Блог

Федоренко

Які витрати на відрядження, крім добових, не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО?

01.08.2023 09:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.
Згідно з абзацом другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Зазначені в абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.
До підтвердних документів належать:
- транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);
- документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;
- документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;
- документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;
- інші документи, що засвідчують вартість витрат.
Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.
За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оподаткування ПДФО сум дебіторської заборгованості, яка погашається юрособою – боржником ФОПу після припинення нею діяльності

01.08.2023 09:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 4 розд. «Загальні положення» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.
При цьому, якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає доходу.
Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розд. IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Набув чинності Закон України № 3219

01.08.2023 09:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.08.2023 набув чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
У частині оподаткування Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України, якими передбачено з 01.08.2023, зокрема:
- скасування можливості для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу (далі – спрощена система з особливостями оподаткування);
- скасування можливості для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації);
- встановлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання особливостей оподаткування;
- відновлення термінів надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій та розгляду скарг платників податків на рішення контролюючих органів; відновлення термінів надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів;
- відновлення з 01.08.2023 для банків, інших фінансових, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та контролюючих органів перебігу строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка / електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку / електронного гаманця на облік.
Законом № 3219 також передбачено, зокрема:
- продовження мораторію на проведення документальних перевірок платників податків та перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім перевірок:
бюджетного відшкодування; за заявою платника та за скаргою останнього;
ліквідації (припинення юридичної особи/ підприємницької діяльності);
на заперечення до акту;
у разі дисциплінарного провадження;
трансфертного ціноутворення;
міжнародного оподаткування;
перевірок нерезидентів;
валютного законодавства; формування плану-графіка лише 3-ма категоріями платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг;
- збережено право добровільної сплати єдиного податку для платників І-ІІ групи, що мали податкову адресу на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;
- встановлення обов’язку банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей направити (у т.ч. повторно) не пізніше 01.09.2023 до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/ електронних гаманців відкритих/закритих у період з 24.02.2022 по 01.08.2023;
- відновлення з 01 вересня 2023 року відповідальності банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей за здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах;
- скасування необхідності затвердження Урядом переліку товарів, які добровільно передаються Збройним Силам України та іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави, та наданої гуманітарної допомоги у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та які передаватимуться платниками податку без коригування фінансового результату до оподаткування на вартість таких товарів;
- уточнення періоду, в якому звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходи благодійників - фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів;
- звільнення від оподаткування ПДФО суми доходу отриманого, як компенсація за об’єкт нерухомого майна пошкодженого/знищеного в наслідок бойових дій;
- доповнення переліку витрат фізичних осіб витратами на придбання об’єкта нерухомості у сумі, зазначеній у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку, як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна;
- приведення до норм європейського права визначення місця постачання послуг пов’язаних з постачанням електричної енергії (місцем постачання таких послуг вважатиметься місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, а не місце реєстрації постачальника);
- упорядкування правил оподаткування ПДВ при відновленні реєстрації платника ПДВ, який на дату набрання чинності Закону № 3912 був зареєстрований платником спрощеної системи з особливостями оподаткування;
- звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), якщо вони були вчинені на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;
- удосконалення норми щодо звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів) за порушення вчинені з 24 лютого 2022 року до 01 серпня 2023року;
- спрощення вимог до відображення в розрахунковому документі назви товару (послуги) для фізичних осіб – підприємців, платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ;
- звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор тощо.
Більше щодо особливостей оподаткування платника при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» – за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО

01.08.2023 09:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/695109.html повідомила.
З відкритих джерел інформації та, зокрема, за посиланням в мережі Інтернет https://www.youtube.com/watch?v=yc-1RTTj3w8 ДПС стало відомо про сумнівне трактування вимог законодавства сфери розрахунків, пов’язаних із відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) автором зазначеного Youtubе-каналу, який позиціонує себе консультантом фізичних осіб – підприємців.
Враховуючи певні маніпуляції з інформацією щодо реальних вимог законодавства, які були озвучені за вищенаведеним посиланням, та з метою не допущення підвищення безпідставної соціальної напруги, пов’язаної з запровадженням фіскалізації розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, ДПС інформує користувачів РРО/ПРРО:
- відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Водночас відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13 рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, не залежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.
Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.
Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.
Просимо платників податків користуватися лише офіційними джерелами інформації та звертатися за роз’ясненнями з питань здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до ДПС за телефонами, відображеними за посиланнями: https://zir.tax.gov.ua/ та https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/zastosuvannya-rro-prro/fiskalizatsiya-rozrahunkovih-operatsiy/ або у будь-який інший, зручний для платника податків, спосіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Торгівля, зокрема, через соцмережі – під пильним оком ДПС

01.08.2023 09:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України нагадує платникам податків, якщо займаєтеся продажами товарів чи наданням послуг, майте на увазі, що державна реєстрація обов’язкова. Адже це – передумова початку здійснення господарської діяльності.
Відсутність держреєстрації призводить до притягнення до адміністративної (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу України) відповідальності.
Є громадяни, які нехтують обов’язком реєстрації підприємницької діяльності, що є порушенням встановлених законодавством вимоги. Як результат, це призводить до:
- здійснення господарської діяльності без державної реєстрації;
- використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та відсутності мінімальних соціальних гарантій;
- виплати заробітної плати «в конвертах»;
- продажу товару, який придбаний без документів, або імпортований без офіційного митного оформлення;
- непроведення розрахунків через РРО/ПРРО;
- проведення розрахунків через банківські картки фізичних осіб;
- ухилення від сплати податків тощо.
На сьогодні соціальні мережі Facebook та Instagram стали бізнес-платформами з потужними маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів або надання послуг.
При цьому, значна кількість таких продавців нехтують обов’язком реєстрації підприємницької діяльності, ухиляються від сплати податків, а розрахунки проводять через банківські картки фізичних осіб, що заборонено законодавством.
Необхідно зазначити, що ДПС постійно отримує інформацію про факти здійснення систематичної господарської діяльності без державної реєстрації, зокрема, через соціальні мережі Instagram, Facebook. Кожен такий випадок досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження – вживаються заходи відповідного реагування.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/695005.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон України № 3219: особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств

31.07.2023 09:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.08.2023 набере чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 28.07.2023 № 19).
Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема в частині особливостей оподаткування платника податку при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання згаданих особливостей оподаткування.
Так, з 01 серпня 2023 року юридичні особи, які скористалися спрощеною системою з особливостями оподаткування, мають повернутися на попередню систему оподаткування.
З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до Кодексу запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції пункту 4 прим.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Важливо! Положення нової редакції пункту 4 прим.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 01 серпня 2023 року.
Так, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Окрема увага приділена авансовим оплатам.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка належить так до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як належить сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Звертаємо увагу! Норми пункту 4 прим.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств і в тому числі платників, що тимчасово перейшли на таку систему відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 01.08.2023.
Зазначені коригування застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, відповідно до підпункту 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу).
Крім того, зазначені коригування не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
З більш детальними роз’ясненнями щодо особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств можливо ознайомитись в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць потрібно зазначати...

31.07.2023 09:13

Який код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць
потрібно зазначати у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до нього,
якщо для об’єкта передбачено декілька рівнів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, то у рядку 032 заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) за місцезнаходженням відокремленого підрозділу платника податку.
Разом з тим, у рядку 032 додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку, який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ зазначається код за Кодифікатором за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 1 п. 4 розд. IV Порядку).
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 «Про затвердження Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3) складається з кодів та назв об’єктів, які розподілені на п’ять рівнів.
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;
2. «Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
3. «Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
4. «Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);
5. «Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де:
«О» – Автономна Республіка Крим, області;
«К» – міста, що мають спеціальний статус;
«Р» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
«Н» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
«М» – міста;
«Т» – селища міського типу;
«С» – села;
«Х» – селища;
«В» – райони в містах.
Отже, для заповнення рядка 032 «Код кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» Додатка 4ДФ знаходимо в Кодифікаторі назву об’єкта (наприклад Ковель), визначаємо категорію об’єкта «М» (місто), яке відповідає четвертому рівню, а саме UA 07060190010068509.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Протягом якого терміну комісією центрального рівня розглядається скарга на рішення комісії регіонального рівня...

31.07.2023 09:12

Протягом якого терміну комісією центрального рівня розглядається скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» комісія центрального рівня за результатами розгляду скарги протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Відповідно до п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ).
Водночас, п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, розгляд скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, передбачених п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ, здійснюється протягом 10 робочих днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 2,7 млн грн туристичного збору

31.07.2023 09:11

Протягом шести місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 2,7 млн грн туристичного збору. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 1,2 млн грн, або на 77,4 відсотків.
Звертаємо увагу, що справляння туристичного збору здійснюється у таких місцях проживання (ночівлі):
- готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
- житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З початку року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини єдиним податком на понад 505 млн гривень

31.07.2023 09:10

Протягом І півріччя 2023 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 505 млн грн єдиного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 215,4 млн грн, або на 74,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби області нагадала, що 31.07.2023 – останній день сплати єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи за ставкою єдиного податку у розмірі 2 відсотка доходу за червень 2023 року та платниками єдиного податку четвертої групи за ІІ квартал 2023 року.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до своїх податкових обов’язків!
н гривень

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18991. Попередня cторінка | Сторінка 1159 з 1900 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua