Блог

soborneuprdp@ukr.net

Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно зросли на понад 36 від

23.07.2025 12:07

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – червні 2025 році до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 206,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли майже на 55,2 млн грн, або на 36,6 відсотків.
Висловлюємо подяку нашим платникам, які у непростих умовах забезпечують своєчасне наповнення бюджетів територіальних громад.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб обчислюється податковим органом за місцем реєстрації власника.
Сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до положень Податкового кодексу України розраховується для фізичних осіб наступним чином:
- якщо у платника є квартира, то її площу буде знижено на 60 кв. метрів. Це означає, що тільки площа понад 60 кв. м оподатковується;
- якщо є житловий будинок, то з площі будинку буде знижено 120 кв. м;
- якщо є і квартира, і будинок, то загальна площа обох об'єктів зменшується на 180 кв. м (це максимальна знижка).
Тобто, податок на нерухомість обчислюється лише з тієї частини площі, яка перевищує відповідні ліміти.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам плати за землю!

22.07.2025 13:40

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до абзаців другого – четвертого п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) порядку.
Постанова КМУ від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова № 1364) визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.
У преамбулі наказу Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови № 1364, п. 8 Положення про Мінрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460:
затверджено Перелік територій (п. 1 Наказу № 376);
визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (п. 2 Наказу № 376).
Наказом № 376 у розд. І Переліку територій затверджені території можливих бойових дій (п. 1 розд. І Переліку територій), території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій) та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій), а у розд. ІІ Переліку територій затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України.
Для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки:
території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій),
території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій),
тимчасово окуповані російською федерацією території України (розд. ІІ Переліку територій).
При цьому для об’єктів оподаткування, розташованих на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, застосування п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з дати набрання чинності постановою КМУ від 30 квітня 2024 року № 485 (03.05.2024), тобто плата за землю за такі об’єкти не нараховується та не сплачується, починаючи з 01.05.2024.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний податок: ФОПи забезпечили позитивну динаміку надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року на 13,2 відс

22.07.2025 11:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – червні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку надійшло понад 2 611,0 млн гривень. Надходження збільшились майже на 305,2 млн грн, або на 13,2 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Єдиний податок у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів та є другим після ПДФО вагомим джерелом формування доходів територіальних громад (ТГ). Його частка у загальних надходженнях до скарбниць ТГ складає 15,4 відсотки.
При цьому, від ФОПів надійшло понад 75,8 відс. надходжень єдиного податку.
Подяка усім платникам за відповідальність та сумлінну сплату податків і зборів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Внесок юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 3,3 млрд грн плати за землю

21.07.2025 15:22

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж перших двох кварталів 2025 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 3 329,8 млн грн плати за землю. У порівнянні з січнем – червнем минулого року надходження зросли на понад 111,2 млн грн, темп росту – 103,5 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
«Дякуємо всім, хто відповідально сплачує податки і тим самим підтримує економіку нашої країни. Плата за землю є вагомим фундаментом для фінансування життєдіяльності громад. Позитивна динаміка надходжень з плати за землю, яку платники Дніпропетровщини забезпечують з початку 2025 року, це результат взаємодії податківців регіону з підприємцями і громадськістю. Наша позиція незмінна – у відкритому діалозі вирішуються всі проблемні питання і знаходяться оптимальні рішення для проведення діяльності суб’єктами господарювання без порушень законодавства. І як наслідок – бюджети наповнюються необхідними коштами», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Частина чистого прибутку: надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли більше ніж на 75,0 відсотків

18.07.2025 15:13

Платникам податку на прибуток підприємств!

18.07.2025 14:46

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною ст. 136 ПКУ базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка.
Авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України (п.п. 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Враховуючи те, що для розрахунку авансового внеску згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при виплаті дивідендів за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року до закінчення такого року розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
У разі якщо виплата дивідендів за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року здійснюється після закінчення такого року та на момент виплати дивідендів подана Декларація за такий звітний рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій Декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3, 6, 9 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди). У разі якщо Декларація на момент виплати дивідендів не подана та зобов’язання не погашені, то авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Відпустка гіг-спеціалістів: як оподатковується дохід у вигляді оплати щорічної оплачуваної перерви

17.07.2025 11:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Виплата резидентом Дія Сіті гіг-спеціалісту щорічної оплачуваної перерви оподатковується за ставкою 18 %, а не 5 % як передбачено для винагороди за гіг-контрактом.
Згідно із законодавством, гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не передбачено іншу тривалість. Витрати, пов’язані з оплатою цієї перерви, здійснюються за рахунок коштів резидента Дія Сіті відповідно до умов гіг-контракту.
Витрати резидента Дія Сіті, пов’язані з оплатою щорічної оплачуваної перерви у виконанні робіт (наданні послуг) гіг-спеціаліста, не є винагородою гіг-спеціаліста за виконані протягом місяця роботи (надані послуги). При цьому на відносини між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті не поширюється законодавство про працю.
Відповідно до статті 170 Податкового кодексу України, за ставкою 5 % оподатковуються такі доходи гіг-спеціалістів, що виплачуються резидентами Дія Сіті, зокрема:
- заробітна плата;
- винагороди за гіг-контрактом, включаючи винагороду за створення прав на твори за замовленням.
При цьому винагорода гіг-спеціаліста – це кошти, які виплачуються гіг-спеціалісту за виконані протягом місяця ним роботи (надані послуги) у розмірі, порядку та строки, визначені сторонами в гіг-контракті з урахуванням положень Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Довідково.
Гіг-контракт є цивільно-правовим договором між гіг-спеціалістом і резидентом Дія Сіті. За цим договором гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи або надавати послуги, а резидент Дія Сіті – оплачувати їх та забезпечувати належні умови для виконання з урахуванням соціальних гарантій, передбачених законодавством.
Гіг-спеціаліст – фізична особа, що виконує роботу або надає послуги за таким контрактом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний податок: понад 3,4 млрд грн надійшло від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

16.07.2025 12:15

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – червні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 3 443,7 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли у порівнянні з відповідним періодом 2024 року майже на 487,5 млн грн, темп росту – 116,5 відсотків.
Керівниця обласної податкової подякувала сумлінним платникам за своєчасну сплату податків та звернула увагу, що податкова служба Дніпропетровщини і надалі підтримує відкриту комунікацію з бізнесом.
«Прозорий діалог, який відбувається на постійній основі з суб’єктами господарювання, спрямований на формування довгострокових партнерських відносин. Під час спілкування платники отримують важливу податкову інформацію, яка допомагає здійснювати господарську діяльність, уникаючи помилок і порушень. Наше спільне завдання – податки повинні платитися своєчасно і в повному обсязі. Для цього податкова служба створює рівні та справедливі умови», – констатувала Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Підстави для проведення документальних позапланових перевірок

15.07.2025 16:44

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом (п.п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, видається:
у разі розгляду заперечення до акта перевірки – контролюючим органом, який проводив перевірку;
під час проведення процедури адміністративного оскарження – контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.
На підставі, зазначеного у п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки додатково видається наказ у порядку, передбаченому п. 81.1 ст. 81 ПКУ (п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розд. V ПКУ, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
щодо платника податку подано скаргу:
про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;
або
про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит (п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато дисциплінарне провадження або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
На підставі такого наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки додатково видається наказ у порядку, передбаченому п. 81.1 ст. 81 ПКУ (п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому п.п. 39.5.1.1 п.п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 ПКУ (п.п. 78.1.14 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення (п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення (п.п. 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
платником податків не подано в установлений п. 50.3 ст. 50 ПКУ строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків (п.п. 78.1.17 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий (п.п. 78.1.18 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу (п.п. 78.1.19 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
платником податку подано заяву про проведення перевірки до поданої заявки на поповнення обсягів залишку пального відповідно до п. 29 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 78.1.20 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
фінансовим агентом не подано заяву про взяття його на облік у випадках та порядку, передбачених п. 39 прим. 3.3 ст. 39 прим. 3 ПКУ, або не надано відповідь чи надано неповну відповідь під час здійснення контролюючим органом опитування фінансового агента відповідно до п. 39 прим. 3.8 ст. 39 прим. 3 ПКУ, або виявлено порушення чи можливе порушення фінансовим агентом вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ (п.п. 78.1.23 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки, неподання або подання виправленого звіту про підзвітні рахунки з порушенням строків, визначених п. 39 прим. 3.7 ст. 39 прим. 3 ПКУ, або подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з інформацією про е задокументовани рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS, або ненадання фінансовим агентом відповіді на запит контролюючого органу щодо е задокументованих рахунків, ненадання депозитарною установою повідомлення про депонентів – інвесторів інститутів спільного інвестування, надання у повідомленні неповних відомостей або ненадання депозитарною установою відповіді на запит контролюючого органу у випадках, визначених п. 39 прим. 3.11 ст. 39 прим. 3 ПКУ (п.п. 78.1.24 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
виявлено неповноту або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, у тому числі в результаті отриманого повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про невиконання чи порушення фінансовим агентом зобов’язань, передбачених таким міжнародним договором, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених п. 39 прим. 3.6 ст. 39 прим. 3 ПКУ (п.п. 78.1.25 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
особою не надано у встановлений строк пояснення, документи або іншу інформацію на письмовий запит контролюючого органу, надісланий відповідно до п. 44 прим. 1.3 ст. 44 прим. 1, п.п. 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ (п.п. 78.1.26 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
виявлено можливе порушення вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ власником рахунку або його контролюючою особою (п.п. 78.1.27 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
стосовно платника податків або будь-яких інших осіб, які діяли від імені та/або в інтересах платника податків, набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 369, 369 прим. 2 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III, і наслідком таких діянь могло стати зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, визначених згідно з вимогами ПКУ.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених п.п. 78.1.28 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, проводиться без дотримання строку давності, визначеного абзацами першим і другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ, та незалежно від того, чи проводилися документальні перевірки такого платника податків з відповідного податку, щодо якого могло бути допущено зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, за всі податкові (звітні) періоди, в яких операції платника податків, що можуть бути ідентифіковані на підставі обвинувального вироку суду як такі, що були здійснені з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), вплинули на показники податкової звітності платника податку (п.п. 78.1.28 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
Слід зазначити, що згідно з п. 78.2 ст. 78 ПКУ обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків.
Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 402,0 млн грн отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників податку на прибуток підприємств

15.07.2025 14:16

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У першому півріччі 2025 року платники податку на прибуток підприємств поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 402,0 млн гривень. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом минулого року на понад 56,0 млн грн, або на 16,2 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Дякуємо платникам за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань.
Звертаємо увагу, що платники, які здійснюють операції з реалізації пального, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств (авансовий внесок) сплачують за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:
При цьому, авансові внески є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.
Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст. 43 ПКУ щодо умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 725. Попередня cторінка | Сторінка 2 з 73 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua