Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Враховуючи вищезазначене, нормами розд. ХІV ПКУ не заборонено продаж подарункових сертифікатів, проте розрахунок за товари подарунковим сертифікатом фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку є механізмом розрахунку не у грошовій формі, а отже не дає права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
Додатково зауважуємо, що згідно з п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями), оподаткування ПДВ операцій із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремі види товарів) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну (далі – ПН_РЕЗ) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п.п. 97.1 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з положеннями п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ здійснюється шляхом складання розрахунків коригування поетапно, із дотриманням певних умов на кожному з таких етапів.
Відповідно до п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ з метою приведення її у відповідність із показниками митної декларації (далі – РК_РЕЗ_2) здійснюється виключно після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією.
Тобто, у випадку складання РК_РЕЗ_2 ПКУ визначено лише період, раніше якого такий РК_РЕЗ_2 не може бути складено і зареєстровано в ЄРПН.
Однак положення ПКУ не обмежують в строках щодо граничної дати складання та реєстрації РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, що дозволяє врахувати та відобразити в ньому остаточні дані митного оформлення за операцією з експорту окремих видів товарів, у тому числі з урахуванням, за наявності, складених до відповідної митної декларації аркушів коригування.
Важливо, коригування показників ПН_РЕЗ після реєстрації до неї РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, не дозволяється, крім коригування таких показників, як ставка податку та нарахована сума податку відповідно до п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Відповідно, в ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_РЕЗ_2.
Окрім цього, звертаємо увагу, що з урахуванням вимог, визначених у п.п. 97.5 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.
Таким чином, відображення таких операцій у складі податкової декларації з ПДВ здійснюється на основі показників, що містяться в митних деклараціях, на підставі яких здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників податкової накладної та складених і зареєстрованих в ЄРПН до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2. Це дозволяє забезпечити послідовність і точність декларування інформації за такою операцією, адже підтверджується не лише факт здійснення операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, але й правильність відображення її показників в податковій декларації з ПДВ.
Згідно з п.п. 2 п. 3 розд. V Порядку заповнення податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у відповідних рядках 2.3.1, 2.3.2 та/або 2.3.3 (залежно від застосованої ставки податку) розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ.
Отже, ПН_РЕЗ підлягає коригуванню з метою приведення її показників у відповідність з показниками митної(их) декларації(ій), на підставі якої(их) здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до неї(их) аркушів коригування), та здійснюється шляхом складання та реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2.
У разі якщо внесення змін до митної декларації відбулося на підставі аркуша коригування, складеного після реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2, то з урахуванням положень ПКУ можливість для повторного коригування показників ПН_РЕЗ відсутня, крім випадку коригування (за потреби) таких показників як ставка податку та нарахована сума податку.
При цьому, операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів в податковій декларації з ПДВ відображаються виключно на підставі митних декларацій (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників ПН_РЕЗ та зареєстрованих до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до вимог підпунктів 3 та 5 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, готівка – це грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні банкноти та монети, які є платіжними засобами), а готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Як результат, для цілей законодавства, яким визначено порядок розрахунків за товари (послуги), безготівковою формою розрахунків за товари (послуги) є будь-яка інша форма, відмінна від наведених вище визначень.
Уніфікованого довідника для позначення форм оплати не існує.
Разом з тим, згідно з Технологією зберігання і збору даних РРО для ДПС, Протокол передачі інформації, версія 2.2.1 редакція 3.1, до форми оплати «ІНШЕ» можна віднести лише розрахунки здійснені із використанням електронних платіжних засобів відмінних від картки; кредитні трансфери; прямі дебети.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1667).
Згідно з пунктами 4 – 7 ст. 21 розд. V Закону № 1667 гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не визначено більшу тривалість такої перерви.
Гіг-спеціаліст може реалізувати своє право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) лише після спливу шести безперервних місяців виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, якщо гіг-контрактом не визначено коротший строк.
Щорічна оплачувана перерва у виконанні робіт (наданні послуг) на розсуд гіг-спеціаліста може бути поділена на частини будь-якої тривалості.
Витрати, пов’язані з оплатою щорічної оплачуваної перерви у виконанні робіт (наданні послуг), здійснюються за рахунок коштів резидента Дія Сіті у порядку, визначеному гіг-контрактом.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.
Відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи викладене, оскільки згідно з гіг-контрактом, укладеним між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті у порядку передбаченому Законом № 1667, щорічна оплачувана перерва не є складовою винагороди за виконані гіг-спеціалістом роботи (надані послуги), то оподаткування такого виплаченого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розділом IV ПКУ, тобто за ставкою ПДФО 18 відсотків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), які зобов’язані задекларувати дохід, отриманий у 2024 році, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до 01.05.2025.
30 квітня 2025 року – останній день подання Декларації!
За наслідками декларування необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені у Декларації.
Граничні строки сплати:
- до 01 серпня 2025 року – для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Важливо! Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Довідково: інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж перших трьох місяців 2025 року ФОПи – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1 416,4 млн грн, що на понад 203,6 млн грн, або на 16,8 відс., більше ніж у січні – березні 2024 року.
Нагадуємо, що у разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу ФОПом – платником єдиного податку вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки.
Довідково: п. 292.7 ст. 292 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом першого кварталу поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники спрямували понад 7,3 млн грн частини чистого прибутку. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року це на понад 3,3 млн грн, або на 81,8 відс. більше.
Звертаємо увагу, що платники частини чистого прибутку заповнюють Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 (із змінами).
Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Отже, стосовно визначення обсягу чистого прибутку (доходу), з якого розраховується частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – березні 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили державні цільові фонди єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на понад 10,1 млрд гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 2,2 млрд грн, або на 28,2 відсотки.
Очільниця обласної податкової подякувала платникам за фінансову підтримку держави та акцентувала, що позитивна динаміка надходжень єдиного внеску, перш за все, пов’язана зі збільшенням кількості офіційно оформлених працівників і підвищенням рівня заробітних плат в регіоні.
«Надходження єдиного внеску, які отримують в повному обсязі державні цільові фонди, зміцнюють фінансову складову соціальної сфери в країні, що, в свою чергу, забезпечує своєчасну виплату пенсій, допомоги по безробіттю, лікарняних тощо. Тому податкова служба активно працює у напрямку легалізації трудових відносин і з роботодавцями на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота», – констатувала Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях постачання електроенергії, газу та водопостачання управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни КОПИЛЬЧЕНКО.
Територія Дніпропетровської області характеризується унікальністю фізіко - географічних та геологічних умов, що сприяє формуванню значних обсягів природних ресурсів та їх різноманітності.
В Дніпропетровській області видобувається більше 50 відсотків усіх мінеральних ресурсів в Україні, використовується 249 родовищ 79 видів корисних копалин. У значних обсягах здійснюється видобуток марганцевої, титано - цирконієвих руд та інших рідкоземельних елементів, вугілля, газу, каоліну, будівельного каменю, піску та інших корисних копалин.
Згідно переліку дійсних станом на 14.01.2025 року спеціальних дозволів на користування надрами, наданий Державною службою геології та надр України листом від 20.01.2025 №438/07/2-25 (надісланий листом ДПС України від 24.01.2025 №1932/7/99-00-04-01-01-07) у Дніпропетровській області видані 130 спеціальних дозволів на користування надрами: від підземної води до руд золота.
У Дніпропетровській області розвідане єдине в Україні родовище талько – магнезитів, розробка якого дасть змогу на 60 – 70% забезпечити потреби в Україні у вогнетривкій сировині та значно зменшити її імпорт з інших країн, це Правдинське родовище, розташоване у Криничанському районі області.
Окремо слід зазначити про видобуток залізної руди Криворізького басейну, який займає перше місце в Україні, середньорічний обсяг видобутку по родовищах цього регіону складає близько 121 млн. тонн, це 75 відсотків видобутку в цілому по країні.
З 10-ти найбільших виробництв країни, які переробляють залізорудну сировину, 9 розташовані саме у Криворізькому басейні, він забезпечує більше 93 відс. потреб металургійних підприємств України. Промислові запаси залізних руд Криворізького басейну становлять 16 млрд. тонн. Саме у Криворізькому басейні розташований найбільший відкритий промисловий кар’єр держави та Європи – ПАТ «Південний гірничо – збагачувальний комбінат».
Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин – це складова економічної політики нашої держави, завданням якої є регулювання відносин у галузі охорони, використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання i ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.
Видобувна промисловість завжди була однією з основних галузей в економіці багатих на ресурси країн, тому питома вага надходжень рентної плати за користування надрами зростає з року в рік.
Так, якщо у 2005 році суми надходжень платежів за користування надрами до бюджетів усіх рівнів склали 41,1 млн. грн, у 2013 році – 685,7 млн. грн, то за 2024 рік – це 6 787,6 млн. гривень, із яких 1 802,3 млн. гривень – це надходження до місцевих бюджетів області.
Стратегічною метою роботи податкових органів області є забезпечення повного обліку суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток корисних копалин, своєчасного надання ними податкової звітності та надходження плати за користування надрами своєчасно та у повному обсязі.
Сьогодні я розповім вам про новації у Податковому кодексі України щодо адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які торкнулися окремих видів видобутих корисних копалин, зокрема пісків природних всіх видів, гравію, щебіню (або подрібнене каміння), каоліну та інших глин каолінових.
Хочу зазначити, що згідно спеціальних дозволів на користування надрами, в Дніпропетровській області видобуток піску здійснюють 12 суб’єктів господарювання, видобуток гравію – 13 суб’єктів господарювання, а первинного каоліну – 1 суб’єкт господарювання.
Законами України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» змінено порядок визначення бази оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин окремих видів видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) товарних продукцій гірничого підприємства із гірських порід з яких, класифікуються за кодами:
2505 (піски природні всіх видів),
2517 (галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння),
2507 00 (каолін та інші глини каолінові)
згідно з УКТ ЗЕД (розділ V «Мінеральні продукти» Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України»).
Зокрема, Законом № 4015, який набрав чинності з 01.12.2024, визначено, що гірничі підприємства, які видобувають гірські породи придатні у якості сировини для:
бутового каменю,
пісків,
каолінів,
обчислюють податкові зобов’язання з Ренти за базою оподаткування Рентою із застосуванням фактичної ціни реалізації видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства (далі – Товарна продукція), яка визначається за більшою з таких величин:
• за фактичною ціною реалізації одиниці відповідного виду Товарної продукції розрахованою платником за виконаними у податковому (звітному) періоді договорами;
• за ціною одиниці Товарної продукції, визначеною за Методикою визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1374, але не менше розміру одиниці вартості відповідного виду Товарної продукції визначеного Законом № 4015 у доларах США за 1 тонну, перераховану у гривні за 1 тонну за курсом Національного банку України станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
Фактична ціна реалізації для згаданої Товарної продукції визначається за середньозваженою (за обсягами реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за договорами постачання, але не менше для:
УКТ ЗЕД 2517 (галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння) – 6,5 дол. США за 1 тонну;
УКТ ЗЕД 2505 (піски природні всіх видів) – 5,00 дол. США за 1 тонну;
УКТ ЗЕД 250700 (каолін та інші глини каолінові), яка залежно від своїх властивостей у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкту ділянки надр визнана:
не придатною для первинної переробки (збагачення) – 40 дол. США за 1 тонну;
придатною для первинної переробки (збагачення) – 120 дол. США за 1 тонну.
Перерахунок у гривні здійснюється за курсом Національного банку України станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
Тобто у випадку, якщо гірські породи, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, у затверджених кондиціях на мінеральну сировину за своїми властивостями визнані:
придатними для первинної переробки (збагачення) при виробництві каоліну та реалізуються без збагачення (первинної переробки), то обсяг Рентної плати обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутої Товарної продукції, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 120 дол. США;
непридатними для первинної переробки (збагачення), то Рентна плата обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутого каоліну, як Товарної продукції Товариства, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 40 дол. США.
Таким чином, Рентна плата для гірських порід, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, не може бути меншою ніж 6 або 2 дол. США залежно від придатності гірських порід до первинної переробки (збагачення).
У чинній редакції Податкового кодексу України подібні механізми фіксації мінімального рівня бази оподаткування вже застосовуються для вуглеводнів та товарних руд заліза та забезпечують визначення рентної плати, виходячи з бази оподаткування, захищеної від впливу перерозподілу виробничих процесів виготовлення товарної продукції гірничих підприємств.
Зміни до Податкового кодексу України є тимчасовими та перехідними у період дії воєнного стану та незавершеності реформування відносин у добувній галузі, забезпечення їх належної прозорості та відкритості економічної та технічної галузевої інформації, як це передбачено Кодексом України про надра та Законом України від 18 вересня 2018 року № 2545-VІІІ «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».
Слід зазначити, що такі законодавчі зміни не суттєво вплинуть на більшість гірничих підприємств, які організували добування та первинну переробку мінеральної сировини, виготовлення товарної продукції гірничих підприємств з дотриманням стандартів та всіх вимог надрокористування, ринкових принципів ціноутворення та конкурентності господарської діяльності.
Детальні приклади заповнення декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в умовах дії змін до Податкового кодексу України, внесених Законами України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» наведені у додатку до листа ДПС України від 21.01.2025 №1666/7/99-00-04-01-03-07 (вх. ГУ ДПС від 21.01.2025 №378/8).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжує співпрацю з Європейською Бізнес Асоціацією (Асоціація), Дніпровським офісом Асоціації та з бізнес-спільнотою – членами Асоціації. Цього разу діалог стосувався загальних аспектів діяльності контрольованих іноземних компаній (КІК). Зокрема, розглядали особливості подання звітності фізичними особами та оподаткування отриманих дивідендів. Ці теми особливо актуальні для підприємців, які працюють на міжнародних ринках, адже правильне розуміння правил оподаткування та звітності дозволяє уникнути штрафів та оптимізувати бізнес-процеси. Онлайн зустрічі – це не просто обмін інформацією, а реальна можливість для бізнесу отримати роз’яснення фахівців ГУ ДПС щодо складних питань, бути у курсі останніх змін у законодавстві та спільно напрацювати системні рішення для комфортного ведення бізнесу.
На черговому дискусійному майданчику говорили про суттєві зміни у законодавстві щодо діяльності КІК, які відбулися торік у грудні. Ці нововведення спрямовані на вдосконалення податкового контролю та адаптацію до міжнародних стандартів.
«Відкритий діалог допомагає бізнес-спільноті працювати у прозорому законодавчому полі, що особливо важливо в умовах воєнного стану. Окрім того, конструктивний діалог – запорука ефективної роботи бізнесу та наповнення бюджетів», – зазначила заступник начальника ГУ ДПС Наталя Федаш.
Податкова служба Дніпропетровщини активно застосовує сучасні формати комунікації, такі як комунікаційна податкова платформа, Електронний кабінет платника податків та інші сервіси. Це можливість оперативно отримувати інформацію про звітність, податки та новації, знаходити відповіді на запитання, що турбують, а чіткі роз’яснення допоможуть уникнути помилок.
Зустріч податківців Дніпропетровщини з Європейською Бізнес Асоціацією вкотре довела: діалог між бізнесом і владою – це не формальність, а дієвий інструмент для розвитку економіки. Завдяки відкритості ГУ ДПС та активній позиції ЄБА підприємці отримують інформаційну допомогу, яка необхідна для стабільної роботи та зростання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар