Блог

Федоренко

До уваги сільськогосподарських товаровиробників!

02.07.2026 10:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (із змінами).
Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 892/4185 (із змінами), або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.05.2001 за № 389/5580 (із змінами).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, Розрахунок юридичною особою заповнюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо термінів, в які роботодавці подають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з

02.07.2026 10:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).
При цьому, на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у редакції, визначеній Законом № 4219.
Відповідно до підпункту 1 частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 ст. 18 прим. 2 Закону № 875 застосовується з урахуванням таких особливостей.
Роботодавці / платники внеску зобов’язані:
своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу податкового органу за основним місцем обліку платника внеску;
подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 875, до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску у строки та в порядку, встановлені Законом № 875. Форма, за якою подається звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платники внеску складають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.
При цьому сума внеску обчислюється роботодавцями за звітний квартал.
Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам ПДВ про проведення перерахунку

02.07.2026 10:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 199.1 ст. 191 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 - 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Правила ст. 199 ПКУ не застосовуються у разі:
проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ (п. 199.6 ст. 199 ПКУ).
Отже, платник податку здійснює перерахунок згідно ст. 199 ПКУ за підсумками календарного року, у якому здійснювалися неоподатковувані операції (у тому числі якщо протягом такого року неоподатковані операції було здійснено лише в одному звітному періоді).
У такому перерахунку враховуються обсяги усіх операцій (оподатковуваних та неоподатковуваних), що були здійснені протягом усіх звітних (податкових) періодів року, за який проводиться перерахунок (у тому числі тих звітних періодів, в яких були відсутні неоподатковані операції).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про терміни, в які самозайнята особа зобов’язана перерахувати до бюджету ПДФО та ВЗ з допомоги по тимчасовій непрацездатності, щ

02.07.2026 10:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що строки сплати податкового зобов’язання визначено ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 57.1 якої, зокрема, встановлено, що податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розд. IV ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Враховуючи те, що самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок, то як податковий агент, зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Таким чином, у день надходження вищезазначених виплат від Пенсійного фонду України на спеціальний рахунок, самозайнята особа, як податковий агент, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір одночасно з отриманням коштів у банку або перерахуванням на поточний рахунок для власного споживання.
При цьому, якщо такі виплати нараховані, але не отримані самозайнятою особою, то податок на доходи фізичних осіб та військовий збір підлягають перерахуванню до бюджету не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування такого доходу.
Якщо останній день строку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк їх сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги Дефенс Сіті!

02.07.2026 10:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Резидент Дефенс Сіті керується нормами п. 1 п.п. 76.3 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за одночасної наявності наступних умов:
об’єкти нерухомості розташовані на території населеного пункту, обраного для релокації, належать резиденту Дефенс Сіті на праві власності;
об’єкти нерухомості використовуються у господарській діяльності з виробництва оборонних товарів, визначених в абзаці шостому п. 6 ст. 37 Закону України «Про національну безпеку України» (далі – Оборонні товари), та/або для проживання працівників резидента Дефенс Сіті;
об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті).
Право на звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починається з наступного місяця після надання статусу резидента Дефенс Сіті та завершується в місяці, в якому статус резидента Дефенс Сіті припинено.
Водночас, об’єкти нерухомості, які розташовані на території населеного пункту, обраного для релокації, та належать резиденту Дефенс Сіті на праві власності, але не використовуються резидентом Дефенс Сіті безпосередньо у господарській діяльності з виробництва Оборонних товарів, підлягають оподаткуванню податком на нерухомість на загальних підставах.
Інженерні споруди, віднесені до класу 242 «Інженерні споруди, не класифіковані раніше» Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, наприклад, випробувальні полігони, які використовуються при провадженні господарської діяльності з виробництва Оборонних товарів, не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Зміна протягом бюджетного року адміністративного району: куди сплачувати військовий збір?

02.07.2026 10:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 8 ст. 45 БКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (із змінами) (далі – Порядок № 1588), відповідно до п. 10.13 розд. X якого, платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Відповідно до п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
З огляду на вищезазначене, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, військовий збір сплачується до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.
При цьому Розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОП здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримує допомогу: що з єдиним внеском?

02.07.2026 10:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)).
Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування), єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464.
Крім того, відповідно до змін, внесених Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (набрав чинності 01.01.2026) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464) за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини (абзац дванадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування та сплата єдиного внеску за осіб, зазначених, зокрема, в абзаці дванадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Згідно з п.п. 2 п. 4 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (із змінами) (далі – Порядок № 178) обчислення єдиного внеску, зокрема, за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад, які відповідно до п.п. 2 п. 4 Порядку № 178 визначені платниками єдиного внеску.
Разом з тим, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Враховуючи викладене, починаючи з 01.01.2026 ФОП, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримує допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, звільняється від сплати єдиного внеску за себе за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачується за таку особу єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як зазначити у податковій декларації з податку на прибуток підприємств інформацію про незастосування коригувань фінансового резу

02.07.2026 10:00

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу восьмого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Отже, якщо платником податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., прийнято рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, то в основній частині Декларації у полі «Наявність рішення» проставляється позначка, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги податкових агентів!

02.07.2026 10:00

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи потрібно податковому агенту в Розрахунку відображати виплату доходу на користь самозайнятих осіб, інформує.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Разом з тим відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це, зокрема, самозайнята особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.
Підпунктом 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Відповідно до п. 71.1 ст. ПКУ інформаційно – аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Крім того, відповідно до п.п. 72.1.1.1 п.п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, інших звітних документах.
Підпунктом 51.1 ст. 51 ПКУ передбачено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, Розрахунок.
Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Розрахунок з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Форма Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).
Враховуючи викладене, податковий агент у разі нарахування (виплати) доходів на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) зобов’язаний подавати податкову звітність контролюючому органу, зокрема Розрахунок, незалежно від того, що ПКУ передбачено звільнення податкового агента від обов’язку нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з зазначених доходів, за умови надання самозайнятою особою копії документів, що підтверджують його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності (довідки про взяття на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), а також у разі необхідності витягу з реєстру платників єдиного податку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконанн

02.07.2026 09:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику).
Управління комплаєнс-ризиками охоплює базові / основні обов’язки платника податків, визначені Податковим кодексом України:
реєстрації платником податку;
подання звітності;
повне декларування;
своєчасна сплата належних бюджету платежів.
Завдання – здійснити аналіз, визначити найбільші ризики, з’ясувати їх причину та спрямувати роботу ДПС для досягнення максимального ефекту в умовах обмежених трудових ресурсів, забезпечити однаковий, справедливий і неупереджений підхід до всіх платників.
Реалізація експериментального проєкту забезпечить систематизацію та впорядкування діяльності податкових органів з управління комплаєнс-ризиками.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19474. Попередня cторінка | Сторінка 104 з 1948 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua