Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Особливості оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок на доходи фізичних осіб (податок) за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
- для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
- для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця ( п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами) (далі – Порядок № 4).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку № 4:
- під «106» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду;
- під «127» ознакою доходу відображається сума орендної плати за договором оренди рухомого майна;
- під «195» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис;
- під «196» ознакою доходу відображається дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).
Сума орендної плати, яка нарахована на користь померлого орендодавця – фізичної особи відображається в розрахунку із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки.
Такий Розрахунок подається за останній звітний період, на який припадає смерть фізичної особи.
Водночас, ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (із змінами) (далі – ЦКУ) визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Якщо після смерті фізичної особи (орендодавця) податковий агент за договором оренди продовжує нарахування орендної плати до моменту звернення спадкоємців, то податковий агент не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у додатку 4ДФ до Розрахунку, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.
Крім того, у додатку 4ДФ до Розрахунку відображається орендна плата за договором оренди, яка нарахована податковим агентом – орендарем, у тому податковому періоді, в якому така сума фактично буде виплачена на користь спадкоємців, із відповідним оподаткуванням та зазначенням суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого (перерахованого) до відповідного бюджету.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1ПКУ).
Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 ПКУ).
На підставі ст. 28 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (із змінами) (далі – Закон № 3480), вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у паперовій формі.
Індосамент – це передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав на цінний папір та прав за цінним папером до іншої особи у встановленому законодавством порядку (п. 21 частини першої ст. 2 Закону № 3480).
Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов’язань та стягнення за векселями визначаються Законом України від 05 квітня 2001 року № 2374-III «Про обіг векселів в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 2374). Закон № 2374 визначає особливості обігу векселів в Україні.
Так, згідно зі ст. 4 Закону № 2374 видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
За операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів для платника податку на прибуток підприємств встановлено різниці згідно з п. 141.2 ст. 141 ПКУ.
Таким чином, операція платника податку на прибуток підприємств з отримання доходу за результатами погашення попередньо отриманого ним за індосаментом простого векселя за реалізований товар не є для такого платника (продавця товару) операцією з продажу або іншого відчуження цінних паперів, а тому не відображається таким платником в окремому податковому обліку операцій з цінними паперами та при формуванні різниць для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 141.2 ст. 141 ПКУ.
При цьому така операція при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відображається згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Тож питання бухгалтерського обліку операцій підприємства з отримання доходу за результатами погашення попередньо отриманого таким підприємством за індосаментом простого векселя за реалізований товар належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок перереєстрації платників ПДВ визначено ст. 183 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами) (далі – Положення № 1130).
Відповідно до п. 183.15 ст. 183 розд. V ПКУ у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ.
Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 розд. V ПКУ для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.
Згідно з п. 4.2 розд. ІV Положення № 1130 для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація».
Контролюючий орган зобов’язаний внести відповідний запис до реєстру платників ПДВ протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу (п. 183.9 ст. 183 розд. V ПКУ).
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.
Отже, перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення)(прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ здійснюється:
- для платників ПДВ, які включені до ЄДР – без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР у день отримання відомостей;
- для платників ПДВ, які не включені до ЄДР – протягом трьох робочих днів після надходження до контролюючого органу реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 1667) резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім таким вимогам:
1) здійснює один або кілька видів діяльності, визначених частиною четвертою ст. 5 Закону № 1667, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських організацій;
2) розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;
3) середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб;
4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу);
5) щодо юридичної особи відсутні обставини, передбачені частиною другою ст. 5 Закону № 1667.
Резидентом Дія Сіті не може бути юридична особа, яка протягом більш як 30 днів має податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня поточного року) (п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667).
Згідно з абзацом першим частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
До 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому платник єдиного внеску набув статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, встановлюється у розмірах, визначених абзацами другим і третім частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 (абзац четвертий частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
Якщо після настання терміну, визначеного абзацом четвертим частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464, такий платник – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, такий платник – резидент Дія Сіті зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок у розмірах, встановлених частинами5, 13 ст. 8 Закону № 2464, щодо доходів, передбачених абзацами другим і третім частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди (абзац п’ятий частини 14прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
Положення п. 3 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 на донарахування, здійснені на підставі абзацу п’ятого частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464, не застосовуються (абзац шостий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
Отже, відповідно до Закону № 2464 визначено:
- коло платників, яким встановлюється спеціальний розмір єдиного внеску (у розмірі мінімального страхового внеску) – резиденти Дія Сіті;
- умови, які надають право на використання спеціального розміру єдиного внеску – дотримання вимог, визначених пунктами 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667;
- особливості встановлення розміру єдиного внеску, у разі недотримання однієї із умов – можливість встановлення спеціального розміру єдиного внеску до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому платник єдиного внеску набув статус резидента Дія Сіті, якщо з числа наведених умов не відповідає лише вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667.
При цьому вимога, визначена у п. 4 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (щодо частки кваліфікованого доходу не менше 90 відс.), не належить до числа тих, які впливають на розмір єдиного внеску згідно з частиною 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464.
Проте, відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, юридична особа, яка відповідає не всім вимогам, передбаченим частиною першою ст. 5 Закону № 1667, має право перебувати у статусі резидента Дія Сіті, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови, зокрема, дотримання вимог, передбачених пунктами 1, 4 і 5 частини першої ст. 5 Закону № 1667.
Отже, виконання або невиконання вимоги, визначеної у п. 4 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (щодо частки кваліфікованого доходу не менше 90 відс.), впливає на наявність відповідного статусу – резидента Дія Сіті.
Оскільки визначальним є наявність статусу резидента Дія Сіті, та як наслідок можливість / неможливість використання платником єдиного внеску спеціального розміру єдиного внеску, то необхідність здійснення донарахування єдиного внеску за попередні періоди у такому випадку залежить від дати втрати статусу резидента Дія Сіті.
Якщо юридична особа вважається такою, що втратила статус резидента Дія Сіті поточною датою прийняття відповідного рішення уповноваженим органом, то донарахування єдиного внеску за період перебування в статусі резидента Дія Сіті (за умови виконання вимог, визначених пунктами 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667) не здійснюється.
Якщо юридична особа вважається такою, що втратила статус резидента Дія Сіті з моменту виникнення відповідних обставин, то донарахування єдиного внеску за цей період здійснюється на загальних підставах, визначених Законом № 2464.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1667 рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті приймає уповноважений орган.
Згідно з п. 14 частини першої ст. 1 Закону № 1667 уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, тобто Міністерство цифрової трансформації України (далі – Мінцифри).
Враховуючи викладене, питання визначення дати втрати статусу резидента Дія Сіті (поточна або з моменту виникнення відповідних обставин) потребує роз’яснення Мінцифри.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року(п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (ПКУ).
Підпунктом 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема, юридичні особи, які здійснюють:
1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, діяльність з випуску та проведення лотерей;
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
11) охоронну діяльність.
Також, не можуть бути платниками єдиного податку:
- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
- суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відс. (п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п.п. 291.5.6 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
- юридичні особи – нерезиденти (п.п. 291.5.7 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Важливим кроком до безбар’єрності у податковій службі Дніпропетровщини є робота мобільного Центру обслуговування платників.
Мобільний ЦОП вже понад 5 років (з 24.07.2020) здійснює виїзди до територіальних громад регіону для надання адміністративних та інших послуг, консультацій та сервісів юридичним і фізичним особам у віддалених куточках нашої області, а також адресні виїзди до маломобільних груп населення.
Мобільний ЦОП – це зручна і швидка податкова допомога тим, хто не має можливості відвідати стаціонарний ЦОП.
Мобільний ЦОП – це дієвий інструмент для забезпечення зручного обслуговування платників Дніпропетровщини, створення сприятливих та доступних умов для отримання податкових послуг і сервісів платниками.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Впродовж 2025 року платники Дніпропетровської області до місцевих бюджетів спрямували понад 43,4 млн грн рентної плати за користування надрами.
Нагадуємо, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (ПКУ)).
У разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів (п.п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що
29 січня 2026 року, четвер,
останній день сплати за IV квартал 2025 року:
- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами;
- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортний податок – це складові місцевого податку на майно.
Наголошуємо, що місцеві податки та збори, є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – грудні 2025 року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло майже 2,5 млн грн акцизного податку на тютюнові вироби. Це на понад 1,4 млн грн більше, порівняно з 2024 роком.
«Висловлюю вдячність усім платникам, які з сумлінням ставляться до виконання своїх податкових зобов’язань, працюють у правовому полі та роблять внесок у фінансову стабільність держави. Своєчасна сплата акцизного податку є не лише здійсненням законодавчих вимог, а й проявом соціальної відповідальності платників перед суспільством. Легальне виробництво та обіг тютюнових виробів, дотримання податкової дисципліни та використання акцизних марок встановленого зразка сприяють розвитку чесної конкуренції та зменшенню тіньового сегмента ринку. Податкова служба залишається відкритою до конструктивного діалогу та готова надавати необхідну допомогу», – зазначив Юрій Павлютін.
Повідомляємо, що акцизний податок з реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (ПКУ) нараховується та сплачується платниками податку самостійно у разі реалізації ними тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами (п. 221.7 ст. 221 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), яку доповнено додатком БД до Декларації (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)) (далі – Додаток БД).
Додаток БД заповнюють платники податку на прибуток підприємств (податок), які безоплатно надали допомогу неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
У таблиці 1 відображається розрахунок суми встановленого обмеження для безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, у разі перевищення якого застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.9, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 та п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У розрахунку зазначають інформацію про:
- оподатковуваний прибуток попереднього звітного року (рядок 1.1);
- суми обмеження в розмірі 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (рядок 1.2);
- суми обмеження в розмірі 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (рядок 1.3).
Показники таблиці 1 враховуються під час розрахунку показників таблиць 2 та 3 Додатка БД.
Таблиці 4 і 5 складаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах.
Слід зазначити, що графи 4-7 таблиць 2 і 3 щодо вартості безоплатно перерахованих (переданих) коштів, товарів, виконаних робіт, наданих послуг та графи 4-7 таблиць 4 і 5 щодо вартості наданої безповоротної фінансової допомоги та/або безоплатного надання майна (робіт, послуг) Додатку БД підлягають обов’язковому заповненню незалежно від перевищення загальної вартості безоплатно перерахованих (переданих) коштів, товарів, виконаних робіт, наданих послуг / загальної вартості наданої безповоротної фінансової допомоги та/або безоплатного надання майна (робіт, послуг) неприбутковим організаціям відповідного розміру, визначеного підпунктами 140.5.9, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140, п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення», підпунктами 135.2.1.8, 135.2.1.8 прим 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.
Враховуючи те, що Додаток БД передбачає уніфіковане відображення операцій з безоплатного надання допомоги, із систематизацією таких операцій відповідно до впливу на об’єкт оподаткування, то платники податку на прибуток, які здійснили безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, виконаних робіт, наданих послуг / надання безповоротної фінансової допомоги та/або безоплатне надання майна (робіт, послуг) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, подають Додаток БД із обов’язковим заповненням граф 4 – 7 відповідних таблиць 2 – 5.
При цьому таблиця 1 Додатка БД заповнюється, якщо заповнюються таблиця 2 та/або таблиця 3 Додатка БД.
Коментарі: 0
| Залишити коментар