На Дніпропетровщині тривають роз'яснювальні заходи щодо застосування РРО/ПРРО (територія обслуговування – м. Дніпро, Новомосковський, Павлоградський та Криворізький регіони)
Нещодавно фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) провели низку роз’яснювальних заходів щодо застосування РРО/ПРРО.
Фахівці ГУ ДПС відвідали торгівельні об’єкти, розташовані у м. Дніпрі по вулицях Сергія Єфремова, Володимира Мономаха та на проспекті Гагаріна; у м. Новомосковську – по вулицях Паланочна, Суворова та на площі Героїв міста Новомосковська; у місті Павлограді – по вулиці Дніпровській; у м. Кривому Розі – по вулиці Мусорського і у ТЦ «Босфор» та у с. Веселе Синельниківського району.
Під час зустрічей з представниками бізнесу податківці обговорили з підприємцями особливості застосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків готівкою, переваги використання ПРРО та електронних сервісів ДПС України, правила ведення товарного обліку, заповнення реквізиту «Призначення платежу» та інші питання.
Особливу увагу акцентовано на офіційному оформленні трудових відносин та перевагах легального працевлаштування.
На всі питання підприємці отримали фахові відповіді.
Розширюємо взаємодію з бізнесом і надалі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/725145.html про набуття у власність, реєстрацію та продаж/ліквідацію іноземної контрольованої компанії або утворення без статусу юридичної особи (фонди, трасти) (далі – Повідомлення), з яких 6430 – від фізичних осіб – резидентів України та 291 – від юридичних осіб – резидентів України. Основними країнами, в яких фізичною особою (юридичною особою) – резидентом України набуто/відчужено частки в іноземній юридичній особі, майнових прав на частку в активах, доходу чи прибутку утворення без статусу юридичної особи є Республіка Польща – 33 %, Велика Британія – 15 %, Сполучені Штати Америки – 13 %, Республіка Кіпр – 11 %, Естонська Республіка – 7 %, інші країни – 21 %.
Крім того, на виконання пп. 39².6.3 п. 39².6 ст. 39² Податкового кодексу України (далі – Кодекс), банками/фінансовими установами та іншими контролюючими органами на адресу Державної податкової служби направлено 9881 повідомлення про факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі.
Водночас нагадуємо, що пп. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу визначено необхідність подання повідомлення контролюючому органу про:
- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фізичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;
- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контрою над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;
- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Варто також пам’ятати, що за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або припинення здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п. 120.7 ст. 120 Кодексу).
Додатково повідомляємо, що Законопроєктом № 8137 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній» передбачено зміни до пункту 120.7 статті 120 Кодексу в частині доповнення штрафом за несвоєчасне повідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Звертаємо увагу на необхідність дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування!
Основні вимоги для можливості обрання та переходу юридичними та фізичними особами – підприємцями на сплату єдиного податку встановлено у статті 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
У заяві повинні зазначатися всі обов’язкові відомості, зокрема обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
У разі подання заяви без зазначення будь-яких з обов’язкових відомостей платник має можливість повторно її подати із заповненням всіх обов’язкових відомостей.
Акцентуємо, що Кодексом встановлено заборону на здійснення окремих видів діяльності, що не дають права платникам перебувати на спрощеній системі оподаткування. Відповідні заборонені види діяльності визначені підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.
Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікації видів економічної діяльності» (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (далі – Наказ № 396).
Враховуючи пояснення, наведені у Наказі № 396, підставою для прийняття контролюючим органом рішення щодо відмови у реєстрації платника єдиного податку є наявність та здійснення суб'єктом господарювання наступних кодів видів діяльності (згідно з КВЕД ДК 009:2010):
05.10, 05.20, 06.10, 06.20, 07.10, 07.21, 07.29, 08.11 (у частині добування декоративного та будівельного каменю та глинистого сланцю), 08.12 (у частині добування гравію, глин і каоліну), 08.91, 08.92, 08.93, 08.99, 11.01, 11.02, 11.03, 11.04, 11.05, 12.00, 19.20, 24.41, 29.10, 29.20, 32.12 (у частині виробництва обробленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння), 35.11, 35.14, 35.21, 35.23, 45.11, 45.19 (у частині оптової та роздрібної торгівлі новими автотранспортними засобами та вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами), 46.12, 46.17 (у частині діяльності посередників у торгівлі тютюновими виробами), 46.21 (у частині оптової торгівлі необробленим тютюном), 46.34 (у частині торгівлі алкогольними напоями), 46.35, 46.39 (у частині неспеціалізованої оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами), 46.71, 46.72, 46.76 (у частині оптової торгівлі дорогоцінним камінням), 47.11 (у частині роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах алкогольними напоями та тютюновими виробами), 47.25 (у частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями), 47.26 (у частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 47.30, 47.79 (у частині роздрібної торгівлі антикваріатом та діяльність аукціонних будинків), 47.81 (у частині роздрібної торгівлі з лотків і на ринках алкогольними напоями та тютюновими виробами), 47.91 (у частині діяльності з роздрібної торгівлі Інтернет-аукціонів виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату), 53.10, 53.20 (у частині поштової діяльності), 61.10, 61.20, 61.30, 64.11, 64.19, 64.20, 64.30, 64.91, 64.92, 64.99, 65.11, 65.12, 65.20, 65.30, 66.11, 66.12 66.19, 66.22 (у частині діяльності страхових брокерів), 66.29, 66.30, 90.01, 90.02, 90.04, 92.00, 93.21 (у частині діяльності з організації, проведення гастрольних заходів).
Водночас повідомляємо, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Також реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
При цьому наголошуємо, що виключення платника єдиного податку з Реєстру платників єдиного податку відбувається у разі здійснення таким суб’єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності.
Отже, суб’єкт господарювання має право зареєструвати види діяльності (згідно з КВЕД ДК 009:2010), які містять одночасно часткову заборону на певний вид діяльності, при цьому такі платники повинні дотримуватися вимог, визначених підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.
Таким чином, якщо у платника податків є зареєстровані коди діяльності, які містять одночасно і дозволені і заборонені види діяльності, але фактично заборонені види діяльності платник податків не здійснює, така юридична або фізична особа може бути зареєстрована платником єдиного податку та перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Слід звернути увагу, що згідно з пунктом 36.5 статті 35 Кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків.
У разі недотримання встановлених Кодексом вимог:
до доходу юридичної особи, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, встановлюється розмір ставки єдиного податку у подвійному розмірі (пункт 293.5 статті 293 Кодексу);
до доходу фізичної особи – підприємця, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, встановлюються ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків (пункт 293.4 статті 293 Кодексу).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/724974.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 15 розділу ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:
- 25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062), із змінами, (далі – Порядок) визначено процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів, а також особами-нерезидентами, визначеними підпунктом «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, зареєстрованими та не зареєстрованими як платники податку на додану вартість, податкових повідомлень під час адміністративного оскарження.
Контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо:
1) скаргу не підписано особою, яка подала скаргу, чи її представником або до скарги не додано належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання;
2) контролюючим органом вищого рівня прийнято рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку;
3) скаргу подано з пропуском строку, крім випадків, передбачених пунктами 4 та 5 розділу III Порядку;
4) скарга надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати;
5) до прийняття рішення по скарзі від платника податків, який її подав, надійшла заява про її відкликання (відмову від скарги) повністю чи частково;
6) платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу;
7) платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи необхідно СГ подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості не є об’єктом оподаткування таким податком?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Об’єктом оподаткування податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ встановлено, які об’єкти не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил.
При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно.
Отже, якщо суб’єкт господарювання є власником об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 та п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати Декларацію.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) та відповідно до ст. 1 Закону № 481:
- спирт етиловий – спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;
- спирт коньячний – спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки в дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою;
- спирт плодовий – спирт, отриманий шляхом переробки плодів та ягід, соків плодово-ягідних зброджених за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв, у тому числі за коньячною технологією;
- біоетанол – спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або із спирту етилового - сирцю для використання як біопалива або біокомпонента, що належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД;
- дистилят виноградний спиртовий – дистилят з об’ємною часткою спирту етилового від 70 до 80 % об., одержаний шляхом дистиляції виноматеріалів виноградних, виготовлених без застосування сірчистого ангідриду або вміст сірчистої кислоти в яких зменшено шляхом її видалення (десульфітації) до встановлених норм, у тому числі непридатних для виробництва вин виноградних, десульфітованих вин виноградних, віджатих дріжджових та гущових осадів, виноградних вичавок на спеціальних апаратах безперервної чи періодичної дії, методом фракціонування чи подвійної згонки з отриманням первинного відгону дистиляту з вмістом спирту від 23 до 32 % об., з подальшим його фракціонуванням для підвищення об’ємної частки етилового спирту від 70 до 80 %, що використовується для виробництва вин виноградних кріплених, іншої виноробної продукції з виноградної сировини або подальшої ректифікації;
- зерновий дистилят – спирт харчовий питний етиловий дистильований, отриманий шляхом дистиляції, міцністю до 70 відс. об’ємних одиниць, що використовується для виробництва алкогольних напоїв та спиртовмісних харчових напоїв і виробляється із зернової сировини/зернових культур.
Тоді як у розумінні Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спирт етиловий – всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 14.1.237 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи викладене, до спирту етилового, у розумінні ПКУ, відносяться всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 21 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено: за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Кодексу до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Водночас, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 пункту 140.5 стст.140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом десяти місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 780,2 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок). Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження виросли на понад 168,3 млн грн, або на 27,5 відсотків.
Нагадуємо, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» підпункту 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Коментарі: 0
| Залишити коментар