17:00
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
22.06.2020 08:31
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
До уваги платників єдиного внеску!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592).
До уваги платників єдиного внеску!
Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.
Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Щодо сплати єдиного внеску, якщо рахунки платника заблоковано (арештовано)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпроетровській областіповідомляє.
Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Термін в який податковим агентом подається податковий розрахунок за ф. 1ДФ у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі – Порядок).
Згідно з п. 1.4. розд. І Порядку подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ) за період, у якому проводились процедури його припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця).
Оподаткування ПДВ операцій з купівлі резидентом - платником ПДВ нерухомості, яка розташована на митній території України і належить на правах власності нерезиденту
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно із п.п. «а» п.п. 185.1 ст. 185 розд. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Відповідно до п.п. «а» п. 186.1 ст. 186 ПКУ місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту).
Враховуючи те, що місцем постачання нерухомого майна є фактичне його місцезнаходження, то постійне представництво, яке зареєстроване платником ПДВ, при здійсненні ним операції з постачання нерухомості, розташованої на митній території України, повинно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.
Якщо нерезидент не має постійного представництва на території України або його представництво не зареєстроване платником ПДВ, то при здійсненні операції з постачання нерухомості, що розташована на митній території України, податкові зобов’язання не нараховуються.
Умови за яких ФОП платник єдиного податку може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.
Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).
Особливості віднесення товарів
до підакцизного пального відповідно до вимог Закону України № 466
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з 23.05.2020 набули чинності зміни до п.п 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено такими товарами:
Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД Опис товару (продукції) згідно
з УКТ ЗЕД
2710 19 62 00 – 2710 19 68,
2710 19 71 00,
2710 19 75 00,
2710 19 99 00,
2710 20 31 00,
2710 20 35 00,
2710 20 39 00 Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового
3814 00 90 90 Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу
Особи, які здійснюють операції з реалізації пального із зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального.
Вони зобов’язані:
► зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;
► складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних – у випадках, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
► отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.
Операції з вивезення підакцизного пального за межі митної території України не підлягають оподаткуванню акцизним податком.
Щодо особливостей віднесення товарів до підакцизного пального
Щодо товарів, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00.
Зміни щодо оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, внесені до ПКУ Законом № 466, стосуються лише суміші газойлів (зокрема, дизпалива), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.
У той же час акцизним податком не оподатковуються базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 за температури 350° C зазвичай переганяються у кількості до 35 об. % .
Насамперед товарами, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 та не підлягають оподаткуванню акцизним податком згідно із Законом № 466 є такі нафтопродукти:
◄ тверді, напівтверді та пластичні мастила в будь-якій упаковці та тарі;
◄ в’язкі, густі та пастоподібні суміші.
З огляду на це основною підставою для оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів є відповідність нафтопродуктів з кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 опису: «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового».
Водночас товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, не оподатковуються акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів, якщо ці товари не є сумішами на основі газойлів (дизельного палива) з доданими важко-легкими фракціями рідкого палива, мінерального масла (олив) тощо.
Відповідно на такі товари не розповсюджується положення Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», оскільки згідно із термінологічним визначенням п.п. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ такі товари не відносяться до підакцизного пального.
Звертаємо увагу, що акцизним податком за ставкою 139,50 євро за 1 000 літрів оподатковується паливо пічне побутове (коди УКТ ЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00).
Щодо розчинників або розріджувачів на основі метанолу; інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90)
З урахуванням деталізації товарної позиції 3814 на товарні категорії і товарні підкатегорії та їх текстового опису складні органічні розчинники на основі метанолу відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікуються у товарній категорії 3814 00 90 за кодом 3814 00 90 90.
Зважаючи на те, що складні органічні розчинники та розріджувачі товарної позиції 3814 є сумішами окремих подібних між собою органічних розчинників, які змішуються у відповідних кількісних співвідношеннях, питання, на основі якого компонента (розчинника) вони виготовлені, вирішується із застосуванням правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.
Відповідно до правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів, повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.
На підставі викладеного розчинниками та розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу вважаються такі, у яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.
Наприклад, складним органічним розчинником, розріджувачем або іншою готовою сумішшю:
► на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 40 мас. % метанолу, 10 мас. % бутанолу, 20 мас. % етанолу та 30 мас. % ізопропанолу або розчиннику, що містить 95 мас. % метанолу, а решта – будь-які штучно додані розчинники (наприклад, пентанол, бутанол, пропанол);
► не на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 20 мас. % метанолу, 20 мас. % етанолу та 50 мас. % ізопропанолу.
З огляду на викладене акцизним податком за ставкою 245,50 євро за 1 000 літрів оподатковуються тільки складні органічні розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу, в яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/421901.html
Про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу)
та дивідендів на державну частку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДПС України листом від 09.06.2020 № 9109/7/99-00-05-05-01-07 (далі – Лист № 9109) повідомила про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, внесені законами України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 465) та № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).
Пунктом 7 Закону № 465 були внесені зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» із змінами (далі – Закон № 185), які набули чинності 27 лютого 2020 року.
Так, відповідно до змін, внесених до ст. 2 Закону № 185, Податковий кодекс України (далі – ПКУ) є складовою законодавства про управління об’єктами державної власності.
Уточнено повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління об’єктами державної власності.
Так, Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об’єктами державної власності, визначає порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) не тільки державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а ще і господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним.
Змінами до частини п’ятої ст. 11 та частини третьої ст. 111 Закону № 185 передбачено подання господарськими товариствами з державною часткою у статутному капіталі та державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до контролюючого органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у порядку та строки, встановлені ПКУ. При цьому господарські товариства з державною часткою у статутному капіталі подають до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку один раз на рік.
Також для платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку передбачена відповідальність у порядку, передбаченому ПКУ, за неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) цих платежів.
Змінами до ст. 16 Закону № 185 на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати у порядку, встановленому ПКУ.
23 травня 2020 року набрали чинності зміни до ПКУ, передбачені положеннями Закону № 466 щодо адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку.
Уточнено та доповнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.
До п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ внесені зміни, якими поняття «грошове зобов’язання платника податків» доповнено словами «інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи» та словом «пеня». Тобто зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов’язанням платника.
Розширено функції, які виконують контролюючі органи, відповідно до ст. 191 ПКУ.
На контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:
► частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п. 191.1.51 п. 191.1 ст. 191 ПКУ);
► дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків (п.п. 191.1.52 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).
Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством
Уточнено порядок самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством (зміни до підпунктів 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ), зокрема, якщо:
► дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, заявлені у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
► контролюючий орган згідно з іншим законодавством є особою, відповідальною за нарахування сум іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації
Внесено зміни до ст. 46 ПКУ, якими, зокрема, було розширено поняття «податкова декларація», визначене п. 46.1 ст. 46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Так, податковою декларацією, розрахунком є – документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (абзац другий п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.
Пункт 46.2 ст. 46 ПКУ доповнено абзацом п’ятим, згідно з яким для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Крім того, Законом № 466 підпункти 49.18 та 49.19 ст. 49 ПКУ доповнено новими положеннями.
Так, для платників частини чистого прибутку (доходу) встановлено податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному: кварталу, півріччю, трьом кварталам, року.
Також п.п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 та абзацом третім п. 49.19 ст. 49 ПКУ встановлено базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників дивідендів на державну частку (господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Більш детальніше про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку можливо ознайомитись у Листі № 9109, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74591.html
Про особливості заповнення Податкової декларації
з податку на прибуток підприємств
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html листом від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939) повідомила про особливості заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітні періоди 2020 року.
Так, змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (набрали чинності 23.05.2020), уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.
Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ст. 137 ПКУ (набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.
Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік Декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку на прибуток.
Змінами, внесеними Законом № 466 до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою Декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання Декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
Більше інформації про особливості подання Декларації за звітні періоди 2020 року у Листі № 8939, який розміщено на офіційному вебпорталі за зазначеним вище посиланням.
Закон України № 466: порядок адміністрування плати за землю удосконалено
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), внесено зміни та доповнення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими удосконалено порядок адміністрування плати за землю.
Так, пункт 286.1 ст. 286 ПКУ доповнено нормою, яка передбачає, що у разі подання платником земельного податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні в базах даних інформаційних систем податкової служби, сплата земельного податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником такого податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Також змінами, внесеними Законом № 466 до ПКУ, уточнено порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам податкових повідомлень-рішень із сумами плати за землю.
Інформаційний лист № 12. Нововведення, запроваджені Законом № 466
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України представлено черговий, 12-й випуск інформаційного листа присвяченого нововведенням, які запроваджуються Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
У листі ви знайдете інформацію про нововведення в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, дізнаєтеся про особливі терміни набрання чинності для окремих норм та правильність заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2020 року з урахуванням прийнятих змін.
З Інформаційним листом № 12 можна ознайомитись тут:
https://tax.gov.ua/data/material/000/330/422084/Informaciyniy_list_12.pdf
Податкові консультації: нові правила
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).
Так, зокрема:
► визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набирають чинності з 01.07.2020);
► надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі.
Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
► збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.
Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений ПКУ, складає не більше 40 днів.
Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.
З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 ПКУ і продовжать діяти.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422093.html
Електронний спосіб подання податкової декларації про майновий стан і доходи – це безпека здоров’я та економія часу платника
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що до завершення деклараційної кампанії 2020 року залишилось менше місяця.
Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
● особисто або уповноваженою на це особою;
● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації (п. 49.5 ст. 49 ПКУ);
● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Платник ПДФО зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).
Нагадуємо, що при направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника ПДФО, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Для подання податкових Декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:
1. Отримати електронний ключ, який видається Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС та іншими надавачами електронних довірчих послуг, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету;
2. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;
3. Отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
4. Після отримання відповіді від ДПС у розділі «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення на основі даних ДПС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».
Наголошуємо,
Коментарі: 0
| Залишити коментар
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
15.06.2020 12:18
Щодо права на податкову знижку фізичної особи, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
Групи нематеріальних активів до яких належать витрати на придбання права користування комп’ютерними програмами та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8), нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Зокрема, в податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.
Порядок оподаткування ПДВ операцій за договором товарного кредиту
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту (пп.«а» п.185.1 ст.185 ПКУ).
Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування згідно із ст.185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п.188.1 ст.188 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п.189.7 ст.189 ПКУ).
У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).
Таким чином, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.
Штрафні санкції передбачені за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ,
– тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення,
– тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.
При цьому, складається податкове повідомлення-рішення за формою «Р», згідно з вимогами, установленими Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 із змінами та доповненнями.
Порушення, передбачені ст. 117 ПКУ контролюючі органи виявляють у процесі проведення документальних перевірок.
Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).
Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (далі – код за ЄДРПОУ);
у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:
зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.
До уваги платників рентної плати за спеціальне вокоритсаня води!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води (далі – рентна плата) та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Норми визначені п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Про відлік доби проживання для цілей справляння туристичного збору
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Ставка туристичного збору (далі – збір) встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Норми встановлені п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ.
При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.
Так, п. 1.3 глави 1 Правил визначено, що розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 год. 00 хв. дня, наступного за днем прибуття споживача. Тобто, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
Звільненому працівнику нараховано дохід у вигляді індексації заробітної плати за минулі періоди: що з єдиним внеском?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1078).
Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку № 1078).
Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.7 п. 2.2 розділу 2 Iнструкції № 5) та є об’єктом для нарахування єдиного внеску.
Водночас, частиною 2 ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для осіб, які, зокрема отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Відповідно до частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 3 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування.
Враховуючи викладене, база нараховування єдиного внеску на суму доходу у вигляді індексації заробітної плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди, визначається шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та включення до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі нарахування. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Закон України № 466 змінив податковий облік ФОП та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якою визначено порядок взяття на облік у контролюючому органі самозайнятої особи.
Так, з 23.05.2020, відповідно до п. 65.5 ст. 65 ПКУ, взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП)) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).
Раніше взяття на облік самозайнятої особи здійснювалось контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора.
Дані про взяття на облік ФОП передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Взяття на облік ФОП підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Раніше взяття на облік ФОП підтверджувалось випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що надсилалась (видавалась) ФОП у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Крім того, оновлено п. 65.9 ст. 65 ПКУ, відповідно до якого, фізична особа, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, обліковується у контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Також внесено зміни до п. 65.10 ст. 65 ПКУ, яким визначено порядок внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи. Так, підставами для внесення такого запису буде:
► внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
► припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;
► закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;
► анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем – з дати такого анулювання чи скасування.
Також визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Розширено перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки у 2020 році у зв’язку з короно вірусною хворобою (COVID - 19)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) розширено перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки.
Так, громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зможуть включити до такої знижки (у повному обсязі без урахування обмежень) суму грошових коштів, або вартість:
● лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим;
● дезінфекційних засобів, антисептиків;
● медичного обладнання;
● засобів індивідуального захисту;
● медичних виробів для скринінгу хворих;
● розхідних матеріалів для надання медичної допомоги;
● медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;
● медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо;
● засобів особистої гігієни;
● продуктів харчування;
● товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, зазначені вище кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку встановленому законом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) наступним суб’єктам (одному або декільком):
• громадським об’єднанням;
• благодійним організаціям;
• центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я – Міністерству охорони здоров'я України;
• іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;
• особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я (Державному підприємству «Медичні закупівлі України»);
• закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності;
• структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Зазначеною податковою знижкою фізичні особи – платники ПДФО зможуть скористатися за результатами звітного 2020 податкового року. Для цього у 2021 році їм необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік у терміни, визначені ПКУ, а саме – по 31 грудня 2021 року включно.
Норми запроваджені Законом № 540, який доповнив підрозділ 1 розділу XX «Перехідних положень» ПКУ пунктом 11.
За січень – травень до зведеного бюджету надійшло 292,3 млрд гривень
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За оперативними даними, протягом січня – травня 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 292,3 млрд грн. Це на 11,2 млрд грн, або на 4 відс. більше, ніж у січні – травні 2019 року.
До державного бюджету надійшло 185,5 млрд грн, що на 9,1 млрд грн, або на 5,1 відс. більше відповідного показника минулого року. Місцеві бюджети отримали 106,8 млрд грн. Це на 2,1 млрд грн, або на 2,0 відс. більше надходжень січня-травня 2019 року.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – травні 2020 року становили 180,7 млрд грн, індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 95,7 відсотка.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 63,4 млрд грн податку на додану вартість.
У розрізі основних платежів у січні – травні 2020 року приріст порівняно з січнем – травнем 2019 року забезпечено з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – у 1,3 раза (+ 9,8 млрд грн), податку на прибуток підприємств – на 6,9 відс. (+ 3,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 7,5 відс. (+ 3,1 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – на 17 відс. (+ 3,6 млрд гривень).
Платники Дніпропетровщини задекларували за 2019 рік доходів на суму понад 2,6 млрд гривень
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За п’ять місяців 2020 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, надано до податкових органів 20 343 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 2 млрд 622,1 млн гривень.
До сплати за результатами декларування підлягає 82,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, сума військового збору до сплати складає 11,0 млн гривень.
Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 2 564 громадяни на загальну суму 6,7 млн гривень. Про це інформувала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Про одержані у 2019 році понад мільйонні статки повідомили 188 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1 млрд 673,2 млн гривень.
Нагадуємо, що через карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19, подання декларації подовжено до 1 липня 2020 року. Разом із тим, як і раніше, громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати декларацію до завершення поточного року, тобто по 31 грудня 2020 року.
«Шановні громадяни! Вже менше місяця залишилося до закінчення кампанії декларування доходів, отриманих у 2019 році. Запрошуємо мешканців Дніпропетровщини долучитися до деклараційного процесу, чесно і свідомо виконати свій громадський обов’язок», – закликала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.
Норми встановлені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Подали таблицю даних платника ПДВ і не зазначили види діяльності – подайте нову таблицю даних!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).
У Таблиці зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
► коди товар
Коментарі: 0
| Залишити коментар
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
09.06.2020 09:28
До уваги платників єдиного внеску!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592).
Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.
Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Соборним управлінням за січень – травень 2020 року забезпечено
понад 3,4 млрд гривень надходжень до Зведеного бюджету
Протягом січня - травня 2020 року платниками, які знаходяться на обліку у Соборному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено до Зведеного бюджету 3 млрд 428 млн 367,81 тис. грн, що на 104 млн 314,81 тис. грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж січня - травня 2020 року спрямовано 1 млрд 938 млн 209,34 тис. грн, що на 115 млн 544,43 тис. грн більше надходжень січня – травня минулого року.
До місцевих бюджетів за п’ять місяців поточного року надійшло 1 млрд 490 млн 158,47 тис. гривень, що на 18 млн 770,37 тис. грн більше фактичних надходжень січня - травня 2019 року.
Центрами обслуговування платників Соборного управління протягом січня – травня 2020 року надано понад 13,7 тис. адміністративних послуг
За січень - травень 2020 року Центрами обслуговування платників (далі - ЦОП) надано 13721 адміністративна послуга, у тому числі: ЦОП Соборної ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 8660; ЦОП Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 5061
Найчастіше відвідувачі ЦОП звертаються за наступними послугами:
видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 3166 (23,1%); видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків – 2242 (16,3%); реєстрація платника єдиного податку – 1870 (13,6%); реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 1690 (12,3%); надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 1439 (10,5%); видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 1220 (8,9%).
Оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу у вигляді спадщини (подарунку)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).
Щодо сплати транспортного податку за автомобіль, який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Звітний період (місяць) до якого необхідно відносити суми індексації заробітної плати, нараховані в поточному періоді за минулі при нарахуванні єдиного внеску
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок).
Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку).
Обчислення ЄВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ. (частина третя ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
Отже у разі якщо заробітна плата минулих періодів менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, суми її індексації, нараховані в поточному періоді за минулі, відносяться до звітного періоду (місяця), в якому провадяться донарахування.
Відбулось друге засідання Керівного комітету Програми EU4PFM
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Голова ДПС Олексій Любченко взяв участь у другому засіданні Керівного комітету по компонентах 3 (Мобілізація доходів) та 4 (Горизонтальні функції та управління) Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM). Захід відбувся 27 травня 2020 року в режимі онлайн.
Голова Державної податкової служби відзначив ефективну роботу команди проєкту EU4PFM, Центрального агентства з управління проєктами Литви та Представництва ЄС в Україні з реалізації проєкту.
Під час заходу Олексій Любченко розповів про зміни, які відбулися у ДПС, та пріоритетні напрями реформування служби на найближчу перспективу: удосконалення обслуговування платників, підвищення прозорості та клієнтоорієтованості, подальший розвиток IT-технологій та електронних сервісів, зниження навантаження на малий та середній бізнес, кадрову реформу та впровадження єдиної юридичної особи.
У свою чергу керівник секції «Належне урядування та розвиток демократії» Представництва ЄС в Україні Мартін Клауке зазначив, що в Україні за час існування проєкту спостерігається відчутний прогрес у впровадженні окремих змін у податковій та митній сферах. Він запевнив у підтримці ЄС України у проведенні відповідних реформ.
Участь у засіданні Керівного комітету Програми EU4PFM також взяли перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін, заступники Міністра фінансів України Юрій Драганчук та Світлана Воробей, в.о. Голови Державної митної служби України Ігор Муратов та заступник керівника апарату Рахункової палати України Леся Карнаух.
Довідково.
Програма EU4PFM підтримує реформування системи управління державними фінансами та містить 4 компоненти. ДПС спільно з Мінфіном та Держмитслужбою є бенефіціарами компонентів 3 та 4, які об’єднані в окремий проєкт. Компонент 3 Програми стосується зміцнення інституційних та організаційних можливостей органів системи управління державними фінансами у впровадженні та реалізації сучасної стратегії сприяння дотриманню платниками податків податкового законодавства; ефективного управління ризиками; розширення бази оподаткування, зокрема через поліпшення обміну податковою інформацією з іншими країнами; гармонізації податкового та митного законодавства України з правом ЄС; впровадження кращих світових практик у податковій та митній сферах. Впровадження компоненту 4 Програми забезпечить підтримку органів системи управління державними фінансами в Україні з питань розробки та впровадження сучасних методів управління людськими ресурсами, включаючи антикорупційні заходи, адаптації та автоматизації робочих процесів, вдосконалення процесів планування, впровадження та моніторингу реформ.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/420253.html
З початку року анульовано дію 819 ліцензій на право торгівлі алкогольними та тютюновими виробами
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області обліковується та здійснюється контроль за діяльністю 6 070 платників акцизного податку, із яких: 33 суб’єкти господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів, 339 суб’єктів господарювання зареєстровані платниками акцизного податку з пального та 5 698 суб’єктів господарювання сплачують податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів.
Протягом січня – квітня 2020 року проведено 38 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 32 порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, серед яких:
- 19 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 1 факт оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 3 факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій;
- 3 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;
- 4 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив;
-2 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно.
«Ведеться систематичний контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. В результаті, з початку 2020 року призупинено дію 546 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, з них: на право торгівлі алкогольними напоями – 278, тютюновими виробами – 268. Анульовано дію 819 ліцензій, з яких: 406 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 311 – на право торгівлі тютюновими виробами», – зазначив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.
До уваги платників ПДВ!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена.
Однією з підстав такого зупинення є п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, якщо коди згідно з УКТЗЕД/ДКПП товарів/послуг відсутні в Таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
У разі виникнення цієї ситуації платнику ПДВ необхідно подати Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) відповідно до пунктів 12 – 24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок).
Нагадуємо про наявність Додатка 5 до Порядку, яким встановлена форма Таблиці. Таблиця подається з обов’язковим наданням інформативних пояснень про фінансово-господарську діяльність відповідного суб’єкта господарювання, яким складається така Таблиця.
Звертаємо увагу, що прийнята Таблиця не веде до автоматичного розблокування раніше заблокованих податкових накладних \ розрахунків коригування.
Письмові пояснення та копії документів щодо заблокованих податкових накладних \ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, вчинені під час дії карантину
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) та від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – Закон № 591)», внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законами № 533 та № 591 передбачено звільнення платників податків від застосування до них штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за:
● порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
● відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
● порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
● порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Звертаємо увагу, що закони № 533 та № 591 не звільняють платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
Водночас, протягом періоду з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не будуть застосовуватися санкції за нереєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Слід зазначити, що порушення вимог ПКУ щодо реєстрації ПН/РК негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
Усунення виробничих дефектів РРО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які не дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що заноситься до фіскальної пам’яті, виробник зобов’язаний за власні кошти усунути ці дефекти у кожному із реалізованих РРО.
Норми визначено ст. 28 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.
Відповідно до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» з 01 серпня 2020 року набере чинності ст. 29 Закону № 265.
Нормами вищезазначеної статті встановлено, що у разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого РРО за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому такі РРО підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Звільнення від подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до 01 липня 2020 року триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році.
Обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО) з подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО отримував доходи:
► від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
► лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
► від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;
► у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання Декларації, а саме:
а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:
- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.
Доходом ФОП за договором транспортного експедирування
є плата за виконання такого договору
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП), який знаходиться на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.
Тобто, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
● виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
● виручка в натуральній (негрошовій формі);
● суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1955), який визначає особливості здійснення транспортно-експедиторської діяльності в Україні, транспортно-експедиторська послуга – це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону № 1955).
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Враховуючи суть договору транспортного експедирування, кошти, що надходять ФОП, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, не є його власністю і відповідно не включаються до загального оподатковуваного доходу. Доходом такого ФОП є плата за виконання договору транспортного експедирування.
Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування
та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що особливості оподаткування інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) (п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).
Звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку на прибуток підприємств, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями, а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону (п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).
У разі продажу алкоголю у межах бартерних операцій оплата акцизного податку здійснюється виключно у грошовій формі.
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати у грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов’язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов’язаний здійснити сплату суми акцизного податку, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами і доповненнями.
У разі продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій оплата акцизного податку як складової частини ціни продукції, нарахованого на таку ціну, передбачена виключно у грошовій формі.
Так, за частину ціни підакцизної продукції покупець може розрахуватися товаром, а за іншу частину (акциз) необхідно перерахувати на рахунок продавця – платника акцизного податку кошти.
Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку при продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв у межах бартеру виникають за першою з подій, незалежно від того, що одна частина ціни продукції продається за бартером, а інша – за кошти. При цьому необхідно, щоб відбулося відвантаження (передача) товару.
02.06.2020
Інформаційний лист № 11.
Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
ДПС роз’яснює нововведення, передбачені Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Закон № 591).
Законом № 591 внесено низку змін, зокрема, до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Так, внесені зміни щодо продовження податкових преференцій, раніше запроваджених законами України від 17.03.2020 № 533 та від 30.03.2020 № 540, а також передбачено додаткові пільги.
Місцевим органам влади надано право затверджувати рішення щодо зменшення ставок плати за землю та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості у 2020 році за більш швидкою процедурою.
Детальніше про ці та інші нововведення читайте в Інформаційному листі «Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591».
Інформаційний лист можна скачати тут:
https://tax.gov.ua/data/material/000/329/420377/Informaciyniy_list_11.pdf
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/420381.html
Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Впродовж січня – квітня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 146 письмових звернень громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
Колективних звернень надійшло 8, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку dp.zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками, відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.
Важлива інформація для платників єдиного податку третьої групи
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ.
Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.
Вищезазначені норми набрали чинності 23.05.2020.
До уваги платників ПДВ!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Норми встановлені п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок ведення ЄРПН). Згідно з п. 1
Коментарі: 0
| Залишити коментар
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
02.06.2020 16:30
Про новації застосування РРО на радіохвилях
UA: Українське радіо Дніпро
Начальник відділу забезпечення роботи Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ольга Величко під час інтерв’ю в ефірі радіостанції «UA: Українське радіо Дніпро» розповіла про новації застосування РРО.
Вона нагадала слухачам, що Законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX та № 129-IX внесені зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Окремо зупинилася на питаннях, що таке програний РРО, які дії користувача, який застосовує програмний РРО, у разі відсутності Інтернету, як покупець може отримати електронний розрахунковий документ, які переваги програмного РРО, як працює процедура повернення коштів «кешбек», щодо безкоштовного обслуговування програмного РРО.
Крім того, Ольга Величко довела до слухачів етапи впровадження нових правил застосування РРО для платників єдиного податку.
Питання права на податкову знижку обговорювалися зі студентами Університету митної справи та фінансів в режимі «онлайн»
Днями начальник відділу забезпечення роботи Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ольга Величко за допомогою Інтернет зв’язку у режимі «онлайн» спілкувалася зі студентами Університету митної справи та фінансів на тему «Право на податкову знижку».
Під час своєї доповіді вона розповіла про право громадян на податкову знижку. Зазначила, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Окремо, зауважила, що до переліку витрат визначених нормами ПКУ, які надають громадянину право на податкову знижку відносяться сплачені кошти вітчизняним закладам освіти за навчання за себе та/або за члена сім’ї першого ступеня споріднення.
Ольга Величко звернула увагу, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Захід відбувся в жвавій, дружній атмосфері. Слухачі зазначили, що отримали для себе корисну інформацію, яка знадобиться їм в подальшому під час навчання у закладах освіти.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
26.05.2020 11:50
На Дніпропетровщині триває робота по самостійному
погашенню заборгованості по податках
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно проводиться робота у напрямку самостійного погашення платниками заборгованості по податках.
Завдяки проведеним заходам, а саме: проведення співбесід з платниками – боржниками у телефонному режимі, публікування роз’яснювальних статей тощо, платниками Дніпропетровщини самостійно погашено заборгованість по податках на загальну суму 163,5 млн гривень.
Податковий борг виникає в результаті несплати у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки узгодженого зобов’язання.
Несплата до бюджету суми узгодженого грошового зобов’язання може призвести до опису майна в податкову заставу, стягнення коштів боржника, продаж його майна, стягнення дебіторської заборгованості. Крім того, в деяких випадках на майно боржника може бути накладено арешт.
Платник самостійно може дізнатись про наявність податкового боргу в такий спосіб:
- звіривши розрахунки у Центрі обслуговування платників за місцем його реєстрації;
- скориставшись власним «Електронним кабінетом» з використанням кваліфікованого електронного підпису;
- скориставшись послугою «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» на вебпорталі ДПС України та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
Відповідно до ст. 59 ПКУ з дня виникнення податкового боргу контролюючий орган надсилає платнику податкову вимогу, яка має містити відомості про розмір податкового боргу, що забезпечується податковою заставою, вимогу погасити податковий борг, а також повідомлення про наслідки його непогашення.
Факт наявності податкового боргу є підставою для взяття майна платника податків (балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу) у податкову заставу.
За деяких обставин на майно боржника може бути накладений адміністративний арешт у порядку, визначеному ст. 94 ПКУ.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 2 ст.126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу,
а також нараховується пеня, за правилами, визначеними ст. 129 ПКУ.
Самостійна сплата узгоджених грошових зобов’язань збереже платників податків від застосування фінансових санкцій (пені, штрафів).
Подбайте про свій соціальний захист – своєчасно сплатіть єдиний внесок!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Вчасне здійснення державою зобов’язань перед громадянами, а саме: виплата пенсій і надання соціальних допомог, напряму залежить від наповнюваності державних цільових фондів за рахунок єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). У випадку несплати єдиного внеску у держави бракує коштів для належних виплат, а громадяни позбавлені соціального захисту.
По Дніпропетровській області заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 01.05.2020 року складає понад 1 млрд гривень.
Слід пам’ятати, що єдиний внесок підлягає обов’язковій сплаті, незалежно від фінансового положення платника.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) звертає увагу на зміни, які діють з 18.03.2020 та котрі мають підтримати платників податків на період заходів, що спрямовані на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Тимчасово, за періоди з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року звільняють від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе:
- фізичні особи – підприємці, у т. ч. які перебувають на спрощеній системі оподаткування;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
При цьому платники єдиного внеску на власний розсуд вирішують, чи користуватися їм таким правом.
Роботодавці, зокрема й згадані вище особи, які мають найманих працівників, зобов’язані сплачувати єдиний внесок із зарплати своїх працівників. Їх звільнили лише від штрафних санкцій (визначені ч. 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями) на період з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за такі порушення:
- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховують єдиний внесок (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску до податкових органів.
Також протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року усім платникам єдиного внеску пеня не нараховується.
Якщо платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року до набрання чинності змін, такі суми зараховуватимуться (без будь-яких заяв платників єдиного внеску) у рахунок майбутніх платежів (за умови відсутності у такого платника сум недоїмки, штрафних санкцій та/або пені з цього внеску), крім випадків самостійного визначення таким платником бази нарахування єдиного внеску за звітній період у звіті.
ГУ ДПС звертається до платників податків дотримуватися норм діючого законодавства при сплаті єдиного внеску.
А тим фізичним особам – підприємцям, хто не отримує дохід і фактично не здійснює будь-яку підприємницьку діяльність, – ініціювати процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності чи зняття з обліку, як самозайнятих.
Спілкування з майбутніми студентами в режимі «online»
Днями факультет економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів за допомогою Інтернет зв’язку у режимі «онлайн» провів зустріч з абітурієнтами та їх батьками. У заході також прийняла участь начальник відділу забезпечення Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ольга Величко.
Під час свого виступу вона розповіла про право громадян на податкову знижку. Зазначила, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Крім того, зауважила, що до переліку витрат визначених нормами ПКУ, які надають громадянину право на податкову знижку відносяться сплачені кошти вітчизняним закладам освіти за навчання за себе та/або за члена сім’ї першого ступеня споріднення.
Наостанок, Ольга Величко додала, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Питання у сфері оподаткування розглядались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Начальником Соборної ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Аллою Булавою проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Відповіді на питання у сфері оподаткування».
Під час заходу надані відповіді на наступні питання.
Питання 1: Чи необхідно роботодавцю повідомляти податкову інспекцію про прийняття на роботу працівника?
Відповідь: Роботодавці зобов’язані подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу до податкових інспекцій за місцем обліку їх як платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зокрема, керівники підприємств, установ, організацій всіх форм власності та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю працівників мають надіслати таке повідомлення до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором або контрактом.
Повідомлення можна подати такими способами:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Форму повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413.
Питання 2: Чи мають право платники податку, які навчаються в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання?
Відповідь: Суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 Податкового кодексу України, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.
Питання 3: Чи є можливість зареєструвати РРО (касовий апарат)не відвідуючи податкову?
Відповідь: Так. У зв`язку з заходами, спрямованими на запобігання виникнення коронавірусної хвороби (COVID-19) та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій, пропонуємо утриматись від відвідування центрів обслуговування платників, та для реєстрації реєстратора розрахункових операцій подати до податкового органу заяву за ф. № 1-РРО онлайн. Така можливість надана через приватну частину Електронного кабінету https://cabinet.tax.gov.ua (з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг). Також, вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний веб-портал ДПС http://tax.gov.ua .
У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за формою «J1311401 – Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО». Усі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО необхідно заповнити.
При заповненні реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО у розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО» платник обирає потрібну інформацію щодо сфери застосування РРО з довідника в спливаючому вікні за посиланням: «розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО»/«Пошук у довіднику»/«код» та «назва» сфери застосування РРО».
Питання 4: Яка форма декларації про майновий стан і доходи актуальна на даний час?
Відповідь: З 1 січня 2020 року застосовується нова форма декларації про майновий стан і доходу. Декларація подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 р. № 177.
За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
25.05.2020 10:15
ДПС безкоштовно видано 410 тисяч
кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/418302.html повідомила про наступне.
Протягом січня – квітня 2020 року послугами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 150 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 410 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Найчастіше за ключами зверталися фізичні особи. За вказаний період майже 88 тис. осіб отримали 176,9 кваліфікованих сертифікатів.
Кількість юридичних осіб склала 62 тис. осіб. Їм видано 233 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 50,5 тис. клієнтів, з яких 24,9 тис. – юридичних та 25,6 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 102,2 тис. сертифікатів.
Усього з початку діяльності надавача видано майже 8,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадуємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк дії до 2 років.
Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають:
► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
► особистий ключ, доступний лише користувачу та не скомпрометований.
Надходження ЄСВ за чотири місяці поточного року
перевищили минулорічний показник на 271,6 млн гривень
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом січня – квітня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) від платників податків Дніпропетровщини склали 5 млрд 296,4 млн гривень.
Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 271,6 млн гривень.
Протягом квітня 2020 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 302,3 млн гривень.
Кількість платників єдиного внеску станом на 01 травня 2020 року становить 361,7 тисяч.
Деклараційна кампанія 2020 року триває
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку поточного року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) розподіляються на дві категорії:
● особи, які зобов’язані подати річну Декларацію,
та
● особи, які мають право подати Декларацію з метою отримання податкової знижки.
Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання Декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:
● особисто або уповноваженою на це особою;
● надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Граничний термін подання Декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну Декларацію, – до 01 липня 2020 року.
У разі надсилання Декларації поштою платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації, а при поданні податкової Декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, що обов’язок подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:
● доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір тощо;
● доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;
● іноземного доходу;
● доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;
● в інших передбачених ПКУ випадках.
Крім того, фізичні особи – платники ПДФО мають право відповідно до ст. 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання Декларації по 31 грудня 2020 року (включно).
Про порядок стягнення коштів з платника податків
у рахунок погашення податкового боргу
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
У таких випадках:
► рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
► рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Норми встановлені п. 95.5 ст. 95 ПКУ.
Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1244).
Пунктом 2 Порядку № 1244 визначено, що у випадках, передбачених пунктами 95.2 – 95.4 ст. 95 ПКУ, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1244 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.
У випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244.
За результатами вилучення готівки складається акт за формою згідно з додатками 2, 4 до Порядку № 1244 (п. 5 Порядку № 1244).
Списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання визначено главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 22).
Згідно з п.п. 1 п. 11.2 глави 11 Інструкції № 22 стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених п. 11.1 глави 11 Інструкції № 22, з рахунків платників податків – на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених п. 95.5 ст. 95 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, стягнення готівкових коштів та коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на підставі рішення суду, за дотримання таких умов:
► податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень;
► не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати.
Перейменування назви вулиці –
підстава для здійснення перереєстрації платника ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
Норми встановлені п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ та пунктами 4.1, 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами у разі зміни даних про місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ проводиться перереєстрація такого платника. Для цього платнику ПДВ необхідно подати додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V ПКУ.
Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».
Чи збільшується фінансовий результат на суму недоамортизованої
частини витрат на ремонт орендованих основних засобів?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561).
Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561).
Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (абзац перший п. 40 Методичних рекомендацій № 561).
Згідно з абзацом четвертим п. 138.1 та абзацом третім п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Актив з права користування – це визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, при визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.
При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств – орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої фізособі згідно з договором оренди нерухомого (рухомого) майна
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособі згідно з договором найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.
На Дніпропетровщині триває робота по самостійному
погашенню заборгованості по податках
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Головним управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області постійно проводиться робота у напрямку самостійного погашення платниками заборгованості по податках.
Завдяки проведеним заходам, а саме: проведення бесід з платниками – боржниками у телефонному режимі, публікування презентацій тощо, платниками Дніпропетровщини самостійно погашено заборгованість по податках на загальну суму 163,5 млн гривень.
Податковий борг виникає в результаті несплати у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки узгодженого зобов’язання.
Несплата до бюджету суми узгодженого грошового зобов’язання може призвести до опису майна в податкову заставу, стягнення коштів боржника, продаж його майна, стягнення дебіторської заборгованості. Крім того, в деяких випадках на майно боржника може бути накладено арешт.
Платник самостійно може дізнатись про наявність податкового боргу в такий спосіб:
- звіривши розрахунки у Центрі обслуговування платників за місцем його реєстрації;
- скориставшись власним «Електронним кабінетом» з використанням кваліфікованого електронного підпису;
- скориставшись послугою «Дізнайся більше про свого бізнес партнера» на вебпорталі ДПС України та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
Відповідно до ст. 59 ПКУ з дня виникнення податкового боргу контролюючий орган надсилає платнику податкову вимогу, яка має містити відомості про розмір податкового боргу, що забезпечується податковою заставою, вимогу погасити податковий борг, а також повідомлення про наслідки його непогашення.
Факт появи податкового боргу призводить до передачі майна платника податків (балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу) у податкову заставу.
Податковий керуючий на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу складає акт опису майна (п. 3 ст.89 ПКУ). Майно, описане у податкову заставу, контролюючий орган реєструє у відповідному державному реєстрі обтяжень (п. 8 ст. 89 ПКУ). Водночас платник податків зберігає право на користування майном, але без узгодження з контролюючим органом не може здійснювати його відчуження (ст. 92 ПКУ).
Не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надсилання (вручення) платнику податкової вимоги контролюючий орган матиме право стягувати кошти боржника (як з рахунків, так і готівкою), а якщо їх недостатньо для погашення податкового боргу – стягувати майно, що перебуває в податковій заставі, стягувати дебіторську заборгованість (ст. 95 ПКУ). Ці процедури проводяться за рішенням суду.
За деяких обставин на майно боржника може бути накладений адміністративний арешт у порядку, визначеному ст. 94 ПКУ.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 2 ст.126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, а також нараховується пеня, за правилами, визначеними ст. 129 ПКУ.
Куди подається податкова декларація про майновий стан і доходи внутрішньо переміщеною особою
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) подає декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний податковий період у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Податкова адреса платника податків – фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
У разі якщо платник ПДФО проживає не за місцем реєстрації (прописки), Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою, Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР).
Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (із змінами та доповненнями).
Внутрішньо переміщені особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки, шляхом подання Заяви за формою № 5ДР. При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно до паспортного документа особи та адреса фактичного місця проживання/перебування відповідно до інформації, зазначеної в довідці.
Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і Декларацію подає до цього контролюючого органу.
Однак якщо такі дії не здійснено, то Декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.
Довідково: річна Декларація за 2019 рік, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.
Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній Декларації за 2019 рік.
До уваги платників!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, зокрема, п. 521 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.
Так, відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
► порушення вимог законодавства в частині:
● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Про строки для подання податкової декларації з ПДВ
та сплати ПДВ до бюджету
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), календарний квартал.
Норми встановлені п. 202.1 ст. 202 ПКУ.
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та ст. 203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
► календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
► календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Пунктом 57.1 ст. 57 та ст. 203 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Перейшли зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування:
що з податком на прибуток підприємств?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.
Норми визначені п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи, зокрема юридичними особами, здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 ст. 298 ПКУ (п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Так, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (далі – податок), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Поряд з цим, п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
З урахуванням зазначеного, платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ.
Податковим агентам про заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа при сплаті ПДФО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Норми встановлені п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа в полі 3:
► друкується розділовий знак ”;”;
► друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
Тобто у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо ПДФО, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.
Термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна перевірити
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:
1. За посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
Для цього в полі:
● «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
● «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
● «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).
При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
2. За допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».
Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.
Платникам податку на прибуток, у яких річний дохід не перевищує
двадцяти мільйонів гривень, про коригування фінансового результату
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток
Коментарі: 0
| Залишити коментар
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
18.05.2020 08:56
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
Відповідальність фізичної особи за несплату транспортного податку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Таким чином, оскільки сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (пункт 54.5 статті 54 ПКУ)
Оподаткування ПДФО суми середнього зароботку нараховану та виплачену роботодавцем працівникам, призваним на стровоку військову службу
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до ст. 163 якого встановлено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
При цьому, відповідно до п 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), зокрема, у вигляді заробітної плати.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Враховуючи зазначене, сума середнього заробітку, нарахована та виплачена роботодавцем працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду, оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання консультаційних та інших послуг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно із пп. «б» п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Місцем постачання послуг, визначених у пп. «в» п.186.3 ст.186 ПКУ, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Тобто, операція з постачання платником ПДВ резиденту послуг, визначених у пп.«в» п.186.3 ст.186 р.V ПКУ, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.
Операція з постачання платником ПДВ нерезиденту послуг, визначених у пп. «в» п.186.3 ст.186 р.V ПКУ, не є об’єктом оподаткування ПДВ, так як місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.
Ставка туристичного збору
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Згідно з п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Відомості про юридичну особу – платника єдиного податку, які вносяться до реєстру платників єдиного податку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи);
податкова адреса суб’єкта господарювання;
місце провадження господарської діяльності;
ставка єдиного податку та група платника податку;
дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
дата реєстрації;
види господарської діяльності;
дата анулювання реєстрації.
Порядок заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату податків та зборів до бюджету
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
При сплаті податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
поле № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс - тризначне число);
поле № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
поле № 5 – друкується розділовий знак «;» та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
поле № 6 – друкується розділовий знак «;» та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
поле № 7 – друкується розділовий знак «;».
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку).
У разі наявності у платника податків, зокрема податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку).
В залежності від виду сплати в полі № 2 «Призначення платежу» розрахункових документів вказується відповідний код сплати згідно із додатком до Порядку.
Згідно з додатком 8 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135.04).
Про розмір та порядок сплати за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу виробників алкогольних напоїв та тютюнових виробів на наступне.
Частиною першою ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та для суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) первинного виноробства у розмірі 780 гривень.
Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно (частина друга ст. 4 Закону № 481).
Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (частина п’ята ст. 4 Закону № 481).
Частиною шостою ст. 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.
Отримуйте довідки про відсутність заборгованості в електронному вигляді
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
► у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган);
► в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Заява повинна містити, серед іншого:
- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Довідково: про подання заяви стосовно надання довідки про відсутність заборгованості можливо ознайомитись у відеоуроці від податкової № 6 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6153.html;
на ютуб-каналі ДПС за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=g3M1TsVr1S8;
та сторінці ДПС у мережі Fаcеbook за посиланням: https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/685039742249060/ .
Вартість товарів, придбаних у платників єдиного податку, при коригуванні фінансового результату не враховуються
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, встановленою ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ.
Норми встановлені п. 137.1 ст. 137 ПКУ.
Базою оподаткування податком на прибуток підприємств є грошове вираження об’єкта оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ).
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Отже, відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується.
Доходи, отримані від здачі в оренду гаражів та дачних будинків, необхідно задекларувати
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року триває.
Відповідно до вимог п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, доходи, отримані від здачі в оренду гаражів, дачних будинків, а також присадибних та інших земельних ділянок, підлягають декларуванню.
Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізична особа – підприємець, то податковим агентом є орендатор. Орендатору необхідно утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 %. Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то ПДФО за ставкою 18 % сплачує орендодавець.
Нагадуємо, що граничний строк подання декларації за 2019 рік продовжено до 01 липня 2020 року.
Кінцевий строк сплати зобов’язань, зазначених у декларації за 2019 рік, перенесено з терміну до 01 липня на термін до 01 жовтня поточного року.
Платники Дніпропетровщини задекларували за 2019 рік доходів майже на 1,8 млрд гривень
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З початку року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 12 810 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Загальна сума доходів, зазначених у деклараціях – 1 млрд 755,5 млн грн, нараховано та підлягає сплаті до бюджетів 63,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 8,1 млн грн військового збору.
Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларував 151 мешканець Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала 1 млрд 15,7 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 29,4 млн грн, сума військового збору – 2,9 млн гривень.
Основними декларантами є громадяни, які задекларували наступні види доходів:
- 246,1 млн грн – доходи, отримані від прийняття спадщини/дарунків (1 183 громадяни);
- 179,2 млн грн – доходи від продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна (373 громадяни);
- 39,3 млн грн – іноземні доходи (57 громадян).
Разом з тим, 2 144 мешканці Дніпропетровщини надали декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 5,6 млн гривень.
Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.
Про інформаційну підтримку платників на період карантину
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України зацікавлена у наданні всебічної допомоги платникам податків, у тому числі й інформаційної. Тому ДПС України випустила шість відеоуроків, з якими платники можуть ознайомитись за наведеними посиланнями. У ДПС України роз’яснюють наступні питання:
Відеоурок 1. Як заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html;
https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4;
https://www.facebook.com/107383900636180/videos/1407838859418903/.
Відеоурок 2. Як заповнити квартальну декларацію фізичним особам – платникам єдиного податку, які перебувають на ІІІ групі:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6018.html;
https://www.youtube.com/watch?v=SuFkpDOosB8;
https://www.facebook.com/107383900636180/videos/2564789020491.2.
Відеоурок 3. Як оформити запит на отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків:
https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6067.html;
https://youtu.be/_SKY0auOjSk;
https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/284290552557638/.
Відеоурок 4. Як направляти до ДПС листи та звернення за допомогою Електронного кабінету:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6094.html
https://youtu.be/wsGYmcOYScA
https://www.facebook.com/107383900636180/videos/2619608611618098/.
Відеоурок 5. Як подати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску:
https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6124.html;
https://youtu.be/P7aWuNOIwM0;
https://www.facebook.com/107383900636180/videos/2167705590041914/.
Відеоурок 6. Як подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6153.html;
https://www.youtube.com/watch?v=g3M1TsVr1S8;
https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/685039742249060/
Про термін подання заяви за формою №1-ПДВ «єдинником» у разі добровільного переходу на загальну систему оподаткування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Про порядок подання уточнюючого розрахунку за формою № 1ДФ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку № 4).
У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку № 4).
Відповідно до п. 4.4 Порядку № 4 порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Коригування показників розділу I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку»:
► для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка;
► для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка;
► для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п. 4.4 Порядку № 4, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Коригування показників розділу II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір»:
► підрозділ «Оподаткування процентів»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
► підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
► підрозділ «Військовий збір»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
До уваги платників податків!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України розпочато серію публікацій інформаційних листів. Теми для роз’яснення визначаються, спираючись на адміністративну практику, а також запити, які надходять від платників, а саме:
Інформаційний лист № 1. ДПС відповідає на запити платників податків.
Інформаційний лист № 2. Податкові рішення на користь платників.
Інформаційний лист № 3. Все про програмні РРО.
Інформаційний лист № 4. Багатостороння конвенція MLI – наслідки для українських платників податків.
Інформаційний лист № 5. Реєстрація ПН/РК. Що робити, якщо реєстрацію ПН/РК зупинено?
Інформаційний лист № 6. Земельний податок. Які нюанси треба знати?
Інформаційний лист № 7. Карантинні нововведення для бізнесу. Які нюанси треба знати?
Інформаційний лист № 8. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина І. Податок на прибуток, обіг підакцизних товарів, ПДВ.
Інформаційний лист № 9. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина 2. Податок на доходи фізичних осіб, місцеві податки, ЄСВ, адміністрування.
Інформаційний лист № 10. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина 3. Практичні особливості застосування звільнення від ПДВ.
Інформаційні листи розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС України у банері «Інформаційні листи» за посиланням https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/.
Деклараційна кампанія 2020 року: граничний строк сплати податкових зобов’язань перенесено
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у 2020 році кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році, триває до 01 липня 2020 року.
Звертаємо увагу, що граничний строк сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у 2020 році відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» перенесено до 01 жовтня 2020 року.
Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), яка зобов’язана подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Платники ПДФО – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані сплатити ПДФО, але звільнені від подання Декларації (у разі нотаріального посвідчення договорів та/або у разі видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують платежі за кодами :
«11010501» – «ПДФО, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
«11011000» – «військовий збір».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (tax.gov.ua/byudjetni-rahunki).
Заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску: в яких випадках консультує ПФУ?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Відповідно до ст. 12, п. 3 частини 1 ст. 131, ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5 – 9 додатка 4, всіх таблиць додатка 5, додатка 6 та додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, надають органи Пенсійного фонду України (далі – ПФУ).
Довідково: відповідні роз’яснення надано спільним листом Міністерства доходів і зборів України та ПФУ від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17-03-01-16, №36398/05.10 «Про надання роз’яснень щодо єдиного внеску».
ФОП – «єдинники» - власники земельних ділянок у разі припинення діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Норми встановлені статтями 269 і 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.
Тобто, у разі припинення господарської діяльності, фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.
Отже, ФОП – платники єдиного податку – власники земельних діля
Коментарі: 0
| Залишити коментар
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
12.05.2020 09:11
Соборним управлінням за січень – квітень 2020 року забезпечено
понад 2,7млрд гривень надходжень до Зведеного бюджету
Протягом січня - квітня 2020 року платниками, які знаходяться на обліку у Соборному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено до Зведеного бюджету 2 млрд 735 млн 598,7 тис. грн, що на 223 млн 945,3 тис. грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж січня - квітня 2020 року спрямовано 1 млрд 547 млн 654,2 тис. грн, що на 145 млн 021,1 тис. грн більше надходжень січня – квітня минулого року.
До місцевих бюджетів за чотири місяця поточного року надійшло 1 млрд 187 млн 944,5 тис. гривень, що на 78 млн 924,2 тис. грн більше фактичних надходжень січня - квітня 2019 року.
Центрами обслуговування платників Соборного управління протягом січня – квітня 2020 року надано майже 11,8 тис. адміністративних послуг
За січень - квітень 2020 року Центрами обслуговування платників (далі - ЦОП) надано 11794 адміністративні послуги, у тому числі: ЦОП Соборної ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 7219; ЦОП Шевченківської ДПІ Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області – 7219.
Найчастіше відвідувачі ЦОП звертаються за наступними послугами: видача довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи – 2361 (20,0%); видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків – 2152 (18,2%); реєстрація платника єдиного податку – 1613 (13,7%); реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 1383 (11,7%); надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 1276 (10,8%); видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 1148 (9,7%).
Ключові новації у сфері застосуванні РРО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків на ключові новації законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).
РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 1 000 000 грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.
Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми призначені, для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.
Використовувати програмні РРО можна буде з 01 серпня 2020 року.
З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для окремих видів діяльності і з 1 квітня 2021 року для фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.
Сплата єдиного внеску фізичною особою – підприємцем, яка в межах одного місяця припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є ФОП, у тому числі ФОП - платники ЄП.
Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник ЄВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ, подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку в порядку та строки визначені законодавством.
Згідно з частиною дев’ятою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої ФО.
Відповідно до частини четвертої ст. 6 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄВ, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.
Порядок взяття на облік ФОП передбачено розд. II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.
У разі повторної реєстрації у платника ЄВ виникають обов’язки відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності ЄВ сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна».
При повторній реєстрації підприємницької діяльності ЄВ сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.
Розмір суми витрат фізичної особи у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, що включаються до податкової знижки
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно із п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.
Популярні запитання-відповіді щодо роботи в Електронному кабінеті
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/417065.html надала відповіді на шість популярних питань щодо роботи в Електронному кабінеті.
Про застосування штрафних санкцій та пені на період карантину
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, зокрема у новій редакції викладено п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зазначеним пунктом визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
► порушення вимог законодавства в частині:
● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Пільги, передбачені Податковим кодексом України, для платників ПДФО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) встановлений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нормами цього розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам ПДФО:
- невключення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, що зазначені у ст. 165 ПКУ;
- отримання податкової знижки у порядку, визначеному ст. 166 ПКУ;
- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).
Довідкова інформація: станом на 01.01.2020 місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи, складав 2 102 гривні.
З квітня 2020 року збільшено граничні обсяги доходу
для платників єдиного податку: що необхідно знати
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу повідомила наступне.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни до пункту 291.4 статті 291 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими збільшено граничні обсяги доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Отже, з 02 квітня 2020 року для платників єдиного податку встановлено граничні обсяги доходу протягом календарного року:
● для І групи – 1 млн грн (до 02.04.2020 було 300 тис. грн);
● для ІІ групи – 5 млн грн (до 02.04.2020 було 1,5 млн грн);
● для ІІІ групи – 7 млн грн (до 02.04.2020 було – 5 млн грн).
ВАЖЛИВО
Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно з нормами Кодексу, які діяли до 2 квітня 2020 року (п. 291.4 ст. 291 Кодексу) з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування.
Такі платники єдиного податку до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. При цьому заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ
Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку з збільшенням граничних обсягів доходу), але лише з ІІІ кварталу 2020 року за умови дотримання інших вимог глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Кодексу). Відповідна заява має бути подана в один з способів, визначений підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Кодексу, не пізніше 15 червня 2020 року. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи.
Детально з інформацією та додатковими матеріалами можна ознайомитись на вебпорталі ДПС за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/416914.html
Внесено готівку до каси банку для подальшого її перерахування
на рахунок отримувача: що з обмеженнями граничної суми?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Нормами п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148) встановлено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Враховуючи вищевикладене, якщо розрахунки здійснюються платниками шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача, то обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10 000 (50 000) гривень на такі операції не поширюється.
З початку року анульовано 34 ліцензії
за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У Дніпропетровській області станом на 01.04.2020 діє 16 318 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 6 291 суб’єкту господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 549 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 386, на право роздрібної торгівлі пальним – 664 ліцензії по 98 суб’єктах господарювання та 1 719 ліцензій на зберігання пального по 1 488 суб’єктах господарської діяльності.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 278 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 268 ліцензій – тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2020 року 617 ліцензій, з яких 34 ліцензії – за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
Надання в оренду земельної ділянки (паю):
порядок сплати ПДФО і військового збору
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів резидентів та нерезидентів зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
Норми встановлені п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ.
Абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
Отже, у разі отримання фізичною особою – орендодавцем доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) ПДФО/військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості).
Тобто, у разі отримання у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та сплатити ПДФО/військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою.
Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.
При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються, тобто граничний строк подання декларації за 2019 рік з терміну до 01 травня подовжується до 01 липня 2020 року.
Крім того, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.
Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску.
Заповнення таблиці даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Згідно з п. 13 Порядку у Таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:
● види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
● коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;
● коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.
Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань (далі – ПН/РК), коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).
Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
За донарахування єдиного внеску передбачені штрафи
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема після 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від контролюючого органу або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.
Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:
► визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;
► визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;
► здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.
До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.
Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Впродовж січня – березня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 116 письмових звернень громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
Колективних звернень надійшло 7, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань» – зауважив в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.
Деякі особливості декларування доходу від продажу фізичною особою
іншій фізособі вантажного автомобіля
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року триває.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відсотків від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Зазначимо, що дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).
Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Водночас дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст.173 ПКУ).
У разі, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів, зокрема у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник ПДФО під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абзац другий п. 173.3 ст. 173 ПКУ).
Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку (абзац сьомий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник ПДФО самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи.
Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (підпункти «б» та «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4. ст. 168 ПКУ).
Водночас, порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.2 якої обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою ПДФО з доходу від продажу такого майна та подати податкову декларацію за відповідний звітний рік – до 1 травня року, що настає за звітним.
Довідково: річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.
Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею річній Декларації за 2019 рік.
Сплачуєте податки і збори – правильно заповнюйте документи на переказ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419, із змінами.
Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
- поле № 1:
• друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу);
- поле № 2:
• друкується розділовий знак ";" ;
• друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
- поле № 3:
• друкується розділовий знак ";" ;
• друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, я
Коментарі: 0
| Залишити коментар
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
04.05.2020 09:49
Передбачена відповідальність у разі, якщо суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, який одержаний фізичною особою як відшкодування моральної та матеріальної шкоди
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропеьровській області інформує.
Згідно з п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ) дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, крім:
а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;
б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;
в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;
г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;
ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.
Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.
Крім того, відповідно до п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;
доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики). Ставка податку на доходи фізичних осіб визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Порядок оподаткування операцій з гарантійної заміни попередньо ввезених на митну територію України товарів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Згідно з п. 206.1 ст. 206 ПКУ під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з зокрема:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Таким чином, при митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, у тому числі у зв’язку з гарантійною заміною попередньо ввезених товарів, платник податку здіснює сплату ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, та на дату такої сплати відносить суми податку до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених митних декларацій незалежно від того, почали такі товари використовуватися в оподатковуваних операціях платника податків чи ні.
Крім того, оскільки при гарантійній заміні неякісний товар повертається продавцю, при цьому кошти покупцю не повертаються, а зараховуються в рахунок постачання (заміни) іншого (аналогічного) товару (тобто набувають статус оплати за інший аналогічний товар), то на дату повернення неякісного товару постачальник повинен скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, складеної за операцією з постачання такого товару, та скласти нову податкову накладну відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПКУ.
Порядок отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Усі розділи запиту підлягають заповненню.
У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.
Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.
Неприбуткові організації, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
За запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру, який містить відомості про неприбуткову організацію визначені п. 11 Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі. Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.
Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.
На сьогодні здійснюються заходи щодо можливості отримання витягу або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua (меню «Листування з ДПС»).
Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсо. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.
При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.
До уваги платників!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків у розрізі адміністративно-територіальних одиниць України можна на офіційному вебпорталі ДПС у рубриках:
► Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/);
► Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/Реквізити рахунків для сплати єдиного внеску (з 03.01.2020) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/402760.html).
Крім того, реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по Дніпропетровській області можна переглянути на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ (Головна/Бюджетні рахунки).
Також звертаємо увагу, що у приватній частині Електронного кабінету у меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС або субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
Про перелік товарів, які звільнені від оподаткування ПДВ
на період карантину
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Норми п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.
Пільговий режим оподаткування ПДВ, встановлений п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до переліку, встановленого Кабінетом міністрів України, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України), а також незалежно від кола суб’єктів, що здійснюють такі операції, їх статусу, як платників ПДВ, чи форми власності.
Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Обчислення та сплата транспортного податку юрособою
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі припинення діяльності ФОП зобов’язана
закрити усі рахунки, відкриті у фінансових установах
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що підставою для зняття фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою № 6-ОПП.
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
Норми встановлені п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
При цьому, ФОП зобов’язана закрити усі рахунки, відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).
Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (п.п. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).
Пунктом 4 розділу V Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із змінами (далі – Порядок № 721), визначено, що інформаційний файл про припинення (зняття з обліку) платника податків формується програмним забезпеченням ДПС та надсилається до фінансової установи, у якій відкрито рахунок платника податків.
Про термін подання «спрощенцями» першої і другої груп
декларації платника єдиного податку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду (протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 296.2 ст. 296 ПКУ.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої та третьої групи.
Згідно із п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)), у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувного підприємства
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу у рубриці Головна/Законодавство/Податкове/Листи для використання у роботі та інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин розмістила лист Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (далі – ДКЗ) від 09.03.2020 № 283/02 (далі – лист № 283/02) про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств (далі – тимчасовий коефіцієнт рентабельності).
Тимчасовий коефіцієнт рентабельності застосовується для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини (п. 252.16 ст.252 Податкового кодексу України) у 2020 році.
У листі № 283/02 зазначено, що відповідно до Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин, затвердженого наказом ДКЗ від 07.12.2005 № 300, зареєстрованим Мін’юстом України за № 65/11939, а також Положення про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів нафти і газу, затвердженого наказом ДКЗ від 27.11.2006 № 316, зареєстрованим Мін’юстом України за № 1383/13257, Державна комісія України по запасах корисних копалин пропонує для встановлення такі тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов’язань у 2020 році:
► для нафтогазодобувних підприємств – 1,391;
► для інших гірничодобувних підприємств – 0,185.
З листом № 283/02 можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями:
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74540.html
https://tax.gov.ua/data/normativ/000/003/74540/dodatok.pdf
Коли довідка про взяття на облік платника податків
за формою № 34-ОПП підлягає заміні?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка) (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), така Довідка підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нової Довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою Довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову Довідку.
У такому самому порядку видається дублікат Довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати Довідки нова Довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати Довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати Довідки.
Про видачу кожної Довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.
Норми встановлені п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями.
До уваги ФОП, що обрали загальну систему оподаткування!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 177.8 ст. 177 ПКУ.
Якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати ПДФО та подати до контролюючих органів податковий розрахунок за формою № 1ДФ.
ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.
Земельна ділянка надається ФОП – платником єдиного податку в оренду:
що з земельним податком?
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Земельна ділянка це – частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), що, зокрема надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектари.
Враховуючи зазначене, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на ФОП), і земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності, то такий ФОП – платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Право на отримання податкової знижки за 2019 рік
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку та порядок її отримання визначений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб’єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:
► частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;
► сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
► сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.
Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 № 177.
Справляння рентної плати за спеціальне використання води
садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників рентної плати для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).
Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).
Загальний оподатковуваний дохід особи, яка здійснює
незалежну професійну діяльність, формується за касовим методом
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання пр
Коментарі: 0
| Залишити коментар
СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!
27.04.2020 14:07
Оподатковуння ПДВ операцій з постачання відходів як вторинної сировини (за винятком відходів і брухту чорних і кольорових металів)
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно із п.п. «а» п.п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Тобто, операції з постачання відходів як вторинної сировини (за винятком відходів і брухту чорних і кольорових металів) підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ.
Дата, з якої необхідно сплачувати земельний податок юридичної особи у разі набуття права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 287.1 ст. 287Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Державна реєстрація земельних ділянок передбачає внесення до єдиної державної геоінформаційної системи – Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) відомостей про землі, відомостей про їх формування та присвоєння земельним ділянкам кадастрового номера (ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI).
Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Відповідно до ст.ст. 10, 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952- IV (далі – Закон № 1952) державні реєстратори під час проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку обов’язково використовують відомості Кадастру та документи, визначені ст. 27 Закону № 1952.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952).
Таким чином, юридична особа, яка набула права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності сплачує земельний податок з дня державної реєстрації прав власності на таку земельну ділянку, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Кадастру з урахуванням процедури державної реєстрації, чинної на дату виникнення права власності.
Термін реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.
Нарахування транспортного податоку у разі, якщо місяць в якому придбано транспортний засіб не співпадає з місяцем в якому його зареєстровано
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
При оформленні правочину про набуття права власності необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».
Отже за транспортні засоби, придбані протягом року, транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт – проведено реєстрацію транспортного засобу.
Таким чином, у разі, якщо місяць в якому придбано транспортний засіб і місяць, в якому проведено процедуру його державної реєстрації, є різними, то сплачуватись транспортний податок повинен з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 163 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування резидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
доходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об’єктом оподаткування нерезидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Режим роботи Контакт-центру ДПС у період карантину
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Контактний центр Державної податкової служби України продовжує надання консультативних послуг платникам податків. Отримати інформаційно-довідкові послуги можна за телефоном 0 800 501 007 з 09.00 до 18.00 (крім суботи, неділі та святкових днів).
У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо».
Також надіслати запитання та повідомлення можна на електронну адресу idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що за допомогою Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) платники мають змогу отримати відповіді на питання, які їх цікавлять, у будь-який зручний для них час.
Скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС або безпосередньо у мережі Інтернет за адресою http://zir.tax.gov.ua/.
Мобільні додатки ЗІР можна безкоштовно завантажити через інтернет-магазини App Store та Google Play.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/415744.html
Декларування-2020: доходи понад 1 млн грн
задекларували майже 1,8 тис. громадян
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/415328.html повідомила, що деклараційна кампанія в Україні триває, громадяни декларують отримані у 2019 році доходи та визначають з них податкові зобов’язання.
Так, станом на 1 квітня 2020 року доходи понад 1 млн грн задекларувала 1761 фізична особа. При цьому у березні декларації про майновий стан і доходи подали 749 громадян.
Найактивніше доходи понад 1 млн грн декларували мешканці м. Києва (702 особи), Харківської (143 особи), Дніпропетровської (129 осіб) та Київської (103 особи) областей.
Такими громадянами з отриманих доходів визначено податкові зобов’язання до сплати в бюджет у розмірі 234,4 млн грн. З них 206,7 млн грн – податку на доходи фізичних осіб та 27,6 млн грн – військового збору.
За вказаний період найбільшу суму до сплати в бюджет у розмірі 24,9 млн грн (21,4 млн грн ПДФО та 3,5 млн грн військового збору) визначено мешканцем Львівської області від отримання іноземних доходів.
Податкові зобов’язання трохи більше ніж 8,0 млн грн задекларовано двома громадянами – бенефіціарними власниками українських підприємств, мешканцями Одеської області та м. Києва. Мешканкою Одеської області задекларовано до сплати в бюджет 8,3 млн грн з доходу від продажу корпоративних прав, а мешканцем м. Києва – 8,8 млн грн з іноземних доходів.
Наразі кампанія декларування доходів триває. Подати декларацію про майновий стан і доходи громадяни мають змогу в Електронному кабінеті.
Як правильно це зробити, пропонуємо переглянути у відеоуроці № 1, який розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html, а також на ютуб-каналі ДПС.
Нагадуємо: до Податкового кодексу України внесені зміни, якими передбачено, що громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01 липня 2020 року.
Останній день подання декларації – 30.06.2020. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.
Інформаційний лист № 10. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина 3. Практичні особливості застосування звільнення від ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДПС продовжує роз’яснювати положення податкового законодавства, запроваджені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
У десятому випуску ви знайдете пояснення практичних аспектів виконання вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким, зокрема, передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Серед іншого, розглянуто особливості складання податкових накладних та відображення у податковій звітності операцій, здійснених у періоді з 17 березня по 02 квітня 2020 року.
Інформаційний лист можна скачати тут: https://tax.gov.ua/data/material/000/325/415669/Informaciyniy_list_10.pdf
Сплата податку на доходи фізичних осіб – запорука добробуту держави
Відеоматеріали за темою розміщено за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6195.html
а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням:
https://www.facebook.com/103313391061454/videos/522042505417393/
та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=-j8ZbPiWuZU
Запроваджено єдиний рахунок для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 18.04.2020 набрав чинності Закон України від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 559). Ухвалені Законом № 559 зміни забезпечують створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також митних платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) через Електронний кабінет. Такий рахунок буде відкрито для платника за його згодою (бажанням) на центральному рівні Державної казначейської служби.
Єдиний рахунок для сплати податків та єдиного внеску має запрацювати з 01.01.2021. До цієї дати Державна казначейська служба України має подбати про його відкриття та оприлюднення реквізитів такого рахунку.
Введення єдиного рахунку для сплати податків та єдиного внеску допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань.
Як зазначалось вище, Закон № 559 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (18.04.2020), крім пункту 1 (в частині накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 ПКУ), пункту 2, пункту 3 (в частині коштів на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 351 ПКУ) розділу І Закону № 559, які набирають чинності з 01 січня 2021 року.
Закон № 559 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 17.04.2020 № 67.
Внесено зміни до переліку лікарських засобів, медичних виробів
та медичного обладнання, які звільнено від оподаткування ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 15.04.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 08 квітня 2020 року № 271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 271), якою внесено зміни до постанови КМУ від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі – Постанова № 224).
Постановою № 271 викладено у новій редакції назву Постанови № 224, а саме: «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість».
Змін зазнав і перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – Перелік).
До приміток Переліку додано пункт 3, відповідно до якого, щоб скористатися пільгою з ПДВ та ввізного мита на медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, повинно бути:
► подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення;
або
► подано повідомлення Міністерства охорони здоров’я України про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
Також Постановою № 271 внесено відповідні зміни щодо звільнення від мита, ввізного ПДВ та ПДВ при постачанні на території України засобів, включених до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до наступних постанов КМУ:
◄ від 27 серпня 2008 року № 761 «Про затвердження Технічного регламенту засобів індивідуального захисту»;
◄ від 02 жовтня 2013 року № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів»;
◄ від 02 жовтня 2013 року № 754 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro»;
◄ від 02жовтня 2013 року №755 «Про затвердження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують».
Крім того, Постановою № 271 розширено перелік кодів УКТ ЗЕД товарів, які у зв’язку з запровадженим карантином заборонено до вивозу за межі митної території України.
Постанову № 271 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 15.04.2020 № 72.
Закон № 532: які операції звільнено від оподаткування ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.04.2020 набрала чинності норма Закону України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» (далі – Закон № 532) щодо надання пільг з податку на додану вартість.
Так Законом № 532 підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 381, відповідно до якого установлено, що тимчасово, до 31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування ПДВ:
1) операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я;
2) операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення таких закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. При цьому норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 ПКУ не застосовуються;
3) операції з безоплатного постачання (передачі) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до підпунктів 1 і 2 цього пункту, на користь структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;
4) операції з безоплатного постачання (передачі) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1-3 цього пункту, у разі здійснення перерозподілу таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них у встановленому законодавством порядку між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;
5) операції з безоплатного постачання (передачі) у системі охорони здоров’я до кінцевого споживача (пацієнта), у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1- 4 цього пункту, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене цим пунктом, застосовується, якщо ввезення та/або постачання (передача) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них здійснюється за кошти державного бюджету на виконання відповідних угод (договорів), укладених особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, у межах виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.
Перелік лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та порядок їх ввезення, постачання і цільового використання, а також розподілу (перерозподілу) між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них відповідно до цього пункту платник ПДВ зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України (постачанні на митній території України) таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, а також сплатити пеню відповідно до закону.
Повноваження представників контролюючого органу на акцизному складі
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), яким підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 291.
Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово до 30 квітня 2020 року:
1) Представник контролюючого органу на акцизному складі підприємства, на якому виробляються спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УК ТЗЕД):
● здійснює контроль за дотриманням умов денатурації спирту етилового;
● бере учать у складанні Акту денатурації спирту етилового, у якому зазначається об’єм спирту етилового неденатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°С, який був використаний на виробництво спирту етилового денатурованого, та кількість денатуруючих добавок, які були використані під час денатурації.
2) Представник контролюючого органу на підприємстві, яке виробляє зазначені дезінфекційні засоби:
● бере учать у складанні Акту виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УК ТЗЕД 3808 94 90 00), у якому зазначається об’єм спирту етилового денатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°С, кількість доданих інгредієнтів та кількість готової продукції.
У березні кількість планових перевірок скоротилась на 35 %
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/415905.html повідомила наступне.
У поточному році ДПС продовжено курс на скорочення кількості візитів до платників для документального підтвердження ризиків у їх діяльності.
Головними пріоритетами є послаблення тиску на сумлінних платників і посилення контролю за найбільш ризиковими платниками та переміщення фокусу уваги з кількості перевірок на їх якість.
У березні 2020 року проведено 274 планові перевірки, або на 35 відс. менше порівняно з березнем 2019 року (за березень 2019 року – 424); позапланових – 856, або на 31 відс. менше (за березень 2019 року – 1 249); фактичних перевірок – 1 308, або на 8 відс. менше (за березень 2019 року – 1 429).
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року.
Враховуючи це, у березні здійснено коригування розділів І та ІІ плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік у частині перенесення документальних планових перевірок, які мали розпочатися у періоді з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Закону №533 не були розпочаті.
На періоди червень – грудень 2020 року перенесено перевірки 961 платника податків.
ФОП має право на відпустку та лікарняний
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платники єдиного податку І і ІІ груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Платники єдиного податку І і ІІ груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку (п. 295.6 ст. 295 ПКУ).
Тобто, якщо підприємець вже сплатив авансовий внесок за місяць, в якому він був на лікарняному, або планує бути у відпустці (наприклад, у разі сплати єдиного податку авансом за квартал), така сума за його заявою зараховується в рахунок майбутніх платежів з єдиного податку.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку І і ІІ груп здійснюється податковими органами на підставі (п. 295.2 ст. 295 ПКУ):
- заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку;
- заяви щодо періоду щорічної відпустки;
- заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ:
! З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.
! Нормами ПКУ не передбачено розірвання строків відпустки.
! Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.
! Якщо підприємець в обраний ним період відпустки (вказаний у заяві) хворів і така хвороба тривала 30 і більше календарних днів – він має право відкликати заяву. Але при цьому потрібно встигнути до початку відпустки.
! Якщо платник єдиного податку хворів 30 і більше календарних днів та при цьому хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний(і) місяць(і) (в якому(их) почав хворіти (хворів)), а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм ПКУ.
! На період відпустки чи лікарняного повинна бути припинена діяльність та відсутній дохід. Якщо на поточний рахунок в період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у ФОП має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати.
Довідково:
Доходом платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ).
!На час відпустки платники єдиного податку не звільняються від сплати інших податкових платежів і подання звітності.
Більш детальніше з інформацією для платників єдиного податку І і ІІ групи можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/415745.html
Про тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 293, відповідно до якого запроваджено тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів.
Так, тимчасово, до 31 травня 2020 року, надається дозвіл на відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробників спирту етилового виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів.
Тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів.
До отримання з акцизного складу спирту етилового, що використовується для виробництва дезінфекційних засобів, відповідно до п. 229.1 ст. 229 ПКУ видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що отримується виходячи із ставки, визначеної у п. 215.3 ст. 215 ПКУ. До видачі, обігу, погашення та здійснення протесту такого векселя застосовуються норми п. 229.1 ст. 229 ПКУ.
Податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що буде використаний для виробництва дезінфікуючих засобів, може бути виданий виробниками лікарських засобів, на території яких діють податкові пости, або виробниками продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, місця зберігання спирту яких внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
Відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів дозволяється у кількості, що не перевищує об’єм наявних у розпорядженні місць зберігання спирту етилового, що внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
На виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюється дія абзаців другого – десятого п.п. 229.1.8 п. 229.1 ст. 229 ПКУ.
На 01 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК»
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що механізм «кешбек» запроваджується передусім для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
