Фахівці управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснюють аналіз проведення суб’єктами господарювання підприємницької діяльності.
Застосування належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО та видача відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків) споживачам при проведенні розрахункових операцій – під особливою увагою.
На території м. Дніпро проведено фактичну перевірку рибного магазину, в якому здійснює діяльність ФОП.
Відповідно до інформації з баз даних податкової служби та документів, наданих під час проведення фактичної перевірки ФОПа, встановлено факти продажу товарів без застосування належним чином зареєстрованого РРО/ПРРО та без видачі споживачам розрахункових документів встановленої форми.
За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушень на загальну суму 3,7 млн гривень.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
На запитання відповідала начальник відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Ірина Грабар.
Питання: Які обов’язкові реквізити платіжної інструкції?
Відповідь: Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Найменування платника», «Код платника» та «Призначення платежу».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюються реквізити «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника».
Питання: Як заповнювати реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції?
Відповідь: Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом від 22 березня 2023 року № 148 (далі – Порядок № 148). Реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції, включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженим Наказом № 148;
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
Питання: Якщо платник в реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначив помилковий «Код виду сплати»?
Відповідь: У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати
Питання: В яких випадках необхідно заповнювати реквізит «Код фактичного платника»?
Відповідь: При готівкових розрахунках платники / громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізити «Найменування фактичного платника», «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.
Також при безготівкових розрахунках за відокремлені підрозділи (філії), юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
реквізит «Призначення платежу».
Питання: Як правильно сплатити податки через мобільний застосунок банку?
Відповідь: Щоб сплатити податкове зобов’язання платника податків через мобільний додаток банку, необхідно зробити декілька кроків.
Перший крок: відкрийте застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків та заповніть платіжну інструкцію, вказавши:
• власний податковий номер та ПІБ (автоматично заповнюється банком);
• найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку;
• суму податку;
• призначення платежу: код виду сплати та додаткову інформацію запису (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Другий крок: перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції є вірними (у т. ч. власний податковий номер) та підтвердить платіж.
ВАЖЛИВО: у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції платник заповнює податковий номер та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Консультаційні центри – це оперативна підтримка у розблокуванні зупинених ПН/РК та виключення платників ПДВ з переліку ризикових
Надання роз’яснень та практичної допомоги бізнесу, методологічна підтримка суб’єктів господарювання (СГ) для упередження блокування податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК), робота з ризиковими платниками, оперативне вирішення спірних питань, підвищення прозорості – основні цілі та завдання консультаційних центрів з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (консультаційний центр), створених при територіальних органах Державної податкової служби України.
Консультаційний центр на Дніпропетровщині: форми комунікацій з бізнесом
Як інструмент методологічної та практичної допомоги бізнесу консультаційний центр Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) використовує різноманітні форми комунікацій: зустрічі в офлайн- та онлайн-форматах, телефонні консультації.
Так, за період його роботи (з 04.02.2025 по 08.04.2026) здійснено 1 928 заходів по взаємодії податкової служби регіону з 2 600 СГ.
На 63 особисті офлайн-зустрічі у рамках функціонування консультаційного центру ГУ ДПС запрошено 101 платник податку на додану вартість (ПДВ, податок) задля надання фахової підтримки у питанні виключення з переліку ризикових та врахуванні таблиць даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця даних).
Приймаючи до уваги галузеву специфіку діяльності підприємств, під час комунікацій платники отримали роз’яснення та розширені консультації щодо підстав віднесення до переліку ризикових згідно з Порядком № 1165 та подальших дій підприємств.
Розроблені та надані дорожні карти – індивідуальні покрокові інструкції для бізнесу, щоб допомогти вийти з ризикової категорії, розблокувати зупинені ПН/РК в ЄРПН та забезпечити дотримання податкового законодавства.
Крім того, консультації та комунікаційний супровід з питань розблокування ПН та роботи автоматизованої Системи моніторингу оцінки ризиків (СМКОР) надавались у ході проведених 47 онлайн-зустрічей за участі 681 СГ.
Також 1 818 платникам ПДВ, які звернулися на номери телефонів консультаційного центру ГУ ДПС, надані роз’яснення.
Звернення, скеровані платниками податку до консультаційного центру ГУ ДПС у телефонному режимі, переважно стосувалися:
- причин зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН;
- питання формування пакету документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено;
- порядку та вимог до заповнення та подання Таблиці даних;
- причин відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН та неврахування Таблиці даних;
- причин направлення повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
Про роботу консультаційного центру у Дніпропетровській області у цифрах
Результат системної роботи консультаційного центру ГУ ДПС – зменшення загальної кількості податкових накладних, які зупиняються в ЄРПН. Якщо за березень 2025 року цей показник складав 0,73 відсотки, то за березень 2026 року він зменшився до 0,38 відсотків.
До того ж, з початку роботи консультаційного центру регіональною комісією:
- враховано 2 395 Таблиць даних, що складає 50,5 відсотків від загальної кількості поданих Таблиць (4 744);
- розглянуто документи щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по 99 700 ПН/РК, з яких по 93 346, а це – понад 93,6 відсотків, прийняті рішення про їх реєстрацію в ЄРПН;
- виключено з переліку ризикових 2 001 платник податків.
Номери телефонів консультаційного центру ГУ ДПС
Консультаційний центр ГУ ДПС працює за режимом роботи податкової служби області: з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв, вихідні дні – субота і неділя.
Для оперативного зв’язку та отримання детальних роз’яснень, уникнення типових помилок при поданні документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН платники мають можливість звернутись на номери телефонів консультаційного центру ГУ ДПС: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.
Нагадуємо, що для створення безпекових умов, під час повітряної тривоги номери телефонів не працюють.
Довідково:
Порядок № 1165 – Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У березні 2026 року через зареєстровані РРО/ПРРО пройшло 555 млрд грн виторгу. Це на 22,9 % більше, ніж у березні минулого (451,7 млрд грн). У грошовому еквіваленті приріст склав 103,3 млрд грн, що свідчить про відчутний прогрес у напрямі детінізації.
Середньодобовий виторг зріс до 17,9 млрд грн проти 14,6 млрд грн торік. Таким чином, щоденний приріст становив 3,3 млрд грн.
Позитивна динаміка спостерігається і в кількості розрахункових документів:
- за місяць сформовано 932,9 млн чеків – це на 9 % більше, ніж у березні 2025 року (+77,3 млн);
- середньодобова кількість – 30,1 млн чеків, що на 2,5 млн більше, ніж рік тому.
Зростання показників пов’язане як із поступовим переходом платників на прозорі моделі ведення бізнесу, так із послідовною роботою податкової служби – від контролю за проведенням розрахунків до роз’яснень і консультацій для підприємців. У підсумку це сприяє збільшенню частки операцій, які проходять фіскалізацію.
Досягнуті показники – це не лише цифри, а свідчення зростання довіри, відповідальності та економічної зрілості платників податків.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1000047.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1000282.html повідомила.
У першому кварталі 2026 року надходження туристичного збору становили 82,2 млн грн. Це на 23,6 %, або на 15,7 млн грн більше показника аналогічного періоду минулого року. Тоді показник становив 66,5 млн гривень.
Найактивніше туристичний збір сплачували у традиційно популярних для відпочинку та ділових подорожей регіонах:
- місто Київ – 17,9 млн грн;
- Львівська область – 16,4 млн грн;
- Івано-Франківська область – 12,3 млн грн;
- Закарпатська область – 7,5 млн грн.
Розмір збору залежить від мінімальної заробітної плати на 1 січня поточного року. Місцеві ради самі встановлюють конкретний відсоток у таких межах:
- Для внутрішнього туризму: до 0,5 % від мінімальної заробітної плати (до 43,24 грн за добу).
- Для в'їзного (іноземного) туризму: до 5 % від мінімальної заробітної плати (до 432,35 грн за добу).
Кошти від туристичного збору спрямовуються виключно до місцевих бюджетів, що дозволяє регіонам покращувати інфраструктуру, забезпечувати соціальний захист громадян, фінансувати освіту та медицину, підтримувати обороноздатність та безпеку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники податків, які підтримують армію та неприбутковий сектор, мають правильно відображати таку допомогу у податковій звітності. Адже навіть безоплатні внески впливають на розрахунок податку на прибуток і можуть змінювати фінансовий результат.
Усі операції з надання допомоги – як для оборони, так і для неприбуткових організацій – підлягають обов’язковому відображенню у спеціальному додатку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств. При цьому важливо враховувати встановлені обмеження та коригування, які залежать від обсягів допомоги і фінансових показників попереднього року.
Як саме заповнювати додаток, які ліміти застосовуються та у яких випадках виникають податкові різниці читайте у роз’ясненні за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-pributok-pidpriemstv/1000324.html.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1000327.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1000386.html повідомила.
ДПС масштабує онлайн-пункти Офісів податкових консультантів. У Кам’янець-Подільській ДПІ на базі ЦОП запустили онлайн-пункт Офісу податкових консультантів. Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, яка разом з народним депутатом Ігорем Марчуком та начальником Хмельницької ОВА Сергієм Тюріним взяла участь у відкритті такого пункту.
«Відсьогодні отримати консультацію через відеозв’язок – без поїздок до обласного центру можуть і платники Кам’янець-Подільського. Наші фахівці з ГУ ДПС у Хмельницькій області надають консультації за 13 напрямами. Процес дуже простий. Модератор зустрічає платника, допомагає визначити напрям звернення і, залежно від потреби, або направляє до профільного консультанта офлайн, або підключає фахівця віддалено через захищений відеозв’язок», – розповіла Леся Карнаух.
ДПС прагне, щоб якісний податковий сервіс був доступний мешканцям усіх громад. До речі, перші такі онлайн-пункти зʼявилися на Київщині і їх послуги виявилися вкрай популярними. І ДПС продовжує тестувати цю модель, щоб згодом масштабувати її на всю країну.
Загалом з моменту запуску Офісів податкових консультантів у 20 регіонах фахівці ДПС вже надали понад 85 тисяч консультацій.
ДПС також запустила податкові сервіси, які допомагають платникам.
Перший – спільно з Державною службою зайнятості для отримувачів грантів у межах програми «Власна справа». Це повний супровід – від реєстрації бізнесу до питань РРО/ПРРО, ліцензій і розрахунків з бюджетом.
Другий – стартував минулого тижня за підтримки Мінветеранів. Йдеться про податковий супровід ветеранського підприємництва. Щоб кожен наш захисник чи захисниця, які вирішили відкрити власний бізнес, могли не перейматися за податкові питання. Окрема увага – для тих, хто подається або вже отримав грант від Українського ветеранського фонду.
Це комплексна підтримка: обрання системи оподаткування, пояснення щодо особливостей обліку, супроводження під час виконання податкових зобов’язань.
«Ми в ДПС прагнемо зробити податковий сервіс максимально доступним, зрозумілим і зручним. Бо реальні зміни починаються з уваги, поваги, довіри», – наголосила Леся Карнаух.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (зі змінам и та доповненнями) (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розд. II Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (далі – фіскальний чек), наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9 фіскального чека).
Рядки 6 – 11 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним фіскальним чеком (п. 3 розд. ІІ Положення № 13).
Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів» внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів, які стосуються виключно наявності з 01.10.2021 у фіскальних чеках (які формуються всіма без виключення РРО/ПРРО) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в фіскальних чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
З метою дотримання вимог чинного законодавства пропонуємо суб’єктам господарювання здійснювати продаж подарункових наборів, які містять алкогольні напої (дві та більше пляшок в одному подарунковому наборі), з дотриманням вимог Закону № 265 та Положення № 13, яким визначено вичерпний перелік обов’язкових реквізитів для розрахункового документу, шляхом відображення в ньому цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру) або унікального ідентифікатора електронної марки акцизного податку, або серійного номера електронної марки акцизного податку кожної пляшки алкогольного напою, які є в подарунковому наборі.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
З урахуванням положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які з середини поточного року переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація № 897).
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлені п. 141.9 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
При цьому, порядок зарахування сум податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплачених протягом податкового (звітного) року, у зменшення суми загального мінімального податкового зобов’язання регламентується підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ. Суми податків, що враховуються у зменшення загального мінімального податкового зобов’язання залежать від частки сільськогосподарського товаровиробництва у загальній сумі його доходу.
Таким чином, юридична особа, яка переходить зі спрощеної системи оподаткування (третьої групи платників єдиного податку) на загальну систему оподаткування в середині року зобов’язана подавати додаток з розрахунком загального МПЗ з визначеними показниками за податковий (звітний) рік у складі Декларації № 897, яка подається за річний податковий (звітний) період, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Чи має право ФОП, яка з 01.04.2026 змінює групу платника ЄП з першої на другу, подати у березні 2026 року заяву про внесення змін до реєстру платників ЄП щодо видів господарської діяльності та додати КВЕД, які відповідають умовам перебування на другій групі платників ЄП?
Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання (далі – СГ) подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).
Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, про зміну групи та ставки платника єдиного податку (п.п. 8 п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ) та відомості про зміну видів господарської діяльності (п.п. 4 п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Водночас відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси СГ, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПКУ реєстрація СГ як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про ставку єдиного податку та групу платника податку і види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи зазначене фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи повинна подати заяву щодо внесення змін до реєстру платників єдиного податку про:
зміну ставки і групи єдиного податку – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу;
зміну видів господарської діяльності – не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Водночас нормами ПКУ платнику єдиного податку першої групи не заборонено одночасне внесення змін до реєстру платників єдиного податку як про зміну ставки і групи єдиного податку, так і видів господарської діяльності шляхом подання заяви за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування та/або не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий