Блог

Федоренко

Маєте податковий борг, що не перевищує 3060 грн, необхідно його сплатити

01.07.2026 10:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17х180=3060 гривень).
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Отже, інформація про податковий борг, що не перевищує 3060 грн, платнику від контролюючого органу не надходить.
Нагадуємо, що сервіси ДПС України надають можливість платникам у зручний спосіб отримати необхідну інформацію, зокрема про податковий борг, а саме:
► в Електронному кабінеті: у вкладці «Повідомлення» меню «Вхідні документи»;
► у мобільному застосунку «Моя податкова»: у розділі «Мої дані» (через застосунок можна сплатити податкове зобов’язання за допомогою будь-якої із запропонованих платіжних систем та/або методу оплати).
► за допомогою чат-боту InfoTAX: у месенджері Viber (меню чат-боту InfoTAX дозволяє обрати потрібну опцію);
► інтеграція з Порталом «Дія» надає можливість доступу до стану розрахунків з бюджетом, у тому числі до інформації про податковий борг (для ФОП).
Контролюйте свої розрахунки з бюджетами самостійно, і у разі наявності податкового боргу, зокрема який не перевищує 3060 грн, обов’язково сплатіть його!
Не допускайте заборгованості з податків та зборів!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізична особа отримала дохід, а податкову декларацію про майновий стан і доходи не подала: що з ПДФО?

01.07.2026 10:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено: податкова декларація – це документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами).
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент ( п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Якщо платником податків не подано в установлений законом строк Декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.
Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки Декларацію.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Водночас, згідно частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання Декларації (в тому числі при реалізації права на податкову знижку).
Отже, у разі неподання платником податків в установлений термін Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Продаж фізособою іншій фізичній особі рухомого майна за посередництвом юридичної особи: що з ПДФО?

01.07.2026 10:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),п. 173.1 якої встановлено, що дохід платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Як виняток, із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац четвертий п. 173.2 ст.173 ПКУ).
Разом з тим, п. 173.6 ст. 173 ПКУ встановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно з ст. 173 ПКУ в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 відсотків.
Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об’єкта рухомого майна підлягає оподаткуванню згідно з положеннями ст. 173 ПКУ (п. 173.7 ст. 173 ПКУ).
У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абзац другий п. 173.3 ст. 173 ПКУ).
Згідно з абзацом сьомим п. 173.4 ст. 174 ПКУ органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щомісяця в порядку, встановленому цим розділом, подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в якому зазначають інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету ПДФО.
Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник ПДФО самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банки, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей (абзац восьмий п. 173.4 ст. 174 ПКУ).
Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (підпункти «б» та «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
При цьому, податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізичній особі (продавцю) під час укладання з іншою фізичною особою договору купівлі-продажу рухомого майна за посередництвом юридичної особи, яка здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, потрібно самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою ПДФО з доходу від операцій з продажу рухомого майна, що підлягає оподаткуванню відповідно до ст. 173 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яку податкову звітність подає до контролюючого органу благодійник – фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів?

01.07.2026 10:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включається сума (вартість) благодійної допомоги, зокрема, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (Реєстр волонтерів) в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 5073), для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.
Положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у таких звітних податкових роках:
у звітному податковому році, що передує року внесення фізичної особи до Реєстру волонтерів;
у звітному податковому році, в якому фізичну особу внесено до Реєстру волонтерів;
у звітних податкових роках, наступних після року внесення фізичної особи до Реєстру волонтерів, але не пізніше 31 грудня року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Зазначені у п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Особливості оподаткування благодійної допомоги визначені п. 170.7 ст. 170 ПКУ.
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо, зокрема, такий платник податку отримував: доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з розд. ІV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.
У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.
Враховуючи викладене, благодійник – фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів в порядку, визначеному Законом № 5073, подає Декларацію у разі, коли її подання прямо передбачено ПКУ.
Обов’язок щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається якщо, зокрема, такий платник податку отримував доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з розд. ІV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Розрахунок фінансового результату по операціях з інвестиційними активами: визначення витрат на придбання інвестиційного активу

01.07.2026 10:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Пунктом 176.1 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.
У разі продажу інвестиційного активу не у повному обсязі, витрати на його придбання при розрахунку фінансового результату визначаються пропорційно до частки такого реалізованого активу.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року (абзац другий п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення (абзац третій п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо застосування різниць платником податку на прибуток у разі надання спонсорської допомоги дитячо-юнацькій спортивній школі

01.07.2026 10:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи застосовує різницю, визначену п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податку на прибуток підприємств, якщо надає спонсорську допомогу дитячо-юнацькій спортивній школі, яка має статус неприбуткової організації, і відповідно до умов договору спонсорства неприбуткова організація здійснює популяризацію найменування спонсора та його торговельної марки (зокрема, шляхом розміщення інформації на стадіоні під час ігор та на спортивній формі гравців) та чи порушуються при цьому такою неприбутковою організацією вимоги п. 133.4 ст. 133 ПКУ, повідомляє.
Якщо платник податку на прибуток підприємств перераховує грошові кошти у вигляді спонсорських внесків до дитячо-юнацької спортивної школи, яка має статус неприбуткової організації, що внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування спонсорських внесків, то такий платник податку не застосовує різницю, визначену п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, оскільки такі спонсорські кошти не є безоплатно перерахованими.
Діяльність дитячо-юнацької спортивної школи у сфері фізичної культури і спорту у статусі неприбуткової організації з отримання спонсорської підтримки від спонсора у вигляді грошових коштів в обмін на популяризацію спонсора (фактично оплата рекламних послуг) не може вважатися такою, що одночасно відповідає меті (цілям) такої неприбуткової організації та сприяє її досягненню згідно з положеннями Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (далі – Закон), а отже, спрямування доходів дитячо-юнацької спортивної школи на проведення такої діяльності є порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ для перебування зазначеної неприбуткової організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій, оскільки спричиняє нецільове використання коштів неприбуткової організації.
Водночас отримання неприбутковою організацією у сфері фізичної культури і спорту меценатської допомоги у порядку, встановленому Законом, не призводитиме до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

01.07.2026 10:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Відповідно до частини першої ст. 260 Митного кодексу України (далі – МКУ) якщо декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
У разі подання відповідно до ст. 260 МКУ тимчасової митної декларації декларант повинен протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (частина перша ст. 261 МКУ).
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами) (далі – Порядок № 21).
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Операції з ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів відображаються у рядках 11.1 (з основною ставкою), 11.2 (зі ставкою 7 відс.), 11.3 (зі ставкою 14 відс.) та 11.4 (без ПДВ) розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21).
Якщо після ввезення на митну територію України товарів, поміщених в митний режим імпорту, з оформленням тимчасової митної декларації, відбувається коригування митних платежів, в частині доплати (повернення) суми ПДВ до (з) бюджету, коригування податкового кредиту відображається у складі податкової декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому відповідно до вимог митного законодавства до тимчасової митної декларації оформлено додаткову декларацію, яка підтверджує сплату (повернення) суми ПДВ, у відповідних рядках 11.1, 11.2 або 11.3 (в залежності від ставки податку).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Мобільний застосунок «Моя податкова»: ФОПи - платники єдиного податку 1-3 груп можуть подати податкові декларації

01.07.2026 10:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (1-3 групи), можуть подати податкову декларацію через мобільний застосунок «Моя податкова».
Для цього необхідно:
1. Завантажити застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play (на будь-який пристрій, який підтримує операційні системи Android чи iOS з відповідними версіями).
2. Ідентифікуватись онлайн за допомогою файлового або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (КЕП), Дія.Підпису.
3. Зайти у розділ «Послуги» та натиснути «Декларація платника єдиного податку (1-2 група)» або «Декларація платника єдиного податку (3 група)».
4. Обрати період, за який подається декларація.
5. Додати додатки (за необхідності).
6. Заповнити декларацію: зазначити фактичну чисельність найманих працівників у звітному періоді та обсяг доходу.
7. Зберегти документ.
8. Підписпти за допомогою КЕП та надіслати.
9. Квитанції з результатами обробки документа можна переглянути у розділі «Повідомлення».
Крім того, у розділі «Послуги» – «Стан розрахунків з бюджетом» наявна функція сплати податків. Це дозволяє ФОПу звірити суми нарахувань та одразу здійснити сплату податків та єдиного внеску, а також перевірити наявність / відсутність заборгованості перед бюджетами.
Завантажуйте сучасний застосунок «Моя податкова» та звітуйте, сплачуйте, контролюйте за допомогою смартфона!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Куди звернутись та які документи необхідно подати бюджетній установі для підтвердження зазначеного статусу для внесення відповід

01.07.2026 10:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 12 частини першої ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Згідно з частиною третьою ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб про організаційно-правову форму та дані про розпорядчий акт, на підставі якого створено юридичну особу (крім місцевих рад та їхніх виконавчих комітетів).
Щодо інших юридичних осіб в ЄДР згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 755 містяться дані про організаційно-правову форму та про вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо) та установчий документ, а також цифровий код модельного статуту (якщо модельний статут є багатоваріантним).
ДПС отримує відомості з ЄДР у порядку інформаційної взаємодії.
У преамбулі Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) встановлено, що цей закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Платники єдиного внеску та порядок їх обліку визначені ст.ст. 4, 5, 5 прим. 1 Закону № 2464. Для окремих платників єдиного, у тому числі бюджетних установ, Законом № 2464 визначені особливості нарахування та сплати єдиного внеску.
Відповідно до п. 5 розд. II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» , визначено, зокрема, що бюджетні установи подають до контролюючого органу документи про підтвердження зазначеного статусу.
Виходячи із зазначених положень Закону № 755 такими документами є установчий документ або рішення про створення установи. Окрім того для бюджетних установ в Єдиному державному реєстрі визначаються відповідні організаційно-правові форми.
Отже, бюджетній установі для підтвердження її статусу необхідно звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням із заявою в довільній формі, до якої додається копія установчого документа (статут, положення тощо), засвідчена належним чином та/або копія рішення про створення установи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яку інформацію має містити документація з трансфертного ціноутворення, яка подається до контролюючого органу щодо контрольовани

01.07.2026 10:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 39.4.3 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.
Згідно з п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПКУ на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.
Запит надсилається не раніше 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (п.п. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).
Підпунктом 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено, що документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію:
а) дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції, та про пов’язаних осіб платника податків (у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на момент подання документації), а саме:
контрагента (контрагентів) контрольованої операції;
фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);
осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;
осіб, корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.
Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними;
б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру такої групи, опис господарської діяльності цієї групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);
в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працюючих осіб та в розрізі окремих підрозділів платника податків станом на дату операції або на кінець звітного періоду;
г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;
ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;
д) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції.
Опис операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні із неконтрольованими операціями, які є реально доступними альтернативними варіантами такої контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання (продажу);
е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги);
є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);
ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов’язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;
и) економічний та порівняльний аналіз:
суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;
обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», фінансового показника згідно з п.п. 39.3.2.5 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ та сторони, що досліджувалася згідно з п.п. 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ;
обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;
обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до п.п. 39.3.2.8 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності;
розрахунок діапазону цін (рентабельності);
опис та розрахунок проведених коригувань згідно з п.п. 39.2.2.1 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з п.п. 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.
У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;
і) відомості про проведене платником податку самостійне або пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 п. 39.5 ст. 39 ПКУ (у разі його проведення);
ї) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:
копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;
копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);
к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.
Відповідно до абзаців першого – третього п.п. 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, зокрема, документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків державною мовою в паперовому вигляді або в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі подання разом із документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів державною мовою.
Засвідчення автентичності перекладу, зокрема, документації з трансфертного ціноутворення державною мовою не здійснюється.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19474. Попередня cторінка | Сторінка 106 з 1948 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua