Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.
Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.
Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.
Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).
Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.
У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається, виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html оприлюднено нові (станом на 31.12.2025):
- Довідник податкових пільг №132/1, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник інших податкових пільг №132/2.
Нагадуємо, що довідник податкових пільг – це офіційний документ, який містить інформацію про всі пільги, встановлені законодавством України, та дозволяє платникам податків правильно застосовувати їх у податковій звітності. У довіднику зазначено: назву пільги; код пільги, який потрібно вказувати у деклараціях; податок, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, податок на майно, акцизний податок тощо).
Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюються контролюючими органами на підставі інформації, наявної у поданих такими платниками у податкових деклараціях.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків реєструються в контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному ПКУ.
Порядок реєстрації, внесення змін до Державного реєстру регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822).
Фізичні особи незалежно від віку для реєстрації у Державному реєстрі особисто або через представника подають відповідному контролюючому органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), що є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі та пред’являють документ, що посвідчує особу (п. 70.5 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. VII Положення № 822).
Слід наголосити, що відповідно до частини другої ст. 21 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (зі змінами та доповненнями) кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України.
Згідно з п. 71 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, особа віком від 14 до 18 років, яка має зареєстроване місце проживання та яка не зареєстрована в Державному реєстрі, під час оформлення паспорта вперше може за її бажанням одночасно зареєструватися в Державному реєстрі з подальшим відображенням інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків у паспорті.
У такому разі Облікова картка за ф. № 1ДР не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві-анкеті, яка подається під час оформлення паспорта громадянина України. Дані, необхідні для проведення реєстрації, у цьому випадку направляються до Державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії.
Послуга ID 14 значно спрощує процедуру реєстрації у Державному реєстрі для дітей, які досягли 14 років. Вона дає можливість особам віком від 14 до 18 років лише за однією заявою у органах Державної міграційної служби України отримати свій перший паспорт разом з реєстраційним номером облікової картки платника податків.
Один із батьків може подати через Електронний кабінет Облікову картку за ф. № 1ДР / Заяву за ф. № 5ДР неповнолітньої особи віком від 14 до 18 років та додати документи, необхідні для реєстрації / внесення змін до Державного реєстру, зокрема документ, що посвідчує особу одного із батьків, та паспорт громадянина України неповнолітньої особи.
У разі подання через Електронний кабінет Облікової картки за ф. № 1ДР / Заяви за ф. № 5ДР неповнолітньої особи віком від 14 до 18 років, на підставі свідоцтва про народження дитини, кожен випадок потребує з’ясування причин неотримання такою особою паспорта громадянина України (як приклад, перебування дитини за кордоном).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Майже 12,2 млрд грн ПДФО надійшло від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету протягом 2025 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом 2025 року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету майже 12 192,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження зросли майже на 827,0 млн гривень.
Очільник податкової служби регіону подякував платникам за сумлінне наповнення бюджетів та акцентував увагу, що своєчасне оформлення трудових відносин – це не тільки можливість держави проводити соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, зайнятості та пенсійного забезпечення, а це ще й фінансова стабільність бізнесу. Адже, наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у роботодавця у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
«Незадекларована праця створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які відповідально сплачують податки та збори і забезпечують соціальні гарантії працівників. Отже, боротьба з «тіньовою» зайнятістю – один із пріоритетних напрямів діяльності податкової служби», – підкреслив Юрій Павлютін.
Інформуємо, що з 01.01.2026 мінімальна заробітна плата установлена: у місячному розмірі – 8 647 грн, у погодинному розмірі – 52 гривень.
Довідково: Закон України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
До уваги суб’єктів господарювання!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) наголошує, що суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і надавати споживачам відповідні розрахункові документи під час реалізації товарів та послуг.
Нагадуємо, що з 01.03.2025 діють нові форми фіскальних (касових) чеків.
Звертаємо увагу, що:
- у разі відсутності у фіскальному чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів та недотриманні сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий;
- відображення обов’язкових реквізитів здійснюється з урахуванням конкретних обставин при продажу товарів/послуг;
- помилки або неточності в назві товару/послуги у фіскальному чеку, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для визнання такого чека нерозрахунковим документом.
Повідомляємо, що ДПС України затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО) (наказ від 21.12.2020 № 744 (в редакції наказу ДПС України від 15.10.2025 № 1002)) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html).
Державний реєстр РРО містить:
- перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації;
- перелік РРО, первинна реєстрація яких заборонена.
Це дозволяє платникам орієнтуватися, які моделі РРО відповідають вимогам законодавства та можуть використовуватись у господарській діяльності.
Вірно обрана модель РРО – це не тільки здійснення розрахункових операцій відповідно до законодавчих норм і уникнення штрафів, а й довіра покупців.
Наразі суб’єкти господарювання можуть використовувати 202 моделі РРО.
Якщо програмне забезпечення РРО (далі – ПЗ РРО) забезпечує виконання усіх вимог щодо формування розрахункових документів, необхідність обов’язкового доопрацювання такого ПЗ РРО відсутня.
Акцентуємо, що строк між первинною реєстрацією РРО та датою його виключення з Державного реєстру РРО не може становити менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.
Використання РРО під час здійснення розрахункових операцій – це не лише вимога, а й ефективний механізм контролю та захисту для бізнесу!
Розпочалось декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2025 році!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
► З 01.01.2026 розпочалось декларування доходів, отриманих протягом минулого року фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація)
необхідно подати:
► до 1 травня 2026 року:
- громадянам, які отримали певний дохід і зобов’язані подати Декларацію (наприклад: особи, які отримували іноземні доходи*, доходи від відчуження корпоративних прав, доходи від надання майна в оренду іншим фізичним особам, при отриманні спадщини (дарування) від осіб, які не є особами першого та другого ступеня споріднення тощо).
* Якщо відсутня довідка від компетентного органу іншої країни про іноземні доходи та податки, сплачені за кордоном – можна подати заяву до податкової за податковою адресою та перенести строк подання Декларації до 31 грудня
- ФОПам, крім тих, хто перебуває на спрощеній системі оподаткування;
- фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність.
► по 31 грудня 2026 року (включно):
- фізичним особам, які бажають скористатись правом на податкову знижку
► Окремі строки подання Декларацій діють для таких категорій платників:
- ФОПів у разі припинення підприємницької діяльності (крім тих, хто перебуває на спрощеній системі оподаткування): Декларація подається протягом 20 календарних днів після місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Довідково: останнім базовим звітним періодом є період від дня, що настає після завершення попереднього звітного періоду, до кінця місяця, в якому підприємницьку діяльність припинено
- резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання: Декларація подається не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Якщо останній день подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, то згідно з податковим законодавством, строк переноситься на перший робочий день
Частина чистого прибутку: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 20,4 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – грудні 2025 року платники Дніпропетровської області спрямували до загального фонду державного бюджету понад 20,4 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).
Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Рентна плата за видобування природного газу: платники Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 28,6 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – грудня 2025 року від платників рентної плати за видобування природного газу до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 28,6 млн гривень.
Звертаємо увагу, що копії актів про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України (далі – Акт) за податковий (звітний) період – місяць надсилаються ДПС протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf (обмеження 5 МБ), із супровідним листом, в якому зазначається звітний (податковий) період за який надсилаються копії таких Актів.
До уваги мобілізованих або прийнятих на військову службу за контрактом ФОП – платників єдиного податку другої групи!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: з якої дати розпочинається відлік строку (1095 днів) для подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань мобілізованим або прийнятим на військову службу за контрактом ФОП – платником єдиного податку (ЄП) другої групи, яким було сплачено у цей період авансові внески з ЄП та військового збору, повідомляє.
Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Згідно з п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Щодо неврахування таблиці даних платника ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами), затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення).
Відповідно до п. 12 Порядку зупинення платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5 до Порядку зупинення).
Згідно з п. 14 Порядку зупинення Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Пунктом 16 Порядку зупинення визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет за допомогою електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (додаток 6 до Порядку зупинення).
Відповідно до п. 17 Порядку зупинення у рішенні про неврахування Таблиці комісія регіонального рівня обов’язково зазначає підстави такого неврахування.
У разі коли однією з підстав для прийняття рішення про неврахування що Таблиці визначено наявність у контролюючих органів податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, у відповідних полях рішення зазначаються тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 19 Порядку зупинення визначено, зокрема, що рішення про неврахування Таблиці може бути оскаржено:
в адміністративному або судовому порядку у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня;
у судовому порядку у разі прийняття рішення комісією центрального рівня.
Згідно з п. 22 Порядку зупинення Таблиця враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
Приймання та обробка електронних документів ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами), визначено основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.
Для здійснення електронного документообігу необхідно:
- отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;
- створити електронний документ у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з використанням будь-якого програмного забезпечення, яке платник обирає на власний розсуд, у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності);
- надіслати з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня за адресами:
zvit@sta.gov.ua до ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності»;
http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx до вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP).
Квитанції та документи для користувачів даного сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин. Якщо користувач не здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником.
Інформаційні матеріали для платників та розробників програмних забезпечень розміщені на офіційному вебпорталі ДПС: Опис вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності»: http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx
Сертифікати, що використовуються для підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо)/зашифрування повідомлень на ДПС (звітність, тощо): https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/edina-adresa/
Уніфікований формат транспортного повідомлення: https://tax.gov.ua/arhiv/podatkova-baza-do-nabrannya-chinnosti-podatkovim-kodeksom/normativno-pravova-baza/nakazi-dpa-ukraini/arhiv-nakaziv-dpa-ukraini/nakazi-za-2010-rik/61409.html
Реєстр форм електронних документів: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Безповоротна фінансова допомога виплачена працівнику резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах: звітність і оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 та п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Згідно з п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах включається, зокрема, вартість майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) за винятком, зокрема:
в) якщо вартість такого майна (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;
г) додаткових благ, що надаються резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку.
Розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах здійснюється у додатку ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Додаток ДІЯ).
Сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг)) відображається у рядку 16 Додатка ДІЯ, зокрема:
у рядку 16.3 Додатка ДІЯ відображається сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно зі ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;
у рядку 16.4 Додатка ДІЯ відображається сума додаткових благ, що надаються на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку.
Отже, оскільки суми безповоротної фінансової допомоги працівнику резидента Дія Сіті, що сплачує податок на прибуток на особливих умовах, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, така безповоротна фінансова допомога не включається до бази оподаткування податком на прибуток підприємств цього резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах та відображається у рядку 16.3 Додатка ДІЯ.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Нормами п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник податку – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Податковим кодексом України передбачені окремі пільги зі сплати акцизного податку для осіб з інвалідністю.
Так, звільняються від оподаткування акцизним податком:
► операції з реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю (п.п. 213.3.1 п. 213.3 ст. 213 ПКУ), якщо їх вартість оплачено за рахунок коштів:
- державного або місцевих бюджетів;
- фондів загальнообов’язкового державного страхування.
► операції з ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкоголю та тютюнових виробів) у вигляді міжнародної технічної (надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) або гуманітарної допомоги (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).
Згідно із Законом України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1192) до гуманітарної допомоги не належать підакцизні товари, крім:
- транспортних засобів для перевезення понад 8 осіб, а також спеціально обладнаних автомобілів для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату;
- такі транспортні засоби мають бути передані у користування установам соціального захисту населення, громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, підприємствам та організаціям, заснованим ними, а також громадським організаціям та іншим об’єднанням ветеранів війни.
Отже, якщо автомобіль, обладнаний для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, визнано гуманітарною допомогою відповідно до Закону № 1192, його ввезення на митну територію України не оподатковується акцизним податком.
ДПС рекомендує громадським організаціям, благодійним фондам та соціальним установам заздалегідь оформлювати документи для підтвердження статусу гуманітарної допомоги, щоб скористатися податковими пільгами у повному обсязі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що станом на 30.12.2025 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Нові версії документів додані на виконання наказів Міністерства фінансів України від 25 липня 2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», від 26 лютого 2025 року № 119 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зі змінам) та від 14 березня 2025 року № 154 «Про затвердження форми Податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 1201 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України» (зі змінами).
З повним переліком змін та доповнень (версія 1.34.0.0) (станом на 30.12.2025) до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Відповідно до порядку ведення Типової форми, фізичні особи – підприємці зобов’язані у хронологічному порядку відображати, зокрема, суму доходу, отриману від здійснення господарської діяльності, у тому числі кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку, та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Для цілей дотримання вимог, визначених частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (ліцензування)» (зі змінами та доповненнями), розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, є фактично отримана протягом календарного місяця сума оподатковуваного доходу (виручка у грошовій (готівковій та/або безготівковій) та/або не грошовій формі) від провадження усіх видів господарської діяльності, з урахуванням вимог, встановлених ПКУ для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар