Блог

Федоренко

Зміна суми компенсації вартості товарів, вивезених у митному режимі експорту: чи складається РК до ПН?

01.10.2025 16:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Пунктом 189.17 ст. 189 ПКУ встановлено, що базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України (далі – МКУ).
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Частиною першою ст. 257 МКУ визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.
Відповідно до частини восьмої ст. 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
При цьому, згідно з частиною першою ст. 266 МКУ декларант зобов’язаний, зокрема:
1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого МКУ;
2) на вимогу митного органу забезпечити пред’явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;
3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Згідно з частиною сьомою ст. 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (зі змінами), згідно з п. 37 якого після завершення митного оформлення зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування.
Отже, після вивезення товарів за межі митної території України, яке підтверджене відповідною митною декларацією, розрахунок коригування до податкової накладної, складеної виходячи з договірної вартості, зазначеної у такій митній декларації, складається у випадку зміни митної вартості вивезеного товару на підставі аркуша коригування до такої митної декларації. Якщо аркуш коригування до митної декларації не оформлюється, то розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України, не складається.
При цьому, тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України, оподаткування ПДВ операцій з вивезення окремих видів товарів за межі митної території України здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Разом з тим, кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин при здійсненні платником податку господарських операцій повинен розглядатися за умови чіткої ідентифікації усіх обставин здійснення таких операцій (зокрема, в частині умов, за яких відбувалася зміна компенсації вартості вивезених у митному режимі експорту товарів).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування

01.10.2025 16:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу восьмого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток підприємств (прибуток), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм ПКУ, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Тобто, платник податку, який за результатами попереднього податкового (звітного) року, що передує звітному року, мав дохід, що перевищував 40 млн грн, подавав Декларації за звітні періоди – І квартал, півріччя, три квартали звітного року та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (40 млн грн) має право задекларувати у річній Декларації за звітний рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не здійснювати коригування та не відображати податкові різниці у додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації за результатами звітного року (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ).
При цьому уточнюючі Декларації за І квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.
На підставі п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків може подати разом з такою Декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Реєстрація, внесення змін, отримання РНОКПП або відомостей з ДРФО: які документи, що посвідчують особу, використовують ФО?

01.10.2025 16:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з ДРФО – платників податків фізична особа надає такі документи, що посвідчують особу:
1) для громадян України:
паспорт громадянина України;
паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);
тимчасове посвідчення громадянина України;
Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон пред’являються особою замість та без додаткового пред’явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон. У разі пред’явлення громадянами України е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон контролюючі органи забезпечують перевірку таких документів у порядку, визначеному законодавством;
2) для іноземців та осіб без громадянства:
паспортний документ іноземця;
посвідка на постійне проживання в Україні;
посвідка на тимчасове проживання Україні;
посвідчення біженця;
посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
3) для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» два таких документи:
копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом Державної міграційної служби України (далі – ДМС) за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;
довідка про звернення за захистом в Україні.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином особам, які провадять незалежну професійну діяльність, стати на облік як платники єдиного внеску?

01.10.2025 16:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
Статтею 5 Закону № 2464 встановлено, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, в п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755), здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).
Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік, зокрема осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється контролюючим органом за місцезнаходженням у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку № 1162.
Згідно з нормами п. 3 розд. ІІІ Порядку № 1162 платникам єдиного внеску – особам, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги резидентів Дія Сіті!

01.10.2025 16:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 135.2.1.7 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (Кодекс) база оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, крім винятків передбачених цим підпунктом, визначається, зокрема, як сума фінансової допомоги:
- наданої особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню;
- наданої пов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, незалежно від наявності умови про повернення;
- наданої непов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо фінансова допомога не була повернута протягом 12 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому була видана сума фінансової допомоги, або якщо до закінчення зазначеного 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою була визнана безнадійною згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу або була припинена внаслідок прощення боргу.
Якщо протягом 12 місяців сума фінансової допомоги не буде повернута резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах, то сума такої допомоги включається до бази оподаткування податком на прибуток підприємств такого платника.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про подання заяви на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/гол

01.10.2025 16:15

Про подання заяви на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 5 Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 9із змінами) (далі – Порядок № 565), для отримання сімейним фермерським господарством додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – додаткова фінансова підтримка) голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідні заяви на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Заява) за формами згідно з додатками 1 і 2 до Порядку № 565 від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства (крім членів/голів сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання додаткової фінансової підтримки).
До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщена електронна форма Заяви згідно з додатком 1 до Порядку № 565 за ідентифікатором форми F1317401.
Заява за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 565 та копія договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства приєднуються до Заяви за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 565 шляхом заповнення «Документу довільного формату» за ідентифікатором форми J/F1360102 (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сплата юридичною особою резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах роялті за користування програмним забезпечення

01.10.2025 16:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) роялті – будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Частиною першою ст. 1109 Цивільного кодексу України визначено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором.
Підпунктом 6 п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь, зокрема, юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати податку на прибуток чи сплачує податок на прибуток за ставкою, іншою, ніж встановлена ПКУ базова (основна) ставка.
Відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.1. п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах сплачує податок на прибуток підприємств за ставками, визначеними відповідно до пп. 136.1 та 136.8 ст. 136 ПКУ.
Згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ, під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.2.16, 141.9 прим. 1.2.17, 141.9 прим. 1.3, 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.
Разом з цим слід зазначити, що застосування резидентом Дія Сіті ставки податку у розмірі 9 відс., не передбачає звільнення резидентів Дія Сіті від оподаткування податком на прибуток підприємств, а сплату податку за іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставкою.
Таким чином, враховуючи, що резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах сплачує податок на прибуток підприємств як за базовою (основною) ставкою, яка встановлена у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, так і за іншою ставкою, яка встановлена у п. 136.8 ст. 136 ПКУ, то у разі якщо платник податку сплачує роялті на користь резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, такий платник податку коригує фінансовий результат до оподаткування відповідно до абзацу шостого п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Звітність нотаріуса у разі посвідчення договору довічного утримання, сторонами якого є фізичні особи ?

01.10.2025 16:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 744 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно з ст. 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст. 334 ЦКУ.
Статтею 334 ЦКУ визначено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.
Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.
Згідно з п.п. «а» п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, неподільний об’єкт незавершеного будівництва / майбутній об’єкт нерухомості, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
Пунктом 172.4 ст. 172 ПКУ визначено, що нотаріус щомісяця в порядку, встановленому розд. IV ПКУ для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію, в якій зазначає відомості про посвідчені ним протягом звітного місяця договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок).
Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна згідно з положеннями ст. 172 ПКУ відображаються за ознакою доходу «104».
Враховуючи вищезазначене, нотаріус при посвідчення договору довічного утримання, сторонами якого є фізичні особи зобов’язаний заповнити додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку за ознакою доходу «104», якщо об’єктом відчуженням є нерухоме майно, та протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця подати до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Партнерська співпраця бізнесу, влади, громади – запорука успішного розвитку регіону

01.10.2025 16:13

Фінансова спроможність, безпекові заходи, виконання соціальних програм, підтримка освіти, медицини, зміцнення інфраструктури, ремонти доріг, загалом розвиток міст і сіл не можливі без ефективної співпраці бізнесу, влади та громади.
Розвиток регіонів напряму залежить від наповнення бюджетів, а наповнення бюджетів – від сплати податків, сплата податків – від комфортності ведення бізнесу на тій чи іншій території. А коли бізнес ще й соціально відповідальний – це покращує розвиток громад в рази. Сьогодні влада усіх рівнів націлена на те, аби ще більше сприяти налагодженню такої співпраці.
Співпраця на вирішення конкретних завдань чи тривале партнерство передбачають об’єднання й координацію зусиль, ресурсів, рівність участі кожної зі сторін та спільну відповідальність за результати діяльності.
Бізнес зацікавлений у високій спроможності адміністрації громади, яка б вирішувала соціальні виклики території. Громада зацікавлена у високій ефективності бізнесу, який би забезпечував робочі місця, генерував податкові надходження, виробляв товари та послуги для мешканців.
Децентралізація владних повноважень дозволила посилити зацікавленість, вплив та відповідальність громад, бізнесу та населення щодо багатьох питань самоуправління, які колись були недоступні. Кооперація між сторонами стає все більш ефективною, партнерською, дружньою. Ключем до підвищення спроможності адміністрації громади та ефективності локального бізнесу є посилення комунікації між сторонами та реалізація спільних проєктів для забезпечення сприятливого бізнес-клімату у громаді.
На Дніпропетровщині результатом такої співпраці є стале надходження до державного та місцевих бюджетів.
Упродовж січня – серпня 2025 року надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини – понад 104,5 млрд гривень.
При цьому, Державний бюджет України у січні – серпні поточного року отримав майже 44,9 млрд грн, що майже на 11,1 млрд грн, або на 32,8 %, більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.
До місцевих бюджетів протягом 8-ми місяців цього року від платників надійшло понад 30,6 млрд грн, що перевищує минулорічні надходження на понад 3,2 млрд грн. Темп росту – 111,8 %.
Державні цільові фонди з початку 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 29,0 млрд грн, що більше надходжень січня – серпня 2024 року на понад 5,7 млрд грн, або на 24,9 %.
Відкрита і прозора взаємодія з платниками – важливий напрямок співпраці податкових органів з бізнесом та місцевим самоврядуванням. Результат таких взаємовідносин – стабільні надходження до бюджетів з позитивною динамікою.
Довідково
Партисипація (від англ. participation – «брати участь») – це принцип участі людей, що проявляється в культурі співучасті, де громадяни активно долучаються до суспільного життя. Це процес, де громадяни та влада спільно створюють можливості для вирішення важливих питань.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Завдяки роботі ДПС на 40 % скоротилася кількість підприємців, які декларують занижені виторги

01.10.2025 16:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/938676.html повідомила.
Державна податкова служба України зафіксувала скорочення на 40% кількості підприємств, які декларують низькі виторги. Фахівці ДПС провели превентивні та контрольні заходи щодо бізнесу із невідповідністю задекларованих доходів фактичним витратам.
Так, за результатами аналізу у І кварталі 2025 року було виявлено понад 10 тис. суб’єктів господарювання, виторги яких були нижчі за мінімальні витрати, необхідні для утримання торгових точок та оплати персоналу.
Інформацію про таких платників було передано до територіальних органів ДПС для роз’яснення та контрольно-перевірочної роботи. Мета – забезпечити повноту проведення розрахунків через реєстратори розрахункових операцій і фіскалізацію всіх операцій.
Уже за підсумками ІІ кварталу зафіксовано позитивну динаміку – кількість підприємців, які декларують низькі виторги, скоротилася на 40 % до близько 6 тисяч. Водночас, у 1,3 тис. платників повторно виявлено такий ризик, тож інформацію про них знову передано для додаткового аналізу та реагування.
Наголошуємо: податковий контроль ДПС здійснює виключно з урахуванням ризик-орієнтованого підходу та лише у випадках, коли є ознаки високих ризиків. Усі дії відбуваються відповідно до рішення РНБО, яким запроваджено правові й організаційні заходи щодо мораторію на безпідставні перевірки та необґрунтоване втручання у роботу бізнесу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 15955. Попередня cторінка | Сторінка 105 з 1596 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua