Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Вт, 11 серпня 2026
13:17

БЛОГ

Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних

08.08.2023 11:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Згідно з ст. 1 розд. І Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом;
- платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Як в податковому обліку з ПДВ продавця/покупця відображається операція з повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуют

08.08.2023 11:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. Отже, у разі повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів та будуть повернуті покупцю, постачальник (продавець) на дату такого повернення товарів складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів / постачання товарів. Постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі такого розрахунку коригування після його реєстрації в ЄРПН покупцем. Покупець зобов’язаний зменшити суму податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, у якому відбулося повернення товарів, незалежно від факту реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.


Коментарі: 0 | Залишити коментар


Як оподатковується ПДФО та військовим збором дохід від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного

08.08.2023 11:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення;
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
При цьому, згідно з частиною першою ст. 121 Земельного кодексу встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
- а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Крім того, ст. 33 Земельного кодексу передбачено, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Відповідно до абзацу першого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину (абзац другий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відс. та податком на доходи фізичних осіб від першого продажу за ставкою 5 відс, від другого та наступних продажів – 18 відсотків.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


На Дніпропетровщині збільшився продаж тютюнових виробів із застосуванням РРО та виросли надходження акцизного податку до місцеви

08.08.2023 11:36

Результат роботи податківців Дніпропетровщини у ІІ кв. 2023 року – збільшення на понад 25 відс. офіційного ринку продажу тютюнових виробів із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), а також позитивна динаміка сплати акцизного податку.
Відповідно до норм податкового законодавства обов’язок сплачувати 5 відсотків акцизного податку з роздрібної реалізація тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, перенесено на їх виробників та імпортерів.
Щоб уникнути втрат місцевих бюджетів, затверджено відповідний Порядок (постанова Кабінету Міністрів України від 03 травня 2022 року № 515), згідно з яким частка акцизного податку для зарахування визначається як питома вага вартості реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах на відповідній території за останній (податковий) звітний місяць з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) до загальної суми такої вартості в цілому по Україні.
Так, у І кварталі 2023 року до місцевих бюджетів територіальних громад Дніпропетровської області зараховано частку акцизного податку на суму понад 180 млн гривень.
У ІІ кв. поточного року до місцевих бюджетів територіальних громад Дніпропетровщини зараховано частку акцизного податку на суму понад 224,6 млн гривень.
Тобто, за результатами роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у порівнянні з І кв. 2023 року, в рамках, направлених на боротьбу з незаконним обігом підакцизних товарів, динаміка II кварталу 2023 року показує збільшення на понад 25 відсотків офіційного ринку продажу тютюнових виробів з РРО/ПРРО та сплати акцизного податку.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Податковий календар на 09 серпня 2023 року

08.08.2023 11:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

09 серпня 2023 року, вівторок, останній день подання:

- податкової декларації екологічного податку за ІI квартал 2023 року;
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя 2023 року платниками, віднесеними до третьої групи;
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя 2023 року;
- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за ІІ квартал 2023 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за липень 2023 року формою № 1-РС;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за липень 2023 року за формою № 2-РС;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за липень 2023 року за формою № 3-РС;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за липень 2023 року за формою № 1-ОА;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за липень 2023 року за формою № 1-ОТ;
- податковими агентами та платниками єдиного внеску податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ квартал 2023 року;
- спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги, за IІ квартал 2023 року
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2023 року платниками, у яких базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за ІІ квартал 2023 року;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за півріччя 2023 року для державних унітарних підприємств та їх об’єднань;
- податкової декларації з рентної плати за IІ квартал 2023 року з розрахунком:
● рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
● рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
● рентної плати за спеціальне використання води;
● рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- податкової декларації з туристичного збору за IІ квартал 2023 року.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги платників: оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

08.08.2023 11:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.11.0 станом на 02.08.2023 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/). Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 01.01.2023 р. по 02.08.2023 р. включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.31.11.0) (станом на 02.08.2023):

Додано нові версії документів:
1. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2023 року № 256 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України»:
F/J 1201015 – Податкова накладна;
F/J 1201115 – Додаток 1 «Додаток до податкової накладної»;
F/J 1201215 – Додаток 2 «Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної».
2. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (зміни КОАТУУ на КАТОТТГ):
F/J 1304103 – Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Податківцями Дніпропетровщини з початку 2023 року проведено 1 189 перевірок

08.08.2023 11:29

З початку 2023 року фахівцями підрозділу податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 1 189 перевірок, що майже в 2,5 рази більше ніж за звітний період минулого року (464 перевірки – у 2022 році).
За результатами контрольно – перевірочних заходів у звітному році за січень – липень 2023 року донараховано грошових зобов’язань у сумі 890,5 млн грн, що у 1,8 раза більше ніж за минулорічний відповідний період (у 2022 році – 493,7 млн грн), в т. ч. за липень п. р. – 37,0 млн гривень.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Придбання малоцінних необоротних матеріальних активів, пов’язаних з оподаткуванням: чи подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП?

07.08.2023 09:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) та за місцем розташування (реєстрації) підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку), а також повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності.
Отже, у разі, якщо малоцінні необоротні матеріальні активи, якими володіє/користується суб’єкт господарювання, призначені для ведення господарської діяльності та фізично розміщені у приміщеннях платника податків (офіси, склади, гаражі, магазини, місця зберігання тощо), про які повідомлено контролюючі органи як про об’єкт оподаткування, то керуючись принципом укрупнення інформації надавати окремо відомості про них не потрібно.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи мають право відокремлені підрозділи установ/підприємств, які використовують РРО/ПРРО/ РК, ведуть КОРО...

07.08.2023 09:12

Чи мають право відокремлені підрозділи установ/підприємств, які використовують РРО/ПРРО/ РК, ведуть КОРО, здавати отриману готівкову виручку до надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки через інкасаторів без її оприбуткування в касі установи/підприємства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), визначено, що готівка, яка надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.
Відповідно до п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.
Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ.
Згідно з п. 12 розд. ІІ Положення № 148 установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.
Установа/підприємство відповідно до вимог Положення № 148 зобов’язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.
Пунктом 40 розд. IV Положення № 148 визначено, що касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.
Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до абзацу четвертого п. 39 розд. IV Положення № 148 відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або розрахункової книжки та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть.
Одночасно слід зазначити, що згідно з абзацом першим п. 15 розд. ІІ Положення № 148 відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.
Згідно з п. 29 розд. III Положення № 148 видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Враховуючи викладене, відокремлені підрозділи установ/підприємств, відокремлені підрозділи установ/підприємств, які використовують РРО та/або ПРРО, або РК, ведуть КОРО, мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки через інкасаторів без її оприбуткування в касі установи/підприємства.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Які товари відносяться до технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту?

07.08.2023 09:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – Перелік № 231).
Таким чином, до технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні відносяться товари, які зазначені в Переліку № 231.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 18991. Попередня cторінка | Сторінка 1153 з 1900 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті