Блог

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як оподатковується та за якою ознакою доходу в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) відображається сума страхових внесків резидентами Дія Сіті за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста, що перевищує 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту, повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами) затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, суми пенсійних внесків, що сплачуються резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста (п.п. «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України) відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «204».
Враховуючи викладене, сума страхових внесків, сплачена резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста, що перевищує 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18 відс та військовим збором за ставкою 5 відсотків. У додатку 4ДФ до Розрахунку відображається уся сума страхового внеску за ознакою доходу «204».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з цінними паперами

19.06.2026 10:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
При визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлені п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п.п. 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Підпунктом 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПКУ встановлено, що платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату (п.п. 141.2.4 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).
Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (п.п. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).
Згідно з п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 ПКУ положення п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються на:
1) операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;
2) операції РЕПО, операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними;
3) операції з деривативами.
Довідково: операція РЕПО – це операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО (п.п. 14.1.167 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином здійснюється реєстрація КОРО на РРО?

19.06.2026 10:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація книг обліку розрахункових операцій (КОРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. КОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (РРО), при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша КОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Підставою для реєстрації другої та наступних КОРО на РРО в контролюючому органі є подання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311305).
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо подання представником, уповноваженим одним із батьків, Облікової картки за ф. № 1ДР та отримання документа, що засвідчує ре

19.06.2026 10:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Представнику, уповноваженому одним із батьків подати Облікову картку за ф. № 1ДР та отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО малолітньої особи (до 14 років) та особи віком від 14 до 18 років, яка ще не отримала паспорт громадянина України вперше, необхідно подати до контролюючого органу такі документи:
облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР / заяву про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР;
копію свідоцтва про народження дитини;
документ, що посвідчує особу довірителя (одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна)), або його ксерокопії (з чітким зображенням);
документ, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) довірителя (одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна));
витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків;
довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку (одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна)) на проведення реєстрації малолітньої особи у ДРФО / внесення змін до ДРФО та видачу документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії;
документ, що посвідчує особу такого представника.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи підлягають списанню помилково та/або надміру сплачені суми податків (зборів), які обліковуються в ІКП більше 1095 днів і на п

19.06.2026 10:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПКУ).
Абзацами першим та другим п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) встановлено, що у разі, якщо платником податків не подано заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені протягом 1095 днів від дня виникнення таких сум, то відповідно до ст. 43 глави 1 розд. II ПКУ такі суми не підлягають поверненню платнику.
Засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодекади автоматично формується Журнал сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності.
Під час опрацювання записів Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності, здійснюється перевірка повноти внесеної до ІКС ДПС інформації за кожним платником (абзац четвертий п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку № 5).
Відповідно до абзаців десятого – чотирнадцятого п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку № 5 за результатами опрацювання записів Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем його формування, зазначені структурні підрозділи шляхом встановлення відповідної відмітки підтверджують/відмовляють у підтвердженні повноти внесеної до ІКС ДПС інформації.
На записи, щодо яких встановлено відповідні відмітки про підтвердження повноти внесеної до ІКС ДПС інформації, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) структурних підрозділів, відповідальних за адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, судове оскарження, ведення обліку платежів. Опрацьовані записи автоматично вносяться до Журналу підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності (далі – Журнал підтверджених сум).
На підставі наявних записів у Журналі підтверджених сум структурний підрозділ, що здійснює облік платежів, формує засобами ІКС ДПС рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.
На кожне сформоване засобами ІКС ДПС рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів, накладається кваліфікований електронний підпис керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів, на які здійснено накладання кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікованої електронної печатки такого органу, вносяться до Реєстру прийнятих рішень та здійснюється автоматичне списання відповідних сум.
При цьому надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Резидентом Дефенс Сіті нараховується (виплачується) заробітна плата найманим працівникам: чи передбачені спеціальні пільги з ПДФ

19.06.2026 10:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Законом України від 21 серпня 2025 року № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), пов’язані, зокрема, з запровадженням нового правового режиму – Дефенс Сіті для стимулювання розвитку оборонно-промислового комплексу через надання податкових, митних та регуляторних пільг підприємствам – резидентам Дефенс Сіті.
Так, відповідно до п.п. 14.1.284 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ поняття резидент Дефенс Сіті вживається у значенні, наведеному в Законі України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2469).
Згідно з частиною першою ст. 37 Закону № 2469 резидент Дефенс Сіті – це юридична особа, якій відповідно до Закону № 2469 надано статус резидента Дефенс Сіті та яка згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дефенс Сіті, продовжує перебувати у такому статусі.
Особливості застосування до резидента Дефенс Сіті спеціальних умов оподаткування, дата початку і дата припинення застосування таких умов визначаються ПКУ (частина п’ята ст. 36 Закону № 2469).
Тимчасово, до 01 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу, справляння податків і зборів для платників податків – резидентів Дефенс Сіті здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Зазначеними нормами для платників податків – резидентів Дефенс Сіті встановлені податкові пільги з податку на прибуток, податку на нерухоме майно, земельного податку та екологічного податку.
Отже, ПКУ не передбачає спеціальних пільг з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) для компаній зі статусом резидента Дефенс Сіті при нарахуванні (виплаті) заробітної плати найманим працівникам.
Доходи таких працівників оподатковуються за загальними правилами, встановленими розд. IV ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок оподаткування ПДВ при отриманні коштів закладом охорони здоров’я та складання податкових накладних при отриманні ко

19.06.2026 10:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Операції з постачання послуг із проведення скринінгу здоров’я для осіб віком від 40 років підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України за умови, що заклад охорони здоров’я має ліцензію на постачання таких послуг.
За такою операцією постачальник послуг складає податкову накладну з позначкою «Без ПДВ» на неплатника податку.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44495.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості складання податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ у разі списання дебіторської заборгован

19.06.2026 10:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Частиною другою ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку є визнання її безнадійною.
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Дебіторська заборгованість, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів / послуг, може бути списана після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю та після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення.
Таке списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів / послуг.
Отже, платник податку, який застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань, на дату списання простроченої дебіторської заборгованості (дата складання бухгалтерського документа про списання) за поставлені та не оплачені товари / послуги повинен скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на покупця (боржника).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам ПДВ – постачальникам електричної енергії

19.06.2026 10:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як платники податку на додану вартість – постачальники електричної енергії за операціями з отримання плати за перетікання реактивної енергії визначають дату виникнення податкових зобов’язань та який код товару згідно з УКТ ЗЕД / код послуги згідно з ДКПП зазначається у податковій накладній, повідомляє.
Пунктом 1.1.2 глави 1.1 розд. І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (із змінами) (далі – Правила № 312), визначено, що плата за перетікання реактивної електричної енергії – плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, які оператор системи розподілу / оператор системи передачі змушений надавати споживачам на території здійснення своєї ліцензованої діяльності.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, до 01 січня 2028 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (із змінами та доповненнями), постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ КПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та у п. 198.2 ст. 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2028 року.
Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема:
опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Отже, зважаючи на те, що операції з надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії не включено до переліку операцій, визначених п. 44 підрозд. 2 розділу XX ПКУ, за якими платниками податку застосовується касовий метод податкового обліку з ПДВ (зокрема, з постачання, передачі, розподілу електричної енергії, надання послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії), то за операціями з надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються за загальними правилами на дату першої події, визначеної згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ. На таку дату постачальник зобовʼязаний скласти податкову накладну із зазначенням відповідного коду послуги згідно з ДКПП.
У разі необхідності з питання щодо визначення коду послуг згідно з ДКПП платник податку може звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПП), за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44496

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Авансові платежі з ПДФО ФОПом на загальній системі оподаткування, яка здійснює роздрібну торгівлю пальним, сплачені до бюджету н

19.06.2026 10:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За порушення граничних строків сплати суми авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб застосовується відповідальність у вигляді:
- штрафних санкцій:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- пені: за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18272. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 1828 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

Федоренко

До уваги резидентів Дія Сіті!