Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Пн, 3 серпня 2026
22:07

БЛОГ

Понад 607,3 млн грн – надходження податку на нерухоме майно до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб

25.12.2023 09:31

Протягом одинадцяти місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 607,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження у порівнянні з січнем – листопадом 2022 року збільшились на понад 45,3 млн грн, або на 8,1 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
За словами Наталі Федаш, платники податків не лише суб’єкти податкових правовідносин, а й активні учасники та рушійна сила податкової системи держави.
«Держава встановлює податки, форми і методи їх сплати, але саме платники здійснюють нарахування податкових зобов’язань, їх декларування та забезпечують їх сплату до бюджетів. Дякуємо всім, хто сьогодні віддано працює і сумлінно наповнює бюджети!» - зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чим відрізняються трудовий та цивільно-правовий договори?

25.12.2023 09:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/739612.html повідомила.
Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню.
За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.
Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника.
З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:
- регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць;
- нормований робочий час;
- лікарняні;
- оплачувані вихідні й відпустки;
- захист від незаконного звільнення тощо.
За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.
Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.
Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.
Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Протидія незаконному обігу тютюнової продукції

25.12.2023 09:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України повідомляє, що підрозділами податкового аудиту на постійній основі здійснюються активні заходи податкового контролю в частині протидії незаконному обігу підакцизних товарів, у тому числі тютюнових виробів, на території України.
Незаконна торгівля тютюновими виробами здійснюється, як правило, фізичними особами без належної державної реєстрації та зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій, за відсутності відповідної ліцензії на провадження певного виду діяльності та підтверджуючих документів щодо походження товару.
Упродовж 2023 року за наявності безпечних умов для здійснення заходів податкового контролю під час дії воєнного стану працівниками відділів фактичних перевірок територіальних підрозділів податкового аудиту ДПС в областях та м. Києві спільно з територіальними органами Національної поліції України ініційовано вилучення із незаконного обігу тютюнової продукції на суму понад 5,9 млн гривень.
ДПС інформує про окремі факти припинення незаконної торгівлі підакцизними товарами, у тому числі тютюновою продукцією, встановлені працівниками регіональних підрозділів податкового аудиту лише протягом грудня 2023 року:
На Дніпропетровщині припинено незаконну діяльність юридичної особи, яка здійснювала оптову торгівлю тютюновими виробами без застосування РРО/ПРРО та без видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/738094.html;
На Запоріжжі виявлено факт здійснення нелегальної господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання та продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку:
https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/738490.html;
На Харківщині припинено незаконну діяльність особи, яка здійснювала реалізацію алкогольних напоїв і тютюнових виробів без застосування РРО/ПРРО та без наявності відповідних ліцензій на роздрібну торгівлю такими товарами:
https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/734899.html;
На Черкащині виявлено факти незаконної діяльності господарських об’єктів, на яких здійснювався продаж фальсифікованих підакцизних товарів (тютюнових виробів):
https://ukraine-inform.com/news-derzhava-rehiony-ukrayiny/131333-prac-vniki-golovnogo-upravl-nnya-dps-u-cherkas-k-y-oblast-vstanovili-fakt-torg-vl-fal-sif-kovanimi-tyutyunovimi-virobami.html;
На Хмельниччині в одному із закладів ресторанного бізнесу встановлено факт проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО та здійснення нелегальної господарської діяльності без наявності відповідних ліцензій на роздрібну торгівлю підакцизними товарами і відповідно без сплати акцизного податку:
https://www.facebook.com/100069240450362/posts/689070930077583/?mibextid=WC7FNe;
На Київщині вкотре припинено безліцензійну діяльність:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/738662.html;
На Сумщині припинено незаконну торгівлю тютюновими виробами:
https://sumy.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/738870.html.
За здійснення незаконної господарської діяльності на правопорушників у всіх випадках складаються протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 156 та 164 КУпАП, а вся контрафактна (контрабандна) підакцизна продукція підлягає вилученню.
ДПС застерігає фізичних осіб та інших суб’єктів господарювання про недопустимість здійснення незаконної господарської діяльності, у тому числі підакцизними товарами.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/739648.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Декларування повноти розрахунків, проведених через РРО/ПРРО платниками податків

25.12.2023 09:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/739568.html повідомила.
Повнота обсягів розрахункових операцій (виторгів), проведених через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО), є важливим чинником повноти декларування обсягів отриманих доходів суб’єктами господарювання, а відтак і реальністю задекларованих та сплачених ними податків, зокрема, податку на прибуток, податку з доходу фізичних осіб, акцизного податку тощо.
Так, за даними Системи обліку даних РРО, виторги, проведені через РРО/ПРРО господарських одиниць, розташованих у регіонах, у січні – листопаді 2023 року демонструють стійку позитивну динаміку до збільшення.
Постійне зростання сум розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО, обумовлено детінізацією торгівлі, фіскалізацією розрахунків, сумлінністю окремих платників податків щодо добровільного декларування отриманих доходів, а також завдяки проведеній масово-роз’яснювальній кампанії та здійсненим контрольно-перевірочним заходам з боку ДПС.
Як наслідок впливу вищезазначених факторів, обсяги розрахункових операцій (виторгів), проведених через РРО/програмних РРО, у січні – листопаді 2023 року зросли з 234,9 млрд грн до 338,6 млрд грн за календарний місяць, або на 44 відс.
Державна податкова служба України дякує сумлінним платникам за повноту декларування розрахункових операцій!



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Взаємодія ДПС та органів місцевого самоврядування через Електронний кабінет

22.12.2023 09:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Функціонал сучасного Електронного кабінету забезпечує електронну взаємодію ДПС та органів місцевого самоврядування в режимі онлайн.
Нормативно-правовою базою Е-інформування Державною податковою службою органів місцевого самоврядування є:
- Податковий кодекс України (пп. 12.3.3 п. 12.3 ст.12);
- Бюджетний кодекс України (абз. 3 ч. 5 ст. 78);
- Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування»;
- наказ Міністерства фінансів України від 23.11.2020 № 723 «Про затвердження Порядку надання звітності в розрізі платників податків органам місцевого самоврядування».
Відповідно діючого законодавства складовими Е-інформування є:
- звітність у розрізі платників податків - звітність, що містить звітні показники, сформована наростаючим підсумком з початку року станом на звітну дату;
- звітність у розрізі джерел доходів - сукупність звітів, що містять звітні показники, сформована наростаючим підсумком з початку року станом на звітну дату.
На запит про отримання звітності в розрізі платників податків формується звітність за наступними критеріями:
1. Податковий номер та найменування платників податків (фізичних та юридичних осіб).
2. Код за КАТОТТГ.
3. Код та назва класифікації податків.
4. Бюджетні рахунки.
5. Суми нарахованих та сплачених податків.
6. Податковий борг.
7. Надмірно сплачені суми.
Для отримання звітності посадовій (уповноваженій) особі територіальної громади необхідно:
1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету. Після ідентифікації будуть доступними дві вкладки:
- звітність у розрізі джерел доходів;
- звітність у розрізі платників податків.
2. Надіслати запит про отримання звітності в розрізі платників податків за формою J1604003.
3. Отримати квитанцію за формою 2. Датою квитанції за формою 2 є дата прийняття запиту до розгляду територіальними органами ДПС.
3. Отримати звітність у розрізі платників податків, яка буде доступна територіальним громадам протягом 20 робочих днів з дати прийняття запиту у вкладці «Звітність в розрізі платників податків станом на 1 число наростаючим підсумком спочатку року».
Державна податкова служба України постійно працює в напрямку взаємодії з органами місцевого самоврядування. Сучасні ІТ-технології роблять процеси взаємодії ДПС з органами місцевого самоврядування швидшими і зручнішими.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Нарахування податкових зобов’язань з ПДВ в окремих випадках при річному перерахунку ПДВ

22.12.2023 09:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ для їх використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу. База оподаткування в такому випадку визначається відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу.
У разі якщо придбані та /або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. База оподаткування в такому випадку також визначається відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу.
При нарахуванні податкових зобов'язань згідно з пунктами 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 розділу V Кодексу платник податку зобов'язаний скласти не пізніше останнього звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на суму нарахованих податкових зобов'язань окремо по кожному пункту зведені податкові накладні.
Отже, якщо платники використовують (повністю або частково) придбані товари/послуги в операціях звільнених від оподаткування, то у них виникає обов'язок нарахувати податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198/пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні у встановлений Кодексом термін.
Так, у разі якщо придбані товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту , призначаються для використання або починають використовуватися у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, то у такого платника податку (у тому числі якщо придбані товари/послуги оплачені за рахунок бюджетних коштів) виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.
У разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, використовуються частково в оподатковуваних ПДВ і частково – в звільнених від оподаткування ПДВ та тих, що не оподатковуються ПДВ, операціях, то у такого платника виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.
Інформуючи про зазначене, ДПС вважає за необхідне додатково звернути увагу платників на наступне.
При придбанні товарів/послуг, які одночасно використовуються в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях, формування податкового кредиту здійснюється виходячи з усього обсягу придбання на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.
Надалі, незалежно від того, сформовано платником податку – покупцем податковий кредит, чи ні, у такого платника податку за наявності зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних виникає обов'язок нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу (якщо такі товари/послуги використано в звільнених від оподаткування ПДВ операціях повністю), або відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу (якщо такі товари/послуги частково використано в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, а частково – в оподатковуваних).
Податкові накладні, складені у зв'язку з нарахуванням таких податкових зобов'язань, підлягають обов'язковій реєстрації в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.
У разі порушення терміну реєстрації (відсутності реєстрації) в ЄРПН таких податкових накладних застосовуються штрафи, передбачені Кодексом для несвоєчасної (відсутності) реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Згідно пункту 199.2 статті 199 розділу V Кодексу частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції (пункт 199.3 статті 199 розділу V Кодексу).
Відповідно пункту 199.4 статті 199 розділу V Кодексу платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (пункт 199.5 статті 199 розділу V Кодексу).
Правила статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються в разі: проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу; проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1, пунктами 197.11 та 197.24 статті 197 розділу V Кодексу.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Визначення об’єкта оподаткування ПДФО

22.12.2023 09:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для резидента об’єктом оподаткування ПДФО є:
- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
- іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Для нерезидента об’єктом оподаткування ПДФО є:
- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Благодійник – ФО, який внесений до реєстру, зобов’язаний зберігати документи, які підтверджують надання благодійної допомоги

22.12.2023 09:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вищезазначеним абзацом. При цьому первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Норми визначені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні із мінами.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Помилково складена ПН: порядок відображення в податковій звітності з ПДВ

22.12.2023 09:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
До податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку).
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. ІІІ Порядку).
Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Які підстави анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю...

22.12.2023 09:20

Які підстави анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481), ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:
- заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
- несплати чергового платежу за ліцензію;
- встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
- встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку;
- рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, поза митним контролем;
- порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях;
- отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;
- встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;
- встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;
- акта про встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
- порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;
- акта, що засвідчує факт відмови суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
- рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкцій, передбачених пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції».
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Згідно з ст. 18 Закону № 481 ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж та/або закінчився термін їх дії вважаються діючими.
Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 18875. Попередня cторінка | Сторінка 1011 з 1888 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті