Блог

Федоренко

Чи переноситься граничний строк сплати податків і зборів, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий де

17.06.2026 10:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Таким чином, граничний строк сплати податків і зборів, у разі якщо останній день строку їх сплати припадає на вихідний або святковий день, переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У разі надання в оренду частини приміщень суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна подає Заяву за ф. № 20-ОПП

17.06.2026 10:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі надання суб’єктом господарювання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у Заяві за ф. № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо. Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Терміни та порядок розгляду адвокатських запитів у контролюючих органах

17.06.2026 10:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно із частиною першою ст. 24 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5076) адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до частини другої ст. 24 Закону № 5076, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями).
Частиною третьою ст. 24 Закону № 5076 визначено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як здійснюється зарахування коштів на єдиний рахунок та їх перерахування з єдиного рахунку?

17.06.2026 10:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює платіжну інструкцію на їх переказ відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку від 29 липня 2022 року № 163.
Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС керується нормами пп. 35 прим. 1.5, 35 прим. 1.7 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35 прим. 1.6 ст. 35 прим. 1, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.
Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41707.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги резидентів Дія Сіті!

17.06.2026 10:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: яким чином резидент Дія Сіті у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску зазначає інформацію щодо гіг-спеціалістів, які не перебувають у штаті резидента Дія Сіті та на підставі укладених гіг-контрактів отримують дохід у вигляді винагороди, інформує.
Резидент Дія Сіті інформацію щодо гіг-спеціалістів, які не перебувають у штаті резидента Дія Сіті та на підставі укладених гіг-контрактів отримують дохід у вигляді винагороди, зазначає у рядку 05 «Працювало за цивільно-правовими договорами» заголовної частини додатка 4ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами та доповненнями).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У якому розмірі встановлюються ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

17.06.2026 10:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
Пунктом 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що на період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад.
Рішення органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (із змінами та доповненнями) (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.
До таких рішень органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ, законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та частини четвертої ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення ст. 266 ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким зокрема, передбачено, що у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який номер та символи фіскального чека, виданого РРО, необхідно вводити для пошуку в Реєстрі «Пошук фіскального чека»?

17.06.2026 10:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Для пошуку фіскального чека, виданого класичним реєстратором розрахункових операцій (РРО), в Реєстрі «Пошук фіскального чека» необхідно ввести фіскальний номер РРО, дату видачі чека та номер чека.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За якою формою платники ПДФО подають заяву про відмову від застосування ПСП?

17.06.2026 10:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі самостійного прийняття рішення щодо припинення права користування податковою соціальною пільгою (ПСП), платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зобов’язаний надати працедавцю заяву про відмову від застосування ПСП.
Враховуючи те, що нормами ПКУ не передбачено встановлення якоїсь єдиної форми заяви, то платник має право надати заяву про відмову від застосування ПСП у довільній формі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оподаткування ПДФО доходів, отриманих від продажу рухомого/нерухомого майна або у вигляді спадщини (подарунку): як визначаєтьс

17.06.2026 10:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів фізичних осіб згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Поняття «резидент» встановлено п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Місцем проживання фізичної особи, згідно зі ст. 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. При цьому фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-1V «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (із змінами та доповненнями) місце проживання – це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об’єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні (абзац другий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому постійним місцем проживання згідно зі ст. 4 Митного кодексу України є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року, громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).
Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні (абзац другий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року (абзац другий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності (абзац третій п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Водночас, якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи (абзац сьомий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Якщо за жодним з критеріїв, визначених абзацами першим – четвертим п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа не може бути визнана резидентом України, то така особа вважається нерезидентом.
Враховуючи вищезазначене, резидентський статус фізичної особи з метою визначення ставки податку на доходи фізичних осіб при оподаткуванні доходів, отриманих від продажу рухомого/нерухомого майна або у вигляді спадщини (подарунку) визначається самостійно такою фізичною особою відповідно критеріїв зазначених у абзацах першому – четвертому п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи оподатковується ПДФО сума коштів, яка виплачується ЮО – боржником згідно договору про відступлення права вимоги на користь Ф

17.06.2026 10:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).
Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються податковим кодексом України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка ПДФО встановлена у розмірі 18 відс. (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку ПДФО до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи включається уся сума коштів, яка отримана нею від юридичної особи за договором про відступлення права вимоги та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18231. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 1824 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua