Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Чт, 25 грудня 2025
18:45

БЛОГ

soborneuprdp@ukr.net

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

11.11.2019 15:16

Правова освіта громадян під час проведення
Всеукраїнського тиждня права

Фахівці Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформують, що в Україні щороку проводиться Всеукраїнський тиждень права (далі - Тиждень) з приводу прийняття у 1948 році Загальної декларації прав людини.
Цьогоріч Урядом затверджено План заходів з проведення у 2019 році Всеукраїнського тижня права, який відбудеться з 9 по 13 грудня п.р.
Головною метою заходів з проведення Тижня є координація діяльності міністерств, центральних органів виконавчої влади, обласних та Київської міської державної адміністрацій задля формування правової культури та правової свідомості у суспільстві, підвищення рівня знань громадян щодо їхніх прав.
Питання прав людини розглядається під час проведення семінарів, засідань «круглого столу», зустрічей з представниками бізнесу та громадськості.



Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

11.11.2019 10:34

Рішення для програмних РРО від ДПС будуть
надаватися і обслуговуватися безкоштовно
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Голова ДПС Сергій Верланов відвідав форум «Attractive Ukraine: Checkpoint 2019», на якому обговорювались і генерувалися реальні кроки по відновленню кредитування. Сприятлива податкова політика і податкове адміністрування допоможе фінансовому зміцненню підприємств, підвищить їх рейтинг як позичальників. А відтак, і розширить доступ до банківських кредитів.
Голова ДПС розповів про перші кроки і перспективи реформування Податкової служби, яке має на меті підвищення добровільності сплати податків. За словами Сергія Верланова, для досягнення цієї мети ДПС розбудовуватиме податкові сервіси, замість силового тиску на бізнес підвищуватиме рівень аналітичної роботи для виявлення ризикових операцій.
«Це дозволить суттєво зменшити кількість перевірок. Зараз ми проводимо 5 тис. планових та 15 тис. позапланових перевірок щорічно. Переорієнтація на інтелектуальну роботу дозволить перевіряти тільки ризикових платників. Як результат – збільшиться відсоток сплати за результатами перевірок – з нинішніх 10 – 15 % до 40 %. Також плануємо зменшити кількість судових справ. Судитися з платниками будемо тільки за наявності залізної доказової бази», – розповів Сергій Верланов.
За словами очільника ДПС, податкова служба вже розпочала кадрове перезавантаження – оголошені конкурси на заміщення 82 посад в Офісі великих платників податків Державної податкової служби.
«Одним із головних викликів для нас сьогодні є забезпечення виконання законів, якими впроваджуються нові правила використання РРО. З 1 січня ми маємо надати для тестування всім бажаючим безкоштовні програмні реєстратори розрахункових операцій, які також будуть безкоштовними і в обслуговуванні. Це пряма норма закону. І ми зараз працюємо над тим, щоб виконати цю вимогу», – зазначив Сергій Верланов.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/396017.html

Щодо адміністрування акцизного податку
та застосування штрафних санкцій
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/396036.html повідомила наступне.
З 20 жовтня 2019 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесені Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), а саме:
- штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункти 120².1 – 120².3 ст. 120² ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року;
- штрафні санкції за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу (п. 128¹.2 ст. 128¹ ПКУ) застосовуються з 01 жовтня 2019 року;
- штрафні санкції за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п.128¹.3 ст. 128¹) застосовуються з 01 січня 2020 року;
- підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 01 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, зазначених у п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
Разом з цим наводимо редакцію нового п. 28, яким доповнено підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
«28. Платники податку мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому п. 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з п. 23 цього підрозділу.
У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до п. 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник не зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне:
а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне;
б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.»
Нагадуємо, що 20 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон № 129. Прийнятий Закон № 129 опубліковано 19.10.2019 у газеті «Голос України» № 200, 23.10.2019 у газеті «Урядовий кур’єр» № 202.

Створення та подання фінансової звітності можливо за допомогою
Електронного кабінету
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557).
Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник, зокрема, створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Для платників податків, які відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на вебпорталі ДПС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність». У рубриці «Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами.
При створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S».
Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J».
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/).
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету в розділі «Допомога» розміщено допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову.
При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. В наступному вікні обирає «стан документа» (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

ФОП – «загальносистемник»: строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи та сплати ПДФО
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – ФОП, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховуються платником ПДФО самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику ПДФО в порядку, передбаченому ПКУ (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП в податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Крім того, ФОП, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за їх рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Ставки земельного податку з урахуванням п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах ставок, визначених ст. 274 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено).
Згідно із п. 274.1 ст. 274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).
Ставка земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі, зокрема, не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).
Нормами ПКУ не передбачено ставок земельного податку за площі, що надаються в оренду на неповний робочий день (кілька годин на тиждень або день).
Отже, суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах.

До уваги банків та інших фінансових установ!
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України повідомила, що відповідно до п. 5 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» (із змінами) та п. 4 наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2019 за № 832/33803, банки зобов’язані у 10-денний строк після закінчення перехідного періоду, встановленого для проведення зміни діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN, направити контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року рахунки клієнтів – платників податків.
З 01 по 10 листопада 2019 року ДПС забезпечується приймання повідомлень про усі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року нові/змінені рахунки платників податків у національній та іноземній валютах/кореспондентські рахунки за стандартом IBAN (Файли повідомлень F, V, К та T), які будуть направлені фінансовими установами у цей період.
Під час перехідного періоду з 05 серпня по 31 жовтня 2019 року банківськими установами проводилась інвентаризація відкритих рахунків клієнтів у старому форматі. Надходження від контролюючих органів відмови у взятті рахунку на облік вказувало на те, що стосовного певного рахунку банк має вжити додаткових заходів для належної ідентифікації рахунку та/або клієнта рахунку у старому форматі.
З 01 по 10 листопада 2019 року банки мають повторно направити повідомлення про усі відкриті рахунки за стандартом IBAN, у тому числі про рахунки за стандартом IBAN, які не були взяті на облік у контролюючих органах.
Оскільки першоджерелом даних про рахунки клієнтів банків – платників податків є інформація, яку направляють банки в повідомленнях про відкриття/закриття рахунків платників податків на виконання вимог ст. 69 Податкового кодексу України, з 01 по 10 листопада 2019 року на направлені повідомлення про зміну рахунків платників податків у національній та іноземній валютах за стандартом IBAN банк отримає підтвердження про взяття рахунку на облік або повідомлення, що такий рахунок уже обліковується у контролюючих органах (код причини відмови «5»).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/396105.html

Форма та порядок подання
уточнюючого податкового розрахунку за формою № 1ДФ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/396173.html проінформувала про наступне.
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4).
Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання (п. 4.3 Порядку № 4).
Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента (п. 4.4 Порядку № 4).
У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку № 4).
Коригування показників розділу I
Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка.
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка.
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п. 4.4 Порядку № 4, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Коригування показників розділу II:
підрозділ «Оподаткування процентів»:
Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію.
підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:
Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію.
підрозділ «Військовий збір»:
Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Довідково: Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Особливості складання податкової накладної
управителем майна, який веде окремий облік з ПДВ
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей оподаткування ПДВ платником цього податку є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
Норми встановлені п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.
Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Управителю майна при взятті на облік договору управління майном присвоюється 9-значний реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності.
Цей номер згідно з п. 1.6 розділу I Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233), із змінами є також індивідуальним податковим номером платника ПДВ для особи – управителя майна.
Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267) із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307), при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами про управління майном, податкова накладна складається особою – управителем майна, яка веде окремий облік з ПДВ таких господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення ПДВ до бюджету.
При цьому у такій податковій накладній у графі «Постачальник (продавець)» зазначається найменування управителя майна, а у графах «Індивідуальний податковий номер» та «Податковий номер» зазначається присвоєний 9-ти значний номер.
Решта реквізитів податкової накладної заповнюються у відповідності з Порядком № 1307.

Плата за землю: про перенесення терміну сплати
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове зобов’язання стосовно плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами і доповненнями, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.
Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.
Отже, якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

Визначення доходу, якщо сільськогосподарський товаровиробник
отримав відсотки за депозитом
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми встановлені абзацами першим та четвертим п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» із змінами.
При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 із змінами, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 із змінами та доповненнями.
Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» із змінами (далі – П(С)БО 15).
Згідно з п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 П(С)БО 15).
Отже, відсотки за депозитом включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки відповідають умовам визначення доходу.

Платникам єдиного податку 1 групи РРО не потрібні. Для решти представників мікробізнесу будуть безкоштовні програмні РРО від ДПС
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
Державна податкова служба продовжує роз’яснювати зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг (закон № 128-IX від 20.09.2019) та зміни до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг (закон № 129-IX від 20.09.2019).
Закон № 128-IX відкрив можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому в п.п. 11 п. 2 Закону № 128-IX прямо записано, що «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання». Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її обслуговування.
Також звертаємо увагу платників, що дія згадуваних законів не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. Це означає, що вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/396343.html

Платники Дніпропетровщини за десять місяців перерахували
до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 61 мільярд гривень
З січня по жовтень 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів 48 млрд 1 млн грн, що на 16 млрд 191,5 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж десяти місяців 2019 року спрямовано 27 млрд 174,1 млн грн, що на 11 млрд 660 млн грн більше надходжень січня – жовтня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 20 млрд 826,9 млн гривень. Це на 4 млрд 531,5 млн грн більше фактичних надходжень січня – жовтня 2018 року.
За підсумками десяти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 13 млрд 62,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 34,2 млн гривень.

Набрав чинності Указ Президента України щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб – підприємців
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 19.10.2019 набрав чинності Указ Президента України від 17 жовтня 2019 року № 761/2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб – підприємців» (далі – Указ № 761).
З метою покращення умов для розвитку підприємництва, здійснення фізичними особами підприємницької діяльності, Указом № 761 встановлено Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямовані, зокрема, на:
► запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб – підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій;
► пом’якшення відповідальності фізичних осіб – підприємців за порушення ними встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій;
Крім того, Кабінету Міністрів України належить, зокрема:
◄ вжити необхідних заходів для забезпечення прозорих і необтяжливих процедур реєстрації розрахункових операцій під час реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет та надання роз’яснень щодо порядку застосування таких процедур;
◄ забезпечити з 01 січня 2020 року можливість тестування платниками податків під час здійснення розрахункових операцій безкоштовного програмного рішення для використання такими платниками програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Указ № 761 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 19.10.2019 № 200.

Завершено перехід на міжнародний стандарт IBAN
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що за повідомленням Національного банку України (далі – НБУ) (https://bank.gov.ua/news/all/zaversheno-perehid-na-mijnarodniy-standart-iban) усі банки України повністю завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунка IBAN для зручної ідентифікації банківських рахунків і здійснення розрахунків між ними.
Номери рахунків клієнтів банків в Україні міститимуть 29 символів та відповідатимуть вимогам стандарту IBAN, який використовується у Європі. Завдяки скороченню кількості реквізитів використання цього міжнародного стандарту робить комфортнішим оформлення розрахункових документів.
Перехід на стандарт IBAN розпочався 05 серпня 2019 року і тривав до 31 жовтня 2019 року. Під час переходу на стандарт IBAN банки надавали інформацію про нові та змінені за стандартом IBAN рахунки клієнтів – платників податків відповідним контролюючим органам.
Статистика НБУ підтверджує, що дедалі більше клієнтів проводять розрахунки за стандартом IBAN. Станом на 31 жовтня 2019 року 103 учасники Системи електронних платежів здійснили 66 % від загальної кількості платежів саме з використанням IBAN.
Водночас клієнти ще мають час, щоб призвичаїтися до нового стандарту. Включно до 12 січня 2020 року можна використовувати ті платіжні реквізити, які застосовувалися до запровадження цього міжнародного стандарту. У цей період банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнені або пара реквізитів «Код банку» та «Рахунок», або рахунок за стандартом IBAN.
Остаточний перехід усіх розрахунків клієнтів на стандарт IBAN відбудеться з 13 січня 2020 року – з цієї дати клієнти зможуть проводити розрахунки виключно з використанням IBAN.
Довідково:
IBAN (International Bank Account Number) – міжнародний номер банківського рахунка. Кожна держава самостійно встановлює структуру номера рахунка IBAN згідно з вимогами стандарту ISO 13616. Для України IBAN складається із 29 літерно-цифрових символів: коду країни, контрольного розряду, коду банку та номера рахунка.
У результаті запровадження IBAN за першими двома літерами одразу можна розпізнати країну учасника розрахунку (UA – Україна), а за допомогою контрольного розряду – забезпечити уніфіковану перевірку рахунка клієнта на його коректність.

Про звітування юросіб у разі переходу в середині року
зі спрощеної системи оподаткування на загальну
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковим (звітним) періодом для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а платників єдиного податку четвертої групи – календарний рік.
Норми встановлені


Коментарі: 0 | Залишити коментар

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

06.11.2019 14:35

Де дізнатися нові реквізити рахунків
для сплати податків, які діють з 01.10.2019

Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України нагадала про наступне.
З 01 жовтня у зв’язку з переходом ДПС України на міжнародні стандарти IBAN, Державною казначейською службою України відкрито нові бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів.
Дізнатися про нові реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів до бюджету в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України платник податків може з таких джерел:
► на офіційному вебпорталі ДПС в рубриках:
● Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/);
● Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску (з 01.10.2019) (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/).
► у приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
► у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395340.html

З початку року анульовано 65 ліцензій
за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01.10.2019 діє 14 345 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4 822 суб’єктах господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 463 ліцензії, на тютюнові вироби – 6 316, на право роздрібної торгівлі пальним – 507 ліцензій та 59 ліцензій на зберігання пального.
З початку року платники податків Дніпропетровщини отримали 11 406 ліцензій, зокрема: 5 878 – на право торгівлі алкогольними напоями і пивом та 4 961 – на тютюнові вироби.
Разом з тим, протягом січня – вересня 2019 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1 777 ліцензій; анульовано – 1 733 ліцензії, в тому числі 65 – за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Затверджено зміни до типової кореспонденції
субрахунків бухгалтерського обліку
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 18.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.09.2019 № 386 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.10.2019 за № 1082/34053) (далі – Наказ № 386), яким затверджено зміни до Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами (далі – Типова кореспонденція субрахунків).
Наказом № 386 до Типової кореспонденції субрахунків додано нові рядки, які визначають зміст господарські операції, зокрема:
► 1.34 – переведення об’єктів основних засобів з операційної нерухомості до інвестиційної нерухомості.
Відображення нарахованої суми зносу на об’єкти основних засобів, які переведені з операційної нерухомості до інвестиційної нерухомості;
► 1.35 – переведення об’єктів основних засобів з інвестиційної нерухомості до операційної нерухомості.
Відображення нарахованої суми зносу на об’єкти основних засобів, які переведені з інвестиційної нерухомості до операційної нерухомості;
► 1.36 – переведення інвестиційної нерухомості до складу запасів з метою реалізації:
- віднесення до запасів балансової вартості;
- списання суми зносу;
- віднесення до накопичених фінансових результатів балансової вартості інвестиційної нерухомості при переведенні її до складу запасів.
Наказ № 386 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 18.10.2019 № 80.

Відвантаження та отримання пального не в один день:
визначення дати складання акцизної накладної
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник акцизного податку при реалізації, зокрема, пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого, зокрема, пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Норми встановлені абзацом першим п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що реалізація, зокрема, пального для цілей розділу VI «Акцизний податок» ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження), зокрема, пального з переходом права власності, зокрема, на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Акцизна накладна складається платником акцизного податку, зокрема в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (абзац перший п. 231.3 ст. 231 ПКУ).
При цьому, у випадках, визначених п. 231.3 ст. 231 ПКУ платникам акцизного податку також надається право складання акцизної накладної за щоденними підсумками операцій, та не пізніше останнього дня місяця на весь обсяг реалізованого (втраченого) пального протягом такого місяця.
Отже, з метою складання акцизної накладної датою здійснення операції з реалізації пального вважається дата фізичної передачі (відпуску, відвантаження) такого пального, що засвідчується у первинних документах, незалежно від того, коли відбулась сплата або перехід права власності, отримання його покупцем.

Про новації податкового законодавства, які діють з 20 жовтня 2019 року
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 20.10.2019 набрали чинності окремі норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129).
Так, абзацами третім та четвертим пункту 15 Закону № 129 внесені зміни до п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Крім того, абзацами другим – одинадцятим п. 18 Закону № 129 внесені зміни до пунктів 25, 26 та 28 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до яких, зокрема, норми ст. 120² ПКУ щодо застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизних накладних/розрахунків коригування не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року та визначено порядок реєстрації другого примірника акцизної накладної, складеної відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.

Реєстрація підрозділу нерезидента, що обліковується як неплатник податку на прибуток і прийняв рішення про здійснення господарської діяльності
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації, що не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але відповідно до ПКУ зобов’язаний сплачувати податки і збори, для взяття на облік подає до контролюючого органу документи, визначені п.п. 4.2 та 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
При цьому, взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п. 2 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588 не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1588, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.
Відповідно до п.п. 1 п. 3.4 розділу III Порядку № 1588 відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділу V Порядку № 1588.
Отже, відокремлений підрозділ нерезидента, що обліковується в контролюючому органі як неплатник податку на прибуток, та прийняв рішення про провадження господарської діяльності через постійне представництво, подає до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РПП у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1588.

Відкриті дані – відкритість ДПС
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Державна податкова служба України оприлюднила 40 основних наборів даних у формі відкритих даних, які відносяться до компетенції ДПС та, зокрема, які були закріплені за ДФС. Відкриті дані оприлюднено на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (data.gov.ua/organization/derzhavna) та у банері «Відкриті дані» головної сторінки офіційного вебпорталу ДПС (tax.gov.ua/datasets.php?q=).
Таким чином податкова служба як правонаступниця прав та обов’язків реорганізованої ДФС виконала вимоги ст.101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами).
Зазначеною постановою також визначено ще 15 наборів даних для всіх розпорядників інформації, з яких до компетенції ДПС належать 12 наборів даних та які поступово оприлюднюються і оновлюються.
Кожний із наборів даних має свою періодичність оновлення на інформаційних ресурсах, а саме – щоденно; щотижня; щомісяця; щокварталу; щороку; протягом трьох робочих днів з моменту внесення таких змін.
Отже набори даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються та оновлюються ДПС, можуть використовуватися не тільки громадськістю, але і органами державної влади, правоохоронними органами для здійснення своїх повноважень.
Таким чином ДПС оприлюднює та здійснює подальше оновлення наборів даних у формі відкритих даних.
Детальніше з переліком наборів даних у формі відкритих даних, оприлюднення яких здійснює ДПС, можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395546.html

Відбулася зустріч керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з бізнесом та громадськістю
Нова податкова служба не залишається осторонь від питань, які турбують бізнес. У форматі двохстороннього спілкування за темою «Нагальні питання платників податків, що виникають під час проведення господарської діяльності, та шляхи їх вирішення» 24 жовтня 2019 року під головуванням в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Чуб відбулася зустріч з представниками бізнес-спільноти та громадськістю.
У зустрічі прийняли участь в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович, керівники та фахівці структурних підрозділів, у тому числі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), представники бізнес-спільноти та Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.
Захід відкрила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб. Вона зазначила: «Побудова партнерських відносин між податковою, як справжньою сервісною службою з якісним адмініструванням податків, та платником – як клієнтом служби – першочергова задача.
Головна мета органів податкової служби усіх рівнів – податки та збори мають сплачуватись добровільно, без будь-якого тиску на бізнес. А розуміння кожного платника, що сплачені ним податки і збори направляються на економічний розвиток та зміцнення держави, зростання соціального захисту громадян країни – це та мотивація, яка стимулює добровільну сплату усіх нарахованих обов’язкових платежів».
На зустрічі обговорювались проблемні питання, які виникають у бізнесу під час здійснення господарської діяльності, а саме: питання, пов’язані з оподаткуванням ПДВ, бюджетним відшкодуванням ПДВ, ліцензуванням операцій із зберігання пального, наданням та прийманням звітності, перевірками платників податків, штрафними санкціями, земельними відносинами, роботою податкового блоку тощо.
Під час проведення зустрічі, яка пройшла у форматі конструктивного діалогу, присутні отримали відповіді на актуальні для них питання.
Підсумовуючи результати заходу в.о. заступника начальника ГУ ДПС Микола Обертович подякував усім за активну і плідну роботу та зауважив: «Такі зустрічі корисні, як для органів податкової служби, так і для бізнесу, особливо у форматі сьогоднішнього заходу. Наші відносини з бізнесом та громадськістю будуються на принципах прозорості та партнерства».

Внутрішньо переміщена особа подає декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем взяття на облік
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Норми визначені п. 49.1 ст. 49 ПКУ.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, про місце проживання платника податків.
Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених підпунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи зазначене, платник податків зазначає в податковій декларації актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється його взяття на облік.
З урахуванням вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами та доповненнями, функціональні обов’язки з обслуговування платників податків – переселенців з тимчасово окупованої території, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями.
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.
Враховуючи вищевикладене, якщо платник податків – внутрішньо переміщена особа подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то і податкову декларацію така особа подає до цього контролюючого органу.
Однак, якщо такі дії не здійснено, то податкова декларація подається платником податку на доходи фізичних осіб за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Економте свій час – користуйтесь електронними сервісами ДПС!
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням http://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servisi-/ розміщені, зокрема, наступні електронні сервіси:
► Електронний кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua), через відкриту частину якого платники мають можливість скористатись інформацією з реєстрів, що є загальнодоступними.
У приватній частині, після ідентифікації особи, доступні такі сервіси:
- Податковий календар;
- Стан розрахунків з бюджетом;
- Листування з органами ДПС;
- Облікові дані;
- Пошук інформації в реєстрах ДПС;
- Подання заяв/запитів;
- Подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді;
- Сплата податків (фізичним особам);
- Перегляд даних СЕА ПДВ;
- Інші електронні сервіси.

● Інформація з реєстрів (https://cabinet.tax.gov.ua/registers), зокрема:
- Дані про взяття на облік платників;
- Реєстр страхувальників;
- Дані реєстру платників ПДВ;
- Реєстр платників єдиного податку;
- Інформація про РРО;
- Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;
- Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами.
► Дізнайся більше про свого бізнес-партнера (http://tax.gov.ua/businesspartner), за допомогою якого можна перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.
► Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.tax.gov.ua/), де можливо передивитись «Запитання – відповіді з Бази знань»; «Нормативні та інформаційні документи»; «Останні зміни в законодавстві»; «Письмові консультації» тощо.
► Сервіс «Пульс» (http://tax.gov.ua/others/puls-), за допомогою якого можливо повідомити про неправомірні дії працівників ДПС.
► Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (http://acskidd.gov.ua/).
► Електронна звітність (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/), де розміщено Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
► Декларування громадян (http://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan).
Головна стратегія розвитку податкової служби – зробити процес роботи з платниками максимально автоматизованим, а розвиток сервісів та переведення сервісів у режим онлайн – кардинальне спрощення взаємодії між платником та податковою службою.

Про форми фінансової звітності,
які подають платники податку на прибуток підприємств
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками податку на прибуток підприємств (далі – податок) разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами (далі – Декларація), за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати.
До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми № 1– № 5).
Платниками податку – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» у Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності». Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

Передача в оренду нерухомості разом із стаціонарним джерелом забруднення у середині звітного періоду: дії платника екоподатку
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною декларації є шість типів додатків до неї. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280, із змінами (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 Порядку № 1588 Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за формою № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екоподатку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник екоподатку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Отже, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник екоподатку складає та подає повідомлення за формою № 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.
При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні за формою № 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Інформація для платників податків, які здійснюють реалізацію пального
у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/395663.html повідомила наступне.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно (крім операцій з реалізації такого пального його виробниками) не є платниками акцизного податку з реалізації пального та можуть здійснювати зазначені операції без отримання ліцензій.
Нагадуємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків i зборів» (далі – Закон № 2628-VІII) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481).

ДПС роз’яснює зміни, внесені Законом № 2628-VІII,
що стосуються суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно

Щодо поняття «реалізація пального»
З 01 липня 2019 року не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст 14 ПКУ).
Щодо акцизного податку з реалізації пального
Наслідком зміни визначення терміну «реалізація пального» є зміна кола платників акцизного податку з реалізації пального.
Платником акцизного податку з реалізації пального є:
- особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
- особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Звертаємо увагу, що у випадку, ввезення суб’єктом господарювання пального на митну територію України, такий суб’єкт відповідно до п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платником акцизного податку та згідно з п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 ПКУ сплачує акцизний податок до або в день подання митної декларації.
Отже, при ввезенні з 01 липня 2019 року на митну територію України пального виключно у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) виникає зобов’язання сплати акцизного податку, а при подальшій його реалізації у такій тарі, суб’єкт господарювання не здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій. Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу і в нього не виникає зобов’язання реєструвати акцизні склади.
Щодо отримання ліцензій
З 01 липня 2019 року запроваджено ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним (Закон № 481).
Відповідно до статті 1 Закону № 481:
оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки;
зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Термін «пальне» вживається в Законі № 481 у значенні, наведеному в ПКУ.
Враховуючи те, що Закон № 481 не дає визначення «реалізація пального» та керуючись п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст 14 ПКУ, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону № 481.


Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в.о. начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області Наталії Садики
на тему «Особливості адміністрування земельного податку»
Питання 1. Чи має підстави на звільнення від сплати земельного податку за земельну ділянку, що використовується у господарській діяльності Товариство, яке перебуває на спрощеній системі оподаткування, та надає нерухомість в оренду (основний вид його діяльності КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»).
Відповідь. Звільнення від сплати земельного податку за п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) можливе лише в разі використання платниками єдиного податку першої – третьої груп земельних ділянок для провадження господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦКУ відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Зокрема, згідно зі ст. 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями договір оренди землі укладається в письмовій формі та за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, також, ст. 6 установлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Підтвердженням такого використання є укладені відповідно до вимог чинного законодавства договори оренди нерухомого майна (будівель, споруд, земельних ділянок), які спрямовані на отримання доходу.
Питання 2. Чи повинно сплачувати земельний податок Товариство, яке є власником приміщення, що розташоване у багатоквартирному житловому будинку?
Відповідь. Земельний податок є обов’язковим платежем, що справляється власниками земельних ділянок, а також постійними землекористувачами (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ), до яких Товариство не належить.
Сплата земельного податку здійснюється власниками земельних ділянок та постійними землекористувачами (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме суб’єктами, які мають відповідні рішення органів місцевого самоврядування щодо прав власності або постійного користування на сформовані земельні ділянки у значенні ст.791 Земельного кодексу України.
Земельним кодексом України встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, надаються:
► у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками;
► у власність або в постійне користування співвласникам таких будинків (ст. 42 Земельного кодексу України).
Таким чином, земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, перебуває у власності або в постійному користуванні об’єднання власників будинку чи управляючої організації і така організація співвласників сплачує земельний податок, а співвласники, у тому числі й юридичні особи, які володіють нежитловими приміщеннями у такому будинку, у свою чергу, компенсують їй (організації) витрати зі сплати земельного податку на підставі укладених цивільно-правових угод.
Питання 3. Рішенням міської ради ставки земельного податку встановлені в залежності від цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель. До якої установи повинен звернутись платник земельного податку для визначення класифікації земельних ділянок?
Відповідь. Для визначення класифікації земельних ділянок суб’єкту господарювання необхідно звернутись до територіального органу Держгеокадастру України за місцем розташування земельної ділянки.

З 01.11.2019 запрацює новий механізм повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені
Соборне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.11.2019 набирають чинності положення наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 щодо нового механізму повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Так, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань платник оформлює заяву, у якій зазначається:
- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
- найменування або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи);
- назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;
- сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;
- дата сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);
- напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:
• на поточний рахунок платника податку в установі банку;
• на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
• у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання яко


Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 793. Попередня cторінка | Сторінка 80 з 80 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті