Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник податку на прибуток підприємств перебував на спрощеній системі з особливостями оподаткування у 2023 році і здійснював експортні та імпортні операції з контрагентами ‒ резидентами країн, що мають статус низькоподаткової юрисдикції (Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045- 2017-%D0%BF#Text), а після переходу на сплату податку на прибуток з 01.08.2023 такі операції не здійснював, то таким платником коригувальні різниці відповідно до підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим.1 пункту 140.5 статті 140 Кодексу не застосовуються, оскільки вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) у періоди перебування на сплаті єдиного податку у 2023 році не враховується при визначенні різниць відповідно до підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим.1 пункту 140.5 статті 140 Кодексу (п.п. 9 прим.1.3.6 п.п. 9 прим.1.3 пункту 9 прим.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» передбачено можливість автоматичного формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів для користувачів електронних довірчих послуг віддалено, без особистої присутності таких користувачів.
Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України буде здійснено автоматичне формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.
Користувачі яким не потрібно автоматичне формування нових сертифікатів, можуть скасувати діючі сертифікати одним із способів, наведених за посиланням https://ca.tax.gov.ua/blokuvannya.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у фізичної особи – резидента при розірванні договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між фізичним особами – резидентами?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 172.4 ст. 172 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази даних звітів про оцінку інформацію про ціну договору купівлі-продажу.
Нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Згідно з п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.
Частиною четвертою ст. 334 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення;
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
При цьому згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, при розірванні договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між фізичними особами – резидентами, за наслідками якого відбувається перехід права власності, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід від продажу нерухомого майна, що виникає у фізичної особи, яка за договором про розірвання договору купівлі-продажу такого майна є його власником, і оподатковується з урахуванням вимог ст. 172 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо реєстрації фізичної особи - підприємця платником
єдиного податку, яка станом на 31.07.2023 застосовувала
спрощену систему оподаткування з особливостями оподаткування
(третя група із ставкою 2% доходу)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-1X «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (даті – Закон № 3219), повідомляє таке.
Згідно з Законом № 3219 особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), застосовуються з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року.
Законом № 3219 визначено, що платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитись від використання особливості ЇЙ оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.
Платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та не відмовились від їх використання самостійно, з 01 серпня 2023 росу автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткувань я, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, автоматично вважаються платниками єдиного податку третьої групи із ставкою єдиного податку у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 Кодексу.
Законом № 3219 встановлено, що у 2023 звітному році суб’єкти господарювання, які у 2023 році використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та втратили право або самостійно відмовились від використання особливостей, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, і були переведені на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, або щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, мають право у 2023 році повторно здійснити перехід (обрати) на спрощену систему оподаткування, в тому числі у разі повторної протягом 2023 року державної реєстрації фізичною особою – підприємцем, шляхом подання заяви за загальною процедурою, визначеною Кодексом.
При цьому у разі подання заяви до 01 вересня 2023 року суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку з 01 серпня 2023 року (крім єдиного податку третьої групи зі ставкою податку у розмірі, визначеному п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 Кодексу, якщо така особа станом на 01 серпня 2023 року не зареєстрована платником податку на додану вартість).
Отже, у разі подання у період з 01.08.2023 до 01.09.2023 (по 31.08.2023 включно) заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій буде обрано ставку єдиного податку для першої, другої та третьої груп без реєстрації ПДВ, фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), яка:
- до використовування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, застосовувала загальну систему оподаткування;
- у 2023 році застосовувала спрощену систему оподаткуванню з особливостями оподаткування, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності, а згодом у цьому ж році повторно була зареєстрована ФОП;
- у 2023 році (до 01.08.2023) самостійно відмовилась від застосування спрощеної системи оподаткування з особливостями оподаткування, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та перейшла на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, та до переходу на особливості оподаткування була зареєстрована платником єдиного податку, така ФОП вважатиметься платником єдиного податку з 01.08.2023 згідно з поданою нею відповідно до Кодексу заявою про обрання спрощеної системи оподаткування.
Крім того, платники єдиного податку першої і другої груп, а також третьої групи за ставкою п’ять відсотків доходу, які повернулися з 01.08.2023 або були автоматично переведені на відповідну групу та ставку єдиного податку, мають право за бажанням обрати іншу групу єдиного податку, за виключенням третьої групи зі ставкою єдиного податку у розмірі, визначеному п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 Кодексу, шляхом подання заяви до 31.08.2023 (включно). Такі платники будуть вважатись платниками єдиного податку з 01 серпня 2023 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Банківський сервіс «Інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.
Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за ф. № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації в ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Згідно з пп. 1, 2 розд. VІII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1П та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’я, по батькові (за наявності) і серією (за наявності) та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.
Для заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу (п. 2 розд. VІI Положення № 822). Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у ДРФО (абзац восьмий п. 70.5 ст. 70 ПКУ).
Згідно з п. 6 розд. ІII Положення № 822 громадяни України для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або отримання відомостей з ДРФО подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу. Пунктом 11 розд. VII Положення № 822 визначено, що у разі виявлення помилок, порушень чи неточностей щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо, допущених при реєстрації фізичної особи у ДРФО, виправлення даних здійснюється шляхом внесення змін до ДРФО на підставі заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР. Після виправлення помилок реєстраційний номер облікової картки платника податків не змінюється. Контролюючий орган може змінити реєстраційний номер облікової картки, якщо порушення чи неточності не можна усунути шляхом внесення змін відповідно до абзацу першого п. 11 розд. VII Положення № 822.
Така зміна проводиться після перевірки чи з’ясування обставин допущення помилки, виявленої контролюючим органом самостійно чи за результатами розгляду звернення фізичної особи – платника податків. Про виявлення такого факту або про результати розгляду звернення контролюючий орган інформує фізичну особу – платника податків. За зверненням (у довільній формі) фізичної особи – платника податків контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання звернення видає фізичній особі довідку про зміну реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою, наведеною в додатку 5 до Положення № 822. Відповідно до п. 15 розд. VII Положення № 822 Обліковим карткам за ф. № 1ДР фізичних осіб, які на момент набрання чинності ПКУ зареєстровані в ДРФО та інших обов’язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків – фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у ДРФО та інших обов’язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності ПКУ, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток, не підлягають обов’язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у ДРФО. Отже, реєстраційні номери, що надаються фізичним особам (як резидентам, так і нерезидентам) зберігаються за ними протягом усього їх життя та у разі отримання такими особами іншого громадянства чи зміни громадянства не підлягають скасуванню та заміні, за винятком якщо після видачі облікової картки встановлені порушення чи неточності при формуванні реєстраційних номерів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
15 серпня 2023 року, вівторок, останній день подання:
● звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за липень 2023 року;
● довідки про використані розрахункові книжки за липень 2023 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна в електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.
Форма заяви для реєстрації ПРРО знаходиться на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
За посиланнями:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm,
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm розміщено форми, які застосовуються користувачами програмних РРО для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО, а саме:
J/F 1316604 – Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ПРРО;
J/F 1316701 – Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2-ПРРО;
J/F 1316901 – Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером. Форма № 4-ПРРО;
J/F 1391802 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 16,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, сума надходжень має позитивну динаміку і у порівнянні з січнем – липнем 2022 року збільшилась на понад 3 млрд грн, або на 22,5 відсотки.
Наталя Федаш констатувала, що питання трудових відносин завжди під пильною увагою податкової служби. Податківці Дніпропетровщини активно долучаються до роз’яснювальної роботи з питань легалізації праці.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини зазначила, що головна мета у ході комунікацій з роботодавцями – довести їм, що працювати у правовому полі, не допускаючи порушень норм чинного трудового законодавства – це той базовий рівень, коли працівник є соціально захищеним, має безпечні і комфортні умови праці і відповідну заробітну плату. Крім того, легалізація ринку праці піднімає стандарти життя через зростання надходжень ПДФО до місцевих бюджетів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – липень 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 23,4 млн грн частини чистого прибутку. Порівняно з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 15 млн грн, або на 177 відсотків.
Нагадуємо, що 21.08.2023 – останній день сплати частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за півріччя 2023 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар