Блог

soborneuprdp@ukr.net

Про автоматизовану систему списання податкового боргу

25.02.2026 13:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що в Україні працює нова система автоматичного стягнення податкового боргу.
Стосується це лише юридичних осіб, які мають податковий борг.
Алгоритм, за яким працює система:
- щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують дані про борг;
- система генерує платіжну інструкцію;
- накладається електронний підпис;
- документ миттєво відправляється до Казначейства;
- Казначейство перевіряє реквізити й автоматично переадресовує інструкцію банку;
- банк списує лише чітко визначену суму.
Усе працює через систему електронних платежів – за єдиними правилами.
Людський фактор мінімізований. Все автоматично і все виключно у межах законодавства.
При цьому, списання боргу не є несподіваним.
Якщо виникає податковий борг, ДПС інформує платника про його наявність. Часу, щоб сплатити його добровільно, достатньо. У разі відмови – податкова звертається до суду.
Якщо компанія сама задекларувала суму податку, але не сплатила її протягом 90 днів – борг стягується без рішення суду. Це визначено Податковим кодексом України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Швидко перевірити наявність податкового боргу можна через Електронний кабінет

24.02.2026 13:17

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Перевірити нараховані податки та сплатити їх платники можуть через Електронний кабінет.
Сервіси Електронного кабінету дозволяють фізичним особам у будь-який час переглядати свої податкові зобов’язання та здійснювати платежі у кілька кліків.
Увійти до Електронного кабінету можна за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини сервісу здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
У приватній частині Електронного кабінету достатньо обрати меню «Стан розрахунків з бюджетом», в якому відображається актуальна інформація про ваші особові рахунки станом на дату звернення – окремо за кожним податком, збором чи іншим платежем, із зазначенням відповідних бюджетних рахунків.
Сервіс надає можливість швидко перевірити, зокрема наявність податкового боргу, а отже – вчасно виконати свої податкові обов’язки.
Для фізичних осіб передбачена можливість зручної онлайн-оплати податків і зборів після ідентифікації через платіжну систему – за допомогою банківської картки або QR-коду.
Корисні підказки щодо порядку сплати податків, зборів та інших платежів можна переглянути в розділі «Допомога» Електронного кабінету, обравши меню «Стан розрахунків з бюджетом».
Звертаємо увагу, що при виявленні неточностей в інформації (задвоєння платежів чи нарахувань, переплату або недоплату податків чи єдиного внеску) можна надіслати звернення до відповідного органу ДПС щодо виявлених розбіжностей за основним або неосновним місцем обліку через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Електронний кабінет – це надійний інструмент для контролю за сплатою податків, зборів і платежів та уникнення податкового боргу.
Користуйтесь зручними форматами комунікації з податковою службою!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Хто є платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

23.02.2026 13:45

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З 01 січня 2026 року введено в дію Закон № 4219, яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема до Закону № 875.
Так, відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875.
Не є платниками внеску:
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого цією статтею;
- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
Довідково:
- Закон № 4219 – Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219);
- Закон № 875 – Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (зі змінами та доповненнями).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковим агентам - резидентам Дія Сіті!

23.02.2026 11:09

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Водночас, п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ встановлено, у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (крім випадків, зазначених в абзаці першому п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ), такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) самостійно нарахувати податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених підпунктами «а» – «б» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) протягом такого календарного місяця, та за власний рахунок сплатити (перерахувати) до подання податкового розрахунку податок до бюджету за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.
При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
Наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2023 № 154 «Про затвердженням Змін до бюджетної класифікації» Класифікацію доходів бюджету доповнено новими кодами, зокрема, кодом 11011200 «Податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті».
Абзацом першим п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, положення п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ щодо податкових наслідків невідповідності вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, не застосовуються. Оподаткування таких доходів спеціалістів резидента Дія Сіті здійснюється відповідно до положень п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
Інформація про реквізити рахунків для сплати податку на доходи фізичних осіб розміщена на субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
Враховуючи викладене, у разі якщо резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, (крім випадків, зазначених в абзаці першому п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ), то такий податковий агент, зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті у вигляді заробітної плати або винагороди за гіг-контрактом, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його за власний рахунок до бюджету на бюджетний рахунок, відкритий на ім’я територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 11011200, до подання Розрахунку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про термін та особливості проведення перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки»

20.02.2026 13:16

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Порядок проведення перевірок з питань дотримання платниками податків принципу «витягнутої руки» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2016 № 344 (далі – Порядок № 344).
Проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» (далі – перевірка дотримання принципу «витягнутої руки») є формою податкового контролю щодо встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» (п. 1 розд. І Порядку № 344).
Перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» проводиться відповідно до положень глави 8 розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей, визначених ст. 39 та Порядком № 344 (п. 2 розд. І Порядку № 344).
Відповідно до п. 3 розд. І Порядку № 344 перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» проводиться за наявності підстав, визначених п.п. 39.5.2.1 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ та підпунктами 78.1.2, 78.1.5, 78.1.14 – 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
За наявності підстав, визначених п. 3 розд. І Порядку № 344, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення перевірки дотримання принципу «витягнутої руки», яке оформлюється наказом (п. 1 розд. ІІ Порядку № 344).
Згідно з абзацом четвертим п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» є документальною позаплановою перевіркою (п. 4 розд. І Порядку № 344).
Тривалість перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» не повинна перевищувати 18 місяців (абзац перший п.п. 39.5.2.8 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Згідно з п.п. 39.5.2.7 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ строк проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» обчислюється з дня прийняття рішення про її проведення до дня складення акта (довідки) про проведення такої перевірки.
Термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» переривається у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов’язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур.
Відповідно до абзацу другого п.п. 39.5.2.8 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ кожні шість місяців проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» контролюючий орган надає платнику податків інформацію про поточний стан проведення перевірки.
У разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або перекладу на українську мову документів, необхідних для дослідження відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», строк проведення перевірки за рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути продовжений на строк, що не перевищує 12 місяців (п.п. 39.5.2.9 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст.39 ПКУ).
Надання платником податків документів відбувається згідно з вимогами пунктів 85.2 і 85.3 ст. 85 ПКУ протягом 10 робочих днів з дати початку перевірки (п.п. 39.5.2.3 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку № 344 під час проведення перевірки посадові особи контролюючого органу мають право отримувати від платника податків додаткові документи та/або інформацію щодо здійснення фінансово-господарських операцій, пов’язаних із контрольованою операцією; господарських операцій із непов’язаними особами, що можуть визнаватись зіставними з контрольованою операцією; підтвердження або спростування інформації, наведеної платником у поданому звіті про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальній документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлі); даних, зазначених у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків; інших документів та інформації, необхідних для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», а також письмові пояснення від посадових (службових) осіб платника податків з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження.
Такі документи надаються платником податків на усний запит посадових осіб, які проводять перевірку, в узгоджений із платником податків строк.
У разі ненадання документів та/або інформації, а також письмових пояснень посадовим особам контролюючого органу на усний запит в узгоджений строк платнику податків направляється письмовий запит в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Зазначені у письмовому запиті документи та/або інформація, а також пояснення надаються платником податків протягом 15 робочих днів з дати отримання запиту контролюючого органу відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 344).
Посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку, у разі необхідності отримання інформації надсилають запити про надання документів (інформації) щодо контрольованої операції іншим платникам податків, які зазначені у п.п. «а» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 344).
У разі ненадання платниками податків, зазначеними у п.п. «а» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, документів (інформації) на запит контролюючого органу, який проводить перевірку, та/або надання неповної інформації посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку, мають право провести зустрічну звірку таких платників податків у порядку, передбаченому п. 73.5 ст. 73 ПКУ(п. 5 розд. ІІІ Порядку № 344).
Якщо під час перевірки платниками податків не надано документів та/або інформації, пов’язаної із предметом перевірки, або надано не в повному обсязі, або встановлено факти, що необхідні документи та/або інформація знаходиться за межами України, посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку, ініціюють перед ДПС надіслання запиту(ів) компетентним органам іноземних держав з питань, що стосуються предмета перевірки (п. 6 розд. ІІІ Порядку № 344).
Посадові (службові) особи контролюючого органу, які проводять перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», мають право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи (абзац дев’ятий п.п. 39.5.2.3 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
У разі якщо документи, що належать до предмета перевірки, створювалися платником податків в електронній формі, платник податків має право надати копії таких документів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абзац десятий п.п. 39.5.2.3 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше, зокрема, 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 392, п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац восьмий п. 44.3 ст. 44 ПКУ), п. 52 прим. 2 та п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 39.5.2.4 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» одного платника податків протягом календарного року. Контролюючий орган не має права повторно проводити перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» платника податків, які вже були перевірені (крім випадків, зазначених у підпунктах 78.1.5, 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
Проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» не перешкоджає проведенню перевірок, визначених ст. 75 ПКУ (п.п. 39.5.2.6 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Питання оформлення результатів перевірки встановлено підпунктами 39.5.2.14 – 39.5.2.22 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст 39 ПКУ, розділами ІV, VІ Порядку № 344 та наказом Міністерства фінансів України від 13.07.2017 № 629 «Про затвердження форми акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та Вимог до його (її) складення».
Також варто зауважити, що відповідно до абзацу другого ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, тривалість проведення перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» не повинна перевищувати 18 місяців та може бути продовжена на строк, що не перевищує 12 місяців у разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або перекладу на українську мову документів. Зміна (збільшення) періоду, визначеного у наказі на проведення перевірки за бажанням платника не передбачено нормами ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який термін сплати єдиного внеску роботодавцями?

19.02.2026 13:03

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що термін сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим, роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Єдиний внесок, нарахований на суми середньої заробітної плати за вимушений прогул згідно з рішенням суду, різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи або заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, нарахована після звільнення з роботи), сплачується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів для здійснення їх виплати.
Звертаємо увагу, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Довідково:
Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 9зі змінами та доповненнями);
Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

18.02.2026 13:44

Надходження рентної плати за спецвикористання води до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини зросли майже на 84,0 відсотки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У першому місяці 2026 року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини рентної плати за спеціальне використання води 1 157,6 тис. гривень. Надходження зросли у порівнянні з січнем минулого року на 527,3 тис. грн, або на 83,7 відсотків.
Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що коди класифікації доходів бюджету по рентній платі за спеціальне використання води затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію».
Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету затверджено наказом Державної казначейської служби України.
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить дані по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС України (ДПС) у рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим, платники рентної плати за спеціальне використання води для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за спеціальне використання води.

Екологічний податок: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 3,3 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників екологічного податку надійшло 3 303,9 тис. гривень. Порівняно з січнем 2025 року це на 310,0 тис. грн , або на 10,4 відс., більше.
Повідомляємо, що податкова декларація екологічного податку в електронному вигляді подається за ідентифікаторами форм F0302006 (для фізичних осіб) та J0302006 (для юридичних осіб) разом з додатками:
Додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря стацiонарними джерелами забруднення» – за ідентифікатором форми F/J0320106 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти» – за ідентифікатором форми F/J0320206 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 3 «Розрахунок за розмiщення вiдходiв у спецiально вiдведених для цього мiсцях чи на об’єктах» – за ідентифікатором форми F/J0320306 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 4 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв (включаючи вже накопиченi)» – за ідентифікатором форми F/J0320406 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 5 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромiнювання» – за ідентифікатором форми F/J0320506 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберiгання радiоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами лiцензiї строк» – за ідентифікатором форми F/J0320606 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло 228,2 тис. грн частини чистого прибутку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Упродовж січня 2026 року платники частини чистого прибутку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини 228,2 тис. гривень. Це у порівнянні з першим місяцем 2025 року на 105,6 тис. грн, або на 86,1 відс., більше.
Звертаємо увагу, що до платників податків, які прийняли рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), за порушення вимог законодавства в частині ненарахування та/або неутримання, та/або несплати (неперерахування), та/або нарахування, сплати (перерахування) не в повному обсязі суми авансових внесків при виплаті дивідендів застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені ст. 125 прим. 1 Податкового кодексу України.
Така відповідальність за порушення вимог законодавства, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток, застосовується, починаючи з 27.05.2022 року.

Змінено строки подання Податкових розрахунків для ФОПів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що з 01.01.2026 змінено строки подання фізичними особами – підприємцями (ФОП) податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску.
Так, Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» внесено зміни, зокрема, до п. 51.1 ст.51 та абзацу першого п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України щодо строків подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску (Податковий розрахунок).
Отже, з 01 січня 2026 року для податкових агентів – ФОПів, а також для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, змінюється порядок подання Податкового розрахунку.
Відповідно до оновлених норм:
- податкові агенти – ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового кварталу (з розбивкою показників по місяцях звітного кварталу);
- інші податкові агенти, крім самозайнятих осіб, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового місяця.

Надсилання електронних документів: порядок отримання першої та другої квитанцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що електронний документообіг між платниками податків та контролюючим органом здійснюється без укладання додаткового договору. Це передбачено пунктом 42.6 статті 42 Податкового кодексу України.
Платник набуває статусу субʼєкта електронного документообігу після направлення до контролюючого органу будь-якого електронного документу у встановленому форматі із дотриманням вимог законів про електронні документи і електронну ідентифікацію та довірчі послуги.
Як працює обмін документами:
- платник формує документ із усіма обов’язковими реквізитами та підписує його кваліфікованим/удосконаленим електронним підписом (КЕП/УЕП);
- документ шифрується та надсилається до контролюючого органу протягом операційного дня;
- після надходження система проводить автоматизовану перевірку – дійсність підпису, відповідність затвердженому формату, наявність усіх обовʼязкових реквізитів та право підпису підписувачем.
Результат перевірки підтверджується квитанціями:
- перша квитанція надсилається автору протягом двох годин після отримання документа (або наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного дня). У ній вказано, чи пройшов документ перевірку;
- якщо перевірка успішна, формується друга квитанція, яка підтверджує прийняття (реєстрацію) документа або повідомляє про його неприйняття із зазначенням причини.
Якщо платник не отримав першу квитанцію в зазначений строк документ вважається неодержаним контролюючим органом.
У разі наявності другої квитанції про прийняття документа, датою і часом його прийняття (реєстрації) вважається дата та час, зафіксовані у першій.
Якщо платник подає кілька примірників одного документа (наприклад, після виправлення помилок), оригіналом вважається останній правильно сформований документ, який надіслано до граничного строку подання та прийнято контролюючим органом.

Фізична особа отримала дохід від продажу іншій фізичні особі вантажного автомобіля: чи подається податкова декларація про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку на доходи фізичних осіб (податок) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового спеціального добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац четвертий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Абзацом другим п. 173.3 ст. 173 ПКУ передбачено, що у разі, зокрема, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ суб’єкти господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору (юридична особа – щомісяця, а фізична особа – підприємець – щокварталу), у порядку, встановленому розд. IV ПКУ, подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в якому зазначають інформацію про такі угоди, у тому числі інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку.
Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі – продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щомісяця в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в якому зазначають інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку.
Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банки, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей (абзац восьмий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
У разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно сума податку визначається та самостійно сплачується через банки, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей особою, у власності якої перебував об’єкт рухомого майна, відчужений за таким рішенням, на підставі відображення ним доходу від такого відчуження у складі загального річного оподатковуваного доходу.
Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі – продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (підпункти «б» та «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
При цьому податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Водночас, порядок подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з абзацом четвертим п. 179.2 ст. 179 якого обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував, зокрема, доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.
Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від продажу такого майна та подати Декларацію за відповідний звітний рік до 01 травня року, що настає за звітним.

Мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу: за якою ознакою доходу відображати у додатку 4ДФ до Розрахунку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (зі змінами) затверджено, зокрема, Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – Порядок № 738).
Порядком № 738 визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги, зокрема, фізичним особам, суб’єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – мікрогрант).
Для цілей Порядку № 738 суб’єктом господарювання вважається суб’єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа – підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Законі України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09 січня 2025 року № 4196-ІX, крім суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки (п. 3 Порядку № 738).
Відповідно до п. 1 Порядку № 738 метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.
Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам (зокрема, фізичним особам, фізичним особам – підриємцям) є кошти: Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Міністерства економіки України (далі – Мінекономіки) «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Пунктом 2 Порядку № 738 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Слід зазначити, що оскільки дохід у вигляді мікрогранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою – підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами КМУ, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» (зі змінами та доповненнями).
Тобто, якщо мікрогрант надається на умовах, визначених актами КМУ, виключно з бюджетів та/або Фонду, то такі суми не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу фізичної особи.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами) затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб суми державної допомоги, які отримує фізична особа – підприємець з бюджетів та Фондів відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Як і на підставі яких критеріїв визначається, що нерухоме майно «використовується у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті»?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 76.3 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), резиденти Дефенс Сіті (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) звільняються від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента Дефенс Сіті і до завершення місяця, в якому статус резидента Дефенс Сіті припинено.
Звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на:
1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;
2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (НК 018:2023), які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Господарською діяльністю суб’єктів господарювання, які мають статус резидента Дефенс Сіті, вважається діяльність з виробництва оборонних товарів, визначених в абзаці шостому п. 6 ст. 37 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VІІІ «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (озброєння, військова та спеціальна техніка (зокрема безпілотні системи, засоби радіоелектронної боротьби та розвідки, активні засоби протидії технічним розвідкам), зброя і боєприпаси), та класифікується у секції С «Переробна промисловість» КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі – Оборонні товари).
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ).
Отже, платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який має статус резидента Дефенс Сіті, керується нормами п. 1 п.п. 76.3 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ щодо звільнення від сплати податку на на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за одночасної наявності наступних умов:
об’єкти нерухомості розташовані на території населеного пункту, обраного для релокації, належать резиденту Дефенс Сіті на праві власності;
об’єкти нерухомості використовуються у господарській діяльності з виробництва Оборонних товарів та/або для проживання працівників резидента Дефенс Сіті;
об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті).
Право на звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починається з наступного місяця після надання статусу резидента Дефенс Сіті та завершується в місяці, в якому статус резидента Дефенс Сіті припинено.
Водночас, об’єкти нерухомості, які розташовані на території населеного пункту, обраного для релокації, та належать резиденту Дефенс Сіті на праві власності, але не використовуються резидентом Дефенс Сіті безпосередньо у господарській діяльності з виробництва Оборонних товарів, підлягають оподаткуванню податком на нерухомість на загальних підставах.
При цьому, у контексті п.п. 266.2.1 п 266.2 ст. 266 ПКУ (об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості) інженерні споруди, віднесені до класу 242 «Інженерні споруди, не класифіковані раніше» Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, наприклад, випробувальні полігони, які використовуються при провадженні господарської діяльності з виробництва Оборонних товарів, не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У разі закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування у період дії воєнного стану, такий дозвіл вважається автоматично продовженим

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) рентна плата за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють Рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема, в дозволах, ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють Рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок Рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу із встановленими в них лімітами використання води Рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За понадлімітне використання води Рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками Рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Відповідно до частини першої ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (далі – ВКУ) спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (частина друга ст. 49 ПКУ).
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. (частина двадцять перша ст. 49 ВКУ).
Законом України від 16 липня 2024 року № 3855-IX «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі – Закон № 3855), який набрав чинності 08.08.2025, запроваджено інтегрований довкіллєвий дозвіл.
Відповідно до частини двадцять четвертої ст. 49 ВКУ інтегрований довкіллєвий дозвіл видається на підставах і в порядку, визначених Законом № 3855, з урахуванням вимог абзаців другого – четвертого частини шостої ст. 49 ВКУ. За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу отримання дозволу на спеціальне водокористування, умови якого щодо спеціального водокористування визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не вимагається. На операторів установок, що отримали інтегрований довкіллєвий дозвіл та здійснюють на його підставі спеціальне водокористування, поширюються вимоги ВКУ щодо прав, обов’язків, обмежень та інших умов спеціального водокористування.
Підпунктом 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (в редакції, яка діяла до 18.03.2025) (далі – Постанова № 314) було визначено, зокрема, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2025 року № 288 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314» (далі – Постанова № 288) виключено, зокрема, п.п. 5 п. 1 Постанови № 314, що спричинило неоднозначність у визначенні чинності дії дозвільних документів, у тому числі й спеціального водокористування, починаючи з 18.03.2025 (дати набрання чинності Постановою № 288).
Відповідно до листа Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 24.09.2025 № 77-01/64588-03 згідно з висновками Державного агентства водних ресурсів України (лист від 19.09.2025 № 5207/5/4/11-25) та Державної регуляторної служби України (лист від 08.09.2025 № 4001/20-25) термін дії документів характеру, у тому числі на спеціальне водокористування, строк дії яких закінчився у період воєнного стану, продовжується на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.
Таким чином, у разі закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування у період дії воєнного стану, такий дозвіл вважається автоматично продовженим на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування, та відповідно спеціальне водокористування із встановленими в дозволі лімітами, строк дії якого закінчився у період дії воєнного стану, не вважається понадлімітним.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про строки сплати податкового зобов’язання юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи

17.02.2026 12:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний податок: які доходи платників третьої групи оподатковуються військовим збором?

16.02.2026 13:57

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи є платниками військового збору.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 292 ПКУ, а саме:
- для ФОПів – доходи, отримані протягом звітного року в грошовій (готівковій/безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, крім пасивних доходів (проценти, дивіденди, страхові виплати, гранти), а також доходів від продажу власного рухомого або нерухомого майна;
- для юридичних осіб – будь-який дохід, отриманий впродовж звітного періоду, включаючи філії та представництва;
- для е-резидентів – сума коштів, що надійшла на рахунок такого платника у банку.
Також до доходу включаються:
- вартість безоплатно отриманих товарів/послуг (наданих за письмовими договорами, у тому числі дарування, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також переданих платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використаних таким платником єдиного податку);
- списана кредиторська заборгованість після спливу строку позовної давності (для платників ПДВ);
- для юридичних осіб попередня оплата за товари/послуги, що була отримана до переходу на спрощену систему оподаткування;
- сума отриманої винагороди повіреного (агента) за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

16.02.2026 13:13

Рентна плата за спецвикористання води: понад 1,1 млн грн – надходження першого місяця до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня 2026 року від платників рентної плати за спеціальне використання води місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали 1 157,6 тис. гривень. Надходження у порівнянні з січневим показником минулого року зросли на 228,6 тис. грн, або на 24,6 відсотків.
Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами та доповненнями) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків і зборів. Зокрема, для сплати рентної плати за спеціальне використання води визначено код бюджетної класифікації 13020000, а саме:
13020100 – рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);
13020200 – рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення;
13020300 – рентна плата за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики;
13020400 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства;
13020500 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води;
13020600 – рентна плата за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів).
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 (зі змінами та доповненнями), код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:
13020401 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами;
13020501 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами).
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість, зокрема в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Єдиний рахунок – зручний механізм сплати платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро нагадує, що Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (зі змінами) (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Алгоритм переходу на єдиний рахунок:
перший крок – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий крок – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій крок – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (зі змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку № 148.
Звертаємо увагу, що єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 Податкового кодексу України платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Понад 37,1 млн грн плати за землю спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
Упродовж січня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників плати за землю надійшло понад 37,1 млн гривень..
Звертаємо увагу, що фізична особа, яка викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету за користування надрами надійшло 221,4 тис. гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
Протягом січня 2026 року до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували 221,4 тис. грн рентної плати.
Нагадуємо, що 20.02.2026 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за січень 2026 року з розрахунком:
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2025 року?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро повідомляє.
До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2026 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2025 року платникам не надається.

Щодо подання уточнюючого Розрахунку у разі повернення суб’єктом господарювання ФОПу суми попередньої оплати, яка була відображена у розрахунку за попередній період

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро звертає увагу, що згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в Розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).
При цьому, форма Розрахунку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).
У разі повернення фізичною особою – підприємцем суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у Розрахунку за попередній період, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі Розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

ФОП здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримує допомогу: що з єдиним внеском?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464.
Крім того, відповідно до змін, внесених Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (набрав чинності 01.01.2026) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464) за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини (абзац дванадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування та сплата єдиного внеску за осіб, зазначених, зокрема, в абзаці дванадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Згідно з п.п. 2 п. 4 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (зі змінами) (далі – Порядок № 178) обчислення єдиного внеску, зокрема, за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад, які відповідно до п.п. 2 п. 4 Порядку № 178 визначені платниками єдиного внеску.
Разом з тим, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Враховуючи викладене, починаючи з 01.01.2026 фізична особа – підприємець, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримує допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, звільняється від сплати єдиного внеску за себе за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачується за таку особу єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.

Запит на отримання ІПК в меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету: заповнення деяких реквізитів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро повідомляє, що при формуванні звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (далі – звернення) в меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, здійснюється вибір та заповнення наступних реквізитів:
1) код ДПІ – із списку обирається орган ДПС (область та ГУ ДПС області) до якого надсилається звернення;
2) тип – із списку обирається значення «консультація»;
3) тематика – зазначається тематика, яка відповідає змісту звернення платника;
4) короткий зміст – зазначається «Про надання індивідуальної податкової консультації»;
5) завантажується скановане звернення у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ.
Зберегти проєкт звернення можна натиснувши кнопку «Зберегти».
У вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» платник має можливість підписати та направити звернення, використовуючи відповідні кнопки «Підписати» та «Відправити».
Протягом одного робочого дня після надсилання електронного звернення до органу ДПС його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації звернення в органі ДПС, до якого дане звернення направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлений лист (звернення) – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита та приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Національна стратегія доходів: вдосконалення кадрової політики

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро повідомляє.
Стратегічна мета вдосконалення кадрової політики ДПС – посилення кадрового потенціалу податкових органів, створення кваліфікованої, ефективної, злагодженої та мотивованої роботи працівників Служби, що узгоджується із стратегічними цілями ДПС.
Очікуваними результатами вдосконалення кадрової політики є:
- підвищення якості та ефективності адміністрування податків і зборів ДПС;
- підвищення якості та ефективності надання сервісних послуг; -посилення інституційної спроможності ДПС;
- підвищення рівня професійної компетентності працівників органів ДПС;
- підвищення мотивації працівників органів ДПС, оскільки вони переконуються у важливості своєї роботи та її впливі на розвиток ДПС;
- поліпшення внутрішньої комунікації;
- ефективніше управління ризиками завдяки встановленню правильних ключових показників та їх постійному моніторингу.

Проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування підакцизних товарів із зазначенням коду згідно з УКТ ЗЕД: відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Згідно з п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Пунктом 7 ст. 17 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Згідно з ст. 26 Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З якої дати сплачується орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
на праві постійного користування;
на умовах оренди.
Підпунктом 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю, зокрема, є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об’єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Статтею 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 161) встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до абзаців першого – п’ятого ст. 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є:
дата укладення та строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
При цьому за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Згідно з частиною першою ст. 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (зі змінами та доповненнями) (далі – ЗКУ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами та доповненнями) (ст. 126 ЗКУ).
Слід зазначити, що орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (абзац другий частини другої ст. 25 Закону № 161).
Відповідно до п.п. 11 п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (зі змінами та доповненнями), на офіційному веб-сайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про державну реєстрацію права оренди (суборенди) земельною ділянкою.
Отже, орендна плата сплачується орендарем з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах: як подати заяву?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро повідомляє.
Відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок подання та розгляду Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах або відмову від такого оподаткування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.
Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) (п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб розміщено електронну форму Заяви про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за ідентифікатором форми J1309001.
Згідно з п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро звертає увагу, що з 01 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 15.01.2025 № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно до норм Закону № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою.
Згідно з вимогами статті 10 Закону № 4219, внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100«Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».
Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити всіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Також повідомляємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 846. Попередня cторінка | Сторінка 3 з 85 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

soborneuprdp@ukr.net

Про автоматизовану систему списання податкового боргу

Швидко перевірити наявність податкового боргу можна через Електронний кабінет

Хто є платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

Податковим агентам - резидентам Дія Сіті!

Про термін та особливості проведення перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки»

Який термін сплати єдиного внеску роботодавцями?

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Про строки сплати податкового зобов’язання юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи

Єдиний податок: які доходи платників третьої групи оподатковуються військовим збором?

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Про проект :: Реклама на сайті