Блог

soborneuprdp@ukr.net

Визначення суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі ціни продажу сигари за одиницю у разі продажу поштучно

19.11.2025 14:06

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що Відповідно до частини першої ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) забороняється продаж, тютюнових виробів поштучно крім сигар.
Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.
МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45. Розмір МРЦ на підакцизні товари (продукцію), який встановлюється виробниками або імпортерами для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, не може бути меншим, ніж розмір роздрібної ціни продажу, обчислений відповідно до п.п. 14.1.106 ПКУ.
За наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (п. 221.3 ст. 221 ПКУ).
Відповідно до частини першої ст. 67 Закону № 3817 встановлена виробником або імпортером МРЦ на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів поряд з датою виробництва.
Згідно з частиною другою ст. 65 Закону № 3817 на кожній одиничній пачці (одиничній упаковці), коробці або сувенірній коробці тютюнових виробів зазначається, зокрема, кількість одиниць тютюнових виробів в одиничній пачці (одиничній упаковці), коробці чи сувенірній коробці.
Отже, продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі у роздрібній мережі сигар поштучно здійснюється за ціною, не вищою за МРЦ, що нанесена на пачку збільшену на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів та поділену на кількість одиниць сигар у пачці.
При цьому, роздрібна ціна продажу на сигари не повинна бути меншою за встановлену на дату виробництва специфічну ставку акцизного податку на сигари, помножену на коефіцієнт 1,45.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

19.11.2025 10:40

Щодо обов’язків нотаріусів і суб’єктів господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод відповідно до норм
Закону України № 4536

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що, в офіційному виданні «Голос України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набрав чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).
Законом № 4536 внесено зміни до п. 172.4 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у розрізі кожного договору. (абзац другий п. 172.4 ст. 172 ПКУ).
Крім того, внесено зміни до п. 173.4 ст.173 ПКУ.
Змінами передбачено, що
- державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору (абзац п’ятий п. 173.4 ст.173 ПКУ);
- суб’єкти господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору (юридична особа – щомісяця, а ФОП – щокварталу), у порядку, встановленому розділом IV ПКУ подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в якому зазначають інформацію про такі угоди, у тому числі інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку (абзац шостий п. 173.4 ст.173 ПКУ).
Також, відповідно до змін, внесених Законом № 4536 до абзацу першого п. 174.4 ст. 174 ПКУ, державний нотаріус (державна нотаріальна контора) за місцем розташування державної нотаріальної контори та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця, а приватний нотаріус за місцем розташування робочого місця щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) у порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.
Законом № 4536 абзац перший п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ замінено чотирма новими абзацами, згідно з якими особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
- для податкових агентів, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
- для інших податкових агентів, крім ФОПів та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Відповідно до п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4536 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2026 року.

Національна стратегія доходів: сучасна модель управління людськими ресурсами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Стратегічна мета вдосконалення кадрової політики ДПС – посилення кадрового потенціалу податкових органів, створення кваліфікованої, ефективної, злагодженої та мотивованої роботи працівників податкової служби.
Національна стратегія доходів до 2030 року (НСД) як сучасна модель управління людськими ресурсами спрямована на:
- підвищення якості та ефективності адміністрування податків і зборів ДПС;
- підвищення якості та ефективності надання сервісних послуг;
- посилення інституційної спроможності ДПС;
- підвищення рівня професійної компетентності працівників органів ДПС;
- підвищення мотивації працівників органів ДПС, оскільки вони переконуються у важливості своєї роботи та її впливі на розвиток ДПС;
- поліпшення внутрішньої комунікації;
- ефективніше управління ризиками завдяки встановленню правильних ключових показників та їх постійному моніторингу.

Про податкову знижку за навчання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Громадяни, які протягом минулого року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти, можуть повернути частину сплачених коштів, скориставшись податковою знижкою. Це кошти, які були використані, як на освіту самого платника ПДФО, так і на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.
Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено ПДФО, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним (для отримання знижки за 2024 рік Декларація подається до 31 грудня 2025 року).
Документи, які треба додати до Декларації:
- копію паспорта (і учня/студента, і члена сім’ї, який подає Декларацію);
- копію договору з навчальним закладом;
- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;
- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб – якщо сплата була за чоловіка (дружину);
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (хто подає Декларацію);
- оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий ПДФО та суми податкової соціальної пільги (у разі її наявності) за звітний податковий рік;
- реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).
У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити. Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.
Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.
Декларацію можна подати скориставшись одним із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою до органу ДПС за місцем обліку;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- через Електронний кабінет.

Про сучасні інструменти управління комплаєнс-ризиками

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З 2024 року в Україні стартував експериментальний проєкт, затверджений Кабінетом Міністрів України, щодо функціонування системи управління податковими ризиками (компланс-ризиками) в Державній податковій службі України. Основна мета проєкту – виявлення потенційних проблем ще до їх виникнення завдяки оцінці ризиків та зосередження ресурсів ДПС на найбільш ризикових платниках.
Система управління комплаєнс-ризиками використовує нові інструменти та підходи:
- запровадження інституту комплаєнс-менеджера. Для платників податків з високим рівнем податкової дисципліни ДПС призначає комплаєнс-менеджера, завдання якого – допомагати платнику, надаючи консультації та оперативно інформуючи про податкові ризики. Взаємодія здійснюється за вибором платника по телефону, через листування електронною поштою, в режимі відеоконференції, листування в електронному кабінеті. Це суттєво спрощує комунікацію та знижує адміністративне навантаження;
- ІТ технології. ДПС активно впроваджує сучасні аналітичні інструменти для обробки великих масивів даних. Інформація з податкових декларацій, банківських операцій та інших джерел аналізується автоматизованими системами та допомагає ідентифікувати невідповідності та ризики;
- інформаційна підтримка. Створено субсайт «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua), де зібрані всі дані про проєкт: критерії, переваги, середні показники для різних галузей і регіонів. Крім того, на субсайті розміщено перелік платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, який формується щоквартально.
Система управління податковими ризиками демонструє перехід ДПС до ризико-орієнтованої моделі, що має на меті підвищення ефективності податкового адміністрування та створення більш сприятливого середовища для чесного бізнесу.

Про офіційне оформлення трудового договору з нефіксованим робочим часом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Офіційно оформлений трудовий договір з нефіксованим робочим часом гарантує працівникам соціальний захист і збереження податкових прав.
Основні умови договору:
- працівник виконує роботу лише у разі надання її роботодавцем, без гарантії постійної зайнятості;
- роботодавець самостійно визначає, коли залучати працівника до роботи;
- мінімальна тривалість робочого часу для працівника – 32 години на місяць;
- якщо робітник працював менше, йому все одно виплачується заробітна плата не менше, ніж за 32 години.
Чому важливо працювати офіційно?
При оформленні трудового договору роботодавець:
- утримує та сплачує 18 % податку на доходи фізичних осіб;
- утримує та сплачує 5 % військового збору;
- нараховує та сплачує 22 % єдиного соціального внеску.
Завдяки цим податковим та соціальним відрахуванням працівник:
- отримує страховий стаж для майбутньої пенсії;
- має право на лікарняні, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, інші виплати;
- користується гарантованим соціальним захистом.
Неформальна робота позбавляє працівника цих гарантій і соціальних виплат.
Працюйте офіційно – сплачені податки та внески працюють на ваш захист!

Питання легалізації трудових відносин - під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями за участі заступника начальника ДПІ - начальник Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Неклеси відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Легалізація трудових відносин: актуальні питання».
Під час сеансу громадяни отримали відповіді на запитання щодо офіційного оформлення трудових відносин між працедавцем та найманими працівниками відповідно до діючого законодавства.
Також платників проінформували про відкриття Офісу податкових консультантів (Офіс). Мета створення Офісу – забезпечення ефективного надання усних консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкову службу.
Крім того, учасникам нагадали про роботу комунікаційної податкової платформи, створеної на базі ГУ ДПС за адресою dp.ikc@tax.gov.ua, на яку можна звернутись з нагальними питаннями.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Новації для податкових агентів відповідно до норм Закону України № 4536

17.11.2025 13:34

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що в офіційному виданні «Голос України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набрав чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).
Так, Законом № 4536 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (Кодекс) доповнено новим п.п 168.1.11.
Відповідно до вищезазначеного підпункту податкові агенти (табори для тримання військовополонених, установи виконання покарань та слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України), які нараховують доходи у вигляді винагороди за працю військовополоненим, у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу, відображають загальну суму нарахованих у звітному (податковому) періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (податок). При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми нарахованих доходів окремих фізичних осіб – платників податку, які є військовополоненими, а також відомості про таких фізичних осіб.
Згідно з п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4536 п.п. 168.1.11. п. 168.1 ст. 168 Кодексу набув чинності з 04.09.2025.

Про систему заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання платниками своїх обов’язків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», зокрема, надані визначення таких понять:
комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);
податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:
- взяття його на облік як платника податків;
- реєстрації платником окремих видів податків (наприклад, несвоєчасна реєстрація платником ПДВ чи перехід на загальну систему у разі перевищення встановлених ПКУ лімітів для певних систем оподаткування);
- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування);
- сплати (своєчасної та повної сплати) податкових зобов’язань;
- інших податкових обов’язків (наприклад, неподання уточнюючих розрахунків або нереєстрація податкових накладних);
- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (наприклад, щодо застосування РРО, або законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності).

Про порядок отримання довідки про відсутність заборгованості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) надається відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2018 року № 733 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 р. за № 1102/32554 (далі – Порядок №733).
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву до контролюючого органу за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника;
- в електронній формі – на адресу контролюючого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306 (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб).
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).
Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.
Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).

Про спрощений режим регулювання трудових відносин – спеціальна правова модель

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.
У період воєнного стану в Україні діє спрощений режим регулювання трудових відносин – спеціальна правова модель, що дозволяє роботодавцям і працівникам більш гнучко оформлювати співпрацю, але при цьому не звільняє від обов’язку сплачувати податки, збори та внески.
Цей режим застосовується до трудових відносин, якщо:
- роботодавець є суб’єктом малого або середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб;
або
- заробітна плата працівника за місяць перевищує вісім мінімальних зарплат (у 2025 році – 64 тис. грн на місяць).
У трудовому договорі сторони можуть визначати індивідуальні умови праці, включно з оплатою, відповідальністю, організацією робочого часу, матеріальним забезпеченням, умовами припинення договору тощо. Договір укладається на добровільних засадах у письмовій або електронній формі.
Що сплачує роботодавець за працівника?
Навіть при використанні спрощеного режиму роботодавець зобов’язаний:
► утримувати з доходів працівників та перераховувати до відповідних бюджетів:
- 18 % податку на доходи фізичних осіб (фінансування шкіл, лікарень тощо);
- 5 % військового збору (фінансова підтримка потреб оборони);
► нараховувати та сплачувати 22 % єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – спрямовується до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України, з яких працівники отримують:
- допомогу по тимчасовій непрацездатності (лікарняні);
- допомогу по вагітності та пологах;
- страхові виплати у разі нещасного випадку на виробництві;
- пенсійне забезпечення у майбутньому.
Працівник, який працює офіційно, у т. ч. при спрощеній формі трудових відносин:
- набуває страхового стажу;
- має підтверджений дохід для оформлення субсидій, пільг, кредитів;
- захищений у разі хвороби або втрати працездатності.
Працюйте офіційно – сплачені податки працюють на вас!

Коментар: порядок взяття на облік платника податків у контролюючому органі за неосновним місцем обліку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування –місто Дніпро) інформує.
Днями начальник Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолій Городніков дав коментар представникам медіа щодо порядку взяття на облік платника податків в контролюючому органі за неосновним місцем обліку.
Він повідомив, що Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платників податків обліковуватись у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 розд. VII Порядку № 1588).
Відповідно до п. 7.2 розд. VII Порядку № 1588 для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП) (додаток 9 до Порядку № 1588).
Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
У разі подання заяви за ф. № 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.
У разі подання заяви за ф. № 17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.
Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі:
заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588), поданого платником відповідно до розд. VIII Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;
заяви для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. 5-ОПП), поданої платником відповідно до п. 6.7 розд. VI або п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
У разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у заяві за ф. № 20-ОПП або заяві за ф. № 5-ОПП, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.
Контролюючим органом за основним місцем обліку у разі звернення платника податків може бути надано перелік контролюючих органів, у яких такий платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку (п. 7.3 розд. VII Порядку № 1588).

У фокусі уваги – право громадян на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Днями фахівці Правобережного центру обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у рамках інформаційної акції провели роз’яснювальну роботу з платниками податків щодо права громадян на податкову знижку.
Під час заходу податківці акцентували увагу відвідувачів на термінах подання податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація), підставах для нарахування податкової знижки, а також на перевагах електронного сервісу «Податкова декларація про майновий стан і доходи» та наочно демонстрували як скористатись цим сервісом при заповнені Декларації.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи надсилається платнику рішення про автоматичне врахування таблиці даних платника ПДВ?

17.11.2025 12:13

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами) (далі – Порядок), платник податку на додану вартість (податок, ПДВ) має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 5 до Порядку.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Пунктом 16 Порядку визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в Електронний кабінет за допомогою електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Відповідно до п. 17 Порядку у рішенні про неврахування Таблиці комісія регіонального рівня обов’язково зазначає підстави такого неврахування.
Таблиця враховується автоматично, якщо виконується умови, визначені п. 18 Порядку.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 557).
Відповідно до п. 2 Наказу № 557 друга квитанція – це електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами електронної ідентифікації, обробки, перевірки обов’язкових реквізитів електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа. Тобто при автоматичному врахуванні Таблиці інформація про це буде зазначена в електронному повідомленні та відображена у другій квитанції.
Отже, у разі неврахування Таблиці платнику ПДВ в Електронний кабінет надсилається рішення технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ, законів України № 851 та № 2155, а інформація про автоматичне врахування Таблиці зазначається у другій квитанції.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ПДВ-пільги для суб’єктів господарювання, які надають послуги або постачають товари пільговим категоріям громадян

14.11.2025 16:43

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Чинне законодавство передбачає звільнення від сплати ПДВ для низки операцій, що здійснюються на користь осіб з інвалідністю.
Операції, які підлягають звільненню від ПДВ:
- постачання окремих товарів і послуг, що здійснюються на користь осіб з інвалідністю та інших пільгових категорій населення,
- постачання товарів/послуг, виготовлених (наданих) безпосередньо підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.
Відповідно до положень ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), звільнення від оподаткування ПДВ можливе за умови дотримання визначених вимог, зокрема щодо категорій товарів/послуг, суб’єктів господарювання та джерел фінансування.
До переліку операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ, належать, зокрема:
- постачання спеціальних товарів, зокрема технічних (комплектуючих) та інших засобів реабілітації, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування особами з інвалідністю та іншими пільговими категоріями населення – за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 ПКУ);
- послуги реабілітаційних закладів, що мають відповідну ліцензію, для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю (п.п. 197.1.5 ПКУ);
- реабілітаційні послуги, санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України для дітей до 18 років, осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю (пп. 197.1.6 ПКУ);
- послуги з утримання осіб у реабілітаційних закладах, а також послуги з харчування, забезпечення майном тощо, надані за рахунок державних коштів (абз. «б» та «д» п.п. 197.1.7 ПКУ);
- платні послуги з комплектування реєстраційно-облікових документів, користування рідкісними, цінними довідниками, книгами, що надаються бібліотеками, які перебувають у власності всеукраїнських громадських об’єднань осіб з інвалідністю (п.п. 197.1.20 ПКУ);
- послуги сільськогосподарських товаровиробників – зокрема з постачання продуктів власного виробництва та обробки землі для осіб з інвалідністю (п.п. 197.1.24 ПКУ);
- постачання товарів/послуг підприємствами, створеними громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, за умови виконання вимог законодавства та наявності позитивного рішення уповноваженого органу (п. 197.6 ПКУ).
Важливо!
Застосування пільг можливе лише у разі повного дотримання вимог, визначених ПКУ та іншими нормативно-правовими актами.
Тож суб’єкти господарювання, які надають послуги або постачають товари пільговим категоріям громадян, мають уважно перевіряти відповідність своєї діяльності встановленим критеріям.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ПДВ: ознаки безумовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН

12.11.2025 12:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що 27.09.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
З дати набрання чинності змінами у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) (далі – Порядок зупинення) щодо ознак безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), визначених у пункті 3 Порядку зупинення, збільшено значення ключових показників або додано нові, а саме:
- обсяг постачання у поточному місяці – 1 млн грн;
- обсяг постачання за операціями з одним отримувачем – 100 тис. грн;
- сума ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт/послуг), сплачена у попередньому місяці – 40 тис. грн;
- сума ПДВ, задекларована за останній звітний (податковий) період, за який настав граничний строк сплати, становить більше ніж 40 тис. гривень;
- загальна сума ПДВ, сплачена з поставок товарів (робіт/послуг), вироблених в Україні за останні 12 місяців – 10 млн грн;
- загальна сума ПДВ, задекларована за останні 12 місяців – 10 млн грн;
- обсяг постачання за однією ПН не перевищує 10 тис. грн, якщо загальний обсяг операцій не перевищує 3 млн гривень.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Платникам плати за землю!

11.11.2025 14:13

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку (податок) є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами та доповненнями).
Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Пунктом 49.11 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог, зокрема, пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Водночас, згідно з п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Не є підставою для відмови у прийнятті Декларації неподання платником плати за землю разом з Декларацією за звітний період (в тому числі перший) витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки такий витяг носить інформаційний характер та не є додатком до Декларації, який є її невід’ємною частиною.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Майже 9,8 млрд грн ПДФО надійшло від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

11.11.2025 13:20

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – жовтня 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло майже 9,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – жовтнем минулого року надходження збільшились на понад 1,3 млрд грн, або на 16,0 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській Теодозія Чернецька.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за фінансову дисципліну та нагадала, що оформлені належним чином трудові відносини гарантують найманим працівникам соціальний захист під час виконання трудових обов’язків і гідне пенсійне забезпечення у майбутньому.
«Своєчасно і у повному обсязі сплачений ПДФО свідчить про прозорість виплат заробітних плат, а отже і легалізацію трудових відносин. Продовжуємо комунікації з платниками, спрямовані на те, щоб суб’єкт господарювання був зацікавлений у виплаті офіційної заробітної плати», – зазначила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що по 31.12.2025 (включно) громадяни мають можливість звернутись до контролюючих органів і отримати право на податкову знижку за витратами, понесеними у 2024 році. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та документи, які підтверджують понесені витрати.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Порядок отримання в паперовій формі документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО неповнолітньої особи, під час оформлення паспорта

31.10.2025 14:20

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами та доповненнями) (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), наведену у додатку 2 до Положення № 822, яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
Особа, віком від 14 до 18 років, яка має зареєстроване місце проживання та яка не зареєстрована у ДРФО, під час оформлення паспорта у формі картки вперше може, за її бажанням, одночасно зареєструватися у ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків з його відображенням надалі у паспорті громадянина України у формі картки. Така реєстрація проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини» (зі змінами та доповненнями).
У такому разі Облікова картка №1ДР не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві-анкеті, яка подається під час оформлення паспорта громадянина України. Дані, необхідні для проведення реєстрації, у цьому випадку направляються до ДРФО у порядку інформаційної взаємодії.
Після реєстрації фізичної особи у ДРФО ДПС надсилає ДМС реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО для його внесення до паспорта у формі картки. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в ДРФО реєстрі та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, збігаються з даними про особу, наявними в ДРФО, ДПС направляє ДМС інформацію про такий реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в ДРФО та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, відрізняються від даних про особу, наявних у ДРФО, ДПС направляє у відповідь повідомлення про необхідність звернення до контролюючого органу для реєстрації платником податків або внесення змін до ДРФО.
З огляду на викладене, якщо особа віком від 14 до 18 років, має паспорт громадянина України та бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію в ДРФО (Картку платника податків), така особа може звернутися за отриманням такого документа до будь-якого контролюючого органу особисто або може звернутися один із батьків, та подати такі документи:
якщо особа звертається особисто:
- Облікову картку № 1ДР / Заяву про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12) (п. 1 розд. IX Положення № 822);
- пред’явити паспорт громадянина України;
- витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування);
якщо звертається один із батьків, додатково пред’являє документ, що посвідчує особу одного із батьків / документ, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків / витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.
У разі, якщо особа, віком від 14 до 18 років, ще не отримувала паспорт громадянина України, отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може один із батьків. Для цього необхідно подати до контролюючого органу такі документи:
- Облікову картку № 1ДР / Заяву за ф. № 5ДР;
- свідоцтво про народження дитини (якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію (п. 4 розд. VII та п. 7 розд. IX Положення № 822);
- документ, що посвідчує особу одного із батьків;
- документ, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків;
- витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника

28.10.2025 15:00

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 787. Предыдущая cтраница | Страница 3 из 79 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua