Закон України № 2118: важливо для платників акцизного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – Закон України № 2118), який набрав чинності 07 березня поточного року, встановлено особливості справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Звертаємо увагу платників акцизного податку, що зазначеним Законом України підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктом 69.
Підпунктом 69.4 зазначеного пункту ПКУ встановлено, що на період дії воєнного стану на території України у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити всю інформацію, що має міститися у відповідній акцизній накладній. Акцизні накладні повинні бути зареєстровані в ЄРАН протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Крім того, п.п. 69.5 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що операції з добровільної передачі або відчуження коштів, товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони без попереднього або наступного відшкодування їх вартості не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування.
Закон України № 2118 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 07.03.2022 № 48 та розміщено на офіційному вебпорталі Верховної Ради України за посиланням
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-20#Text .
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Допомога у рамках Програми «єПідтримка»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) від 06 березня 2022 року № 204-р (далі – Розпорядження № 204-р).
Розпорядження № 204-р розміщене на Урядовому порталі єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-pereliku-administrativno-teritorialnih-odinic-na-teritoriyi-yakih-nadayetsya-dopomoga-zastrahovanim-osobam-v-ramkah-programi-yepidtrimka-204- .
Відтепер українці в областях, де ведуться найактивніші бойові дії, у рамках Програми «єПідтримка» зможуть отримати від держави 6 500 гривень.
Адміністративно-територіальні одиниці, де відповідно до Розпорядження № 204-р надаватиметься така допомога, – це Волинська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська і Чернігівська області та м. Київ.
Розмір державної допомоги у рамках Програми «єПідтримка» та порядок її надання під час воєнного стану в Україні визначений постановою КМУ від 04 березня 2022 року № 199 «Питання надання у 2022 році застрахованим особам одноразової матеріальної допомоги у зв’язку із втратою частини заробітної плати (доходу), робота (економічна діяльність) яких тимчасово зупинена внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» (далі – Постанова № 199).
Постановою № 199 внесені зміни до постанови КМУ від 09 грудня 2021 року № 1272 «Деякі питання надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» (із змінами).
Текст Постанови № 199 за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-nadannya-u-2022-roci-zastrahovanim-osobam-odnorazovoyi-materialnoyi-dopomogi-u-zvyazku-iz-vtratoyu-chastini-zarobitnoyi-plati-dohodu-robota-ekonomichna-diyalnist-yakih-timchasovo-199 .
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Допомога у рамках Програми «єПідтримка»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) від 06 березня 2022 року № 204-р (далі – Розпорядження № 204-р).
Розпорядження № 204-р розміщене на Урядовому порталі єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-pereliku-administrativno-teritorialnih-odinic-na-teritoriyi-yakih-nadayetsya-dopomoga-zastrahovanim-osobam-v-ramkah-programi-yepidtrimka-204- .
Відтепер українці в областях, де ведуться найактивніші бойові дії, у рамках Програми «єПідтримка» зможуть отримати від держави 6 500 гривень.
Адміністративно-територіальні одиниці, де відповідно до Розпорядження № 204-р надаватиметься така допомога, – це Волинська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська і Чернігівська області та м. Київ.
Розмір державної допомоги у рамках Програми «єПідтримка» та порядок її надання під час воєнного стану в Україні визначений постановою КМУ від 04 березня 2022 року № 199 «Питання надання у 2022 році застрахованим особам одноразової матеріальної допомоги у зв’язку із втратою частини заробітної плати (доходу), робота (економічна діяльність) яких тимчасово зупинена внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» (далі – Постанова № 199).
Постановою № 199 внесені зміни до постанови КМУ від 09 грудня 2021 року № 1272 «Деякі питання надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» (із змінами).
Текст Постанови № 199 за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-nadannya-u-2022-roci-zastrahovanim-osobam-odnorazovoyi-materialnoyi-dopomogi-u-zvyazku-iz-vtratoyu-chastini-zarobitnoyi-plati-dohodu-robota-ekonomichna-diyalnist-yakih-timchasovo-199
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Шановні платники Дніпропетровщини!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) дякує усім платникам за прояв справжнього патріотизму – сумлінну сплату податків у цей нелегкий для нашої України час. Зараз сплата податків, як ніколи, надзвичайно важлива для нашої країни та кожного з нас.
Саме завдяки своєчасному виконанню платниками податкових зобов’язань відбувається не лише захист територіальної цілісності нашої держави, а й забезпечується її фінансова стабільність.
ГУ ДПС нагадує, що 11 березня 2022 року – термін сплати за 2021 рік:
- податку на прибуток підприємств;
- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Звертаємося до платників з проханням своєчасно сплатити податкові зобов’язання з терміном сплати – 11 березня 2022 року.
Нагадуємо, що Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2118) платники податків звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України, у випадку відсутності у них можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема стосовно дотримання термінів сплати податків і зборів.
Одночасно Законом № 2118 передбачено обов’язкове виконання таких обов’язків у встановлений цим Законом термін після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Кожний платник, який сумлінно сплачує податки, здійснює свій внесок в економічну безпеку нашої держави, підтримує армію та країну!
Разом ми – сила!
Слава Україні!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Шановні платники Дніпропетровщини!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) дякує усім платникам за прояв справжнього патріотизму – сумлінну сплату податків у цей нелегкий для нашої України час. Зараз сплата податків, як ніколи, надзвичайно важлива для нашої країни та кожного з нас.
Саме завдяки своєчасному виконанню платниками податкових зобов’язань відбувається не лише захист територіальної цілісності нашої держави, а й забезпечується її фінансова стабільність.
ГУ ДПС нагадує, що 11 березня 2022 року – термін сплати за 2021 рік:
- податку на прибуток підприємств;
- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Звертаємося до платників з проханням своєчасно сплатити податкові зобов’язання з терміном сплати – 11 березня 2022 року.
Нагадуємо, що Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2118) платники податків звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України, у випадку відсутності у них можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема стосовно дотримання термінів сплати податків і зборів.
Одночасно Законом № 2118 передбачено обов’язкове виконання таких обов’язків у встановлений цим Законом термін після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Кожний платник, який сумлінно сплачує податки, здійснює свій внесок в економічну безпеку нашої держави, підтримує армію та країну!
Разом ми – сила!
Слава Україні!
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Воєнний стан: спрощено процес надходження гуманітарної допомоги
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на виконання Закону України від 03 березня № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) прийнята постанова від 07 березня 2022 року № 224 «Про затвердження переліку категорій товарів, що визнаються гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань гуманітарної допомоги» (далі – Постанова № 224).
Постановою № 224 затверджено Перелік категорій товарів, що визнаються гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку, на період воєнного стану (далі – Перелік).
При цьому у Переліку визначені, зокрема:
- товари (з позначкою *), які не призначені для продажу і ввозяться для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, цивільного захисту населення та його повсякденних потреб.
Також Постановою № 224 врегульовано узгодження положень окремих постанов Уряду з питань гуманітарної допомоги: внесені зміни до раніше прийнятих документів щодо створення запобіжників, які дозволять зробити процес надходження і розподілу гуманітарної допомоги контрольованим, а саме до:
- Порядку взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та Національного банку щодо реалізації Закону України «Про гуманітарну допомогу», затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2013 року № 241;
- постанови КМУ від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану».
Постанова № 224 розміщена на Урядовому порталі за посиланням https://bit.ly/3Jcd93D .
Також звертаємо увагу, що постановою КМУ від 05 березня 2022 року № 202 «Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги» визначено, що в умовах воєнного стану не поширюються встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб – резидентів і нерезидентів.
Разом ми – сила!
Слава Україні!
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Воєнний стан: спрощено процес надходження гуманітарної допомоги
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на виконання Закону України від 03 березня № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) прийнята постанова від 07 березня 2022 року № 224 «Про затвердження переліку категорій товарів, що визнаються гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань гуманітарної допомоги» (далі – Постанова № 224).
Постановою № 224 затверджено Перелік категорій товарів, що визнаються гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку, на період воєнного стану (далі – Перелік).
При цьому у Переліку визначені, зокрема:
- товари (з позначкою *), які не призначені для продажу і ввозяться для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, цивільного захисту населення та його повсякденних потреб.
Також Постановою № 224 врегульовано узгодження положень окремих постанов Уряду з питань гуманітарної допомоги: внесені зміни до раніше прийнятих документів щодо створення запобіжників, які дозволять зробити процес надходження і розподілу гуманітарної допомоги контрольованим, а саме до:
- Порядку взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та Національного банку щодо реалізації Закону України «Про гуманітарну допомогу», затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2013 року № 241;
- постанови КМУ від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану».
Постанова № 224 розміщена на Урядовому порталі за посиланням https://bit.ly/3Jcd93D .
Також звертаємо увагу, що постановою КМУ від 05 березня 2022 року № 202 «Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги» визначено, що в умовах воєнного стану не поширюються встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб – резидентів і нерезидентів.
Разом ми – сила!
Слава Україні!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників: особливості оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану або стану війни
Президентом України підписано закони України від 03 березня 2022 року № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон № 2115) та № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2118).
Закон № 2115 не поширюється на податкові правовідносини.
Цим Законом встановлено, що:
- фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи (далі – платники податків) подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства, протягом 3-х місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи;
- у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом 3-х місяців після його завершення до платників податків не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання вищезазначеної звітності та/або документів;
- особи, які не мають фізичної можливості протягом 3-х місяців подати вищезазначену звітність чи документи у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності та подають таку звітність чи документи протягом 1-го місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання;
- у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.
Законом № 2118 внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану.
Законом № 2118 передбачено, зокрема, наступне:
- у разі неможливості у платника податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом 3-х місяців після припинення або скасування воєнного стану;
- податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються;
- платники податків, які у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях не дотрималися зазначених термінів виконання своїх обов’язків звільняються від відповідальності, передбачених ПКУ, за умови виконання таких обов’язків протягом 1-го місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків;
- операції з добровільної передачі або відчуження коштів, товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних сил України (ЗСУ) та підрозділів територіальної оборони, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування;
- врахування у складі витрат у повному обсязі коштів та майна, що передається ЗСУ та іншим підрозділам;
- сума відшкодування вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб ЗСУ та підрозділів територіальної оборони, не включається до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб, які надають такі послуги;
- вважаються діючими ліцензії, по яких до припинення або скасування воєнного стану на території України не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:
виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного стану в Україні;
- встановлюються особливості виробництва та імпорту тютюнових виробів;
- на період до припинення або скасування воєнного стану на території України санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не застосовуються.
Детальніше із зазначеними законами можна ознайомитись за посиланнями:
- http://www.golos.com.ua/article/356849 (Закон № 2115);
- http://www.golos.com.ua/article/356851 (Закон № 2118).
ДПС працює
Державна податкова служба України працює в оперативному режимі (окрім центрів обслуговування платників) та продовжує забезпечувати ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску з метою наповнення бюджету.
Інформаційно-довідкові послуги та консультації платники можуть отримати у Контакт-центрі ДПС за тел.: 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).
Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13.
Для інформаційної підтримки платників Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області запроваджено «гарячу лінію».
Кожний з Вас, за потреби, має можливість отримати необхідну інформацію або відповіді на питання, які у Вас виникають щодо сплати податків, повернення (перерахування) помилково або надміру сплачених коштів, декларування доходів та інших питань за наступними номерами телефонів:
+38-068-072-91-10 –адміністрування ПДВ, податку на прибуток підприємств та єдиного податку;
+38-068-072-92-54 –питання щодо реєстрації податкових накладних;
щодо оподаткування юридичних осіб:
+38-067-919-89-15– плата за землю; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
+38-066-424-35-14– рентна плата, екологічний податок;
щодо оподаткування фізичних осіб:
+38-098-294-33-71;
щодо застосування РРО/ПРРО:
+38-096-862-28-63;
щодо сплати платежів та перекиду коштів:
+38-097-723-06-38.
Електронні сервіси ДПС та Електронний кабінет працюють, але з певними обмеженнями, що зумовлено необхідністю захисту прав платників.
Про особливості роботи електронних сервісів можна дізнатись за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576184.html.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Разом ми – сила: гуртуємося та допомагаємо один одному!
Зараз наша країна і кожен із нас переживає надзвичайно важкий період. Воєнний стан є особливим правовим режимом, який введено на території всієї України. Підставами для його введення є збройна агресія і небезпека державної незалежності України, її територіальної цілісності.
У цю нелегку для нашої країни боротьба з ворогом ведеться не тільки на фронті, а і у тилу. Бізнес Дніпропетровщини також не стоїть осторонь і для забезпечення громадян всім необхідним продовжує працювати.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертається до кожного платника податків та закликає усіх проявити свою громадянську свідомість і не здійснювати реалізацію товарів за завищеними цінами.
Також наголошуємо, що банківська система України працює стабільно. Тому просимо суб’єктів господарювання не порушувати законодавчих норм і створити всі необхідні умови для громадян щодо розрахунків за допомогою платіжних карт та інших електронних платіжних засобів. Не обмежуйте прав громадян вільно вибирати форму розрахунків за отриманий товар чи послугу!
Зараз, як ніколи, ми повинні бути згуртованими та допомагати один одному вистояти і перемогти.
Разом ми – сила!
І тільки разом ми переможемо!
Слава Україні!
Про забезпечення здійснення розрахунків в умовах воєнного стану
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з метою забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» (Розпорядження № 198-р) дозволено фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100000 (сто тисяч) гривень.
Розпорядження № 198-р застосовується до припинення чи скасування воєнного стану та розміщене на Урядовому порталі єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/.../pro-zabezpechennya-zdijsnennva
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про новації законодавства під час засідання «круглого столу»
з представниками бізнесу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (теріторія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями відбулося засідання «круглого столу» за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави та представників бізнесу.
Під час заходу розглядалися законодавчі зміни, які набрали чинності з 01.01.2022, а саме:
- норми Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-ІХ, які повинні забезпечити справедливі умови оподаткування для національних та міжнародних компаній нерезидентів, які надають електронні послуги на території України, створити сприятливі умови ефективного та необтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податків;
- норми Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ, які дадуть новий поштовх у формуванні в Україні передової цифрової економіки протягом найближчих років, зростанню частки високотехнологічних продуктів та послуг у загальному ВВП країни.
Далі Алла Булава акцентувала увагу присутніх на змінах у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО з 01.01.2022 та на Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку
Крім того, зупинилась на кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2021 році, а саме розповіла про категорії платників для яких подання декларації є обов’язковим та про право громадян на податкову знижку та нагадала присутнім, що 01 вересня стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка триватиме до 1 вересня 2022 року і наголосила, що подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи.
Наприкінці зустрічі обговорювались питання легалізації заробітної плати, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових забов’язань та роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Відповідальність за неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (теріторія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Згідно з абзацом першим п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані (абзац другий п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО (абзац третій п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Абзацами четвертим та п’ятим п. 7 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.
Порядок передачі інформації від РРО та ПРРО до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв’язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в ПРРО (абзац шостий п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Відповідно до п. 10 ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції, зокрема, тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.
Таким чином, у разі виявлення під час проведення перевірки неподання інформації через дротові або бездротові канали зв’язку до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.
Крім того, зазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями (далі – КУпАП), – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 155 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федіра Терханова відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Які є підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи?
Відповідь. Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі - ПКУ) обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо.;
доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;
іноземного доходу;
та в інших передбачених ПКУ.
Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок та військовий збір;
у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Крім того, платники податку мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.
Питання. Які граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи?
Відповідь. Для громадян, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі - ПКУ) зобов’язані подати податкову декларацію – до 03.05.2022.
Звертаємо увагу, що за умови якщо в платника податку відсутні підтвердні документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені за ст. 13 ПКУ, то згідно з п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 03.05.2022 (граничний термін подання декларації).
Граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи для громадян, які мають право на податкову знижку - до 31.12.2022 (включно).
Питання. Чи має право батько (мати) на відшкодування грошей за навчання дитини в вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, який фактично здійснив оплату за її навчання, якщо договір укладений між навчальним закладом та дитиною та квитанції на оплату оформлені на ім’я дитини?
Відповідь. Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Таким чином, нормами ПКУ визначено, що право на податкову знижку за витратами, понесеними у звітному (податковому) році на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, виникає у платника податків, у якого сплата фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, та копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника).
При цьому у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Питання. Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?
Відповідь. Якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
Питання. Чи має право фізична особа – резидент на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений?
Відповідь. Фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України.
Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права включати до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.
Строк сплати збору після подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (теріторія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує.
Відповідно до п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.
Новації законодавства та актуальні питання оподаткування під час зустрічі з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (теріторія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відбулася зустріч заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян з платниками податків.
У ході заходу розглянути основні положення Законів України від 03 червня 2021 року № 1525-ІХ та від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ.
Окрему увагу податківець приділила змінам у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО з 01.01.2022 та Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку.
Також, нагадала присутнім, що 01 вересня стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка триватиме до 1 вересня 2022 року та наголосила, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.
Крім того, зупинилась на категоріях платників податків у яких виникає обов’язок у поданні декларації про майновий стан і доходи під час кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році, яка стартувала 01 січня і триватиме до 03 травня поточного року.
Наприкінці зустрічі обговорювались питання легалізації заробітної плати, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових забов’язань та роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Особливості відображення особою – нерезидентом операцій в декларації з ПДВ виходячи з норм Закону № 1525
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно оподаткування ПДВ операцій, які здійснюють особи-нерезиденти.
Так, щодо операцій, які мають бути відображені особою-нерезидентом в податковій декларації, якщо такою особою подано заяву про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ після 01 січня 2022 року, слід зазначити наступне.
До сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації підлягають операції, які були здійснені починаючи з дати реєстрації такої особи – нерезидента як платника ПДВ. Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою – нерезидентом, зареєстрованою як платник ПДВ є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг (абзац сьомий п. 208 прим 1. 2 ст. 208 прим. 1 ПКУ).
В свою чергу, з урахуванням положень п. п. «а» п. 187.1 ст. 187 ПКУ для цілей визначення дати виникнення податкових зобов’язань вважається, що оплата товарів/послуг, відбулася у разі зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку.
Таким чином, якщо, наприклад, датою реєстрації особи – нерезидента є 2 березня 2022 року, то в декларації мають бути відображені операції з постачання електронних послуг, постачання яких було здійснено починаючи з 2 березня 2022 року та які оплачені з нарахуванням ПДВ в період з 2 березня 2022 року до 30 червня 2022 року. При цьому суму ПДВ до сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації нерезидент визначає за датою зарахування коштів на його рахунок. Тобто, якщо у наведеному прикладі кошти надійшли на рахунок нерезидента у березні 2022 року, такі операції мають бути відображені у податковій декларації за І-й квартал 2022 року.
Якщо ж такі кошти надійдуть вже у квітні (зокрема, у разі їх перерахування особі-нерезиденту посередником, який забезпечує приймання платежів), то такі операції особа – нерезидент має вказати у декларації за ІІ-й квартал 2022 року. Операції з надання фізичним особам електронних послуг, місцем постачання яких є митна територія України, що були здійснені до дати реєстрації особи – нерезидента як платника ПДВ (в даному прикладі – до 2 березня 2022 року), але оплата яких (по факту надходження коштів на рахунок) відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають, і в податковій декларації не відображаються.
Визначення бази оподаткування податком на прибуток у разі виплати дивідендів на користь резидентів Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) п. 57.1 прим. 1ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. п. 57.1 прим.1.8, відповідно до якого резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств (податок) у разі виплати дивідендів.
Відповідно до нового п. 135.2 ст. 135 ПКУ базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та п. п. 141.9 прим.1.3 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
База оподаткування визначається як сума, зокрема дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах) у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі, за винятком дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (п. п. 135.2.1.1 п. .п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ)
Водночас, положення п. п. 135.2.1.1 п. .п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ не застосовуються до сум, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – шостого п. п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Про облік товарних запасів на підставі первинних документів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу України з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
При цьому ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог затвердженого Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496).
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
При цьому, первинні документи – це опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.
У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним Порядком № 496, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару.
Алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Розрахунок бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
номінальна вартість прав грошової вимоги;
вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальн
Коментарі: 0
| Залишити коментар