09:56
Майже 3,7 млрд грн ПДВ – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
10.04.2024 11:24
Протягом першого кварталу поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 3,7 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Як зазначила керівниця податкової служби Дніпропетровської області Елеонора Шкода, платники забезпечили позитивну динаміку надходжень: надходження зросли порівняно з першим кварталом 2023 року на понад 827,4 млн грн, темп росту – 128,8 відсотків.
Елеонора Шкода висловила вдячність сумлінним платникам і нагадала, якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Податкового кодексу України (Кодекс), незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (пункт 184.9 статті 184 Кодексу).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Надання послуг з оренди приміщень без застосування РРО/ПРРО
10.04.2024 11:23
Комунікація з платниками податків на принципах партнерства, прозорості та відкритості, створення комфортних умов для ведення бізнесу – пріоритет діяльності податкової служби Дніпропетровської області
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі проводиться розширена роз’яснювальна робота з бізнесом щодо необхідності використання при проведенні розрахункових операцій належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО, а також допуску до робочих місць лише офіційно працевлаштованих працівників.
Звертаємо увагу, що податкова служба оперативно реагує на звернення громадян щодо порушень законодавства, додатково здійснюється аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання, а за наявності ризиків невиконання бізнесом законодавчих норм податковою службою організовуються проведення фактичних перевірок.
До ГУ ДПС надійшло колективне звернення громадян про проведення розрахункових операцій за надання послуг з оренди приміщень у м. Дніпро без видачі відповідних розрахункових документів.
Додатково працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС проведено аналіз баз даних, за результатами якого встановлено відсутність реєстрації у вищезазначеній господарській одиниці РРО або ПРРО.
У зв’язку з вищевикладеним, організовано проведення фактичної перевірки.
Під час перевірки податківцями зафіксовані факти:
- проведення розрахункових операцій без застосування належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО;
- факти використання найманої праці без належного оформлення;
- відсутність (ненадання в повному обсязі) документів, які належать до предмету фактичної перевірки.
За результатами фактичної перевірки встановлено порушень на загальну суму 300 тис. гривень.
За встановленими фактами порушення юридичною особою трудового законодавства матеріали даної перевірки направлені для відповідного реагування до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги контролерів КІК – фізичних осіб!
10.04.2024 11:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Державна податкова служба України повідомляє, що наразі триває кампанія подання контролюючими особами – фізичними особами Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) за 2022 та 2023 звітні періоди.
Так, протягом 2023 року надійшло 1 116 Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) та 509 Звітів про КІК за скороченою формою.
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.
Першим звітним (податковим) роком є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).
Нагадуємо, що Звіт про КІК має бути подано контролюючими особами одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи.
Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) декларації про майновий стан і доходи подаються за календарний рік – до 1 травня року, що настає за звітним.
Водночас пунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлені такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду: першим звітним (податковим) роком для Звіту є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати Звіт за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Відповідно до підпункту 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 Кодексу, якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
При цьому у Звіті про КІК зазначається уся необхідна інформація за результатами діяльності КІК відповідного звітного періоду (за даними бухгалтерського обліку та/або проміжної фінансової звітності).
Також у разі якщо така особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така особа подає звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» підпункту 392.5.3 пункту 392.5. статті 392 Кодексу.
У випадку подання Звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.
Необхідно пам’ятати, що Звіт про КІК подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо та виключно в електронній формі.
У той же час пунктом 120.7 статті 120 Кодексу встановлено фінансову відповідальність за податкове правопорушення, зокрема:
- неподання звіту про КІК тягне за собою накладання штрафу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня податкового періоду (у 2024 році – 302 800 грн);
- несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК тягне за собою накладання штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового року (у 2024 році – до 151 400 грн).
Водночас підпунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу встановлено, що:
- штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 392 Кодексу під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовуються за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років;
- до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 392 Кодексу.
Інформація оприлюднена на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/771701.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо звільнення від сплати єдиного податку фізичних осіб – підприємців, мобілізованих у період діє воєнного стану
10.04.2024 11:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/771752.html, відповідаючи на питання «Що необхідно зробити фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) – платнику єдиного податку (першої або другої групи), яка мобілізована у період дії воєнного стану в Україні та якій в інтегрованій картці платника здійснюються нарахування авансових внесків єдиного податку і надходять податкові вимоги, для скасування контролюючим органом таких нарахованих сум з єдиного податку?», повідомила наступне.
Відповідно до абзаців першого і другого п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV ПКУ.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Враховуючи зазначене, після демобілізації ФОП протягом 10 днів подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов’язку сплати єдиного податку та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява з копією відповідного документа подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Додатково повідомляємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (далі – Порядок № 225), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Порядком № 225 визначено перелік підстав неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема однією з яких є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони (п.п. 4 п. 2 розділу ІІ Порядку № 225).
Відповідно до абзацу першого п. 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються правила визначені цим пунктом.
Пунктом 4 Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, визначено, що документальним підтвердженням підстав, передбачених п.п 4 п. 2 розділу II Порядку № 225, є військовий квиток або інший документ, виданий відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розділу ІІ Порядку № 225).
У разі прийняття рішення контролюючим органом про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена ПКУ або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання ( абзац другий п. 2 розд. ІІІ Порядку № 225).
Абзацом чотирнадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо, зокрема, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Втрачена або пошкоджена раніше видана ліцензія: чи видається дублікат ліцензії?
09.04.2024 10:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) у разі втрати або пошкодження ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального (ліцензія) орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.
Згідно зі ст. 4 Закону № 481 за видачу дубліката ліцензії справляється плата у розмірі 780 грн і зараховується до місцевих бюджетів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Метод формування загального оподатковуваного доходу та суми витрат особою, яка провадить незалежну професійну діяльність
09.04.2024 10:24
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 «Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Крім того, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податкова декларація про майновий стан і доходи: відображення платником доходу у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковуєт
09.04.2024 10:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.
Декларація складається з восьми розділів та передбачає відображення платником податку, зокрема, даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів.
Згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО):
- нульова;
- 5 відсотків (визначена п. 167.2 ст. 167 ПКУ),
- 18 відсотків (визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Отже, дохід, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО включається до загального річного оподатковуваного доходу.
Згідно з п.п. 11 п. 2 розд. ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розд. IV ПКУ, вказується у рядку 10.9 Декларації.
Враховуючи викладене, платник податку у разі наявності підстав для подання Декларації відображає дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, у рядку 10.9 Декларації.
Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про отримання платником роз’яснень з питання відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку при визначенні фінансо
09.04.2024 10:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Пунктом 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Згідно з п.п. 70 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 зі змінами та доповненнями, Державна податкова служба України (далі – ДПС) відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Функції контролюючих органів визначені ст. 19 прим. 1 ПКУ.
Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Відповідно до п.п. 18 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 із змінами та доповненнями, Міністерство фінансів України відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), здійснює адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку та аудиту в Україні до законодавства Європейського Союзу.
Тому, з питання відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування необхідно звернутись до Міністерства фінансів України (https://www.mof.gov.ua/uk).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ у платника, у разі коли перша подія відбулася до його реєстрації таким платником?
09.04.2024 10:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість (ПДВ)), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику ПДВ як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника ПДВ, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому згідно з п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.
Враховуючи зазначене, якщо у платника податку перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання.
Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то у разі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ та погасити їх у встановленому законодавством порядку.
Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1 000 000 грн, але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Акцизний податок: платник Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 128,4 млн гривень
09.04.2024 10:22
У січні – березні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 128,4 млн грн акцизного податку, що на понад 14,5 млн грн, або на 12,8 відс., більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
Нагадуємо, що 22.04.2024 – останній день подання декларації з акцизного податку за березень 2024 року.
Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78871.html
платники мають можливість ознайомитись з особливостями заповнення декларації з акцизного податку з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
