Блог

soborneuprdp@ukr.net

Нові форми звітів № 1-ВП та № 1-ОП подаються з 01.03.2026

04.03.2026 13:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до Наказу № 641 з 01.03.2026 запроваджено нові форми звітів:
- «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» за формою № 1-ВП (далі – Звіт за формою № 1-ВП);
- «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» за формою № 1-ОП (далі – Звіт за формою № 1-ОП).
Вперше Звіт за формою № 1-ВП у визначені терміни подають такі суб’єкти господарювання:
- виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), суб’єкти господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини – щомісяця, не пізніше ніж 10 числа місяця, наступного за звітним – починаючи з березня 2026 року за лютий 2026 року;
- суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну – щороку, не пізніше 01 лютого року, наступного за звітним роком – починаючи з січня 2027 року за 2026 рік;
- малі виробництва дистилятів, малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва пива – щороку, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком – починаючи з січня 2027 року за 2026 рік.
Звіт за формою № 1-ОП вперше подають суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та не є виробниками таких товарів (продукції) – щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним – починаючи з березня 2026 року за лютий 2026 року.
Виробники, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише Звіт за формою № 1-ВП.
Довідково: Наказ № 641 – наказ Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641 «Про затвердження форм звітності про залишки, обсяги виробництва, обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини, обсяги вирощування тютюну, посівну площу, порядку їх подання та заповнення, Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару/сировини» (зі змінами).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення МПЗ юридичною особою, яка уклала договір суборенди за певних умов

03.03.2026 11:37

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
Порядок зарахування сум податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплачених протягом податкового (звітного) року, у зменшення суми загального мінімального податкового зобов’язання регламентується підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ. Суми податків, що враховуються у зменшення загального мінімального податкового зобов’язання залежать від частки сільськогосподарського товаровиробництва у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;
сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Так, відповідно до підпунктів 141.9.2 – 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
податок на прибуток підприємств;
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;
рентна плата за спеціальне використання води;
20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
При цьому вказаними нормами встановлено, що у сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Отже, ПКУ не передбачено віднесення до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, які зменшують загальне мінімальне податкове зобов’язання, 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, суборендодавцем яких є юридичні особи.
У зменшення загального мінімального податкового зобов’язання відноситься 20 відс. витрат на сплату орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь по усіх орендованих земельних ділянках, які перебувають у державній чи комунальній власності, крім тієї частини земельних ділянок, що передані у суборенду іншим користувачам та по яких зареєстроване право суборенди.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова декларація про майновий стан і доходи: звітуйте про доходи у зручному форматі

02.03.2026 12:00

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році.
Акцентуємо увагу, що громадяни мають можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) дистанційно, за допомогою Електронного кабінету (Е-кабінет).
У меню «ЕК для громадян» вкладка «Податкова декларація» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
При цьому, в Е-кабінеті здійснюється часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Наголошуємо, що Е-кабінет – це зручний сервіс, який:
- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
- мінімізує помилки при заповненні податкової декларації;
- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.
Долучайтесь до сучасного формату оперативної взаємодії з податковою службою за допомогою електронних сервісів!

Звіти про контрольовані іноземні компанії: подання контролюючими особами за 2025 рік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Триває кампанія декларування контролюючими особами за 2025 звітний період
Загальна кількість контролерів контрольованих іноземних компаній (далі – КІК), які перебувають на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – 1 690; кількість КІК – 2 793; кількість країн, в яких зареєстровані КІК – 67.
Платники податків зобов’язані звітувати щодо КІК.
Відповідно до статті 39² Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у 2026 році контролери КІК подають звітність за 2025 звітний рік.
Які компанії визнаються контрольованими і хто такі контролюючі особи?
Контрольованими визнаються ті іноземні компанії, які зареєстровані або створені за кордоном та які перебувають під юридичним або фактичним контролем податкових резидентів України.
Тобто, у такої компанії контролером має бути саме податковий резидент України. При цьому, такою компанією буде вважатися як підприємство у класичному значенні, такі як товариства з обмеженою діяльністю, акціонерні товариства та інші, а також і утворення без статусу юридичної особи, такі як партнерства, трасти, фонди, та, зокрема організаційно-правові форми (ОПФ), передбачені постановою КМУ № 480.
Довідково:
Постанова КМУ № 480 – постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм» (із змінами).
Контролюючою особою або контролером може бути будь-яка фізична або юридична особа – резидент України, яка прямо або опосередковано володіє:
• часткою в іноземній компанії у розмірі 50 і більше відсотків,
або
• часткою в іноземній компанії у розмірі більше 10 відсотків, за умови, що декілька контролерів (резидентів України) володіють частками в іноземній компанії, розмір яких в сукупності становить 50 і більше відсотків,
або
• окремо чи разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною компанією.
Отже, навіть за відсутності формального володіння значною часткою особа може бути визнана контролером КІК, якщо вона окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фактичний контроль це, зокрема,
• можливість особи:
- впливати на рішення іноземної компанії,
- надавати вказівки органам управління іноземної компанії,
- вести переговори від імені компанії та в її інтересах,
- здійснювати операції з банківськими рахунками, наявність можливості їх блокувати;
• наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів на строк більше одного року;
• зазначення особи в якості засновника (бенефіціара) при відкритті рахунків іноземною компанією.
Акцентуємо увагу, що не буде вважатися контролюючою особою – особа, що володіє КІК, наприклад, через юридичну особу резидента України, яка визнала себе контролюючою особою та взяла на себе обов’язки звітувати про КІК.
Граничні терміни та спосіб подання Звіту про КІК
Якщо ви резидент України, визначили себе контролером іноземної компанії, маєте частку або контроль над іноземною компанією, вам необхідно подати Звіт про контрольовані іноземні компанії (Звіт про КІК).
Форму Звіту про КІК, порядок його заповнення та подання до контролюючого органу затверджено наказом МФУ № 254.
Довідково:
Наказ МФУ № 254 – наказ Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2022 року за № 1219/3855).
Звітним (податковим) періодом для цілей оподаткування прибутку КІК є календарний рік або звітний період, що закінчується протягом календарного року.
Нагадуємо, що Звіт про КІК подається одночасно з поданням:
- річної податкової декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) до 01 травня року, що настає за звітним роком, тобто не пізніше 30.04.2026 за 2025 рік,
та
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб) протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року, тобто не пізніше 02.03.2026 за 2025 рік.
Звіти подаються засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).
Електронні форми документів розміщено на вебпорталі ДПС у рубриці «Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів» за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.
Звіти про КІК: форми, склад, обов’язкова інформація, додатки, порядок подання
Законодавчо передбачено повну та скорочену форму звіту про КІК.
Необхідно пам’ятати, що при подачі «Скороченого звіту про контрольовані іноземні компанії» (Скорочений звіт про КІК) контролююча особа зобов’язана подати повний «Звіт про контрольовані іноземні компанії» (Звіт про КІК) до кінця календарного року.
До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК на підтвердження розміру прибутку такої КІК за звітний (податковий) рік.
Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною податкової декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Звіт про КІК складається із чотирьох розділів:
- заголовної частини,
- загальних відомостей про контролюючу особу,
- відомостей про контрольовану іноземну компанію,
- інформації про додатки, що додаються до звіту та є його невід’ємною частиною.
Нагадуємо, що є інформація, що має бути обов’язково включена до Звіту про КІК:
- найменування КІК, її адреса, організаційно-правова форма, номери податкової реєстрації (за наявності), номери державної реєстрації;
- кількість працівників КІК станом на кінець звітного (податкового) року; інформація про суму прибутку КІК, отриманого від постійного представництва в Україні;
- розмір частки, якою володіє контролююча особа в КІК, структура володіння часткою в КІК у разі опосередкованого володіння такою часткою;
- інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) КІК, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінзвітності;
- розрахунок скоригованого прибутку КІК, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;
- інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до ст. 322 ПКУ;
- суми дивідендів, отриманих КІК від українських юридичних осіб; суми прибутку КІК, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;
- перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що включені до переліку країн постановою КМУ № 1045 (п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ) та нерезидентами, ОПФ, включені до переліку організаційно-правових форм постановою КМУ №480 (п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
Довідково:
Постанова КМУ № 1045 – постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977» (із змінами).
У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Скорочений звіт про КІК, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 39².5.3 п. 39².5 ст. 39² розділу I ПКУ.
Звіт про КІК та Скорочений звіт про КІК подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.
До речі, тим, у кого прибуток КІК повністю звільнений від оподаткування, також слід подати таку звітність.
Подання звітності про КІК – обов’язок контролюючої особи
Наразі фінансова відповідальність не застосовується, але обов’язок подання звітності по КІК залишається чинним, навіть якщо граничний строк уже минув.
Просимо виконати вимоги законодавства, щоб уникнути можливих наслідків у майбутньому.
Своєчасна подача звітності по КІК є результатом сумлінного виконання платниками податків вимог чинного законодавства, Конституції України та відповідального ставлення до сплати податків в українському суспільстві в умовах воєнного стану.
Дякуємо за відповідальне ставлення до сплати податків та дотримання законодавства.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про податкову знижку для фізичних осіб

27.02.2026 11:07

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.
Обмеження:
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 Кодексу).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості заповнення деяких граф податкової декларації платника єдиного податку – ФОПа, якщо сума МПЗ з 1 гектара становить ме

26.02.2026 16:07

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ, зокрема, платники єдиного податку другої або третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Водночас, п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація) та передбачає заповнення додатка 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2) з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
В Додатку 2 заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи / рядки Додатка 2 не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи / рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка 2 зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.
Зокрема, у графах 3 – 10 Додатка 2 зазначається наступна інформація:
у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
у графі 4– частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;
у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;
у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);
у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);
у графі 9 – коефіцієнт, який становить:
0,05 – за 2024 рік,
0,057 – за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;
у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків;
у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) МПЗ обчислюється за формулою: графа 7 х графа 9 х графа 10/12;
у графі 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) МПЗ обчислюється за формулою: графа 8 х графа 3 або 5 х графа 9 х графа 10/12.
Тобто граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (графи 11 та/або 12) у період з 01 січня 2024 року підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Разом з тим, слід зазначити, що дія п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про автоматизовану систему списання податкового боргу

25.02.2026 13:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що в Україні працює нова система автоматичного стягнення податкового боргу.
Стосується це лише юридичних осіб, які мають податковий борг.
Алгоритм, за яким працює система:
- щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують дані про борг;
- система генерує платіжну інструкцію;
- накладається електронний підпис;
- документ миттєво відправляється до Казначейства;
- Казначейство перевіряє реквізити й автоматично переадресовує інструкцію банку;
- банк списує лише чітко визначену суму.
Усе працює через систему електронних платежів – за єдиними правилами.
Людський фактор мінімізований. Все автоматично і все виключно у межах законодавства.
При цьому, списання боргу не є несподіваним.
Якщо виникає податковий борг, ДПС інформує платника про його наявність. Часу, щоб сплатити його добровільно, достатньо. У разі відмови – податкова звертається до суду.
Якщо компанія сама задекларувала суму податку, але не сплатила її протягом 90 днів – борг стягується без рішення суду. Це визначено Податковим кодексом України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Швидко перевірити наявність податкового боргу можна через Електронний кабінет

24.02.2026 13:17

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Перевірити нараховані податки та сплатити їх платники можуть через Електронний кабінет.
Сервіси Електронного кабінету дозволяють фізичним особам у будь-який час переглядати свої податкові зобов’язання та здійснювати платежі у кілька кліків.
Увійти до Електронного кабінету можна за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини сервісу здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
У приватній частині Електронного кабінету достатньо обрати меню «Стан розрахунків з бюджетом», в якому відображається актуальна інформація про ваші особові рахунки станом на дату звернення – окремо за кожним податком, збором чи іншим платежем, із зазначенням відповідних бюджетних рахунків.
Сервіс надає можливість швидко перевірити, зокрема наявність податкового боргу, а отже – вчасно виконати свої податкові обов’язки.
Для фізичних осіб передбачена можливість зручної онлайн-оплати податків і зборів після ідентифікації через платіжну систему – за допомогою банківської картки або QR-коду.
Корисні підказки щодо порядку сплати податків, зборів та інших платежів можна переглянути в розділі «Допомога» Електронного кабінету, обравши меню «Стан розрахунків з бюджетом».
Звертаємо увагу, що при виявленні неточностей в інформації (задвоєння платежів чи нарахувань, переплату або недоплату податків чи єдиного внеску) можна надіслати звернення до відповідного органу ДПС щодо виявлених розбіжностей за основним або неосновним місцем обліку через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Електронний кабінет – це надійний інструмент для контролю за сплатою податків, зборів і платежів та уникнення податкового боргу.
Користуйтесь зручними форматами комунікації з податковою службою!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Хто є платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

23.02.2026 13:45

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З 01 січня 2026 року введено в дію Закон № 4219, яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема до Закону № 875.
Так, відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875.
Не є платниками внеску:
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого цією статтею;
- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
Довідково:
- Закон № 4219 – Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219);
- Закон № 875 – Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (зі змінами та доповненнями).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковим агентам - резидентам Дія Сіті!

23.02.2026 11:09

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Водночас, п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ встановлено, у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (крім випадків, зазначених в абзаці першому п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ), такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) самостійно нарахувати податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених підпунктами «а» – «б» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) протягом такого календарного місяця, та за власний рахунок сплатити (перерахувати) до подання податкового розрахунку податок до бюджету за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.
При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
Наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2023 № 154 «Про затвердженням Змін до бюджетної класифікації» Класифікацію доходів бюджету доповнено новими кодами, зокрема, кодом 11011200 «Податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті».
Абзацом першим п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, положення п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ щодо податкових наслідків невідповідності вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, не застосовуються. Оподаткування таких доходів спеціалістів резидента Дія Сіті здійснюється відповідно до положень п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
Інформація про реквізити рахунків для сплати податку на доходи фізичних осіб розміщена на субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
Враховуючи викладене, у разі якщо резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, (крім випадків, зазначених в абзаці першому п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ), то такий податковий агент, зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті у вигляді заробітної плати або винагороди за гіг-контрактом, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його за власний рахунок до бюджету на бюджетний рахунок, відкритий на ім’я територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 11011200, до подання Розрахунку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про термін та особливості проведення перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки»

20.02.2026 13:16

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Порядок проведення перевірок з питань дотримання платниками податків принципу «витягнутої руки» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2016 № 344 (далі – Порядок № 344).
Проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» (далі – перевірка дотримання принципу «витягнутої руки») є формою податкового контролю щодо встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» (п. 1 розд. І Порядку № 344).
Перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» проводиться відповідно до положень глави 8 розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей, визначених ст. 39 та Порядком № 344 (п. 2 розд. І Порядку № 344).
Відповідно до п. 3 розд. І Порядку № 344 перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» проводиться за наявності підстав, визначених п.п. 39.5.2.1 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ та підпунктами 78.1.2, 78.1.5, 78.1.14 – 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
За наявності підстав, визначених п. 3 розд. І Порядку № 344, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення перевірки дотримання принципу «витягнутої руки», яке оформлюється наказом (п. 1 розд. ІІ Порядку № 344).
Згідно з абзацом четвертим п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» є документальною позаплановою перевіркою (п. 4 розд. І Порядку № 344).
Тривалість перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» не повинна перевищувати 18 місяців (абзац перший п.п. 39.5.2.8 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Згідно з п.п. 39.5.2.7 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ строк проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» обчислюється з дня прийняття рішення про її проведення до дня складення акта (довідки) про проведення такої перевірки.
Термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» переривається у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов’язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур.
Відповідно до абзацу другого п.п. 39.5.2.8 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ кожні шість місяців проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» контролюючий орган надає платнику податків інформацію про поточний стан проведення перевірки.
У разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або перекладу на українську мову документів, необхідних для дослідження відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», строк проведення перевірки за рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути продовжений на строк, що не перевищує 12 місяців (п.п. 39.5.2.9 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст.39 ПКУ).
Надання платником податків документів відбувається згідно з вимогами пунктів 85.2 і 85.3 ст. 85 ПКУ протягом 10 робочих днів з дати початку перевірки (п.п. 39.5.2.3 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку № 344 під час проведення перевірки посадові особи контролюючого органу мають право отримувати від платника податків додаткові документи та/або інформацію щодо здійснення фінансово-господарських операцій, пов’язаних із контрольованою операцією; господарських операцій із непов’язаними особами, що можуть визнаватись зіставними з контрольованою операцією; підтвердження або спростування інформації, наведеної платником у поданому звіті про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальній документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлі); даних, зазначених у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків; інших документів та інформації, необхідних для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», а також письмові пояснення від посадових (службових) осіб платника податків з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження.
Такі документи надаються платником податків на усний запит посадових осіб, які проводять перевірку, в узгоджений із платником податків строк.
У разі ненадання документів та/або інформації, а також письмових пояснень посадовим особам контролюючого органу на усний запит в узгоджений строк платнику податків направляється письмовий запит в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Зазначені у письмовому запиті документи та/або інформація, а також пояснення надаються платником податків протягом 15 робочих днів з дати отримання запиту контролюючого органу відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 344).
Посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку, у разі необхідності отримання інформації надсилають запити про надання документів (інформації) щодо контрольованої операції іншим платникам податків, які зазначені у п.п. «а» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 344).
У разі ненадання платниками податків, зазначеними у п.п. «а» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, документів (інформації) на запит контролюючого органу, який проводить перевірку, та/або надання неповної інформації посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку, мають право провести зустрічну звірку таких платників податків у порядку, передбаченому п. 73.5 ст. 73 ПКУ(п. 5 розд. ІІІ Порядку № 344).
Якщо під час перевірки платниками податків не надано документів та/або інформації, пов’язаної із предметом перевірки, або надано не в повному обсязі, або встановлено факти, що необхідні документи та/або інформація знаходиться за межами України, посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку, ініціюють перед ДПС надіслання запиту(ів) компетентним органам іноземних держав з питань, що стосуються предмета перевірки (п. 6 розд. ІІІ Порядку № 344).
Посадові (службові) особи контролюючого органу, які проводять перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», мають право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи (абзац дев’ятий п.п. 39.5.2.3 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
У разі якщо документи, що належать до предмета перевірки, створювалися платником податків в електронній формі, платник податків має право надати копії таких документів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абзац десятий п.п. 39.5.2.3 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше, зокрема, 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 392, п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац восьмий п. 44.3 ст. 44 ПКУ), п. 52 прим. 2 та п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 39.5.2.4 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» одного платника податків протягом календарного року. Контролюючий орган не має права повторно проводити перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» платника податків, які вже були перевірені (крім випадків, зазначених у підпунктах 78.1.5, 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
Проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» не перешкоджає проведенню перевірок, визначених ст. 75 ПКУ (п.п. 39.5.2.6 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Питання оформлення результатів перевірки встановлено підпунктами 39.5.2.14 – 39.5.2.22 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст 39 ПКУ, розділами ІV, VІ Порядку № 344 та наказом Міністерства фінансів України від 13.07.2017 № 629 «Про затвердження форми акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та Вимог до його (її) складення».
Також варто зауважити, що відповідно до абзацу другого ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, тривалість проведення перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки» не повинна перевищувати 18 місяців та може бути продовжена на строк, що не перевищує 12 місяців у разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або перекладу на українську мову документів. Зміна (збільшення) періоду, визначеного у наказі на проведення перевірки за бажанням платника не передбачено нормами ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 881. Попередня cторінка | Сторінка 6 з 89 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua