Блог

Федоренко

Чи є платником земельного податку юридична особа - платник єдиного податку третьої групи, що є власником земельної ділянки...

23.08.2023 09:10

Чи є платником земельного податку юридична особа - платник єдиного податку третьої групи, що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво (в тому числі виробничих об’єктів)?

Головне управління у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Кодексу (пункт 269.2 статті 269 Кодексу).
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пункт 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу).
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У разі здійснення юридичною особою – платником єдиного податку, яка є власником земельної ділянки, господарської діяльності з будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), то така діяльність має відповідати за основним видом діяльності розділам «41 – Будівництво будівель» або «42 – Будівництво споруд» згідно з КВЕД ДК 009:2010.
З урахуванням зазначеного, така юридична особа звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку до дати завершення будівництва й підписання акту введення в експлуатацію новобудови, оскільки цільове призначення такої земельної ділянки буде змінено і як наслідок змінюється ставка земельного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином заповнюються поля у реквізитах «Призначення платежу»/«Отримувач» платіжної інструкції...

23.08.2023 09:09

Яким чином заповнюються поля у реквізитах «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції на сплату податків та зборів (крім єдиного внеску) на бюджетні рахунки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку).
У разі сплати, зокрема, податку, збору готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, податку, збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На вебпорталі ДПС України є необхідна інформація щодо реєстрації РРО/ПРРО

23.08.2023 09:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що процедури реєстрації реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) встановлені порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048.
Форми для реєстрації ПРРО та інструкції щодо їх заповнення знаходяться на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/formi-prro/
ДПС пропонує до застосування безоплатне ПРРО від ДПС, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача.
ПРРО від ДПС, як і всі інші ПРРО, підлягає реєстрації в контролюючому органі.
Завантажити ПРРО від ДПС можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/formi-prro/

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам податку на прибуток підприємств про деякі особливості подання звітності

23.08.2023 09:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Якщо платник перебував на спрощеній системі з особливостями оподаткування з 09.05.22, і відновлює сплату податку на прибуток підприємств з 01.08.23, при цьому, річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за звітний період – 2022 рік перевищує 40 мільйонів гривень, то за звітні періоди 2023 року податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається та подається з урахуванням наступного.
Платник заповнює та подає декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні періоди – 9 місяців 2023 року та за 2023 рік.
У цих деклараціях: у першому рядку зазначається обсяг доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) обчислений за весь звітний період, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за період, в якому такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку, а у другому рядку ‒ фінансовий результат до оподаткування обчислений згідно з правилами бухгалтерського обліку за період з 01.08.23 до 01.10.23 (у декларації за 9 місяців 2023 року) та за період з 01.08.23 до 01.01.24 (у декларації за 2023 рік).
У складі зазначених декларацій подається фінансова звітність відповідно за 9 місяців 2023 року та за 2023 рік. !!!!!
Для визначення вартісного критерію 40 млн грн, обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) обчислюється за весь 2022 рік, у т.ч. з урахуванням доходів, отриманих за період, в якому такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В який термін фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, зобов’язана...

23.08.2023 09:03

В який термін фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО у разі її припинення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу першого п.п. 2 п. 11.18 розд. ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП.
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розд. ХI Порядку № 1588).
Пунктом 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Платники податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайняті особи подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143).
Згідно з п.п. 3 п. 6 розд. 1 Інструкції податкова декларація подається за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем календарного місяця, в якому подано заяву про ліквідацію у разі припинення незалежної професійної діяльності.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Водночас, така фізична особа може подати податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем календарного місяця, в якому подано заяву про ліквідацію у разі припинення незалежної професійної діяльності та сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання такої податкової декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний податок: понад 613,5 млн грн спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи

23.08.2023 09:03

З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 613,5 млн грн єдиного податку. У порівнянні з січнем – липнем 2022 року надходження збільшились на понад 243,3 млн грн, або на 65,7 відсотків.
Звертаємо увагу, що 30.08.2023 – останній день сплати єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи за ставкою єдиного податку у розмірі 2 відсотків доходу за липень 2023 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – липень 2023 року

23.08.2023 08:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/701146.html проінформувала.
За січень – липень 2023 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Переробна промисловість» – 17,1 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,5 %;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 14,0 %;
«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 8,9 %.
Найбільше зростання сплати за 7 місяців 2023 року відносно 7 місяців 2022 року відбулось у таких галузях:
«Переробна промисловість» – зростання у 1,5 раза, або +40,3 млрд грн;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання в 1,5 раза, або +33,8 млрд грн;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги юридичних осіб – платників плати за землю!

22.08.2023 09:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83) (далі –Декларація), заповнюється з урахуванням приміток, які містяться у самій формі Декларації.
У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, зокрема:
у колонці 2 зазначається категорія/код цільового призначення земельної ділянки арабськими цифрами згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі – Класифікатор);
у колонці 3 вказується вид права на земельну ділянку:
1 – власність,
2 – постійне користування,
При поданні Декларації із земельного податку у графі 3 розділу І Декларації необхідно проставляти вид права «1» (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або «2» (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника);
у колонці 7 зазначається частка неповного місяця володіння або користування у місяці, однак встановлено, що платниками у цій колонці зазначено показник від 100 до 1811000000000090000 та одночасно у колонці 8 зазначено «кількість повних місяців» – 12, що є помилкою.
у колонці 9 зазначається кадастровий номер земельної ділянки у форматі ХХХХХХХХХХ: ХХ: ХХХ: ХХХХ;
у колонці 10 зазначається код за КАТОТТГ адміністративно – територіальної одиниці;
у колонці 11 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками) та у колонці 12 зазначається площа земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками), при цьому не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 11 та 12 по одному кадастровому номеру;
у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) та у колонці 11 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі – з для земель, де не проведена нормативна грошова оцінка.
Слід звернути увагу, що нормативно-грошова вказується за одиницю площі земельної ділянки, або за 1 м. кв., або за 1 га, одночасне заповнення в двох колонках по одному кадастровому номеру не допускається, так як це різні показники.
Окрему увагу слід звернути на наявність відображення задекларованих сум до сплати у розділі III Декларації, так як розділ І податкової Декларації є по суті розрахунковою частиною та його дані не відображаються в інформаційно- комунікаційній системі ДПС, що унеможливлює встановлення своєчасності сплати задекларованих податкових зобов’язань.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Деякі особливості проведення розрахункових операцій через РРО при розрахунку з фізичною особою на суму понад 50 000 гривень

22.08.2023 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо питання можливого проведення розрахункової операції при розрахунку з фізичною особою через реєстратор розрахункових операцій на суму понад 50 000 грн з відображенням її в одному розрахунковому документі одночасно в готівковій та в безготівковій формі (із застосуванням електронного платіжного засобу та POS – терміналу), повідомляє.
Правовідносини у цій сфері регулюються Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) та Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – програмних РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі – підприємства), під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі – фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148).
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Положення № 148 готівкові розрахунки / розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Пунктом 6 розділу ІІ Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Крім того, пунктом 7 розділу ІІ Положення № 148 передбачено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.
Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки.
Разом з тим, згідно з п. 56 частини 1статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-IX) визначено, що платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Платіжний пристрій – технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (п. 65 частини 1 статті 1 Закону № 1591-IX).
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу I Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, безготівкові розрахунки – перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
Враховуючи вищезазначене, повідомляємо, якщо вартість реалізованих товарів фізичній особі перевищує 50000 грн, то такий розрахунок можливо провести у одному розрахунковому документі комбіновано готівковими коштами та із застосуванням електронного платіжного засобу одночасно, за умови, що сума готівкових коштів не перевищуватиме розміру 50000 грн включно.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Вхід на gorod.dp.ua