Блог

Федоренко

Яким чином проводити через ПРРО розрахункові операції «накладений платіж» та/або «післяплата»?

15.03.2024 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у ПРРО від ДПС надано користувачу можливість, після виконання дії «Сформувати чек», обрати відповідну умову оплати за товар (послугу). У вікні «Умови оплати» користувач обирає одну з умов оплати за товар (послугу): передплата, чергова сплата, остаточний розрахунок.
При обранні умови оплати «Передплата» зазначається інформація про суму часткової оплати, яку буде отримано за товар (послугу).
При обранні оплати «Чергова сплата» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму чергової сплати у гривневому виразі, яку буде отримано за товар (послугу), фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).
При обранні умови оплати «Остаточний розрахунок» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму остаточного розрахунку, фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).

Коментарі: 1 | Залишити коментар

Як здійснюється надання ДПС інформації з ДРФО - платників податків на запит органу соціального захисту населення...

15.03.2024 09:15

Як здійснюється надання ДПС інформації з ДРФО - платників податків на запит органу соціального захисту населення про доходи ФО, які звернулись за призначенням державної допомоги, тощо?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) та реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Порядок надання Державною податковою службою України відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи (відсутність доходів) фізичних осіб, які звернулись за призначенням державної допомоги затверджений наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 01.02.2022 № 53/49 (далі – Порядок № 53/49).
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 53/49 інформаційна взаємодія між органами соціального захисту населення та ДПС здійснюється на центральному рівні засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів із використанням інформаційних систем Мінсоцполітики та ДПС.
Органи соціального захисту населення формують запит із використанням інформаційних систем Мінсоцполітики та подають його до ДПС. Запит може стосуватись інформації щодо однієї або декількох фізичних осіб (п. 1 глави 1 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
ДПС надає відповідь на запит органу соціального захисту населення, що надіслав запит, у п’ятиденний строк з дня його отримання (п. 1 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
Пунктом 2 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 визначено, що відповідь на запит обов’язково має містити такі відомості:
- реєстраційний номер запиту і дата (число, місяць, рік) відправлення відповіді;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті) фізичної особи;
- результати опрацювання запиту.
Якщо фізичну особу ідентифіковано і в Державному реєстрі наявна інформація про її доходи за запитуваний період, у відповіді на запит зазначаються такі відомості:
- сума нарахованого кожній окремій фізичній особі доходу у розрізі джерел та ознак доходу,
- сума доходу, отриманого фізичною особою від здійснення підприємницької або провадження незалежної професійної діяльності, розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також група платника єдиного податку, до якої належить фізична особа – підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування;
- період, за який надається інформація.
Відповідь на запит може містити інші відомості, що не стосуються відомостей про особу та визначаються спільно Мінсоцполітики та ДПС відповідно до п. 4 розд. I Порядку № 53/49 (п. 3 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
Згідно з п. 4 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 інформація з ДРФО про доходи окремої фізичної особи не надається, якщо:
- відомості про отримані доходи за вказаний період відсутні у ДРФО;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків закрито або фізичну особу за вказаними у запиті серією (за наявності) та номером паспорта знято з обліку у ДРФО;
- у запиті вказано недійсний (помилковий) реєстраційний номер облікової картки платника податків або за вказаними у запиті серією (за наявності) та номером паспорта фізична особа не перебуває на обліку у ДРФО;
- реквізити, зазначені у запиті, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності),
- не відповідають інформації, яка наявна у ДРФО;
- не заповнені або некоректно заповнені поля;
- неправильно вказано період, за який запитується інформація;
- запит містить більше ніж один запис щодо однієї фізичної особи;
- некоректно заповнені поля про відповідального співробітника, який сформував запит.
Відповідно до п. 5 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 суб’єкти інформаційного обміну перевіряють отримані запити/відповіді на запити на відповідність вимогам щодо їх наповнення інформацією, установленим п. 2 глави 1/п. 2 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49, вимогам щодо формату і структури, які визначено договорами/протоколами інформаційної взаємодії відповідно до п. 4 розд. I Порядку № 53/49.
Запити і відповіді на запити, які за результатами перевірки, проведеної згідно з абзацом першим п. 5 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49, не відповідають визначеним вимогам, а також запити, подані повторно (після надання на них відповіді), вважаються неприйнятими та не опрацьовуються.
Про виявлені в запиті/відповіді на запит помилки суб’єкти інформаційного обміну протягом одного робочого дня інформують один одного за допомогою електронного повідомлення про неприйняття запиту/відповіді на запит із зазначенням причин.
У разі отримання повідомлення про неприйняття запиту/відповіді на запит до опрацювання суб’єкти інформаційного обміну зобов’язані не пізніше ніж наступного робочого дня подати коректно сформовані запити/відповіді на запити замість раніше поданих (п. 6 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Якими документами підтверджуються фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу...

15.03.2024 09:13

Якими документами підтверджуються фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) з метою визначення його вартості для розрахунку інвестиційного прибутку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.
Згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Пунктом 176.1 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Статтею 1 розд. І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено ст. 9 Закону № 996.
Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163.
Таким чином, фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) підтверджуються документами, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій.
Водночас, фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинна включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну Декларацію у встановленому порядку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 18 березня 2024 року

15.03.2024 09:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

18 березня 2024 року, понеділок, останній день подання:

- заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІI кварталу 2024 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
- заяви щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з IІ кварталу 2024 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У 2023 році платник податку продав один легковий автомобіль. Чи необхідно подавати декларацію?

15.03.2024 09:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, у разі отримання доходів від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу.
Пунктом 173.2 ст. 173 Кодексу передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Отже, в даному випадку платник податку звільнений від подання декларації за наслідками 2023 року за умови відсутності інших доходів, які передбачають виникнення обов’язку щодо її подання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податків!

15.03.2024 09:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема:
- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (п.п. 20.1.2 п. 20.1ст. 20 ПКУ);
- проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.43 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Акцизний податок з вироблених товарів: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету майже на 44 млн гривень

15.03.2024 09:09

У січні – лютому 2024 року за вироблені товари платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету майже 44,0 млн грн акцизного податку. Порівняно з минулорічним відповідним періодом надходження збільшились на понад 14,1 млн грн, або на 47,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.
Керівниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за сумлінне виконання податкових обов’язків та нагадала, що Законом України від 29 червня 2023 року № 3193-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва» (набрав чинності з 23.11.2023) внесені зміни, зокрема, до Податкового кодексу України, якими поширено на суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртовими дистилятами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, обов’язкові вимоги щомісячного, до 10 числа наступного місяця, подання звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів, алкогольних напоїв до контролюючого органу та відповідно поширено на таких суб’єктів господарювання відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 55 млн грн екологічного податку спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у січні – лютому 2024 року

15.03.2024 09:07

Протягом січня – лютого 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 55,0 млн грн екологічного податку, що майже на 24,4 млн грн, або майже на 80 відс. більше ніж у січні – лютому минулого року.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний податок четвертої групи: податківці Дніпропетровщини комунікували з аграріями з актуальних питань

15.03.2024 09:04

Очільниця податкової служби області Шкода Елеонора прийняла участь в онлайн івенті з юридичними особами – аграріями – членами Спілки українських підприємців, у межах комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Спектр розглянутих питань: умови перебування юридичних осіб на єдиному податку четвертої групи, порядок та особливості заповнення звітності, зокрема розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання.
Важливі запитання від бізнесу, актуальна інформація та фахові відповіді від податківців – атмосфера конструктивного діалогу впродовж усього заходу.
Податкова служба Дніпропетровщини продовжує надавати перевагу інформаційно-роз’яснювальній роботі для бізнесу та громадськості.
Вчасно отримана платниками інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання.
Тож ефективно комунікуємо і надалі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників єдиного податку четвертої групи (юридичні особи)!

15.03.2024 08:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 297 прим.1.1 ст. 297 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Мінімальне податкове зобов'язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ (пп. 14.1.114 прим.2 ст.14 Кодексу).
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим.1.1.4 п. 38 прим.1.1 ст. 38 прим.1 Кодексу).
При цьому з урахуванням пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають, зокрема, не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Зокрема, додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» є невід'ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3) та подається як до звітної Декларації, так і до загальної Декларації.
Згідно з приміткою до розділу Розрахункова частина Декларації та абзаців другого і третього п. 297 прим.1.7 ст. 297 прим.1 Кодексу платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Тобто Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2022 рік подається сільськогосподарськими товаровиробниками у складі Декларації на 2023 рік, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2023 рік подається у складі Декларації на
2024 рік.
Разом з тим, якщо сільськогосподарські товаровиробники самостійно відмовляються від статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (переходять на сплату інших податків і зборів) або контролюючі органи не підтверджують статус платника єдиного податку четвертої групи, то вони мають обов’язок визначити МПЗ за 2023 рік.
Таким чином, у суб'єктів господарювання, які у 2023 році подавали Декларації, у зв’язку з втратою (самостійною відмовою) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік виникає обов’язок задекларувати МПЗ за 2023 рік.
На сьогодні Державною податковою службою України доопрацьовано програмне забезпечення, яке надає можливість таким платникам при подачі Декларації сформувати Додаток 3 за два попередніх податкових періоди.
Враховуючи особливості декларування єдиного податку четвертої групи щодо подання Декларації на поточний рік, в якому визначається податкове зобов’язання з єдиного податку на поточний рік, а подання Додатку 3 (з розрахунком МПЗ) здійснюється за попередній рік відносно поточного, то рекомендуємо платникам, які самостійно відмовилися від статусу, або платникам, яким не підтверджено статус платника контролюючими органами, задекларувати МПЗ шляхом подання уточнюючого Додатку 3 до Декларації на 2023 рік.
При цьому повідомляємо, що відповідно до пп. 69.38 п.69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/763921.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19687. Попередня cторінка | Сторінка 1023 з 1969 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua