14:53
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
07.12.2022 13:01
Про антикорупційний сервіс Державної податкової служби України «Пульс»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007;
Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – оберіть напрямок «5»;
Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4 У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.
Про зняття обмежень у проведенні документальних перевірок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/637273.html проінформувала: 24.11.2022 року набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу». Цим законом знято обмеження на проведення податковими органами документальних позапланових перевірок платників податків з підстав, визначених підпунктами 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Зазначені зміни прийняті для можливості реалізації права платників податків на повноцінний, об'єктивний розгляд скарг (заперечень) та дослідження обставин, що не були досліджені під час оскаржуваної перевірки, і прийняття об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог чинного законодавства України за результатами перевірки ДПС документів, обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної територіальними органами ДПС.
Слід відмітити, що мораторій на проведення документальних перевірок із зазначених підстав встановлено з 18 березня 2020 року у зв’язку із запровадженням Урядом на всій території України карантинних обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19).
Додатково інформуємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Чи підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню об’єкти нерухомого майна, які придбані за кошти, що були попередньо оподатковані під час їх нарахування (виплати)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Таким чином, якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то обов’язку щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації у такої фізичної особи не виникає.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/637311.html
Щодо обчислення та сплати єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим – четвертим частини 5 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною 5 ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь).
Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці п'ятому частини 1 ст. 10 Закону № 2464 (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною 9 ст. 10 Закону № 2464, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок податкового органу, відкритий в уповноваженому банку України, або на єдиний рахунок.
Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на єдиний рахунок.
Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру здійснюються у гривнях податковими органами за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску.
Норми передбачені ст. 9 Закону № 2464.
Рентна плата за користування надрами в цілях,
не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для:
- зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
- витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
- вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
- зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
- провадження інших видів господарської діяльності.
Не є платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України та інші військові формування, утворені відповідно до закону, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:
- для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);
- для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);
- для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).
Рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:
- за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;
- за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.
Норми визначені ст. 253 Податкового кодексу України.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 200 прим.1.4 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ;
б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим.1 ст. 43 ПКУ;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.
Нормами п. 200 прим.1.5 ст. 200 прим.1 ПКУ встановлено, що з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника ПДВ за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах «а» – «в» п. 200 прим.1.2 ст. 200 прим.1 ПКУ, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник – сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ, зобов’язаний зазначати у податковій звітності з ПДВ.
На запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у СЕА ПДВ.
Щодо подання ФОПами у складі податкової декларації про майновий стан і доходи розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що зареєстровані підприємцями фізичні особи (ФОП) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються таким підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;
- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
- загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Норми передбачені п. 177.14 ст. 177 ПКУ.
Звертаємо увагу, що п. 64 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено: першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
Водночас, відповідно до п.п. 69.15 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Отримання у спадщину (подарунок) транспортних засобів:
визначення ринкової вартості об’єктів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину чи дарунок, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) згідно з ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначається у порядку, встановленому абзацом третім п. 173.1 ст. 173 ПКУ а саме: дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).
Норми передбачені п. 174.7 ст.174 ПКУ.
Відповідно до п. 174.8 ст. 174 ПКУ у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.
Якщо об’єкти, подаровані платнику ПКУ, оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.
В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість або ринкова вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ.
Щодо оподаткування ПДФО доходів, отриманих нерезидентами
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ)для нерезидентів).
Норми встановлені п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п.п. 170.10.2. п. 170.10 ст. 170 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк-резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунка.
У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або в негрошовій формі нерезидент – отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету протягом 20 календарних днів після отримання таких доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні.
Порядок виконання норм п.п. 170.10.2. п. 170.10 ст. 170 ПКУ визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку ПДФО, що буде застосована до таких доходів (п.п.170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
За результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п.п. 170.10.2. п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
Нормами п.п. 170.10.5 п. 170.10 ст. 170 ПКУ передбачено оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах.
Так, для цілей розділу ІV ПКУ гастрольними заходами визначаються видовищні заходи (концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу «Луна-парк» тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ чи організацій), у тому числі самостійних професійних колективів та виконавців сольних концертів.
Дія п.п. 170.10.5 п. 170.10 ст. 170 ПКУ не поширюється на благодійні гастрольні заходи, що проводяться відповідно до законодавства України.
Оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах здійснюється податковими агентами на загальних підставах, визначених розділом ІV ПКУ.
До податкових агентів учасників гастрольних заходів прирівнюються суб'єкти господарювання – концертні майданчики, з якими безпосередньо укладаються договори оренди на провадження гастрольного заходу. Суб'єкти господарювання – концертні майданчики виконують функції податкових агентів в частині перевірки повноти та своєчасності сплати податку іноземними учасниками гастрольних заходів (їх представником) або самостійно сплачують податок за відповідним договором з таким учасником (його представником) до бюджету за місцем розташування таких концертних майданчиків.
До уваги платників податку на прибуток підприємств –
сільськогосподарських товаровиробників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що згідно з п.п. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платника податків, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить менше 75 відсотків, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
- податок на прибуток підприємств у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь;
- єдиний податок платника єдиного податку четвертої групи (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
- єдиний податок платника єдиного податку третьої групи (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну) у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;
- рентна плата за спеціальне використання води у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст.14 ПКУ;
- 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Отримання юридичною особою статусу неприбутковості
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
06.12.2022 16:30
База нарахування єдиного внеску для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Суми грошових компенсацій у разі невикористання, зокрема, щорічних (основної та додаткової) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування єдиного внеску.
Статтею 116 КЗпП визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.
Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.
Щодо права на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
об’єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Розрахунок бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Закон України № 1914: особливості оподаткування власної с/г продукції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» оновлено п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), положення якого набрали чинності з 01.01.2022.
Так, відповідно до внесених змін, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської (с/г) продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:
- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;
- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).
При продажу власної с/г продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити ПДФО з суми такого перевищення.
При продажу с/г продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій.
Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форма затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 за № 201/24978).
Звертаємо увагу, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» внесено зміни, зокрема до підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 23, відповідно до якого тимчасово, починаючи з 1 квітня 2022 року та у період дії воєнного стану, положення п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:
- доходи, отримані від продажу платником податку особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента, власної с/г продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою, остаточно оподатковуються таким податковим агентом під час їх нарахування (виплати);
- податкові агенти у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів, отриманих фізичними особами від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента власної с/г продукції, та загальну суму утриманого з них податку. При цьому в податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремої виплати, суми нарахованого на неї податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента, власної с/г продукції.
Порядок скасування реєстрації РРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 3 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операції за ф. № 4-РРО, наведену у додатку 4 до Порядку (далі – заява про скасування реєстрації) суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за ідентифікатором форми J/F1313604 за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО).
Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за ф. № 6-РРО, наведеною у додатку 6 до Порядку за ідентифікатором форми J/F1413702 (далі – довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою), в Електронному кабінеті.
Згідно з п. 4 глави 4 розд. II Порядку посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Примірник довідки про скасування реєстрації РРО розміщується в Електронному кабінеті.
Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 – 10, 13 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними (п. 5 розд. глави 4 розд. II Порядку).
Відповідно до п. 6 глави 4 розд. II Порядку контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
Згідно з п. 7 глави 4 розд. II Порядку документи, визначені у главі 4 розд. ІІ Порядку, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем, а також представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронній формі.
Суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО згідно з Порядком із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (п. 8 глави 4 розд. ІІ Порядку).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
06.12.2022 15:09
В яких випадках подається уточнююча одноразова
(спеціальна) добровільна декларація?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/636873.html повідомила.
Уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається декларантом:
у разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий підпункту 15.1 пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс));
у разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (абзац третій підпункту 15.1 пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);
у разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (абзац четвертий підпункту 15.1 пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);
після подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації з урахуванням положень абзацу першого пункту 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий пункту 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації виключно у випадках, передбачених підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу (абзац перший підпункту 6.3 пункту 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Звертаємо увагу, що в даному випадку уточнююча декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Нагадуємо, що уточнююча декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Не маєте можливості подати заяву і всі підтверджуючі документи – чи застосовується відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/637038.html відповіла на питання:
Чи несе платник податків відповідальність, який не має можливості подати заяву і всі підтверджуючі документи про неможливість виконання податкових обов’язків відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – Порядок)?
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку платники мають право подати заяву, документи, інформацію про неможливість виконання податкових обов’язків одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрація податкових накладних, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання та ін.) таким платником податку, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Платники податків, які набули можливість виконання одного із податкових обов’язків (реєстрація податкових накладних, подання звітності, сплата невиконаного податкового зобов’язання та ін.) та не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 розділу ІІ Порядку, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (пункт 7 розділу ІІ Порядку).
Щодо платників, які не мають можливості подати заяву і всі підтверджуючі документи про неможливість виконання податкових обов’язків відповідно до вимог Порядку, контролюючий орган не застосовує відповідальність до таких платників.
Щодо проведення процедури припинення юридичних осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу на наступне.
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (який на сьогодні продовжено відповідними Указами Президента) на всій території України запроваджено воєнний стан та було введено мораторій на проведення документальних перевірок.
Одним з негативних наслідків початку збройного вторгнення російської федерації в Україну є те, що багато платників податків опинилися в районах активних бойових дій і змушені були здійснити релокацію частини підприємств до більш безпечних регіонів країни для можливості продовження здійснювати господарську діяльність для подальшого розвитку бізнесу шляхом проведення реорганізації підприємств (злиття, приєднання).
Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» дозволено проведення з 27.05.2022 документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (під час проведення ліквідації, реорганізації суб’єктів господарювання).
Протягом 2022 року документальними позаплановими перевірками з припинення (ліквідації) суб’єктів господарювання охоплено 1 921 юридичну особу. Під час проведення перевірок встановлено порушення податкового законодавства. Донараховано всього 1 464,5 млн грн, зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 1 932,6 млн грн та суму від’ємного значення ПДВ на 16,5 млн гривень.
Також органами ДПС постійно проводиться ґрунтовний аналіз наявної в органах ДПС податкової інформації щодо наявності/відсутності ризиків в діяльності платника податків щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань, невиконання вимог іншого законодавства. У разі відсутності ризиків органами ДПС документальна перевірка не проводиться. Так, протягом січня – жовтня 2022 року по 5 382 юридичних особах прийнято рішення щодо зняття з обліку без проведення перевірки.
Державна податкова служба України завжди відкрита для діалогу з бізнесом задля вирішення нагальних питань у діяльності підприємств.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/637032.html
Звернення громадян
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – листопаді 2022 року до ГУ ДПС надійшло 335 звернень громадян, з них: 335 заяв, у тому числі 4 колективних звернення від 9 громадян.
Загальна тематика письмових звернень:
- контрольно-перевірочна робота – 101 звернення (30,15%);
- консультації з питань податкового законодавства – 105 звернень (31,34%);
- облік в Державному реєстрі – 35 звернень (10,45%).
За відповідний період 2021 року – 744 звернення.
На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів.4/
У зв’язку з карантином у січні – листопаді 2022 року особистих прийомів не проводилось.
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України,
сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр»
та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
Всього у січні – листопаді 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 264 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2022 році зменшилась на 340 одиниць. (січень – листопад 2021 року – 604 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 83 звернень (31,4%);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 96 (36,4%);
- щодо якості надання адміністративних послуг – 16 (6,06%);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 11 звернень (4,33%).
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
За січень – листопад 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 172 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 19 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- питання зі сплати єдиного внеску – 38 звернень (22,1 %);
- отримання чи відмова від ІНН – 30 (17,4 %);
- про надання податкових консультацій (особливості оподаткування ФОП зі ставкою 2%, по ПДВ, по земельному податку (паї, оренда землі), оподаткування спадщини та інші питання –21 (12,2%);
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО – 20 (11,6%);
- несплата (ухилення) від оподаткування – 10 (5,8 %);
- працевлаштування без офіційного оформлення трудових відносин – 8 (4,7 %);
- припинення діяльності ФОП та юросіб – 8 (4,7 %);
- щодо роботи ДПІ – 5 (2,9 %);
- щодо надання звітності – 4 (2,3 %);
- повернення коштів за навчання – 7 (4,1%);
- інші питання – 21 (12,2 %).
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 9 (47,4 %);
- питання зі сплати єдиного внеску та отримання довідок – 8 звернень (42,0 %);
- отримання чи відмова від ІНН – 1 (5,3 %);
- на роботу ДПІ – 1 (5,3 %).
За відповідний період 2021 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 507 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 53 звернення.
Доступ до публічної інформації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Протягом січня – листопада 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 173 запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилась на 143 одиниці або на 82,66 % (у січні – листопаді 2021 року – 316 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 143 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
- 1 – надіслано за належністю;
- 29 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», про що запитувачам надані відповідні роз’яснення.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Оновлено перелік товарів, операції з якими
звільняються від оподаткування ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 29 листопада 2022 року № 1340 (далі – Постанова № 1340) вніс зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (далі – Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224.
Постанова № 1340 прийнята з метою надання в умовах тривалого обмеження постачання електричної енергії (відключення) медичних послуг на належному рівні шляхом забезпечення закладів охорони здоров’я та населення обладнанням для сталого постачання (вироблення) електричної енергії і вітчизняних виробників необхідними товарами для виробництва такого обладнання, а також для забезпечення обладнанням закладів охорони здоров’я і медичних працівників.
Постанову № 1340 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий курʼєр» від 02.12.2022 № 256і вона набрала чинності з цієї дати та діє до 01 квітня 2023 року, але не пізніше останнього дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Повний перелік товарів – за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-pereliku-tovariv-u-tomu-chysli-likarskykh-zasobiv-medychnykh-vyrobiv-1340-291122.
Розмір єдиного внеску для підприємств та
громадських організацій осіб з інвалідністю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) бази нарахування єдиного внеску.
Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Норми встановлені п. 14 ст. 8 розділу ІІІ Закону № 2464.
Усунення подвійного оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.
При визначенні об’єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Норми передбачені ст. 13 ПКУ.
Які операції є операціями з постачання послуг?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:
а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;
б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;
в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;
г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;
ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;
д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).
Єдиний рахунок: помилково перераховані кошти враховуються
при формуванні реєстру платежів з єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що суми помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов’язань (зобов’язань з єдиного внеску) і пені, за даними контролюючого органу, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, і враховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, при формуванні Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків на дату формування такого Реєстру.
Платник податків має право через Електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру.
Норми передбачені п. 35 прим.1.8 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Положення п. 35 прим.1.8 ст. 35 прим. 1 ПКУ не позбавляють платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Контрольовані операції:
фінансові показники для визначення рівня рентабельності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій можуть бути використані фінансові показники, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», зокрема, але не виключно:
а) валова рентабельність, що визначається як відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;
б) валова рентабельність собівартості, що визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг);
в) чиста рентабельність, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;
г) чиста рентабельність витрат, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);
ґ) рентабельність операційних витрат, що визначається як відношення валового прибутку до операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);
д) рентабельність активів, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до поточної ринкової вартості необоротних та оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів), що прямо або опосередковано використовуються у контрольованій операції. У разі відсутності необхідної інформації про поточну ринкову вартість активів рентабельність активів може визначатися на основі даних бухгалтерської звітності;
е) рентабельність капіталу, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до капіталу (сума необоротних та оборотних активів, крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів, крім поточних зобов’язань).
Норми визначені п.п. 39.3.2.5 п.п 39.2.3 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.
Електронні сервіси, які надаються через
«Єдине вікно подання електронної звітності»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servis/) розміщені:
Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm);
Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm)
Для обрахунку об’єкта оподаткування юрособи
використовують дані бухгалтерського обліку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нормами п. 49.20 ст. 49 ПКУ встановлено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.
Якщо згідно з відповідним розділом ПКУ з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом ПКУ (п. 49.21 ст. 49 ПКУ).
Визначення податкового періоду для платників єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
Норми встановлені п. 294.3 ст. 294 ПКУ.
Пунктом 294.4 ст. 294 ПКУ передбачено, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб – підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, а також четвертої групи (фізичні особи), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (п. 294.5 ст. 294 ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Нормами п. 294.7 ст. 294 передбачено, що у разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
05.12.2022 14:18
Питання-відповіді щодо перенесення термінів формування податкового кредиту з ПДВ у період дії воєнного стану в Україні
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/636703.html надала відповіді на питання щодо перенесення термінів формування податкового кредиту з ПДВ у період дії воєнного стану в Україні.
1. Чи продовжуються на період воєнного стану на території України терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)?
З урахуванням норм пункту 102.9 статті 102 глави 11 розділу ІІ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період дії правового режиму воєнного стану перебіг строків, визначених Кодексом для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, не зупиняється.
2. Чи зупиняється на період воєнного стану термін, встановлений Кодексом для формування податкового кредиту?
Так, зупиняється. Зважаючи на те, що на період дії на території України правового режиму воєнного стану для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, крім, зокрема, виключень, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, то перебіг строків, визначених Кодексом для формування податкового кредиту, на вказаний період зупиняється.
Строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 розділу V та пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, після припинення або скасування воєнного стану продовжується на кількість календарних днів, які припадають на період дії воєнного стану і протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту.
3. Чи переривається термін, встановлений ПКУ для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування?
Так. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V Кодексу перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у пункті 198.6 статті 198 розділу V та абзаці першому пункту 80 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
У який термін сплачується сума недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виявлена за результатами камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України у разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов'язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/636585.html
Єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», – у розмірі мінімального страхового внеску.
Норми визначені частиною 14 прим.1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Які види доходів включаються
до доходу платника єдиного податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки (п. 292.7 ст. 292 ПКУ).
У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України (п. 292.8 ст. 292 ПКУ).
Доходи фізичної особи – платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV ПКУ (п. 292.9 ст. 292 ПКУ).
Нормами п. 292.10 ст. 292 ПКУ не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.
Особливості сплати ПДВ платниками
в умовах дії угоди про розподіл продукції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що особливості сплати ПДВ платниками податків в умовах дії угоди про розподіл продукції визначені у ст. 337 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, постачання на митній території України компенсаційної та/або прибуткової продукції, набутої інвестором (оператором) у власність внаслідок її розподілу за угодою про розподіл продукції, та прибуткової продукції, належної державі і переданої інвестору (оператору) для подальшого продажу, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, що обчислюється і сплачується у розмірах, порядку і строки, встановлені розділом V ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 337.1 ст. 337 ПКУ).
Нормами п. 337.2 ст. 337 ПКУ передбачено, що за умови ввезення на митну територію України товарів та інших матеріальних цінностей, призначених для використання в рамках виконання угоди про розподіл продукції, у митному режимі імпорту податки (крім акцизного податку), які підлягають сплаті під час митного оформлення товарів, не справляються.
Ввезення на митну територію України продукції (вуглеводної сировини, нафти і газу), видобутої у виключній (морській) економічній зоні України, здійснюється без сплати податків (включаючи податок на додану вартість), за умови ввезення такої сировини відповідно до угоди про розподіл продукції.
З урахуванням вимог статей 21 та 22 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» у разі вивезення інвестором (оператором) з митної території України продукції, розподіленої відповідно до умов такої угоди, мито, акцизний податок, інші податки та обов'язкові платежі, що підлягають сплаті під час митного оформлення товарів, не справляються, крім податку на додану вартість, який справляється за нульовою ставкою.
У разі вивезення за межі митної території України для виконання угоди товарів та інших матеріальних цінностей, які раніше були придбані інвестором на митній території України, митні платежі, акцизний податок, інші податки та обов'язкові платежі не справляються, крім податку на додану вартість, який справляється за нульовою ставкою.
При отриманні інвестором послуг, призначених для виконання угоди про розподіл продукції, які постачаються нерезидентом на митній території України, податок на додану вартість не справляється.
Передбачені в цьому пункті умови оподаткування поширюються в межах діяльності, пов'язаної з угодою про розподіл продукції, також на юридичних осіб та постійні представництва нерезидентів (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів), які беруть участь у виконанні робіт та іншої діяльності, передбаченої угодою про розподіл продукції, на основі договорів (контрактів) з інвестором.
У разі використання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних цінностей не за призначенням з інвестора (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів) стягуються суми податків і зборів, не внесені у зв'язку з наданням пільг, якщо таке невиконання зобов'язань сталося з вини інвестора (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів).
Порядок ведення обліку товарних запасів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за № 1411/37033) затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – Порядок).
Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами, зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.
Нагадуємо, що у Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
- документи, які підтверджують облік та походження товарів – Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі – Форма обліку), та первинні документи;
- первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.
У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним цим Порядком, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару;
- місце продажу (господарський об'єкт) – стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг);
- місце зберігання – стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП;
- товарні запаси – сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 2 розд. I Порядку № 496 визначено, що місце продажу (господарський об’єкт) – стаціонарний або будь-який пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об’єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг).
Товарні запаси – сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Згідно з п. 17 ст. 1 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями послуга – це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Отже, ФОП, які надають виключно послуги, у тому числі посередницькі, з метою реалізації яких використовуються товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг (у тому числі сировина, матеріали, запасні частини, напівфабрикати власного виробництва на складах комплектуючих тощо), зобов’язані вести облік товарних запасів за Формою обліку з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.
При цьому, якщо при наданні послуг ФОП не використовують товарні запаси, то обов’язку вести облік товарних запасів у таких ФОП не виникає.
Методи нарахування амортизації основних засобів/нематеріальних активів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Зокрема, згідно з п. 26 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – НП(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:
– прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;
– зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;
– прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється;
– кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;
– виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.
Відповідно до п. 27 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з НП(С)БО 7.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ передбачено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.
При цьому п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ визначено, що платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.
Отже, амортизація основних засобів/нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток у разі використання національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності нараховується із застосуванням методів, передбачених НП(С)БО 7 та НП(С)БО 8:
- прямолінійного;
- зменшення залишкової вартості;
- прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивного;
- виробничого.
Податкова знижка за витратами на лікування
гострої респіраторної хвороби COVID-19
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ) до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення.
Норми встановлені п. 20 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Реалізація алкогольних напоїв:
використання резервного РРО на період виходу з ладу основного
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу що згідно зі ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
При цьому ст. 15 Закону № 481 передбачено, що ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери ПРРО.
Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Статтею 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.
Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказується перелік основних РРО, то у разі застосування резервного РРО, такому суб’єкту необхідно подати заяву у довільній формі на переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням відповідних реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).
Спеціальне використання лісових ресурсів: уточнення показників
минулих періодів в складі декларації з рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що форма Податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) зі змінами та доповненнями.
Невід’ємною частиною декларації є відповідні додатки. Зокрема, платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) до декларації додається додаток 9.
У складі звітної або звітної нової декларації платник має можливість уточнити минулі податкові (звітні) періоди.
Також платник може виправити помилки шляхом подання окремої уточнюючої декларації за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.
В декларації у графі «порядковий №» зазначається номер декларації арабськими цифрами, починаючи з 1 (одиниці), послідовно в порядку зростання кількості поданих з початку року декларацій (незалежно від типу: звітна, звітна нова, уточнююча) до відповідного контролюючого органу.
При заповнені рядка 1 «податковий період» декларації зазначається арабськими цифрами:
у рядку 1.1 – квартал та рік, за який подається звітна або звітна нова декларація або поточні квартал та рік у яких подається уточнююча декларація;
у рядку 1.2 – квартал та рік, що уточнюються у складі звітної (нової звітної) декларації або квартал та рік за який подається уточнююча декларація. Якщо у складі звітної (нової звітної) декларації уточнення за минулі податкові (звітні) періоди не здійснюється, то рядок 1.2 не заповнюється.
У разі уточнення показників минулого податкового (звітного) періоду у складі звітної (нової звітної) декларації платник складає Додаток 9 за податковий (звітний) період.
У разі уточнення показників минулих податкових (звітних) періодів шляхом подання уточнюючої декларації складається уточнююча декларація та додаток 9 до неї щодо кожного податкового періоду, що уточнюється, окремо.
У додатку 9 зазначається порядковий № декларації, до якої додається цей додаток.
У графі «Розрахунок №» додатка 9 арабськими цифрами зазначається порядковий номер додатка, починаючи з 1 (одиниці), послідовно в порядку зростання кількості поданих додатків разом з відповідною декларацією.
При заповнені додатка 9:
- за податковий (звітний) період у заголовній частині проставляється відмітка в одній із клітинок: звітний або звітний новий в залежності від типу декларації, яка подається.
У рядку 1.1 – звітний квартал та рік або поточні звітний квартал та рік, у яких подається уточнююча декларація;
У рядку 1.2 – податковий квартал та рік, що уточнюється.
У декларації та додатку до неї заповнюються обов’язкові реквізити та всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. Рядок прокреслюється у разі відсутності показників для заповнення.
Вартісні показники декларації та додатків до неї зазначаються у гривнях з копійками.
При цьому у рядку 7 додатка 9 зазначається розмір штрафної санкції (десятковим дробом), що застосовується у разі заниження у раніше поданій декларації суми податкових зобов’язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної відповідно до п.п. «а»
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
02.12.2022 11:42
У січні – жовтні 2022 року до місцевих бюджетів
надійшло 311,8 млрд грн податків і зборів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Платниками податків за січень – жовтень 2022 року до місцевих бюджетів сплачено 311,8 млрд грн податків і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за органами Державної податкової служби України. Це на 14,1 відс., або на 38,6 млрд грн більше надходжень у відповідному періоді минулого року.
Найбільшу питому вагу в загальній сумі надходжень місцевих бюджетів займає податок на доходи фізичних осіб – 68,3 відс. від загальної суми надходжень по країні. За 10 місяців цього року його надійшло 212,8 млрд грн, що на 44,0 млрд грн, або на 26 відс. більше рівня минулого року.
Також значну питому вагу в надходженнях місцевих бюджетів займає єдиний податок – 12,6 відс. Його надійшло 39,4 млрд грн, що на 1,3 млрд грн, або на 3,5 відс. більше минулорічних надходжень.
Наступним за вагомістю є податок на майно – 9,6 відс., його сплачено 30,1 млрд грн. Це на 6,7 млрд грн, або на 18,2 відс. менше минулорічного рівня.
Питома вага надходжень податку на прибуток підприємств становить 3,4 відс. Його надійшло 10,7 млрд грн, що на 1,4 млрд грн, або на 11,4 відс. менше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/636212.html
Дніпропетровщина з початку року забезпечила надходження
до бюджетів усіх рівнів на суму понад 63,8 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) від платників Дніпропетровщини у січні – листопаді 2022 року склав понад 63,8 млрд грн, що на понад 8,6 млрд грн, або на 15,6 відсотків більше ніж за відповідний період 2021 року. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.
До державного бюджету протягом січня – листопада 2022 року надійшло понад 27,7 млрд грн, що на понад 1,4 млн грн, або на 5,5 відсотків, більше, ніж за відповідний період 2021 року.
До місцевих бюджетів з початку 2022 року надійшло понад 36,1 млрд грн, що на понад 7,1 млрд грн більше ніж за аналогічний період 2021 року. Темп росту надходжень складає 124,8 відсотки.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області протягом одинадцяти місяців 2022 року надійшло понад 24,5 млрд грн, що на понад 6,5 млрд грн, або на 36,2 відсотка більше ніж за відповідний період 2021 року).
Керівник податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку всім платникам, які відповідально ставляться до сплати податків і зборів, які сьогодні забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів і здійснюють важливий внесок у перемогу!
Який день вважається днем сплати єдиного внеску?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що днем сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Норми передбачені п. 1 частини 10 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Особливості обчислення податку з тютюнових виробів
за адвалорними ставками
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ст. 220 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені особливості обчислення акцизного податку з тютюнових виробів за адвалорними ставками.
Так, згідно з п. 220.1 ст. 220 ПКУ встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.
Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (далі – декларація), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі, визначеній центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п. 220.2 ст. 220 ПКУ).
У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни (п. 220.3 ст. 220 ПКУ).
Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ).
Нормами п. 220.5 ст. 220 ПКУ визначено, що декларація не приймається у разі:
- подання пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати встановлення у ній максимальних роздрібних цін;
- невідповідності її форми тій, що визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Декларація подається засобами електронного зв’язку в електронній формі уповноваженою особою виробника або імпортера підакцизних товарів (продукції) та вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання податкової декларації засобами електронного зв’язку, що містить дату прийняття та реєстраційного номера прийнятої декларації (п. 220.6 ст. 220 ПКУ).
Установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (п. 220.7 ст. 220 ПКУ).
Згідно з п. 220.8 ст. 220 ПКУ передбачено, що у разі потреби у зміні будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), поданій їх виробником або імпортером центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, виробник або імпортер повинен подати таким органам нову декларацію.
Зміна будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), поданій їх виробником або імпортером центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може здійснюватися не частіше двох разів на місяць (п. 220.9 ст. 220 ПКУ).
Пунктом 220.11 ст. 220 ПКУ передбачено, що встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва.
Оподаткування ПДВ операцій з тимчасового ввезення (імпорту)
на митну територію України товарів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 206.7 ст.206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл.18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):
- умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.105 МКУ (п.п.206.7.1 п.206.7 ст.206 ПКУ);
- умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.106 МКУ. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ).
До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл.19 МКУ (п. 206.8 ст.206 ПКУ).
Чи застосовується строк давності для нарахування податкового зобов’язання з плати за землю у разі неподання декларації з плати за землю?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних Декларацій. При поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну Декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає Декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Пунктом 287.10 ст. 287 ПКУ встановлено, що податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (п.п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).
До уваги платників екологічного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для платників екологічного податку дорівнює календарному кварталу.
Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Відповідно до п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ у разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з КАТОТТГ – кодом адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо.
Форма податкової декларації екологічного податку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями (далі – податкова декларація).
Невід’ємною частиною податкової декларації є 9 (дев’ять) типів додатків, з них 6 (шість) – розрахунків. Відповідний тип розрахунку забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування та, зокрема, додатки 1-3 – для кожного джерела забруднення (код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці).
Отже, суб’єкт господарювання, який має кілька стаціонарних джерел забруднення що здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єктів за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КАТОТТГ різні), зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу (по кожному КАТОТТГ контролюючого органу) за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку. До податкової декларації екологічного податку такий суб’єкт складає відповідний розрахунок (додаток) щодо кожного: стаціонарного джерела забруднення що здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єкту за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкту (по кожному КАТОТТГ) окремо.
Довідково: КАТОТТГ затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3), за місцем обліку платника екологічного податку (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація)
Збір за місця для паркування транспортних засобів: порядок обчислення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що ставка збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою.
Норми передбачені п. 268 прим.1.4 ст. 268 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (п.п. 268 прим.1.5.1 п. 268 прим.1.5 ст. 268 прим.1 ПКУ).
Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки (п. п. 268 прим.1.5.2 п. 268 прим.1.5 ст. 268 прим.1 ПКУ).
Підпунктом 268 прим.1.5.3 п. 268 прим.1.5 ст. 268 прим.1 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Які земельні ділянки, не підлягають оподаткуванню земельним податком?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що земельний податок не сплачується за:
- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.
- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.
- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
Норми передбачені п.п. 283.1 ст. 283 ПКУ.
Воєнний стан: новації податкового законодавства для платників ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу платників ПДВ на наступне.
Тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ, товари:
- придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану;
- придбані в оподатковуваних ПДВ операціях та передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України у період дії воєнного, надзвичайного стану.
Не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
Норми встановлені п. 32 прим.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
01.12.2022 14:20
Закон України № 1914: зміни, що стосуються процедури стягнення податкового боргу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», починаючи з 01 січня 2022 року, наділив податкові органи можливістю застосовувати тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу (абзац третій п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Відповідні зміни внесено до статей 14, 20, 87 та 91 ПКУ статей 283 і 289 прим. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».
Важливо розуміти, що таке обмеження може запроваджуватись виключно на підставі рішення суду щодо керівника платника податків – боржника та полягає у тимчасовій забороні його виїзду за межі України.
У зв’язку з введенням нового інструменту та необхідністю його реалізації на практиці:
1) уточнено право контролюючого органу на отримання інформації щодо боржників. Зокрема, податкові органи вправі отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), не лише інформацію, документи і матеріали що необхідні для контролю за нарахуванням та сплатою податків, а й конкретно – стосовно керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників (у визначених Кодексом випадках) (нова редакція п. п. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
2) надано право контролюючому органу звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу (новий п. п. 20.1.35-2 п. 20.1 ст. 20) ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
01.12.2022 10:48
До уваги платників: ДПС спрощено процес
перерахування коштів з єдиного рахунка
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
В електронному кабінеті розроблено новий функціонал «Спрямування коштів з ЄР» (форма J/F1307701), який надає змогу платникам миттєво здійснювати платежі з єдиного рахунка.
Для цього платнику необхідно зробити лише 2 кроки:
1. обрати електронну форму J/F1307701;
2. зазначити в цій формі вид платежу та суму.
В умовах сьогодення єдиний рахунок – це альтернативний інструмент для легкості та простоти сплати податків та єдиного внеску.
У режимі 24/7 платнику надана можливість перейти на сплату, використовуючи єдиний рахунок.
За бажанням платник може в електронному кабінеті вибрати електронну форму J/F1307001 «Повідомлення про використання єдиного рахунку» та поповнювати єдиний рахунок.
Всі інші дії, пов’язані з перерахунком коштів з єдиного рахунка в бюджет та фонди соціального страхування, будуть здійснені територіальними органами ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/635828.html
Опитування платників податків щодо якості обслуговування – 2022
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
З метою оцінки задоволеності платників податків рівнем обслуговування та якості надання послуг і сервісів Державна податкова служба України проводить загальнонаціональне опитування платників щодо їх ставлення до органів ДПС.
Допоможіть нам вивчити ваші очікування від роботи органів ДПС, необхідність запровадження нових послуг та сервісів та визначити напрями діяльності, які потребують більшої уваги та покращення.
Опитування є анонімним та добровільним.
Просимо вас заповнити анкету за посиланням: https://tax.gov.ua/anketa/?3336811034
Посилання буде активним з 29 листопада 2022 року по 18 грудня 2022 року.
Результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС tax.gov.ua та сторінці ДПС у Facebook одразу після їх опрацювання.
Сподіваємося на ваше розуміння і співпрацю!
Допоможіть нам стати кращими для вас!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/635786.html
Особливості заповнення податкової накладної при
здійсненні операцій, звільнених від оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податкового кодексу України (далі – ПКУ) термін.
Норми встановлені 201.1 ст. 201 ПКУ.
При цьому згідно з п. 201.3 ст. 201 ПКУ у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.
Згідно з п. 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями, у податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».
До розділу А табличної частини податкової накладної (рядки I – XІІ) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:
- у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
- у рядку XІ – загальний обсяг постачання товарів/послуг.
Рядки II – Х розділу А не заповнюються.
До розділу Б табличної частини податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
1) у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;
2) у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП);
3) у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;
4) у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
5) у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
6) у графі 8 – має бути зазначено код ставки 903;
7) у графі 9 – код відповідної пільги з Довідниками податкових пільг;
8) у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
9) графа 11 – не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).
До уваги платників податку на прибуток!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, якщо платником податку на прибуток підприємств товари відвантажувались покупцю – платнику на загальній системі оподаткування, який був платником ПДВ, а повертаються коли такий покупець обрав єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу і навпаки товари відвантажувались покупцю – платнику єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу, а повертаються коли покупець знову є платником податку на прибуток та платником ПДВ, такі операції відображаються платником податку на прибуток підприємств – продавцем та платником податку на прибуток підприємств – покупцем при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку. При цьому Податковий кодекс України не містить окремих коригувань фінансового результату щодо таких операцій.
Допомога, надана у період дії режиму воєнного стану особам, постраждалим внаслідок збройної агресії РФ проти України, не оподатковується
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. п. «в» п .п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Для цілей п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого внаслідок обставин, зазначених у п. п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.
Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).
Законом України від 15 серпня 2022 року № 2520-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2520) внесені зміни до ПКУ, зокрема, доповнено новими пп. 26 та 28 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п. 26 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття КМУ порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги.
Відповідно п. 28 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ положення п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ в редакції з урахуванням змін, внесених Законом № 2520, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2022 року.
Чи зараховується до оподатковуваного доходу ФОП – «загальносистемника» сума списаної кредиторської заборгованості?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід фізичної особи – підприємця (далі – ФОП), тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо ФОПу чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (у т. ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Кредиторська заборгованість – це заборгованість платника ПДФО перед іншими суб’єктами господарювання за отримані товари (роботи, послуги).
Враховуючи вищевикладене, якщо кредитором списується заборгованість ФОП на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу ФОП та оподатковується на загальних підставах.
Визначення дати, з якої необхідно уточнити показники декларації з податку на нерухомість у разі зміни протягом року бази оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 зі змінами.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
У разі зміни протягом року бази оподаткування, пов’язаної із зміною коду типу об’єкта оподаткування (житлової нерухомості на нежитлову або навпаки), показники Декларації необхідно уточнити починаючи з першого числа місяця, в якому відбулися такі зміни, на підставі документів, що підтверджують реєстрацію відповідних змін.
Які права мають платники єдиного внеску?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) має право:
1) безоплатно отримувати від податкових органів та Пенсійного фонду України в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника згідно з Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду України сплачених платником сум єдиного внеску;
2) звертатися до податкового органу з письмовою заявою про зміну умов сплати єдиного внеску у разі зміни його статусу як платника (або отримання права на зміну розміру єдиного внеску, зокрема у зв'язку із зміною виду економічної діяльності);
3) безоплатно отримувати від податкових органів та Пенсійного фонду України у межах їх компетенції консультації та роз'яснення щодо прав та обов'язків платника єдиного внеску, порядку сплати єдиного внеску;
4) оскаржувати в установленому законом порядку рішення податкового органу та Пенсійного фонду України та дії, бездіяльність його посадових осіб;
5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.
Норми встановлені частиною 1 ст. 6 Закону 2464.
До уваги резидентів Дія Сіті –
платників податку на прибуток підприємств на загальних підставах!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:
- на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Норми встановлені абзацом першим п. п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п. п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку (абзац другий п. п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Реалізація права на податкову знижку внутрішньо переміщеною особою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Норми передбачені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник ПДФО має право скористатися зазначеною в п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
Оподаткування ПДФО деяких доходів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що п. 170.8 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій), недержавного пенсійного забезпечення, пенсійних вкладів та за договорами довірчого управління.
Так, згідно з п. п. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя.
Податковим агентом платника ПДФО – учасника недержавних пенсійних фондів є адміністратор недержавних пенсійних фондів, який нараховує виплату за договором з недержавним пенсійним фондом.
Податковим агентом платника ПДФО – вкладника за договором пенсійного вкладу або учасника фонду банківського управління є банк, який здійснює виплати за договором пенсійного вкладу або рахунком учасника фонду банківського управління.
Податковим агентом платника ПДФО – одержувача одноразової виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду або недержавного пенсійного фонду є адміністратор такого фонду.
Нормами п. п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з:
а) 60 відсотків суми:
- одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.
Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках;
- одноразової страхової виплати за договором страхування довічних пенсій, за винятком одноразової виплати, передбаченої у п. п. «в» п .п. 170.8.3 п. 170.8 ст. 170 ПКУ;
- виплати пенсії на визначений строк, що проводиться з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки, визначені законодавством;
- регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя, пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, пенсійних та цільових виплат учасника фонду банківського управління, виплат довічної пенсії (довічні ануїтети), крім випадків, зазначених у п. п. «а» п. .п 170.8.3 п. 170.8 ст. 170 ПКУ;
б) викупної суми у разі дострокового розірвання страхувальником договору довгострокового страхування життя;
в) суми коштів, з якої не було утримано (сплачено) податок та яка виплачується вкладнику з його пенсійного вкладу або рахунка учасника фонду банківського управління у зв'язку з достроковим розірванням договору пенсійного вкладу, договору довірчого управління, договору недержавного пенсійного забезпечення.
Відповідно п. п. 170.8.3 п. 170.8 ст. 170 ПКУ не оподатковуються під час їх нарахування (виплати) податковим агентом:
а) сума регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя або пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, пенсійних та цільових виплат учасника фонду банківського управління, пенсійних виплат на визначений строк, одноразових пенсійних виплат або довічних пенсій, нарахованих та/або виплачених платнику податку – резиденту, який не досяг повноліття або має вік не менше ніж 70 років;
б) сума страхової виплати за договором довгострокового страхування життя, якщо внаслідок страхового випадку застрахована особа отримала інвалідність I групи;
в) сума виплати за договором пенсійного вкладу, виплат з рахунка учасника фонду банківського управління, виплати пенсії на визначений строк, довічної пенсії або одноразової виплати, якщо вкладник, учасник фонду банківського управління, учасник недержавного пенсійного фонду чи застрахована особа отримала інвалідність I групи;
г) сума одноразової пенсійної виплати учаснику недержавного пенсійного фонду або Накопичувального фонду за рахунок коштів Накопичувального фонду.
Дохід у вигляді страхової виплати або виплати за договором пенсійного вкладу, договором довірчого управління чи за договором недержавного пенсійного забезпечення, що у разі смерті застрахованої особи сплачується вигодонабувачу або спадкоємцю платника податку, оподатковується за правилами, встановленими ПКУ для оподаткування спадщини.
Сума доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, пенсійними вкладами, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, та недержавного пенсійного забезпечення, що підлягають оподаткуванню, зменшується на суму внесків, сплачених за такими договорами до 01 січня 2004 року.
Ведення обліку ТМЦ відповідно до норм Закону № 265/95-ВР
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
Норми встановлені п. 12 ст. 3 розділу ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
30.11.2022 14:12
Активи, які підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Документи, які має подати фізична особа до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).
Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
29.11.2022 11:34
Актуальні питання щодо права громадян на податкову знижку під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Право громадян на податкову знижку».
Під час заходу розглядались актуальні питання щодо права громадян на застосування податкової знижки та діючі обмеження.
Питання одноразового (спеціального) добровільного декларування під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія».
Під час заходу розглядались актуальні питання щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Про оподаткування під час зустрічі з представниками бізнесу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Проведено зустріч з платниками податків за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави.
Під час заходу розглядались зміни, що стосуються процедури стягнення податкового боргу, відповідно до норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень.»
Присутніх ознайомили з можливостями запровадженої Державною податковою службою України Комунікаційної податкової платформи, покликаної активізувати співпрацю державного органу з платниками.
Також, учасникам заходу нагадали, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та зазначили, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування
Крім того, зупинились на змінах у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО, які набули чинності з початку поточного року та акцентували увагу присутніх, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році та зупинились на категоріях громадян, які можуть скористатися правом на податкову знижку.
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «призначення платежу».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
25.11.2022 13:40
«Конструктивні дивіденди» – декларування 2022
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Нововведення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо конструктивних дивідендів набули чинності з 1 січня 2021 року (згідно з положеннями п. 60 прм.8 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік операцій, які з метою оподаткування прирівнюються до дивідендів, наведено у пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ визначено вимогу щодо оподаткування податком на доходи нерезидента виплат, які прирівнюються до дивідендів через невідповідність ціноутворення в таких операціях принципу «витягнутої руки».
Тобто у разі недотримання принципу «витягнутої руки» виявлені відхилення прирівнюються до дивідендів з таких операцій:
- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».
Отже, звертаємо увагу, що з 01.01.2021 зазначені доходи оподатковуються за ставкою 15 %, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, або за формулою, яка зазначена в пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Механізм застосування відповідних міжнародних угод докладно розкрито в узагальнюючій податковій консультації Міністерства фінансів України від 20.08.2021 № 480 щодо питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів.
Крім того, 01.01.2021 є першим днем звітного періоду, починаючи з якого доходи та виплати на користь нерезидентів в контрольованих операціях, в яких виявлені такі доходи, повинні бути відображені платником податків у звіті про контрольовані операції.
Також необхідно зазначити, що у разі сплати податку на доходи нерезидентів до 30.09.2022, а саме останнього дня першого граничного терміну для сплати податку на доходи нерезидентів з доходів, прирівняних до дивідендів, штрафні санкції та пеня нараховуватись не будуть.
Так, у 2022 році проведено коригувань з трансфертного ціноутворення на суму 3,1 млрд грн, які прирівнюються до «конструктивних дивідендів», проте задекларовано в додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток лише 405 млн грн, сплачено податок на репатріацію 49 млн гривень.
Наразі продовжується кампанія декларування «конструктивних дивідендів» у зв’язку з тим, що зобов’язання відображаються у декларації з податку на прибуток того звітного періоду, в якому вони були сплачені до бюджету.
Отже, звертаємо увагу на необхідність декларування таких виплат шляхом подання додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік та сплачувати штрафні санкцій у разі не сплати податку на такі доходи нерезидентів після граничного терміну сплати.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/633860.html
Щодо змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/633465.html повідомила наступне.
12 жовтня поточного року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1154, зокрема, внесено зміни до критеріїв ризиковості, якими виключено норму переважання в залишку понад 50 % груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом. Отже, з урахуванням таких змін відбувається автоматизований моніторинг та перевірка не тільки залишків ризикових, а усіх товарів на умовному складі платника.
Також виключено можливість безумовної реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику. До того ж передбачено вимогу щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платника податку, яким подано для реєстрації ПН та РК в ЄРПН, у разі, якщо такий платник відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку.
Для уникнення зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платникам необхідно подавати на розгляд комісії регіонального рівня таблицю даних платника податку за встановленою формою разом з поясненням з посиланням на податкову та іншу звітність платника.
Детальніше щодо порядку подання ТПП можна дізнатися за посиланням:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/prezentatsiyni-materiali/627543.html.
З моменту запровадження змін таблиці платника податку подали понад 13 тисяч платників. Загальна кількість поданих таблиць склала понад 21 тис., з розглянутих 50 % враховані та залишаються діючими. Вдвічі збільшилась кількість таблиць даних платників податку, які враховано автоматично, так з 3,8 тис. таблиць 61 % враховані автоматично.
Для полегшення роботи бізнесу у цьому сегменті ДПС організовано роботу «гарячих ліній» з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, які працюють у кожному територіальному органі ДПС (https://tax.gov.ua/others/kontakti/perelik-garyachih-liniy).
Понад 3,9 млрд грн плати за землю – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 3,9 млрд грн плати за землю від юридичних осіб. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб, надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 478 млн грн, або на 13,7 відсотків.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини звернула увагу, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року земельний податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
Якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
Марина Твердохлєб відзначила важливу роль, яку сьогодні для перемоги відіграє своєчасна сплата податків і зборів і подякувала сумлінним платникам за відповідальне виконання своїх обов’язків з наповнення бюджетів.
Видобування залізних руд: рентні платежі від платників
Дніпропетровської області наповнюють держбюджет
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – жовтня 2022 року до держбюджету від платників рентної плати Дніпропетровської області за видобування залізних руд надійшло понад 4,4 млрд грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на понад 1,86 млрд грн, або на 73,2 відсотки більше.
Нагадуємо, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування, визначені п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України.
Порядок оподаткування ПДВ операцій
з постачання резидентом консультаційних послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Норми встановлені п. п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Місцем постачання послуг, визначених у п. п. «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Тобто, операція з постачання платником ПДВ резиденту послуг, визначених у п. п. «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України та отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання на митній території України.
Операція з постачання платником ПДВ нерезиденту послуг, визначених у п. п. «в» п.186.3 ст.186 ПКУ, не є об’єктом оподаткування ПДВ, так як місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.
Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств страхової діяльності юросіб – резидентів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
► 3 відсотків за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
► 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.
Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п. п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.
Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.
Підпунктом 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
► на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах);
► на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
► на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).
Нормами п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ передбачено, що коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.
ФОП – «загальносистемник» придбав малоцінні
необоротні матеріальні активи: чи є витрати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Термін «малоцінні необоротні матеріальні активи» визначено Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями та відноситься до бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІY «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вести бухгалтерський облік зобов’язуються лише юридичні особи. Ведення бухгалтерського обліку фізичними особами – підприємцями не передбачено.
Тобто, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного року, безпосередньо пов’язані з отриманням товарів (робіт, послуг) придбані малоцінні необоротні матеріальні активи (канцелярське приладдя та інше).
Чи є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти незавершеного будівництва?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми передбачені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
При цьому відповідно до частини першої ст. 182 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).
Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 331 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону (ч. третя ст. 331 ЦКУ).
Враховуючи викладене вище, об’єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ як об’єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Для обліку роботи ПРРО суб’єкт господарювання
передає до контролюючих органів електронні документи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних реєстраторів розрахункових операцій фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.
ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.
Норми встановлені п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Електронне адміністрування реалізації пального та спирту етилового
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 232.1 ст. 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомляю, що у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі платників податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних та акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом ведеться окремо облік обсягів пального або спирту етилового, що:
► оподатковуються акцизним податком, у тому числі окремо за кожною відмінною ставкою податку;
► оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ;
► не підлягають оподаткуванню;
► звільняються від оподаткування.
Обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в такій послідовності:
1) зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
2) розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних/акцизних складів.
Ведення обліку обсягів пального або спирту етилового у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизних складів з уніфікованими номерами та адресами їх місцезнаходження.
Одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є літри, приведені до температури 15° C, – для пального та декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° C, – для спирту етилового. При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей цього розділу вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального та спирту етилового повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД:
► обсягів пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
► обсягів пального або спирту етилового, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок, які оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних;
► обсягів пального або спирту етилового, на які платники податку зареєстрували заявки на поповнення обсягів залишку пального або спирту етилового за рахунок коштів, сплачених до бюджету, в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних;
► сум сплаченого акцизного податку, за рахунок яких платники податку можуть зареєструвати заявки на поповнення обсягів залишку пального та спирту етилового;
► обсягів залишків пального або спирту етилового в розрізі акцизних складів/акцизних складів пересувних, на які платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового працює постійно (24 години щоденно), крім часу, необхідного для її технічного обслуговування.
Технічне обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового проводиться у часові проміжки з незначною кількістю звернень до неї платників акцизного податку.
Інформація про запланований час технічного обслуговування cистеми електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж за 24 години до початку проведення технічного обслуговування.
Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та реєстрації платників податків – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового встановлюється Кабінетом Міністрів України.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ.
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.
Норми передбачені п. 201.12 ст. 201 ПКУ.
Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти господарювання, що ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної (п. 201.13 ст. 201 ПКУ).
Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (п. 201.14 ст. 201 ПКУ).
Пунктом 201.15 ст. 201 ПКУ зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Оподаткування ПДФО виграшів та призів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що згідно з п. п. 170.6.1. п. 170.6 ст. 170 Податкового кодексу України (ПКУ) податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Норми визначені п. п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
До яких доходів не застосовується податкова соціальна пільга?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
► доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
► заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
► доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.
Норми встановлені п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ.
Нормами п. п. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, якщо платник ПДФО порушує норми п. 169.1 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
Платник ПДФО може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника ПДФО. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює також порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм п. п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника ПДФО або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.
Порядок п
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
