и подача в исполнительную службу заявления о снятии с недвижимого имущества должника ареста №3;
5) снятие исполнительной службой с недвижимого имущества должника ареста №3;
6) суд первой инстанции отказал в удовлетворении заявления о пересмотре заочного решения, вот ссылка http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76112586
7) подготовка и подача апелляционной жалобы на заочное решение;
8) удовлетворение апелляции, вот постановление апелляционного суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79305234
9) подготовка и подача ПриватБанком кассационной жалобы и отказ Верховным Судом ПриватБанку в открытии кассационного производства (малозначительное дело), вот ссылка http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80487695
10) подготовка и подача в исполнительную службу заявления о закрытии исполнительного производства №2 и снятия с должника ареста №2;
11) закрытие исполнительного производства №2 и снятия с должника ареста №2;
12) подготовка и подача в исполнительную службу заявления о снятия с должника ареста №1;
13) получение с исполнительной службы отказа в снятии ареста №1;
14) подготовка и подача в местный суд жалобы на противоправные действия государственного исполнителя по исполнительному производству №1 и снятие судом ареста №1;
15) удовлетворение судом жалобы клиента на противоправное действие государственного исполнителя по исполнительному производству №1. Суд при этом обязал отдел исполнительной службы удалить арест (обременение) №1 с клиента, вот ссылка на определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82500752
ШАБЛОНЫ НЕКОТОРЫХ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ:
1. ЗАЯВЛЕНИЕ О ПЕРЕСМОТРЕ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ:
Бабушкінський районний суд
м. Дніпропетровська
49000, м. Дніпро
проспект Дмитра Яворницького, 57
Особа, яка подає заяву (відповідач): _____________________________________
49000, м. Дніпро, вул. _________, буд.
ІПН _________________
тел. 095-235-31-10, e-mail: відсутній
Позивач: Публічне акціонерне товариство
Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»
49094, м. Дніпро
вул. Набережна Січеславська, 50
ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14360570
тел. (056) 7896021, e-mail: невідомий
справа № 200/________/14-ц
суддя Шевцова Т.В.
02.06.2018 р.
Заява
про перегляд заочного рішення
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України 2004 року сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмета спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмета спору.
Проте всупереч вимогам цієї статті позивач не повідомив суд про існування рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від ____________ р. по справі ___________ про стягнення з мне заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
При цьому, дії позивача, щодо дострокового стягнення в судовому порядку всієї суми за договором є фактом дострокового припинення договірних зобов’язань саме 26.05.11 (дата подання позову за першою справою).
Також позивач не повідомив, що 01.06.09 я добровільно передав, а позивач прийняв за актом автомобіль, який було придбано мною за кредитні кошти.
Факт мого добровільного повернення майна, та прийняття його позивачем є самостійною підставою для припинення кредитного договору датою прийняття банком майна. Та усі подальші дії банку зі стягнення заборгованості, нарахування відсотків, неустойки після фактичного припинення договірних відносин – не відповідають законодавству.
Отже зі сторони позивача наявне невиконання ст.131 ЦПК та ст.13 ЦК.
Не відповідає законодавству і стягнення комісії за кредитним договором, оскільки комісія банка не передбачена ст.ст.1046, 1047 ЦК.
Розмір заборгованості за процентами за користування кредитом явно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту. Пеня також значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту. Вказані перевищення не відповідають загальним засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК).
Усе вищезазначене, є суттєвими обставинами, які не були враховані при винесенні заочного рішення від 14 року. В тому числі, в момент прийняття позивачем автомобіля зобов’язання перед банком в мене припинилося добровільним виконанням, що відповідає главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на момент винесення заочного рішення) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав.
Отже, я був позбавлений можливості таких процесуальних дій, які мав на меті зробити, якщо був би присутній на судовому засіданні, в тому числі:
- подання та витребування у банка кредитної справи (де міститься акт про отримання банком авто та заочне рішення від 11 року);
- подання заперечень на позов істотно б вплинули на розгляд справи по суті так як в позовній заяві позивач наводить неправдиву інформацію, яка не співпадає з реальними подіями, щодо фактичних обставин у справі та розміру заборгованості;
- датою 01.06.09 припинення дії кредитного договору, що є підставою для припинення подальшого нарахування заборгованості за тілом кредиту/процентами/пенею.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, для ухвалення заочного рішення від 04 березня 2014 року не було підстав, а тому, керуючись ст. ст. 187, 288 ЦПК України, -
Прошу шановний суд:
Скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 березня 2014 року по справі № 200/_____/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до _____________ про стягнення заборгованості за кредитним договором і призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Додатки:
- клопотання про звільнення ____________ від сплати судового збору;
- клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення;
- копія рішення Бабушкінського районного суду від __________ р. по справі № ___________;
- копія акту від _________________ приймання банком автомобіля від _________________;
- заяви з додатками для позивача.
_____________ _____________
(підпис)
2. ЗАЯВЛЕНИЕ В ИСПОЛНИТЕЛЬНУЮ СЛУЖБУ О СНЯТИИ АРЕСТА №3 С ИМУЩЕСТВА ДОЛЖНИКА:
Начальнику Шевченківського відділу державної виконавчої
служби міста Дніпра Головного територіального управління
юстиції у Дніпропетровській області, код 34984509
вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49101
телефон: (056) 778-04-86, 371-15-81, 371-15-84
Особа, яка звертається
(боржник): ПІБ: _________________________
адреса:________________________
представник: Васильєв Павло Сергійович
вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044
23 серпня 2018 р.
Заява
про зняття арешту з майна боржника у ВП №3
07.11.14 р. державним виконавцем ____________ прийнято постанову про арешт майна та встановлено накласти арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми стягнення 153 443, 62 грн.
13.01.17 р. за постановою від 07.11.14 державним виконавцем __________ здійснено запис про державну реєстрацію обтяжень до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
11.12.17 р. державним виконавцем _____________ на ім’я директора Дніпропетровської філії ДП «СЕТАМ» було направлено заявку на реалізацію в СЕТАМ – житлової нерухомості боржника: ½ частини домоволодіння №__, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. _____________. Вартість майна _________________ грн.
Електроні торги з продажу вищевказаного майна було проведено три рази. Три рази були відсутні допущені учасники торгів, тому майно не було продано з торгів.
17.04.18 р. ВП закрито, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі – Закон), а саме: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Закон допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження Закон передбачає відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване за наслідками проведення третіх торгів, та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою (ч.6 ст.61 Закону).
Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (ч.7 ст.61 Закону).
Згідно до частин 3-5 ст.59 Закону, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно.
На підставі вищевикладеного, -
Прошу:
1. Начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника: ½ частини домоволодіння №___, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. __________________.
2. Про наслідки розгляду заяви повідомити письмово.
Додаток:
- копія нотаріально посвідченої довіреності від _______________ на свого представника Васильєва П.С.
Васильєв Павло Сергійович _____________
3. АПЕЛЛЯЦИОННАЯ ЖАЛОБА НА ЗАОЧНОЕ РЕШЕНИЕ:
Апеляційний суд Дніпропетровської області
вул. Харківська, 13, м. Дніпро, 49000
телефони: (056)744-25-60 (056)744-79-76,
електрона пошта: inbox@dpa.court.gov.ua
через
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
проспект Дмитра Яворницького ,57, м. Дніпро, 49000
тел. канцелярії (056) 744-00-77,
елек. пошта: inbox@bs.dp.court.gov.ua
Особа, яка подає апеляційну
скаргу (відповідач): ПІБ: __________________________, ІПН ________________
вул. _______________ буд.____, м. Дніпро, 49000
тел.095-235-31-10
Позивач: Публічне Акціонерне Товариство
Комерційний Банк "Приватбанк", код 14360570
вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001
засоби зв’язку невідомі
10.09.2018 р.
Апеляційна скарга
на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2014 р. справа 200/______/14-ц про стягнення заборгованості
З оскаржуваним рішенням я не згодний, оскільки вона прийняте з порушенням процесуального права, що підтверджую наступним.
1) Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України 2004 року сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмета спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмета спору.
Проте всупереч вимогам цієї статті позивач не повідомив суд про існування рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13.03.2011 р. по справі 2-5391/11 про стягнення з мне заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Вказану обставину суд першої інстанції при перегляді заочного рішення – не дослідив, що підтверджується змістом ухвали від 22.08.2018 р.
2) Дії позивача, щодо дострокового стягнення в судовому порядку всієї суми за договором є фактом дострокового припинення договірних зобов’язань саме ________________ р. (дата подання позову за першою справою).
3) Позивач не повідомив, що ____________ р. я добровільно передав, а позивач прийняв за актом автомобіль, який було придбано мною за кредитні кошти.
Факт мого добровільного повернення майна, та прийняття його позивачем є самостійною підставою для припинення кредитного договору датою прийняття банком майна. Та усі подальші дії банку зі стягнення заборгованості, нарахування відсотків, неустойки після фактичного припинення договірних відносин – не відповідають законодавству.
Отже зі сторони позивача наявне невиконання ст.131 ЦПК та ст.13 ЦК.
4) Не відповідає законодавству і стягнення комісії за кредитним договором, оскільки комісія банка не передбачена ст.ст.1046, 1047 ЦК.
Розмір заборгованості за процентами за користування кредитом явно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту. Пеня також значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту. Вказані перевищення не відповідають загальним засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК).
5) Суд не дослідив ту обставину, що починаючі з 01.02.2009 року процентна ставка підвищилась банком в односторонньому порядку з 16,08% до 27,48%, без отримання на це моєї згоди. При цьому, розрахунок заборгованості за договором, що мається в матеріалах справи (а.с.5-6) оформлений з порушенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки відсутня інформація ПІБ та посада хто саме склав вказаний розрахунок та чи є у вказаної особи повноваження на такі дії.
Усе вищезазначене, є суттєвими обставинами, які не були враховані при винесенні заочного рішення від 2014 року. В тому числі, в момент прийняття позивачем автомобіля зобов’язання перед банком в мене припинилося добровільним виконанням, що відповідає главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на момент винесення заочного рішення) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав.
Отже, підчас прийняття заочного рішення я був позбавлений можливості таких процесуальних дій, які мав на меті зробити, якщо був би присутній на судовому засіданні, в тому числі:
- подання заяви про застосування позовної давності до вимог позивача;
- подання та витребування у банка кредитної справи (де міститься акт про отримання банком авто та заочне рішення від 2011 року);
- подання заперечень на позов істотно б вплинули на розгляд справи по суті так як в позовній заяві позивач наводить неправдиву інформацію, яка не співпадає з реальними подіями, щодо фактичних обставин у справі та розміру заборгованості;
- датою 01.06.2009 припинення дії кредитного договору, що є підставою для припинення подальшого нарахування заборгованості за тілом кредиту/процентами/пенею.
Відтак, прийняте заочне рішення та розгляд справи без моєї участі є діями протиправними, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку.
Щодо застосування позовної давності: суд першої інстанції який прийняв заочне рішення, не повідомивши мене належним чином про час і місце розгляду справи, фактично позбавив мене права на подання заяви про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення по суті спору. Внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд.
Вказане порушення суд першої інстанції міг виправити, задовольнивши заяву про перегляд заочного рішення. Проте в ухвалі від 22 серпня 2018 року суд не встановив причини моєї неявки на судові засідання через неналежність повідомлення про час і місце розгляду справи. Крім того, не дослідивши кредитний договір і проведений позивачем розрахунок процентів і пені за цим договором, не визначивши початок перебігу позовної давності за вимогами позивача про стягнення таких процентів і пені, в ухвалі від 22 серпня 2018 року суд визнав безпідставними мої доводи стосовно того, що вказаний розрахунок є помилковим, і що позивач звернувся до суду, пропустивши позовну давність. Дослідження зазначених обставин, на які я посилався у заяві про перегляд заочного рішення, мало істотне значення для вирішення спору, оскільки у разі їх підтвердження у задоволенні позову може бути відмовлено.
Той факт, що я не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом моєї заяви про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася у суді першої інстанції (аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду справа 200/11343/14-ц від 17.04.2018 р., посилання ЄДРСР: 74963810).
Щодо строку подання апеляційної скарги: 07.09.2018 р. мій представник Васильєв Павло Сергійович у суді отримав примірник ухвали (повний текст) від 22.08.2019 р. якою суд ухвалив у задоволенні моєї заяви про перегляд заочного рішення – відмовити. Тому строк на апеляційне оскарження саме заочного рішення мною не пропущено.
Частина 4 ст.288 ЦПК визначає, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись викладеним, -
Прошу шановний суд:
1. Апеляційну скаргу розглянути за моєю участю.
2. Застосувати по справі позовну давність до вимог позивача.
3. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2014 р. справа 200/______/14-ц про стягнення заборгованості – скасувати.
4. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Додаток у копіях:
- роздруківка Постанови Великої Палати Верховного Суду справа 200/11343/14-ц від 17.04.2018р., посилання ЄДРСР: 74963810;
- примірник апеляційної скарги з додатками для позивача.
_________________________ __________________
(підпис)
4. ЗАЯВЛЕНИЕ В ИСПОЛНИТЕЛЬНУЮ СЛУЖБУ ПРО ОКОНЧАНИЕ ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА №2 И ОТМЕНУ АРЕСТА №2:
Шевченківський відділ державної виконавчої
служби міста Дніпра Головного територіального управління
юстиції у Дніпропетровській області, код 34984509
вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49101
телефон: (056) 778-04-86, 371-15-81, 371-15-84
електрона пошта: info_bb@dpm.dp.dvs.gov.ua
виконавче провадження №___________________
старший державний виконавець _______________
Особа, яка звертається
(боржник): ПІБ:_____________________________________
адреса:__________________________________
представник: Васильєв Павло Сергійович
вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044
15.03.2019 р.
Заява
про закінчення виконавчого провадження
Дніпровським апеляційним судом 16.01.2019 р. по справі 200/______/14-ц було прийнято постанову якою скасовано заочне рішення Бабушкінського районного суду від 04.03.2014 р. за яким було видано виконавчий лист напідставі якого в подальшому було відкрито ВП №_________.
Пункт 5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» говорить про те, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ.
Керуючись викладеним, -
Прошу:
Закінчити виконавче провадження №_____________ та скасувати всі накладені арешти обтяження нерухомого і рухомого майна боржника __________________________ накладені у рамках виконавчого провадження №__________________.
Додаток:
- засвідчена Дніпровським апеляційним судом постанова Дніпровського апеляційного суду від 16.01.2019 р. у справі 200/____________/14-ц;
- копія нотаріально посвідченої довіреності від __________________ на Васильєва Павла Сергійовича.
Васильєв П.С. _________________
5. ЖАЛОБА В СУД НА ДЕЙСТВИЯ ГОСУДАРСТВЕННОГО ИСПОЛНИТЕЛЯ ПО ИСПОЛНИТЕЛЬНОМУ ПРОИЗВОДСТВУ №1 И СНЯТИЕ АРЕСТА №1.
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
проспект Дмитра Яворницького ,57, м. Дніпро, 49000
тел. (056) 744-00-77, електрона пошта: inbox@bs.dp.court.gov.ua
справа 200/______/14-ц
Особа, яка звертається
(боржник, відповідач): ПІБ:____________, ІПН _________________
вул. ________________ , м. Дніпро, 49000
тел.095-235-31-10, елек. пошта: gplu.dp@gmail.com
Представник: Васильєв Павло Сергійович
вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044
тел.095-235-31-10, елек. пошта: gplu.dp@gmail.com
Заінтересована особа-1
(стягувач, позивач): Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк"
код 14360570
вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001
засоби зв’язку невідомі
Заінтересована особа-2: Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра
Головного територіального управління юстиції у
Дніпропетровській області, код 34984509
вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49101
телефон: (056) 778-04-86, 371-15-81, 371-15-84
електрона пошта: info_bb@dpm.dp.dvs.gov.ua
21.05.2019 р.
Скарга
на дії державних виконавців у рамках виконавчих проваджень
На сьогодні виникла така ситуація, що скасовано у апеляційному порядку заочне рішення суду за яким було відкрито два виконавчі провадженні. Виконавчі провадження закінчені, але обтяження (арешти з нерухомого майна) накладені у рамках виконавчих проваджень у реєстрі нерухомості так і не скасовані. Не скасування обтяжень порушує права боржника. У позасудовому порядку вирішити вказаний спір не вдалось. Саме цим і продиктовано звернення до суду з даною скаргою.
Фактичне обґрунтування:
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2014 р. по справі № 200/______/14-ц позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ______________ задоволено та стягнуто з заборгованість за кредитним договором від __________ р. станом на _________ р. у розмірі ____________ грн.
На виконання вищезазначеного рішення Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська __________ р. виданий виконавчий лист, за яким Бабушкінським ВДВС м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області _____________ р. відкрито виконавче провадження №____________.
07.11.2014 р. державним виконавцем _____________ прийнято постанову про арешт майна та встановлено накласти арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми стягнення ________________ грн.
13.01.2017 р. за постановою від ___________ р. державним виконавцем __________ здійснено запис про державну реєстрацію обтяжень до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
17.04.2018 р. ВП №____________закрито, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі – Закон), а саме: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
13.09.2018 р. прийнята постанова якою знято арешт з ½ частини домоволодіння: м. Дніпро, вул. _______________.
14.09.2018 р. стягувач повторно пред’явив для виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вищевказаний виконавчий лист, і того ж дні вказаний орган ДВС відкрив ВП №_______________ та наклав арешти на усе майно _________________ як боржника за виконавчим провадженням.
16.01.2019 р. Дніпровський апеляційний суд своєю постановою скасував заочне рішення по справі №200/________/14-ц.
15.03.2019 р. Васильєв П.С. звернувся до Заінтересована особа-2 з письмовими заявами про закінчення виконавчих проваджень №________ та №__________. У заявах просив скасувати всі накладені арешти/обтяження з боржника. Вказані заяви залишилась без задоволення та відповіді на них так і не отримано, обтяження у реєстрі нерухомості не скасовані.
29.03.2019 р. у рамках ВП №___________ керуючись п.5 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» Заінтересованою особою-2 прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження та вирішено припинити чинність арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення, але обтяження у реєстрі нерухомості не скасовані.
Нормативне обґрунтування:
Частиною 1 статті 15 ЦК передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
Згідно до ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Напідставі ч.1 ст.450 ЦПК, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
Аналогічні приписи містяться в п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де зокрема зазначено, що статтями 3 і 4 Закону № 3674-VІ визначено об’єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VІ, не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
З метою найскорішого строку розгляду скарги, прошу мене повідомити за телефоном 095-235-31-10 або електронною поштою gplu.dp@gmail.com про дату та час розгляду скарги, прийняті процесуальні документи. Також я можу направити, вручити процесуальні документи, виклики до суду учасникам в разі необхідності.
Щодо строку звернення до суду: 17.05.2019 р. згідно до відомостей державного реєстру нерухомого майна, боржнику стало відомо, що так і не скасовані два обтяження (арешти) майна за закінченнями ВП. Тому вважаю, 10-денний строк звернення до суду зі скаргою необхідно рахувати саме від дати 17.05.2019 р.
На підставі вищевикладеного, -
Прошу шановний суд:
Поновити ______________________ строк звернення до суду з даною скаргою.
Визнати неправомірними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській щодо не скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №_________ (спеціальний розділ) від 14.09.2018 р.
Визнати неправомірними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській щодо не скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №_______________ (спеціальний розділ) від 13.01.2017 р.
Зобов’язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №__________ (спеціальний розділ) від 14.09.2018 р.
Зобов’язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №____________ (спеціальний розділ) від 13.01.2017 р.
Додаток в копіях:
- копія постанови від 13.09.2018 р. про зняття арешту з майна ВП №________;
- копія постанови від 14.09.2018 р. про арешт майна боржника ВП №_______________;
- копія постанови Дніпровського апеляційного суду від 16.01.2019 р. справа №200/____/14-ц;
- копія заяви від 15.03.2019 р. про закінчення виконавчого провадження №_____________;
- копія заяви від 15.03.2019 р. про закінчення виконавчого провадження №_____________;
- копія постанови від 29.03.2019 р. про закінчення ВП №_________________;
- інформаційна довідка №_____________ від 17.05.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта;
- роздруківка від 21.05.2019 р. з автоматизованої системи виконавчих проваджень, критерій пошуку «Боржник ___________________»;
- копія нотаріально посвідченої довіреності від __________ на свого представника Васильєва П.С.;
- примірники скарги з додатками іншим учасникам по справі.
____________ _________________
Васильєв П.С. ________________
Также смотри следующие статьи:
СНЯТИЯ АРЕСТА С ИМУЩЕСТВА ПО "НАКАТАНОМУ" ЮРИДИЧЕСКОМУ АЛГОРИТМУ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ + ГОТОВЫЙ ШАБЛОН ЖАЛОБЫ В СУД ДЛЯ СНЯТИЯ АРЕСТА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/snjatija-aresta-s-imuschestva-po-nakatanomu-juridicheskomu-algoritmu-gildii-professionalnyx-juristov-gotovyj-shablon-zhaloby-v-s.html
ОБРАТКА С ВЕРХОВНОГО СУДА ПО ДЕЛУ О ПРЕКРАЩЕНИИ КРЕДИТНОГО ПОРУЧИТЕЛЬСТВА ПОСЛЕ ШЕСТИ МЕСЯЦЕВ СО ДНЯ НЕИСПОЛНЕНИЯ ОСНОВНОГО ОБЯЗАТЕЛЬСТВА (ПОСТАНОВЛЕНИЕ ОТ 27.11.2019 ВС/КГС ДЕЛО №2-649/10) + ТЕКСТ КАССАЦИОННОЙ ЖАЛОБЫ ПО ДЕЛУ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/obratka-s-verxovnogo-suda-po-delu-o-prekraschenii-kreditnogo-poruchitelstva-posle-shesti-mesjacev-so-dnja-neispolnenija-osnovnog.html
ЧТО ДЕЛАТЬ В СЛУЧАИ НЕСОГЛАСИЯ С ПРИНУДИТЕЛЬНОЙ ПРОДАЖЕЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ НЕДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА? ПРИМЕР ЗАЯВЛЕНИЯ В СУД ПРО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИСКА ДО ОТКРЫТИЯ ПРОИЗВОДСТВА ПО ДЕЛУ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/chto-delat-posle-prodazhi-ispolnitelnoj-sluzhboj-s-ehlektronnyx-torgov-arestovannogo-nedvizhimogo-imuschestva.html
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Признания противоправными действий, бездействий государственного исполнителя исполнительной службы
25.01.2020 19:20
После начала исполнительного производства государственные исполнители органов исполнительной службы Украины в отношении должников порой осуществляют свои действия, или наоборот бездельничают с явным нарушением Закона Украины «Про исполнительное производство».
На сегодня единственным способом защиты является обращение в суд с соответствующей жалобой. Такая жалоба подаётся в суд, который выдал исполнительный лист/приказ, а если исполнительный документ выдан не судом (например исполнительная надпись нотариуса либо требование налоговой), тогда следует обращаться в окружной административный суд уже не с жалобой, а с административным иском.
Гильдией профессиональных юристов на своём сайте размещалась статья «СНЯТИЯ АРЕСТА С ИМУЩЕСТВА ПО "НАКАТАНОМУ" ЮРИДИЧЕСКОМУ АЛГОРИТМУ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ + ГОТОВЫЙ ШАБЛОН ЖАЛОБЫ В СУД ДЛЯ СНЯТИЯ АРЕСТА». Каждый желающий может абсолютно бесплатно воспользоваться данным материалом и шаблоном жалобы, вот ссылка http://gpl.in.ua/ru/ideas/snjatija-aresta-s-imuschestva-po-nakatanomu-juridicheskomu-algoritmu-gildii-professionalnyx-juristov-gotovyj-shablon-zhaloby-v-s.html
Как пример работы указанной жалобы, приводим определения, постановления судов на подтверждения удовлетворения требований наших клиентов:
3 декабря 2019 г. Днепровский апелляционный суд установил, что начальник одного из районных органов исполнительной службы, вышел за рамки своих полномочий в части составления и направлении письма «Относительно уценки предмета ипотеки» в исполнительном производстве которое не находилось у начальника в производстве:
«Крім того, місцевим судом не перевірено доводи скаржника про те, що при складанні, підписанні та направленні листа від 05.08.2019 року «Щодо уцінки предмета іпотеки» начальник Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Лисенко Д.Б. діяв за межами його повноважень; не встановлено підстави вказаних дій начальника ВДВС».
Ссылка на постановление суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86770838
3 декабря 2019 г. Жовтневый районный суд г. Днепропетровска, исходя из того, что исполнительный лист по делу признан таким, что не подлежит исполнению, в судебном порядке признал противоправным бездействие исполнительной службы по не отмене ареста с должника:
«02.10.2019 Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у справі Інформація-1 прийняв ухвалу, якою визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська виданий 11 квітня 2011 року по справі Інформація-1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № Інформація-2 від 11 лютого 2008 року 195 439,07 грн. та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська виданий 11 квітня 2011 року по справі Інформація-1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № Інформація-2 від 11 лютого 2008 року 200,00 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2019 у справі Інформація-1 скасовано заходи забезпечення позовних вимог, вжиті ухвалою судді Маймур Ф.Ф. від 05.02.2010 по цивільній справі № Інформація-1 у відношенні відповідача ОСОБА_1
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про можливість задоволення скарги, а тому слід визнати неправомірною бездіяльність Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не скасування обтяження (арешт нерухомого майна) за номером Інформація-3 від 05.03.2010; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження з накладанням арешту на майно боржника, Інформація-4, 05.03.2010, Красногвардійський ВДВС Дніпропетровського МУЮ, в-9; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник ОСОБА_1 та зобов`язати Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати обтяження (арешт нерухомого майна) за номером Інформація-3 від 05.03.2010; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження з накладанням арешту на майно боржника, Інформація-3 05.03.2010 Красногвардійський ВДВС Дніпропетровського МУЮ, в-9; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник ОСОБА_1».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86251471
23 октября 2019 г. Днепровский апелляционный суд установил, что после получения определения апелляционного суда про возобновления срока на подачу апелляционной жалобы и открытия апелляционного производства государственный исполнитель противоправно не остановил исполнительное производство:
«За вказаних обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість та необхідність задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Інформацыя_1 щодо незупинення виконавчого провадження № Інформацыя_2 згідно ст.38 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок поновлення судом строку на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду у цивільній справі №Інформацыя_3».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85228197
20 июня 2019 г. Бабушкинский районный суд г. Днепропетровска, даже при отмене в апелляционном порядке решения суда о взыскании долга с клиента в пользу ПриватБанка, исполнительная служба отказала в снятии ареста с имущества должника в рамках исполнительного производства решение по которому было отменено:
«Як видно з матеріалів за скаргою дійсно, підставу для відкриття виконавчого провадження заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.03.2014 р. у справі № Інформація_1 скасовано Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.01.2019 року та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Тобто, єдина підстава для існування виконавчого провадження відсутня.
При цьому, при закритті виконавчого провадження Шевченківський ВДВС мав скасувати наявні арешти майна, що були накладені за даним виконавчим провадженням.
Матеріали справи свідчать про те, що арешт №Інформація_2 (спеціальний розділ) від 13.01.2017 р.і до цього часу не скасований, хоча виконавче провадження було закінчено 29.03.2019 р.
Визнати неправомірними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області щодо не скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження № Інформація_2 (спеціальний розділ) від 13.01.2017 року та зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження № Інформація_2 (спеціальний розділ) від 13.01.2017 р.»
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82500752
13 марта 2019 г. Жовтневый районный суд г. Днепропетровска, исходя из того, что исполнительный лист по делу признан таким, что не подлежит исполнению, в судебном порядке признаны противоправными действия исполнительной службы по не отмене двух арестов наложенных в 2011 г. в рамках двух исполнительных производств.:
«Визнати протиправними дії Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не скасування постанови про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, В-16 ВП№Інформація_1, 10 травня 2011 року, Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ.
Визнати протиправними дії Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не скасування у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна обтяження на імя ОСОБА_1 у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження Інформація_2 від 10 травня 2011 року.».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80580101
17 сентября 2018 года Индустриальный районный суд г. Днепропетровска установил, что государственный исполнитель до истечения срока добровольного исполнения суда противоправно наложил арест на имущество должника:
«Враховуючи те, що наклавши арешт на майно та оголосивши заборону на його відчуження 15 червня 2015 року (тобто спливу закінчення строку на добровільне виконання боржником вимог державного виконавця), державний виконавець порушив порядок, встановлений ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції станом на 15 червня 2015 року), суд приходить до висновку про визнання дій Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, яка полягає у накладенні арешту на все майно боржника неправомірними».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76573202
Также смотри следующие статьи:
СНЯТИЯ АРЕСТА С ИМУЩЕСТВА ПО "НАКАТАНОМУ" ЮРИДИЧЕСКОМУ АЛГОРИТМУ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ + ГОТОВЫЙ ШАБЛОН ЖАЛОБЫ В СУД ДЛЯ СНЯТИЯ АРЕСТА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/snjatija-aresta-s-imuschestva-po-nakatanomu-juridicheskomu-algoritmu-gildii-professionalnyx-juristov-gotovyj-shablon-zhaloby-v-s.html
ЧТО ДЕЛАТЬ В СЛУЧАИ НЕСОГЛАСИЯ С ПРИНУДИТЕЛЬНОЙ ПРОДАЖЕЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ НЕДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА? ПРИМЕР ЗАЯВЛЕНИЯ В СУД ПРО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИСКА ДО ОТКРЫТИЯ ПРОИЗВОДСТВА ПО ДЕЛУ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/chto-delat-posle-prodazhi-ispolnitelnoj-sluzhboj-s-ehlektronnyx-torgov-arestovannogo-nedvizhimogo-imuschestva.html
ОТМЕНА ИСПОЛНИТЕЛЬНЫХ ЛИСТОВ + ПОДБОРКА СУДЕБНОЙ ПРАКТИКИ ПО ДЕЛАМ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ О ПРИЗНАНИИ ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ЛИСТА ТАКИМ, ЧТО НЕ ПОДЛЕЖИТ ИСПОЛНЕНИЮ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/otmena-ispolnitelnyx-listov-podborka-sudebnoj-praktiki-po-delam-gildii-professionalnyx-juristov-o-priznanii-ispolnitelnogo-lista.html
Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: gplu.dp@gmail.com
Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: gplu.dp@gmail.com
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Отмена исполнительных листов + подборка судебной практики по делам Гильдии профессиональных юристов о признании исполнительного
18.01.2020 19:25
На основании вступившего в законную силу решения суда о взыскании долга, выдаётся судом исполнительный лист по которому в дальнейшем открывается исполнительное производство со всем дальнейшим негативным «букетом исполнительных действий» для должника в виде наложения арестов на должника, его имущество, банковские счета, через суд запрет должнику на выезд за пределы Украины и т.д.
Чтобы отменить весь этот «букет», надо начинать с судебного порядка отмены исполнительного листа, т.е. признать лист таким, что не подлежит исполнению и в дальнейшем уже закончить исполнительное производство (статья 39 Закона Украины «Про исполнительное производство») и снятие арестов (статья 59 Закона Украины «Про исполнительное производство») и т.д.
Решение о взыскании не надо вообще отменять т.к. оно не несёт никаких отрицательные последствий при отменённом исполнительном листе, так как в случаи отмены исполнительного листа, вопрос по взысканию долга в судебном порядке будет закрыт навсегда с положительным результатом для должника!
Исполнительный лист выданный в гражданском деле, имеет особый порядок судебной отмены и регулируется статьёй 432 Гражданско-процессуального кодекса Украины. Следует отметить, что основания для признания исполнительного листа не подлежащим исполнению, можно разделить на две группы: материально-правовые и процессуально-правовые.
Процессуальными основаниями для признания исполнительного листа не подлежащим исполнению, являются обстоятельства, свидетельствующие об ошибочной выдаче судом исполнительного листа, в частности: выдача исполнительного листа по решению, которое вступило в законную силу (кроме подлежащих немедленному исполнению) когда исполнительный лист выдан ошибочно по решению, которое вообще не подлежит принудительному исполнению; выдача исполнительного листа на основании определения суда об утверждении мирового соглашения, не предусматривала принятия каких-либо мер принуждения или возможности ее принудительного исполнения и, как следствие, выдачи исполнительного листа; ошибочной выдачи исполнительного листа, если уже после выдачи исполнительного листа по делу решение суда было отменено; выдаче исполнительного листа дважды по одному и тому же вопросу в случае нахождения оригинала исполнительного листа уже после выдачи его дубликата; предъявления исполнительного листа к исполнению уже после окончания срока на предъявление этого листа к исполнению (аналогичная позиция содержится в п.п.6 абз.31 ч.5 Информационного письма выполнения СР №8 ВССУ от 25 сентября 2015 адресованного Председателям апелляционных судов областей, городов Киева и Севастополя, Апелляционный суд Автономной Республики Крым «О практике рассмотрения суда и процессуальных вопросов, связанных с исполнением судебных решений по гражданским делам »источник http://sc.gov.ua/ua/postanovi_za_2015_rik.html
Ни одна из статей раздела VI Гражданско-процессуального кодекса Украины не содержит определенные требования к форме и содержанию заявлений по вопросам, связанным с исполнением судебных решений или решений других органов.
Системный анализ норм Гражданско-процессуального кодекса Украины свидетельствует о том, что при поступлении заявления связанного с исполнением судебных решений по гражданским делам и решений других органов (должностных лиц), суд должен вынести определение о принятии заявления к своему производству и назначении судебного заседания .
Новое производство по заявлению о выполнении судебного решения не открывается. Не предусмотрено законом проведение по таким заявлениям, предварительного судебного заседания, целью которого согласно является урегулирование спора до судебного разбирательства.
Далее будет рассмотрены судебные примеры из судебной практики Гильдии профессиональных юристов в делах про отмену исполнительных листов в рамках гражданско-процессуального законодательства:
18 октября 2019 г. Индустриальный районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк предъявил исполнительный лист к исполнению уже после окончания срока предъявления исполнительного листа к исполнению:
«З огляду на зазначене, враховуючи, що у виконавчому листі встановлений строк пред`явлення його до виконання до 30.11.2018 року, зазначений строк поновлений не був, а вказаний виконавчий лист був пред`явлений до виконання до Індустріального ВДВС 20.08.2019 року, тобто вже після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд вважає, що виконавчий лист був виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська помилково, а отже є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, вказаний виконавчий лист був виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, в той час як рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та додаткове рішення змінено в частині розміру стягнення заборгованості та скасовано в частині судових витрат на користь держави».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85055877
2 октября 2019 г. Жовтневый районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк предъявил исполнительный лист к исполнению уже после окончания срока предъявления исполнительного листа к исполнению:
«У нашому випадку повернення виконавчого документа позивачу відбулось 14.06.2016 р. у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, тому строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення тобто з 14 червня 2016 року і вказаний строк дорівнює одному року відповідно до п.2 ч.1 ст.22 Закону у редакції станом на дату повернення виконавчого листа. Згідно до чого, датою 15 червня 2017 року закінчився однорічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання. Тому заслуговує на увагу твердження заявника про сплив строку дії виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84797044
30 июля 2019 г. Кировский районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк завершил внесудебный порядок взыскания на предмет ипотеки, а все дальнейшие действия банка после завершения, уже являются недействительными действиями. Поэтому и лист потерял юридическую силу т.к. у должника перед банком уже нет действующего денежного обязательства:
«положення статті 36 Закону №898-IV передбачають таку підставу припинення зобов`язання, як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора іпотекодержателя. У разі завершення такого позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений статтею 37 Закону №898-IV, зобов`язання припиняється, оскільки за положеннями Закону №898-IV усі наступні вимоги є недійсними.
Аналогічного висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 17.04.2019 №81437488 (справа №204/7148/16-ц), яка відповідно до статті 263 ЦПК підлягає урахуванню судом.
Відтак, зважаючи на встановлений судом факт припинення договору іпотеки, вважаються припиненими і зобов`язання за основним договором (кредитним), отже всі наступні вимоги, у тому числі, пов`язані з примусовим виконанням виконавчого листа, виданого 08.11.2013 року, є недійсними».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83482094
27 февраля 2019 г. Днепровский апелляционный суд, по делу о взыскании долга по кредиту. Ещё одним способом защиты должника это не дать суду выдать дубликат исполнительного листа. Нет дубликата листа, нет и долга! В данном деле государственный исполнитель потерял исполнительный документ и истец обратился в суд за выдачей его дубликата. Суд первой инстанции отказал в выдачи. Через некоторое время истец повторно обращается в суд с заявлением о выдачи дубликата листа и в этот раз суд удовлетворяет и выдаёт дубликат. А вот апелляция сказала, что вопрос о выдачи дубликата уже был решён и поэтому повторно не подлежит рассмотрению т.е. закрыл производство и тем самым отказал в выдачи дубликата листа:
«У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, підримавши апеляційну скаргу, заявив клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що питання про видачу дублікату виконавчого документу вже було вирішено ухвалою Бабушкінського районного суду від 12 квітня 2018 року, яка є чинною і ніким не оскаржувалася, тому повторний розгляд вказаної заяви ухвалою суду від 25 жовтня 2018 року не передбачений.
Однак, оскільки ухвала Бабушкінського районного суду від 12 квітня 2018 року станом на теперішній час сторонами не оскаржена, судом не скасована, є чинною, то у суду першої інстанції не було правових підстав для повторного розгляду заяви КС "Катеринослав" про видачу дублікату виконавчого листа».
Ссылка на постановление суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80145975
8 августа 2018 г. Индустриальный районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк предъявил исполнительный лист к исполнению уже после окончания срока предъявления исполнительного листа к исполнению:
«Таким чином, із врахуванням того, що судом беззаперечно встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до державної виконавчої служби із виконавчим листом, строк пред'явлення до виконання якого закінчився, разом з цим, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та здійснено виконавчі дії, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню».
Ссылка на постановление суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/76135133
24 июля 2018 г. Кировский районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк завершил внесудебный порядок взыскания на предмет ипотеки, а все дальнейшие действия банка после завершения, уже являются недействительными действиями. Поэтому и лист потерял юридическую силу т.к. у должника перед банком уже нет действующего денежного обязательства:
«суд погоджується з думкою заявника про те, що в внаслідок набуття Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_4» 26.04.2016 року права власності на предмет іпотеки за відповідним договором №Інформація_1 від 14.11.2007 року в позасудовому порядку, будь-які наступні вимоги банку до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором №Інформація_1 від 14.11.2007 року є недійсними, що в силу ч.2 ст.432 ЦПК України є підставою для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого 08.02.2013 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська на підставі рішення цього суду від 14.11.2012 року у цивільній справі № Інформація_2, провадження № Інформація_3».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/75585508
15 июня 2018 г. Жовтневый районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк завершил внесудебный порядок взыскания на предмет ипотеки, а все дальнейшие действия банка после завершения, уже являются недействительными действиями. Поэтому и лист потерял юридическую силу т.к. у должника перед банком уже нет действующего денежного обязательства:
«Таким чином, оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» завершив позасудове врегулювання спору на підставі договору іпотеки зареєстрованого в реєстрі за № 801 від 19.03.2008р. і зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки, а також приймаючи до уваги, що після повернення 21.03.2012р. виконавчого документу, ПАТ КБ «ПриватБанк» повторно не звертався до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду і на сьогоднішній день закінчився строк предявлення виконавчого листа до виконання, т о суд вважає за можливе визнати виконавчий лист, виданийна виконаннязаочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.10.2010р. у справі № 2-8513/2010 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості таким, що не підлягає виконанню».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/74814511
01 июня 2018 г. Кировский районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. В данном деле по старому заочному решению банк пропустил срок к предъявлению исполнительного листа к исполнению:
«Представник боржниці у судовому засіданні подану заяву підтримав, пояснивши, що підстав для відкриття провадження за виданим виконавчим документом не існувало через закінчення строку його предявлення до виконання. При цьому стягувач не звертався до суду із заявою про поновлення такого строку.
Судом встановлено, що виконавчий лист був виданий 20.02.2017 року, тобто після набрання чинності Законом №1404-VIII, отже підстав для застосування до нього строку, визначеного частиною 1 статті 12 Закону №1404-VIII, не існує.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне подану боржницею заяву задовольнити, визнавши виданий щодо неї виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/74426142
Также смотри следующие статьи:
СНЯТИЯ АРЕСТА С ИМУЩЕСТВА ПО "НАКАТАНОМУ" ЮРИДИЧЕСКОМУ АЛГОРИТМУ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ + ГОТОВЫЙ ШАБЛОН ЖАЛОБЫ В СУД ДЛЯ СНЯТИЯ АРЕСТА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/snjatija-aresta-s-imuschestva-po-nakatanomu-juridicheskomu-algoritmu-gildii-professionalnyx-juristov-gotovyj-shablon-zhaloby-v-s.html
ОБРАТКА С ВЕРХОВНОГО СУДА ПО ДЕЛУ О ПРЕКРАЩЕНИИ КРЕДИТНОГО ПОРУЧИТЕЛЬСТВА ПОСЛЕ ШЕСТИ МЕСЯЦЕВ СО ДНЯ НЕИСПОЛНЕНИЯ ОСНОВНОГО ОБЯЗАТЕЛЬСТВА (ПОСТАНОВЛЕНИЕ ОТ 27.11.2019 ВС/КГС ДЕЛО №2-649/10) + ТЕКСТ КАССАЦИОННОЙ ЖАЛОБЫ ПО ДЕЛУ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/obratka-s-verxovnogo-suda-po-delu-o-prekraschenii-kreditnogo-poruchitelstva-posle-shesti-mesjacev-so-dnja-neispolnenija-osnovnog.html
ЧТО ДЕЛАТЬ В СЛУЧАИ НЕСОГЛАСИЯ С ПРИНУДИТЕЛЬНОЙ ПРОДАЖЕЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ НЕДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА? ПРИМЕР ЗАЯВЛЕНИЯ В СУД ПРО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИСКА ДО ОТКРЫТИЯ ПРОИЗВОДСТВА ПО ДЕЛУ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/chto-delat-posle-prodazhi-ispolnitelnoj-sluzhboj-s-ehlektronnyx-torgov-arestovannogo-nedvizhimogo-imuschestva.html
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Освободись от оплаты судебного сбора уже сейчас! Или как за 2019 год на 56,5 тыс.грн. суды освободили клиентов Гильдии професси
15.01.2020 17:39
Одним из существенных способов уменьшения расходов на юридические услуги и суды является освобождение от оплаты судебного сбора применяя подготовленный Гильдией профессиональных юристов шаблон ходатайства про освобождение от уплаты судебного сбора с практикой Верховного Суда.
Гильдия профессиональных юристов на своём сайте и на Юридическом ресурсе «Протокол» разместила статьи с указанным шаблоном и ходатайством. Каждый желающий может абсолютно бесплатно воспользоваться данным ходатайством.
Применяя данное ходатайство в 2019 г. были освобождены клиенты Гильдии профессиональных юристов от судебного сбора в размере 56,5 тыс. грн. Минимальный судебный сбор от которого был освобождён клиент это 384,20 грн., максимальный 25 372,80 грн.
Как пример работы указанного ходатайства, приводим определения судов трёх инстанций на подтверждения применения и освобождения клиентов от уплаты судебных сборов:
29 марта 2019 г. Верховный Суд (гражданский) освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80889132
27 мая 2019 г. Верховный Суд (гражданский) освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82526368
27 мая 2019 г. Верховный Суд (гражданский) освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«Враховуючи обставини, викладені в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82261798
3 июня 2019 г. Днепровский апелляционный суд освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«Вивчивши клопотання, апеляційну скаргу та додані матеріали, суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки апелянтом надано докази майнового стану, які позбавляють її можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82186532
11 июня 2019 г. Третий апелляционный административный суд освободил от судебного сбора на сумму 19 029 грн. 90 коп.:
«Скаржником ОСОБА_1 на підтвердження утруднення сплати судового збору надано до суду апеляційної інстанції довідку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 12 квітня 2019 року форми ОК-7, відомості з ДРФО - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 02 квітня 2019 року за вих. № 52949, відповідно до змісту яких річний дохід ОСОБА_1 за 2018 рік складає 6045 грн. 51 коп., а 5% розміру річного доходу ОСОБА_1 становить 302 грн. 27 коп., що відповідно, не перевищує суму судового збору в розмірі 19029 грн. 90 коп., яка підлягає сплаті.
Суд апеляційної інстанції вважає, що надані ОСОБА_1 документи належним чином підтверджують факт скрутного матеріального становища скаржника та неможливості сплатити ним судовий збір у визначеному Законом розмірі, у зв`язку з чим, з метою забезпечення гарантованого Конституцією права особи на судовий захист, суд апеляційної інстанції вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по даній адміністративній справі».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82314519
12 августа 2019 г. Днепровский апелляционный суд освободил от судебного сбора на сумму 5481,00 грн:
«Клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги – задовольнити».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83615127
23 августа 2019 г. Кировский районный суд г. Днепропетровска освободил от судебного сбора на сумму 2819,20 грн:
«Отже, приймаючи до уваги підтверджений належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами факт скрутного майнового стану позивача, який фактично не дозволяє їй сплатити визначений законом судовий збір за подання даного позову в розмірі 2819,2 гривень, а також приймаючи до уваги, що подання позову спрямовано на захист житлових прав позивача та її родини, позивача є багатодітною матірю, приходжу до висновку про обґрунтованість та доведеність заяви позивача про звільнення її від сплати судового збору, яка, заява, за таких умов підлягає задоволенню в повному обсязі».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/76158647
09 октября 2019 Верховный Суд (гражданский) освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«Вказані ОСОБА_1 підстави для звільнення обґрунтовані та свідчать про її скрутне майнове становище, що об`єктивно перешкоджало сплаті судового збору за подання касаційної скарги. Тому клопотання про звільнення від сплати судового збору слід задовольнити».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84876794
07 ноября 2019 Верховный Суд (гражданский) освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«З огляду на вищевикладене та враховуючи майновий стан заявника, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85541291
11 ноября 2019 г. Верховный Суд (административный) освободил от судебного сбора на сумму 25 372 грн. 80 коп.:
«У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване незадовільним матеріальним станом. На підтвердження зазначеного скаржником додано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2018 року по 2 квартал 2019 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Проаналізувавши доводи скаржника та підтверджуючі документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86000203
19 ноября 2019 г. Бабушкинский районный суд г. Днепропетровска отсрочил уплату судебного сбора в размере 1536,80 грн. до принятия решения по делу:
«Враховуючи те, що ОСОБА_1 має скрутний матеріальний стан, нею заявлено дві вимоги немайнового характеру, спір є договірним, вважаю за можливе відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення рішення у справі».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86341222
Вот ссылка на статью с шаблоном ходатайства: сайт Гильдии профессиональных юристов «ОСВОБОЖДЕНИЯ ОТ ОПЛАТЫ СУДЕБНОГО СБОРА ЗА ПОДАЧУ ИСКА/АПЕЛЛЯЦИИ/КАССАЦИИ И Т.Д. В ГРАЖДАНСКОМ ДЕЛЕ + ПРИМЕР ХОДАТАЙСТВА С ПРАКТИКОЙ ВЕРХОВНОГО СУДА»: http://gpl.in.ua/ru/ideas/osvobozhdenija-ot-oplaty-sudebnogo-sbora-za-podachu-iskaapelljaciikassacii-i-td-v-grazhdanskom-dele-primer-xodatajstva-s-praktik.html
ГИЛЬДИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ
Васильев Павел Сергеевич
сайт: www.gpl.in.ua
киевстар 096-476-66-66
мтс, Viber: 095-235-31-10
наш офис: ул. Баррикадная, 15, г. Днепр, Бизнес центр "Ступени"
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Не дай ДВС за долги продать твой дом, квартиру!
25.12.2019 12:49
Лишь в последнюю очередь дом, квартира где фактически проживает должник может быть проданы ДВС в рамках исполнительного производства. Сначала ДВС должно погасить долг за счёт движимого имущества или иного имущества должника.
Постановление Верховного Суду от 20 декабря 2019 г., дело №489/4430/15-ц:
Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (частина перша статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»).
Встановивши, що у боржника наявне інше майно, на яке відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» в першу чергу накладається стягнення, розмір вартості якого приватним виконавцем не з`ясовано, та з урахуванням відсутності відомостей отримання боржником постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість та передчасність звернення приватного виконавця до суду з цим поданням, в результаті чого правильно відмовив у його задоволенні.
Ссылка на постановление:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86565628
Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы. Работаем по всей Украине.
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
https://www.facebook.com/groups/211700846047561/
сайт http://gpl.in.ua
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Внеплановая проверка ГАСКа. Как законно не допустить контролирующий орган к внеплановой проверке + пример письменных пояснений
20.12.2019 20:59
Целью данной статьи является показать, что субъект хозяйствования имеет право не допустить контролирующие органы в Украине к проверке, при предоставлении Направления на проведения внеплановой проверки составленного с нарушениями части 3 статья 7 Закона Украины «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» (далее – Закон).
Проверяющий орган перед началом проверки должен предоставить субъекту хозяйствования копию Направления на проведение планового/внепланового мероприятия т.е. проверки (часть 5 статья 7 Закона).
Согласно частям 3-5 статьи 7 Закона, Направление должна содержать:
- наименование органа государственного надзора (контроля), осуществляющего мероприятие;
- наименование субъекта хозяйствования и/или его обособленного подразделения или фамилия, имя и отчество физического лица - предпринимателя, в отношении деятельности которых осуществляется мероприятие;
- местонахождение субъекта хозяйствования и/или его обособленного подразделения, по деятельности которых осуществляется мероприятие;
- номер и дата приказа (решения, распоряжения), на выполнение которого осуществляется мероприятие;
- перечень должностных лиц, участвующих в осуществлении мероприятия, с указанием их должности, фамилии, имени и отчества;
- дата начала и дата окончания мероприятия;
- тип мероприятия (плановый или внеплановый)
- форма мероприятия (проверка, ревизия, обследование, осмотр, инспектирования и т.п.);
- основания для осуществления мероприятия;
- предмет осуществления мероприятия;
- информация об осуществлении предыдущего мероприятия (тип мероприятия и срок его осуществления).
Направление действует только в течение указанного в нем срока осуществления мероприятия.
Перед началом осуществления мероприятия должностные лица органа государственного надзора (контроля) обязаны предъявить руководителю субъекта хозяйствования - юридического лица, его обособленного подразделения или уполномоченному им лицу (физическому лицу - предпринимателю или уполномоченному им лицу) удостоверение (направление) и служебное удостоверение, удостоверяющее должностное лицо органа государственного надзора (контроля), и предоставить субъекту хозяйствования копию удостоверения (направления).
Должностное лицо органа государственного надзора (контроля) без удостоверения (направления) на осуществление мероприятия и служебного удостоверения не имеет права осуществлять государственный надзор (контроль) субъекта хозяйствования.
Субъект хозяйствования имеет право не допускать должностных лиц органа государственного надзора (контроля) к осуществлению мероприятия, если они не предъявили документов, предусмотренный настоящей статьей.
Следует отметить, что субъект хозяйствования при осуществлении государственного надзора (контроля) имеет право не допускать должностных лиц органа государственного надзора (контроля) к осуществлению государственного надзора (контроля), если должностное лицо органа государственного надзора (контроля) не предоставило копии документов, предусмотренных настоящим Законом, или если предоставленные документы не соответствуют требованиям настоящего Закона.
В соответствии с абзацом 17 части 1 статьи 10 Закона, субъект хозяйствования имеет право предоставлять органу государственного надзора (контроля) в письменной форме свои пояснения, пример приводим далее:
Управління державного архітектурно-будівельного
контролю Дніпровської міської ради
Січеславська Набережна, будинок 29-А, м. Дніпро, 49000
Особа, яка звертається: Товариство з обмеженою відповідальністю
«________________________»
вулиця ______________, будинок ____, м. Дніпро, 49000
тел. 095-235-31-10, ел. пошта: gplu.dp@gmail.com
__.12.2019 р.
Письмові пояснення
щодо направлення для проведення позапланового заходу
___.12.2019 р. нашим підприємством отримано від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (діл – Управління) копію направлення від __.___.2019 р. №_________ для проведення планового (позапланового) заходу.
Інформуємо Вас, що вказане направлення не відповідає Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі – Закон) та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 (далі - Порядок), виходячи з наступного.
1. Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), у тому числі:
1.1. Абзац 5 частини 1 статті 6 Закону говорить, що однією з підстав для здійснення позапланового заходу є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Пояснення ТОВ «________________»: згідно до направлення, підставою для перевірки є звернення Особи-1 від ___._____.2019 р. При цьому є недоведеним з боку останнього, у тому числі документально, яким саме чином наше підприємство спричинило шкоду правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю Особі-1, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Також відсутнє з боку Управління обов’язкове погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
1.2. Згідно до абзацу 10 частини 1 статті 6 Закону, під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Пояснення ТОВ «_______________»: у нашому випадку, відсутнє зазначення питань у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю). Тому є незрозумілим об’єм питань які підлягають перевірці. Згідно до чого, наше підприємство не може підготуватися, у тому числі документально, фактично та юридично до вказаної перевірки з наданням відповідних пояснень, документів на спростування заяви Особи-1.
1.3. Відповідно до абзацу 3 частини 3 стаття 7 Закону, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються … найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід.
Пояснення ТОВ «_____________»: у нашому випадку, відсутнє зазначення у направленні найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід. Наявна лише адреса, тому вважаємо, що направлення не може слугувати підставою для перевірки нашого підприємства.
1.4. Згідно до абзаців 1, 3, 5, 7, 13 частини 1 стаття 10 Закону, суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
- у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Пояснення ТОВ «______________»: слід підкреслити, що:
- зміст направлення не відповідає Закону;
- посадові особи Управління не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
1.5. Напідставі абзацу 1, 21, 24 частини 1 стаття 10 Закону, суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі … з’ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.
Пояснення ТОВ «_______________»: Управлінням у направленні взагалі не визначено перелік питань необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу, тому наше підприємство не може підготуватися до надання відповідей на питання які не визначенні, вважаємо, що вказана підстава є підставою для припинення перевірки.
2. Пункт 1 Порядку вказує, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб’єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Направлення містить у собі посилання на Порядок, при цьому наше підприємство на момент проведення перевірки не є замовником, проектувальником, підрядником та експертною організацією та наше підприємство на момент проведення перевірки не виконує підготовчі, та будівельні роботи. Отже, не може бути підставою для перевірки вказаний Порядок, у тому числі пункт 7 Порядку.
Вищевикладені обставини прошу урахувати та утриматися від проведення позапланової перевірки.
З повагою, директор ТОВ «____________» ______________ ______________
(підпис)
Управління державного архітектурно-будівельного
контролю Дніпровської міської ради
Січеславська Набережна, будинок 29-А, м. Дніпро, 49000
Особа, яка звертається: Товариство з обмеженою відповідальністю
«__________________»
вулиця _____________, будинок ____, м. Дніпро, 49000
тел. 095-235-31-10, ел. пошта: gplu.dp@gmail.com
___.12.2019 р.
Заява
про надання копій документів
Прошу надати завірені копії наступних документів:
- звернення Особи-1 від __.__.2019 р. (без зазначення (з закресленням) персональних даних Особи-1) напідставі якого прийнято наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №____ від __.__.2019 р. та направлення від __.___.2019 р. №______ для проведення планового (позапланового) заходу;
- наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №______від __.___.2019 р.;
- погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу щодо проведення позапланової перевірки згідно до направлення від ___.___.2019 р. №________ для проведення планового (позапланового) заходу.
Про готовність вищевказаних документів для видачі, прошу повідомити за телефоном 095-235-31-10.
З повагою, директор ТОВ «____________» ______________ __________________
(підпис)
Защита собственности от проверок
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
сайт: gpl.in.ua
Коментарі: 1
| Залишити коментар
ЧТО ДЕЛАТЬ В СЛУЧАИ НЕСОГЛАСИЯ С ПРИНУДИТЕЛЬНОЙ ПРОДАЖЕЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ НЕДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА? ПРИМЕР ЗАЯВЛЕНИЯ В СУД
19.12.2019 20:45
1) Готовить и подавать в суд заявление, до подачи иска, про обеспечение будущего иска путём запрета дальнейших продаж (отчуждений) имущества;
2) Готовить и подавать в суд иск в течении 10 дней с момента подачи в суд заявления, до подачи иска.
В случаи удовлетворения вышеуказанного заявления, продажу имущества уже не провести.
Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы. Работаем по всей Украине.
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
сайт http://gpl.in.ua
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
Пример заявления привожу далее + фото определения суда, про удовлетворение заявления:
_________________ районний суд м. ________________
адреса суду: _____________________________________
тел. ____________________________________________
електрона пошта: ________________________________
Заявник: _____________________________, ІПН ______________
адреса реєстрації/проживання/перебування: _________
________________________________________________
тел. ______________, електрона пошта: ______________
Інші особи, які можуть отримати
статус учасника справи: __________ відділ державної виконавчої служби м. Дніпра
головного територіального управління юстиції
у Дніпропетровській області, код 34984540
49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17
засоби зв’язку невідомі
Державне підприємство «Сетам»
код 39958500, вулиця Стрілецька, будинок 4-6, м. Київ, 01001
телефон та електрона пошта невідомі
Акціонерне Товариство ____________ Банк "__________"
код __________, вул. ___________, будинок ___, м. Київ, 01000
телефон та електрона пошта невідомі
новий власник майна: _____________________________,
ІПН ____________________________
адреса реєстрації/проживання/перебування: _________
________________________________________________
тел. ______________, електрона пошта: ______________
16.09.2019 р.
Заява
про забезпечення позову до відкриття провадження у справі
__.___.2019 р. я, ____________________ згідно до рішення ________________ районного суду м.Дніпропетровська від ___.___.2018 р. у справі №____/______/18 став власником _____ частини нежитлового приміщення №____ загальною площею ________ кв.м. за адресою: місто Дніпро, вулиця ________________, ______ (далі – Майно).
___.08.2019 р. за моєю апеляційною скаргою ухвалою Дніпровського апеляційного суду було відкрито апеляційне провадження у справі ___/______/14-ц, згідно до чого, на сьогодні не набрало законної сили заочне рішення ____________ районного суду м. Дніпропетровська від ___.____.2015 р. за позовом ПАТ «___ «____» до ________________, ________________, про стягнення заборгованості.
__.___.2019 р. з Інтернет сайту «_____» мені стало відомо, що ___.___.2019 р. Державним підприємством «_____» (організатор) були проведення електроні торги з продажу: «Іпотека. Нежитлове приміщення №___ поз. ______ загальною площею ______ кв.м., ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ. ____ за адресою: м. Дніпро, вул. ___________ (_____________), ____» у рамках виконавчого провадження №__________ відкритого на підставі виконавчого листа у справі ___/______/14-ц.
За наслідками проведених торгів ___.____.2019 р. мою частину приміщення було відчужено на користь _______________ на електронних торгах арештованого майна «________» як власність ______________ (єдиного боржника у виконавчому провадженні). Факт проведення торгів та реалізації майна підтверджується складанням протоколу №__________ про проведення електронних торгів від ___.____.2019 р.
____.____.2019 р. згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, мені стало відомо, що __________________ оформив на себе право власності на Майно.
З проведенням електронних торгів та продажем моєї частини приміщення я незгоден, оскільки вказані дії не відповідають ст.346 ЦК України, щодо припинення права власності. Тому мною зараз готується та у подальшому буде подано до суду позов про визнання прилюдних торгів недійсними.
На сьогодні склалась така ситуація, що переможець торгів може безперешкодно вчинити дії, які утруднять чи унеможливлять реально виконати рішення суду. У тому числі, придбане переможцем майно може бути відчужене або передане у довготривале користування, що призведе у подальшому до порушення моїх прав та інших осіб, ускладнення справи та необхідність залучення нових осіб до справи, з обов’язковим збільшенням позовних вимог.
Тому, слід дійти висновку про існування на сьогодні дійсної потреби у забезпечення позову.
Нормативне обґрунтування заяви:
Стаття 346 ЦК України, право власності припиняється у разі:
1) відчуження власником свого майна;
2) відмови власника від права власності;
3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
4) знищення майна;
5) викупу пам'яток культурної спадщини;
6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
{Пункт 6 частини першої статті 346 в редакції Закону № 1559-VI від 17.11.2009}
{Пункт 7 частини першої статті 346 виключено на підставі Закону № 1559-VI від 17.11.2009}
8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
9) реквізиції;
10) конфіскації;
11) припинення юридичної особи чи смерті власника.
2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
На підставі п.2 ч.1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частини 1, 2 ст. 149 ЦПК України говорять про те, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частинами 1, 2 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (ч.2 ст. 149 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо зустрічного зобов’язання: суд самостійно оцінює необхідність надання зустрічного забезпечення. За загальним правилом вирішення питання про зустрічне забезпечення носить диспозитивний характер.
За змістом зазначених вище норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
ЦПК не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігати ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб (даний правовий висновок викладений у постанові Дніпровського апеляційного суду від 22.11.2018 р. справа 213/1934/18, посилання http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78032326).
Норма п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України сформульована як «пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення», а не пропозиції «про» зустрічне забезпечення, тобто, допускає як пропозицію про застосування зустрічного забезпечення, якщо за обставинами справи таке вимагається чи є необхідним, так і вказівку на те, що з огляду на обставини справи (передусім - на предмет позову, вид пропонованого забезпечення позову) для застосування зустрічного забезпечення підстав чи потреби немає.
Звертаю увагу на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 25.02.2019 справі №924/789/18:
ВС роз’яснив, що оскільки у цій справі позивач звернувся із немайновою позовною вимогою - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто судове рішення у разі задоволення цієї вимоги не вимагатиме примусового виконання, однак за цим написом звернено стягнення на майно позивача - обладнання, на користь (з метою задоволення вимог) відповідача, в цьому випадку як підстава вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватись, чи може невжиття таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Також Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.
Інформую суд, що мною у подальшому буде подано позов немайнового характеру, тому відсутня потреба у зустрічному забезпеченні.
Щодо судового збору: я, ________________________, брав участь як військовослужбовець Збройних Сил України в зоні проведення АТО, згідно до чого отримав статус учасника бойових дій, а тому набув право на звільнення від сплати судового збору за подання даної скарги до суду.
Згідно до п.13 ч.1 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій.
Слід зазначити, що з вказаною підстави мене звільнення від сплати судового збору Дніпровський апеляційним судом підчас подання апеляційної скарги у справі _______________ що підтверджується ухвалою про відкриття апеляційного провадження (у додатку).
Щодо тереторіальності подання заяви: заяву подаю саме до ________________ районного суду м.Дніпропетровська, оскільки заява та подальший позов буде стосуватися безпосередньо нерухомого майна яке знаходиться у ____________________ районі міста. Тому до виниклих правовідносин слід застосувати виключну підсудність (ч.1 ст.30 ЦПК України).
Частина 5 ст.4 та ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлює, що судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України "Про державну таємницю". Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Згідно до чого, посилання на судові рішення на ЄДРСР є належним доказом існування вказаних мною судових рішень.
Керуючись викладеним, -
Прошу суд:
Звільнити мене від сплати судового збору за подання даної заяви.
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Окрім _____________________ ІПН ______________ заборонити будь-яким особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-який спосіб, зміну майнових прав об`єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна: реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: __________________; об’єкт нерухомого майна: приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні; опис об’єкта: загальна площа (кв.м): _______, Опис: нежитлове приміщення №___ поз._____, ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ._____; адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця _______________, будинок _____, приміщення ___.
Заборонити будь-яким особам укладати договори оренди або інші договору з передання в оренду або користування нерухомим майном: реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: __________________; об’єкт нерухомого майна: приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні; опис об’єкта: загальна площа (кв.м): _______, Опис: нежитлове приміщення №___ поз._____, ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ._____; адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця _______________, будинок _____, приміщення ___.
Заборонити ____________________ або іншим особам вчиняти дії з виселення, перешкоджанню діяльності орендарів, суборендарів відповідно до укладених до ___.____.2019 р. договорів оренди, суборенди відносно нерухомого майна: реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: __________________; об’єкт нерухомого майна: приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні; опис об’єкта: загальна площа (кв.м): _______, Опис: нежитлове приміщення №___ поз._____, ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ._____; адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця _______________, будинок _____, приміщення ___.
Заборонити ______________________ або іншим особам вчиняти дії з укладання або переукладання комунальних договорів, у тому числі на електропостачання, газопостачання, водопостачання та каналізацію, охоронні послуги та інше, відносно нерухомого майна: реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: __________________; об’єкт нерухомого майна: приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні; опис об’єкта: загальна площа (кв.м): _______, Опис: нежитлове приміщення №___ поз._____, ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ._____; адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця _______________, будинок _____, приміщення ___.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №______________, що відкрито _____________ відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі виконавчого листа №_____________ від ___.____.2017, виданого _________________ районним судом м. Дніпропетровська за рішенням від ___.___. 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства __________ банку «_______________» до ___________________________, ________________ про стягнення заборгованості.
Додатки:
- інформаційна довідка № ___________________ від 12.09.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта;
- роздруківка з Автоматизованої системи виконавчих проваджень за ВП №___________________ станом на 16.09.2019 р. «Стан ВП: Примусове виконання», посилання https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors на підтвердження не зупинення виконання примусового стягнення у відношенні _______________________;
- роздруківка з сайту ________________________ на підтвердження проведення продажу з електронних торгів (аукціону) ____._____.2019 р. нерухомого майна «Іпотека. Нежитлове приміщення №___ поз. _______ загальною площею _____________ кв.м., ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ. ________ за адресою: м. Дніпро, вул. ________________ (___________), _____» за ВП ______________ ;
- протокол № ____________ проведення електронних торгів від ___.____.2019 р., найменування майна: «Іпотека. Нежитлове приміщення №___ поз. _______ загальною площею _____________ кв.м., ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ. ________ за адресою: м. Дніпро, вул. ________________ (___________), _____», посилання _______________
у копіях:
- посвідчення учасника бойових дій видане на ім’я _____________________________________;
- рішення _________________ районного суду м. Дніпропетровська від ____________ р. справа №___________, посилання ___________________
- ухвала Дніпровського апеляційного суду від ____________ р. у справі №______________, посилання ______________________
- заочне рішення __________________ районного суду м. Дніпропетровська від ______________ р. справа _____________, посилання _____________________
- виконавчий лист ____________ виданий _____________ р. _______________ районним судом м.Дніпропетровська;
- постанова _____________ відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від __________ р. про відкриття виконавчого провадження №_________________;
- копія договору оренди №______ від ___________ р.;
- копія договору суборенди №______ від ___________ р.
_____________________ _____________________
(ПІБ) (підпис)
Коментарі: 1
| Залишити коментар
ЮРИДИЧЕСКАЯ ЗАЩИТА ОТ ДЕМОНТАЖЕЙ МАФ. СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА В ПОМОЩЬ СОБСТВЕННИКАМ ВРЕМЕННЫХ СООРУЖЕНИЙ (МАФ)
19.12.2019 20:34
Суд защитил собственника временных сооружений от противоправных действий исполкома по аннулированию паспортов привязки: Постановление Третьего апелляционного административного суда по делу 808/1380/18 от 03.12.2019 г. (пользуйтесь бесплатно и на здоровье).
Это наше дело. В котором установлено, что есть решение городского совета г. Запорожья №52 от 25.08.2016, которым городской совет уполномочил исполком на аннулирование паспортов привязки временных сооружений в г. Запорожье. Такая позиция городского совета не соответствует: «Законам України «Про місцеве самоврядування в України», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, - не надані повноваження виконавчим органам місцевого самоврядування анульовувати паспорти прив`язки тимчасових споруд».
Поэтому, этот спор был перетянут нами в судебную плоскость и достигнут положительный результат в судах, и защищено право собственности клиента. Постановление Третьего апелляционного административного суда подтверждает незаконность схемы исполнительного комитета г. Запорожья по аннулированию паспортов привязки временных сооружений (МАФ).
Следует отметить, что суд первой инстанции 09.07.2019 г. удовлетворил требование нашего клиента и признал: «протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 116/1 від 23.03.2018 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності з підстав недотримання вимог паспорту прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності при її встановленні» в частині анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди №____ від 13.02.2015 та №_______ від 13.02.2015, які видані Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для провадження підприємницької діяльності за адресою: ___________».
С решением первой инстанции не согласился ответчик (исполком) и подал апелляцию. По итогу которой, апелляционный суд пришёл к выводам:
«Доводи апеляційної скарги, що названі рішення Верховного Суду не стосуються м. Запоріжжя, де Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016 затверджене Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м.Запоріжжя, - колегією суддів не приймаються.
Верховний Суд зробив загальний висновок, безвідносно до конкретних органів місцевого самоврядування, що процедура оформлення та анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування»;
…
«З огляду на правові висновки Верховного Суду, суд першої інстанції правильно не застосував Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м.Запоріжжя, затверджене Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016»;
…
апеляційний суд постановив: «Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради залишити без задоволення, а Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 без змін».
Защита права собственности: Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
095-235-31-10
096-476-66-66
Терехов Антон Витальевич
068-310-07-65
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт http://gpl.in.ua
Полный текст постановления:
П О С Т А Н О В А
іменем України
03 грудня 2019 року справа 808/1380/18
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
при секретарі Троянові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 (суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про скасування рішення в частині анулювання паспортів прив`язки
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 13.04.2018 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення №_____ від 23.03.2018 в частині анулювання паспортів прив`язки __________ від 13.02.2015 виданого за №____, ____________ від 13.02.2015 виданого за №_____ Департаментом архітектури і містобудування Запорізької міської ради (т1ас4,т2ас122).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 позов задоволений. Суд першої інстанції зазначив:
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.
Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ, організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (в тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об`єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними і фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь в проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку»; 14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
Законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, - не надані повноваження виконавчим органам місцевого самоврядування анульовувати паспорти прив`язки тимчасових споруд.
Окружним судом врахована правова позиція Верховного Суду, висловлена в постановах від 24.04.2018 у справі №405/1317/15-а та від 10.10.2018 у справі №373/2346/16-а за аналогічними спорами (т2ас140).
В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Запорізької міської ради просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м.Запоріжжя, затверджене Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016, пунктами 6.8, 6.9 якого паспорт тимчасової споруди анулюється за рішенням виконавчого комітету, проект якого готує Департамент архітектури і містобудування Запорізької міської ради.
Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016 не є предметом розгляду даного спору, воно є діючим та обов`язковим до виконання відповідно до статті 144 Конституції України, статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Судом першої інстанції помилково врахована правова позиція Верховного Суду, висловлена в постановах від 24.04.2018 у справі №405/1317/15-а та від 10.10.2018 у справі №373/2346/16-а оскільки в цих постановах йшлося про анулювання паспортів прив`язки тимчасових спору в містах Кропивницький та Переяслав-Хмельницький, де радами не приймались рішення про надання виконавчим комітетам права анульовувати паспорти прив`язки (т2ас152).
Згідно паспорту прив`язки ____________ від 13.02.2015 тимчасової споруди по продажу товарів народного споживання по Прибережній автомагістралі / вулиці Запорізькій в м.Запоріжжя, видного ОСОБА_1 . 13.02.2015 за №______ Департаментом архітектури і містобудування Запорізької міської ради, тимчасова споруда повинна являти собою павільйон довжиною 6,4м, шириною 4,4м, площею 26м2, облицьований композитно-алюмінієвими панелями (можлива заміна на аналогічні матеріали), розташований на земельній ділянці площею 28,2м2 (т1ас62-66,159-165).
Згідно паспорту прив`язки ____________________ від 13.02.2015 тимчасової споруди по продажу товарів народного споживання по Прибережній автомагістралі / вулиці Запорізькій в м.Запоріжжя, видного ОСОБА_1 . 13.02.2015 за №_______ Департаментом архітектури і містобудування Запорізької міської ради, тимчасова споруда повинна являти собою павільйон довжиною 6,4м, шириною 4,4м, площею 26м2, облицьований композитно-алюмінієвими панелями (можлива заміна на аналогічні матеріали), розташований на земельній ділянці площею 28,2м2 (т1ас67-71,167-173).
Згідно схематичних планів, тимчасові споруди мають бути змонтовані впритул одна до одної.
У відповідності до пункту 2.23 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженому Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, після розміщення тимчасових споруд, ОСОБА_1 . 25.03.2015 подані до Районної адміністрації по Жовтневому району м.Запоріжжя письмові заяви про виконання вимог паспортів прив`язки (т1ас23-27).
Згідно акту обстеження території №______________ від 22.08.2016, складеного Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради, виявлено факт недотримання паспорту прив`язки при встановлені тимчасової споруди ________________. Задній фасад виконаний з профнастілу, який не є композитно-алюмінієвою панеллю або аналогічним матеріалом, та має зовсім інший вигляд, ніж передбачено в паспорті прив`язки; довжина споруди становить 6,45м замість передбачених 6,4м. Тимчасова споруда _______________ має спільні конструктивні елементи та площу з іншою тимчасовою спорудою ________________. Тимчасова споруда зміщена на 0,3м від червоної лінії (на схемі 0м). За тимчасовою спорудою зона зелених насаджень замощена тротуарною плиткою 9,55м на 7,45м площею 70,14м2 для організації літнього майданчика. Недотримані мінімальні відстані від недіючого водопроводу та зливної каналізації, встановлені в таблиці 1 додатку 8.1 ДБН 360-92** (т1ас153-155).
Згідно акту обстеження території №_______ від 22.08.2016, складеного Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради, виявлено факт недотримання паспорту прив`язки при встановлені тимчасової споруди _______________. Задній фасад виконаний з профнастілу, який не є композитно-алюмінієвою панеллю або аналогічним матеріалом, та має зовсім інший вигляд, ніж передбачено в паспорті прив`язки; довжина споруди становить 6,35м замість передбачених 6,4м, ширина 6,65м замість передбачених 4,4м. Тимчасова споруда _______________ має спільні конструктивні елементи та площу з іншою тимчасовою спорудою _____________. Тимчасова споруда зміщена на 0,3м від червоної лінії (на схемі 0м). За тимчасовою спорудою зона зелених насаджень замощена тротуарною плиткою 9,55м на 7,45м площею 70,14м2 для організації літнього майданчика. Недотримані мінімальні відстані від недіючого водопроводу та зливної каналізації, встановлені в таблиці 1 додатку 8.1 ДБН 360-92** (т1ас156-158).
Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 23.03.2018 прийнято рішення №116/1 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності з підстав недотримання вимог паспорту прив`язки тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності при її встановленні» за переліком. Згідно пунктів 1, 2 цього переліку, анульовані паспорти прив`язки __________________ від 13.02.2015 виданого за №______, _________________ від 13.02.2015 виданого за №______ з підстав, зазначених в актах обстеження території (т1ас178).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Задовольняючи позов, окружний суд правильно керувався правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 24.04.2018 у справі №405/1317/15-а та від 10.10.2018 у справі №373/2346/16-а, який проаналізував положення Законів України «Про місцеве самоврядування в України», «;Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про благоустрій населених пунктів», Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, - та дійшов висновку, що виконавчі органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями анульовувати паспорти прив`язки тимчасових споруд.
Доводи апеляційної скарги, що названі рішення Верховного Суду не стосуються м.Запоріжжя, де Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016 затверджене Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Запоріжжя, - колегією суддів не приймаються.
Верховний Суд зробив загальний висновок, безвідносно до конкретних органів місцевого самоврядування, що процедура оформлення та анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 2 статті 7 КАС України, суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцієюта законами України.
З огляду на правові висновки Верховного Суду, суд першої інстанції правильно не застосував Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Запоріжжя, затверджене Рішенням Запорізької міської ради №52 від 25.08.2016 (т1ас124).
Крім того, колегія суддів звертає увагу на таке:
За замовленням ОСОБА_1 , Приватною науково-виробничою фірмою «Стройіндустрія-Л» 04.04.2018 виконаний технічний висновок про стан будівельних конструкцій тимчасових споруд ______________ і _______________, згідно якого:
- тимчасова споруда ______________ зблокована з тимчасовою спорудою _____________________, має розміри 6,45м на 4,4м. Конструктивна схема металевий каркас, фундамент відсутній, основаасфальтобетонний майданчик. Зовнішні стіни складаються з профільованого листа з мінераловатною ізоляцією, гіпсокартонові перегородки. Підлога бетонна стяжка з покриттям керамічною плиткою. Вікна, вітражі, двері металопластикові. Покрівля односхила, покриття профільований лист. Споруда електрифікована, опалення автономне пічне;
- тимчасова споруда _______________ зблокована з тимчасовою спорудою _________________, має розміри 6,35м на 4,4м. Конструктивна схема металевий каркас, фундамент відсутній, основаасфальтобетонний майданчик. Зовнішні стіни складаються з профільованого листа з мінераловатною ізоляцією, гіпсокартонові перегородки. Підлога бетонна стяжка з покриттям керамічною плиткою. Вікна, вітражі, двері металопластикові. Покрівля односхила, покриття профільований лист. Споруда електрифікована, обладнана водопроводом та каналізацією;
- технічний стан будівельних конструкцій ______________ і ____________ задовільний. Споруди не виходять за межі червоних ліній. Розбіжності між фактичними лінійними розмірами та розмірами в паспортах прив`язки не перевищують 50мм, тобто в межах допуску відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.3-1:2009;
- до споруди ______________ приєднана прямокутна тимчасова прибудова для розміщення холодильників та прибирального інвентарю розміром 1,35м на 1,25м, площею 1,7м2 (6 відсотків площі тимчасової споруди) для забезпечення санітарно-гігієнічних заходів. Спорудження такої прибудови не потребує отримання дозволу;
- тимчасові споруди ____________ і _______________ розділені перегородкою, а тому не можуть вважатись такими, що мають спільну площу (т1ас40).
Технічний висновок підготовлений експертом будівельним І категорії ОСОБА_2 , яка має кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, зареєстрований в реєстрі атестованих осіб 01.03.2016 за №534: технічне обстеження будівель і споруд класу наслідків СС2 (т1ас61).
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2018 у справі призначалась будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручалось ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро». На експертизу були поставлені такі питання:
1) чи відповідають параметри встановлених тимчасових споруд даним, вказаним в паспортах прив`язки ____________ та _____________;
2) чи відповідає площа замощення тротуарною плиткою, площі замощення, зазначеній в схемах розміщення тимчасових споруд в паспортах прив`язки ______________ та ______________;
3) чи відповідає зовнішній вигляд тимчасових споруд архітипу, визначеному в паспортах прив`язки ______________ та ______________;
4) чи є задній фасад тимчасових споруд ______________та ______________ виготовленим із полегшених конструкцій;
5) чи має тимчасова споруда ______________ спільну площу з тимчасовою спорудою ______________;
6) чи має тимчасова споруда ______________спільну площу з тимчасовою спорудою ______________;
7) чи відповідає фактичне розміщення тимчасових споруд ______________ та ______________ відносно червоних ліній, даним, вказаним в паспортах прив`язки;
8) яка площа шафи, що використовується для забезпечення санітарних заходів, розміщеної поряд ______________, яка загальна площа, що займає ця шафа, від площі тимчасової споруди у відсотках (т1ас227)?
Згідно висновку експерта №_______ від 08.02.2019, на поставлені питання надані такі відповіді:
1) фактичні геометричні параметри тимчасової споруди ______________ різняться з даними паспорта прив`язки на 10мм, а геометричні параметри тимчасової споруди ______________ на 20мм. Загальна площа забудови не перевищує допустимий розмір 30м2, передбачений пунктом 1.4 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженому Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011. Параметри тимчасових споруд відповідають даним паспорту прив`язки;
2) фактична площа замощення біля тимчасової споруди ______________ становить 22,69м2 (менше ніж зазначено в паспорті прив`язки на 0,21м2), а біля тимчасової споруди ______________ становить 22,74м2 (менше ніж зазначено в паспорті прив`язки на 0,16м2). Фактична площа замощення, виготовленого з мілко розмірної тротуарної плитки біля тимчасових споруд не перевищує площі, вказаної в паспортах прив`язки;
3) фактичний зовнішній вигляд тимчасових споруд ______________ та ______________ не суперечить архітипу, зазначеному в паспортах прив`язки;
4) задній фасад тимчасових споруд ______________ та ______________ виконано з профільованого металевого листа сірого кольору з утеплювачем та оздоблювальним покриттям всередині споруди та є полегшеною конструкцією;
5) тимчасова споруда ______________ не має спільної площі з тимчасовою спорудою ______________ ;
6) тимчасова споруда ______________ не має спільної площі з тимчасовою спорудою ______________;
7) згідно наданого на дослідження витягу по червоним лініям з містобудівного кадастру м. Запоріжжя, виготовленого КП «Градпроект», фактичне розміщення тимчасових споруд ______________ та ______________ відносно червоних ліній відповідають даним паспортів прив`язки та не перетинають червону лінію;
8) площа шафи, що використовується для забезпечення санітарних заходів, розміщеної поряд ______________, складає 1,58м2, що становить 5,6 відсотків загальної площі тимчасової споруди (т2ас15).
Таким чином, обставини, викладені в актах обстеження території №_____ від 22.08.2016 та №____ від 22.08.2016 щодо недотримання паспорту прив`язки при встановлені тимчасових споруд, спростовуються вищевказаними технічним висновком та висновком експерта.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради залишити без задоволення, а Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 без змін.
Постанова набирає законної сили з 03.12.2019 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 03.12.2019.
Повну постанову складено 05.12.2019.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко
Коментарі: 1
| Залишити коментар
ОБРАТКА С ВЕРХОВНОГО СУДА ПО ДЕЛУ О ПРЕКРАЩЕНИИ КРЕДИТНОГО ПОРУЧИТЕЛЬСТВА
19.12.2019 20:25
Это наше дело с 2017 г. Изначально было заочное решение 2010 г., на которое в интересах клиента мы подали в 2017 г. (поручитель по делу) заявление о пересмотре заочного решение. В удовлетворении заявления было отказано. На что было подано апелляцию, но апелляционный суд к сожалению не в полной мере установил обстоятельства по делу и отказал в удовлетворении жалобы. А вот Верховный Суд установил нарушения и отправил дело на повторное рассмотрение в Запорожскую апелляцию.
В кассации установлены следующие нарушения предыдущих судов:
«суди не врахували, що кредитним договором укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 передбачено виконання грошових зобов`язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком платежів), а за договором поруки відповідальність поручителя ОСОБА_2 встановлена у такому розмірі, порядку, як у кредитному договорі; не з`ясували: чи пред`явив банк вимогу до поручителя в межах шести місяців за кожним місячним платежем та за якими платежами порука припинилась, а за якими ще діє».
…
«суду апеляційної інстанції слід встановити порядок виконання умов пункту 1.5.1 кредитного договору, а саме: встановити наявність чи відсутність прострочених платежів щодо погашення періодичного платежу. Одночасно перевірити, чи немає підстав для застосування положення частини четвертої статті 559 ЦК України».
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы. Работаем по всей Украине.
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт http://gpl.in.ua
Полный текст постановления Верховного суда:
Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 2-649/10
провадження № 61-36994св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя в складі судді Світлицької В. М. від 26 січня 2010 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області в складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Онищенка Е. А., від 11 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2009 року публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.
Позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк»мотивувало тим, що 18 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір CM-SME202/216/2008, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 266 000,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок з строком погашення не пізніше 17 квітня 2023 року. 18 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань, покладених на нього кредитним договоромCM-SME202/216/2008. ОСОБА_1 не виконував умови договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, в зв`язку з чим станом на 22 жовтня 2009 року утворилась заборгованість в розмірі 2 055 737, 81 грн.
Банк просив суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 055 737,81 грн, вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення АТ «ОТП Банк» у м. Запоріжжя суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 055 737,81 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору 1 700 грн та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, проте позичальник свої зобов`язання за спірним кредитним договором належним чином не виконав, унаслідок чого станом на 22 жовтня 2009 року виникла заборгованість за цим договором, що є підставою для стягнення з солідарних боржників суми боргу.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року залишено без задоволення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року залишено без задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2017 року відкрито апеляційне провадження.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 11 квітня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2010 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконував належним чином, тому за цим договором утворилась заборгованість, яка підлягала стягненню з солідарних боржників на підставі частини першої статті 554 ЦК України. При цьому суд спростував твердження заявника щодо припинення поруки, пославшись на те, що банк звернувся до суду у строки, визначені частиною четвертою статті 559 ЦК України після направлення вимоги поручителю ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову банку, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що договір поруки, укладений між ним та банком, на момент звернення банку з позовом до суду припинений, оскільки умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожен черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
При цьому вказує, що судами порушено вимоги статей 212-214 Цивільного процесуального кодексу України ( далі -ЦПК України) 2004 року, оскільки не наведено мотивів стягнення заборгованості за відсотками за період з 20 грудня 2008 року по 07 жовтня 2009 року, за пенею з 20 листопада 2008 року по 29 квітня 2009 року, відсутній розрахунок, який підтверджує саме таку суму боргу.
Вказує, що судами не надано оцінку такому доказу як розрахунок заборгованості, який не містить в собі щомісячних платежів з прив`язкою до графіку щомісячного погашення боргу, а відсутність інформації про рух коштів та по кредитному рахунку не дає можливості перевірити його обґрунтованість.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
У червні 2019 року згідно з повторним протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CM-SME202/216/2008, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 266 000,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок із строком погашення не пізніше 17 квітня 2023 року.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, в зв`язку з чим станом на 22 жовтня 2009 року утворилась заборгованість за кредитним договором, яка складає 2055 737,81 грн.
18 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_2 в забезпечення виконання кредитного договору № CM-SME202/216/2008, укладено договір поруки № SR-SME202/216/2008, згідно з яким, поручитель зобов`язався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання позичальником боргових зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі таких зобов`язань.
Відповідно до пункту 3.1 договору поруки у випадку невиконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань перед банком за кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов`язань в повному обсязі чи в частині.
Відповідно до пункту 3.2 договору поруки поручитель приймає на себе зобов`язання у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань, здійснити виконання боргових зобов`язань в обсязі, заявленому кредитором протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора.
08 січня 2009 року ПАТ «ОТП Банк» направило на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором від 18 квітня 2008 року.
ОСОБА_2 отримав досудову вимогу ПАТ «ОТП Банк» лише 14 вересня 2009 року.
До суду з позовом ПАТ «ОТП Банк» звернувся 04 листопада 2009 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «ОТП Банк», суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що боржник ОСОБА_1 не погашав заборгованість за кредитним договором, унаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача, а поручитель повинен нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником узятих на себе зобов`язань.
Заявник у своїй касаційній скарзі вказує на те, що за умовами кредитного договору погашення кредиту та процентів за його користування повинно здійснюватися позичальником щомісячно рівними частинами, то перебіг позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту ( місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих обов`язків.
Тому на момент пред`явлення позову до суду порука, укладена з ним припинила свою дію, оскільки позичальник належним чином не виконував вимоги кредитного договору, а звернення до суду з позовом до поручителя повинно в імперативному порядку обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
Під виконанням сторонами зобов`язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов`язків, що випливають із зобов`язання, передбаченого договором. Отже, «основне зобов`язання» - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов`язки сторін кредитного договору.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що боржник (а відтак і поручитель) узяв на себе зобов`язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 17 квітня 2023 року. Однак, ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення суми боргу, суди не звернули увагу на строки виконання боржником зобов`язання.
Так, пунктом 1.5.1 кредитного договору кредитор та позичальник визначили порядок виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед ПАТ «ОТП Банк», зокрема, сплачувати її частинами (щомісячними платежами) у розмірі та строки, визначені у графіку платежів.
Отже, поряд з установленням строку дії кредитного договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
З огляду на положення другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Аналіз судової практики, здійснений на підставі інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, за релевантністю судових рішень, прийнятих Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в аналогічних справах, свідчить про те, що суд касаційної інстанції дотримується правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постановах від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16 та в інших. Так, і у справі, переданій на розгляд Великої Палати Верховного Суду, і в аналогічних справах, які переглядалися Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, прийнято рішення, які свідчать про відсутність розходжень у судовій практиці (справи № 756/12263/15-ц, 522/10828/15-ц, 377/471/15-ц, 127/8315/16-ц, 285/1462/15-ц, 2-1283/11, 569/3799/14-ц, 756/4514/16-ц, 750/4903/14 та багато інших). В усіх зазначених справах суд касаційної інстанції виходив із того, що строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням. Більш того, у цих судових рішеннях містяться посилання на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України у справах №6-53цс14, 6-3087цс16 та інших аналогічних справах.
Таких висновків у своїй постанові від 13 червня 2018 року дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 408/8040/12 ( провадження 14-145цс18).
У справі, яка переглядається, згідно з пунктом 1.5.1 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівкового перерахування на поточний рахунок. Відповідно до пункту 2.1 договору поруки, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов`язань за кредитним договором у такому розмірі, порядку, як установлено кредитним договором.
Встановлено, що позивач направив до суду розрахунок заборгованості за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 18 квітня 2008 року станом на 22 жовтня 2009 року. При цьому у розрахунку загальними сумами вказав заборгованість за тілом кредиту, процентам, пенею, нарахованою на суми заборгованості за період з 20 листопада 2008 року по 29 квітня 2009 року без зазначення про щомісячні платежі та нарахування на них (а.с.26).
Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати кожного місяця, а за договором поруки поручитель відповідає у такому ж розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як установлено кредитним договором, то з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК Українипочинається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обчислення установленого частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.
Якщо банк пред`явив вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, то в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Таким чином, аналіз частини четвертої статті 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов`язання.
Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред`явить вимоги до поручителя.
У справі, яка переглядається, суди не врахували, що кредитним договором укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 передбачено виконання грошових зобов`язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком платежів), а за договором поруки відповідальність поручителя ОСОБА_2 встановлена у такому розмірі, порядку, як у кредитному договорі; не з`ясували: чи пред`явив банк вимогу до поручителя в межах шести місяців за кожним місячним платежем та за якими платежами порука припинилась, а за якими ще діє.
Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.
Висновки суду апеляційної інстанції про те, що банк звернувся до суду з вимогою про стягнення солідарного боргу з поручителя в межах строків, визначених частиною четвертоюстатті 559 ЦК України, є передчасним.
Тому суду апеляційної інстанції слід встановити порядок виконання умов пункту 1.5.1 кредитного договору, а саме: встановити наявність чи відсутність прострочених платежів щодо погашення періодичного платежу. Одночасно перевірити, чи немає підстав для застосування положення частини четвертої статті 559 ЦК України.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 77-84, 89, 243, 263 ЦПК України, чинного на час розгляду справи, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).
Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За таких обставин, оскільки недоліки, допущені судами попередніх інстанцій не можуть бути усунені при касаційному розгляді справи, судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно об`єктивно дослідити вказані у цій постанові докази у сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.
Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Запорізької області від 11 квітня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Верховний суд (Касаційний цивільний суд)
вул. П. Орлика, 8, м. Київ, 01043
Особа, яка подає скаргу
(по справі Відповідач 2): Особа_2, ІПН _____________
вул. Барикадна, 15А, кор.1/____, м. Дніпро, 49044
тел.095-235-31-10
представник: Васильєв Паво Сергійович, ІПН ___________
вул. Барикадна, 15А, кор.1/____, м. Дніпро, 49044
тел.095-235-31-10
Позивач: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»
код ЄДРПОУ 21685166
вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033, засоби зв’язку невідомі
Відповідач 1: Особа_1, ІПН _____________
вул. __________, ___, м. Дніпро, 49000,
засоби зв’язку невідомі
19.05.18
Касаційна скарга
на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.01.2010 р. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 11.04.18 справа 2-649/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення акціонерного товариства «ОТП Банк» в м. Запоріжжя до Особи_1, Особи_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором
Не погоджуємось із оскаржуваними рішеннями, оскільки в діях попередніх судів наявне неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність попередніх рішень сталій судовій практиці ВССУ, ВСУ та Верховного Суду, що підтверджується наступним:
1. На момент подання позову порука припинена.
Умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинне здійснюватись позичальником щомісячно рівними частинами, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, строк звернення до суду з позовом до поручителя повинен в імперативному порядку обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
При цьому, пред'явивши 08.01.2009 вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя ‒ протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України) від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту (аналогічний висновок міститься у постанові ВСУ справа 6-990цс15 від 27.01.2016).
Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов’язання за договором поруки слід пред’явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем). Саме такий правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України у справі №6-2662цс15 від 20 квітня 2016 року.
Матеріалами справи підтверджується (а.с.26), що період заборгованості з 20.11.2008 по 29.04.2009. Тобто на протязі шести місяців з 20.11.2008 по 20.07.2009 банк повинен був звернутися до поручителя з вимогою (ч.4. ст.559 ЦК).
Банківська вимога про дострокове погашення кредиту, забезпеченого договором поруки була направлена Особі_2. 10.09.09 і отримана ним 17.09.2009 (а.с.31). Отже, вимога направлена з пропуском встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, а оскільки цей строк по своїй правовій природі є преклюзивним, то позивач втратив своє право на задоволення своїх позовних вимог за рахунок поручителя (аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі ВССУ від 09.03.2016 справа 6-34490ск15)
Згідно із частини четвертої статті 559 цього Кодексу порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 цього Кодексу, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Отже, порука це строкове зобов'язання і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.
Строк поруки не вважається строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який установили сторони в договорі).
У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений до 17 квітня 2023 року.
Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою стаття 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Крім того, при застосуванні частини 4 статті 559 ЦК України слід ураховувати таке. Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).
Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертої статті 559 ЦК України застосовуються поняття «пред'явлення вимоги» та «пред'явлення позову» як умови чинності поруки.
Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором вимоги у встановленому законом порядку (ст.122 ЦПК України) протягом зазначеного строку саме позовної давності, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Таким чином, аналізуючи частину 4 ст.559 ЦК Укра
Коментарі: 1
| Залишити коментар
Обеспечения иска как быстрый способ остановки демонтажей МАФ + шаблон готового заявления. Работаем по всей Украине
09.02.2018 18:03
Приходится встречать случаи, когда предприниматель получает предписание («припис» укр.яз) с требованием добровольно демонтировать свой МАФ в течении трёх дней. При отказе, демонтаж уже будет проведён принудительно с последующей оплатой за демонтаж и хранение МАФ.
Даже имея на руках разрешительные документы на МАФ демонтаж можно и не остановить, например в случаи отмены паспорта привязки, помещения МАФ в список демонтажей согласно решения городского совета/исполкома и др.
Доказывание, во всех инстанциях, своей правоты займёт много время и не является фактом прекращения демонтажа.
Один из действенных методов остаётся судебная защита с обязательным обеспечением иска (запрет демонтажа на время судебного разбирательства). Обеспечения иска выдаётся в виде определения суда про запрет действия (демонтажа). За неисполнения определения наступает в том числе уголовная ответственность по статье 382 Уголовного кодекса Украины.
Порядок, особенности составления заявления на обеспечения иска рассматривать не будем, а сразу предлагаю готовый рабочий шаблон заявления для административного судопроизводства.
07.02.2018 заявление подано в суд, и 09.02.2018 получено определение про его удовлетворения. Фото определения во вложении.
Бери и применяй:
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська
вул. Ігнатія Ясюковича, 5, м. Кам'янське, 51925
тел.: (05692) 3-06-73, ел. пошта inbox@zv.dp.court.gov.ua
справа 208/________/1__, суддя Івченко Тетяна Павлівна
позивач: ___________________________
(прізвище, ім’я та по батькові)
ІПН _______________________
(податковий номер)
вул.. _______________________, буд. 17, кв.78, м. Кам’янське, 51900
тел.095-235-31-10, електрона пошта gplu.dp@gmail.com
представник позивача: Васильєв Павло Сергійович
ІПН __________________________
вул. Барикадна, буд. 15А, м. Дніпро, 49044
тел.095-235-31-10, електрона пошта gplu.dp@gmail.com
відповідач 1: Кам`янська міська рада
код ЄДРПОУ 24604168
майдан Петра Калнишевського, 2, м. Кам'янське, Дніпр. обл., 51931
телефон невідомий, ел. пошта: miskrada@dndz.gov.ua
відповідач 2: Управління містобудування та архітектури Кам’янської міської ради
код ЄДРПОУ 36072064
вул. Москворецька, 14А, м. Кам’янське,
Дніпропетровська область, 51931, тел. (05692) 3-00-54, 53-19-89
електрона пошта uma.dndz2016@ukr.net iryna.radchenko@dndz.gov.ua
06 лютого 2018 року
Заява
про забезпечення позову
В провадженні суду перебуває справа за позовом _______________________, відповідач: "Камянська міська рада", відповідач: Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради, про визнання дій неправомірними.
06.02.2018 р. за місцем знаходження двох тимчасових споруд №___ за адресою _________ _____________ в районі будинку №___, м. Дніпродзержинськ позивач отримав повідомлення (припис) №__________ від 05.02.2018 інспектора з контролю благоустрою КП КМР «Благоустрій» згідно до якого: «Вимагаю у триденний термін усунути порушення благоустрою шляхом самостійного проведення демонтажу вищевказаного об’єкту». Припис обґрунтований порушенням п.5 ст.16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», а саме: на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Слід зазначити, що позивач з _______ року володіє торгівельним кіоском за адресою ___________________ в районі будинку №_____, м. Дніпродзержинськ. Вказаний кіоск (павільйон) у ________ році було реконструйовано. Роботи виконані згідно із проектом, про що свідчить лист Управління головного архітектора Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від ___________ р. згідно до «разрешения №___ от _________ г. на выполнения строительных работ Инспекции государственного архитектурно – строительного контроля»
___ ______ .2005 р. на підставі документа, що засвідчує право на земельну ділянку та узгодженого паспорту прив’язки МАФ рішення Дніпродзержинської міської ради від ___ _______.05 р. позивач отримав дозвіл на розміщення малої архітектурної форми на території ________________ району, і головою районної ради Виконавчого комітету _____________ районної ради від ___ _______.2007р. №_______ було прийнято розпорядження про надання дозволу на продовження терміну експлуатації торгівельного павільйону з літнім майданчиком та ___ ______.2013 позивач отримав паспорт прив’язки двох тимчасових споруд №____ за адресою __________ ___________ в районі будинку №____, м. Дніпродзержинськ, строком дії до____ ______ 2014 року який в подальшому було продовжено до _____ _________ .201___ року.
Листом Управління містобудування та архітектури Кам’янської міської ради від ____ _________.2017 було повідомлено, що паспорт прив’язки скасовано у зв’язку з порушенням правил оформлення на підставі доручення постійної комісії з питань містобудування, архітектури, будівництва, земельних ресурсів та комунальної власності (протокол №21 від 24.05.2017). Внаслідок незаконного скасування, позивач позбавлений права продовжити строк дії паспорту прив’язки.
Вважаю протиправними дії відповідачів зі скасування паспорта прив’язки, виходячи з наступного:
1. У постійної комісії міської ради відсутні повноваження з прийняття доручень, в тому числі на скасування паспортів прив’язки.
2. В разі вчинення помилки органом влади, позивач за них не відповідає.
3. Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності не передбачена відмова у продовженні строку дії паспорту прив’язки.
Отже, наявна очевидна протиправність порядку скасування паспорту прив’язки, а саме використання процедури (прийняття протоколу постійної комісії без розгляду Кам'янської міської ради), що порушує встановлений Регламентом Кам'янської міської ради порядок прийняття рішень міською радою.
З метою захисту прав позивача і недопущення подальшого позбавлення права користування (демонтаж тимчасової споруди) та права власності позивача на його тимчасові споруди є крайня необхідність в порядку ст.154 КАС України забезпечити адміністративний позов. Захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Частина 1 ст.152 КАС України передбачає, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно до ч.5-6 ст.154 КАС України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Керуючись викладеним, -
Прошу шановний суд:
До набрання законної сили рішення по справі 208/______/1__: Кам`янській міській раді, виконавчому комітету Кам`янської міської ради, Управлінню містобудування та архітектури Кам’янської міської ради та іншим особам заборонити дії щодо демонтажу двох тимчасових споруд _______________________ по ___________ ________________в районі будинку №____, м.______________.
Додаток:
- доказ сплати судового збору здійснено з порталу http://court.gov.ua/;
завірені копії:
- повідомлення (припис) №___________ від 05.02.2018 інспектора з контролю благоустрою КП КМР «Благоустрій»;
- розпорядження голови Виконавчого комітету _____________ районної ради ___________ про продовження терміну експлуатації торгівельного кіоску;
- договор №_____ от ____ марта 199__ г. на реконструкцию торгового павильона по _____________, заказчик _______________;
- лист від ___ ______ ________ №_________ управління головного архітектора Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради;
- разрешение №____ от____ _________ 199___ на выполнение строительных работ;
- проект реконструкции летней пощадки;
- договір на право тимчасового користування землею від ____ червня 199___ р.;
- акт приемки выполненных работ за июнь 199____ г.;
- смета к договору №_______;
- акт №____від ____ _________ 2005 технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію;
- лист від ____ _______ 2005 №__________ Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Управління головного архітектора міста;
- дозвіл №____ від _____ ________ 2005 на розміщення малої архітектурної форми на території _________________ району;
- витяг з протоколу №_____ від _____ ________ 200___ засідання районної комісії з розміщення, експлуатації та демонтажу МАФ для здійснення підприємницької діяльності на території ________________ району;
- розпорядження №__________ від ____ ___________ 2007 голови районної ради Виконавчого комітету ______________ районної ради про надання дозволу на продовження терміну експлуатації торгівельного павільйону з літнім майданчиком;
- паспорт прив’язки двох тимчасових споруд №____ від ___ _______ 201__ для провадження підприємницької діяльності по __________ ______________в районі будинку №____, м.Дніпродзержинськ;
- лист від ___ ________ 2017 управління містобудування та архітектури Кам’янської міської ради;
Представник позивача _________________ Васильєв П.С.
фото определения стр.1: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=322375188283759&set=p.322375188283759&type=3&theater
фото определения стр.2: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=322375318283746&set=p.322375318283746&type=3&theater
Юридическая интернет рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: gplu.dp@gmail.com
Для отказа в получении рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: gplu.dp@gmail.com
ТАКЖЕ ЧИТАЙТЕ:
ИЗБАВЛЕНИЕ ДОЛЖНИКА ОТ КРЕДИТНЫХ АРЕСТОВ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБЫ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/izbavlenie-dolzhnika-ot-kreditnyx-arestov-ispolnitelnoj-sluzhby-putjom-otmeny-reshenija-zaochnogo-reshenija.html
ДОГОВОР СУБАРЕНДЫ НЕЖИЛОГО ПОМЕЩЕНИЯ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/template/items/2.html
ОТСУТСТВИЕ ДОГОВОРА НА ОТОПЛЕНИЕ ЯВИЛОСЬ ОСНОВАНИЕМ ДЛЯ ОТМЕНЫ АПЕЛЛЯЦИЕЙ РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ, ПО ДЕЛУ О ВЗЫСКАНИИ С ПРЕДПРИЯТИЯ ДОЛГА.
http://gpl.in.ua/ru/ideas/otsutstvie-dogovora-na-otoplenie-javilos-osnovaniem-dlja-otmeny-apelljaciej-reshenija-pervoj-instancii-po-delu-o-vzyskanii-s-pre.html
ГИЛЬДИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ
руководитель, участник Ассоциации Юристов Украины
Васильев Павел Сергеевич
сайт: www.gpl.in.ua
киевстар 096-476-66-66
мтс, Viber: 095-235-31-10
наш офис: ул. Барикадная, 15, г. Днепр, Бизнес центр "Ступени"
Коментарі: 1
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
