Блог

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З 1 липня 2023 року платники під час сплати податкових платежів та єдиного внеску при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції користуються вимогами Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (наказ Мінфіну від 22.03.2023 № 148).
З метою надання можливості виконання платниками своїх обов’язків щодо сплати належних платежів до бюджету та фондів соціального страхування у разі, якщо надавач платіжних послуг не забезпечив розробку програмного забезпечення в частині використання платниками структурованого формату реквізиту «Призначення платежу», таким платникам збережена можливість використання реквізиту «Призначення платежу» в старому форматі (неструктурованому).
Для цього такі надавачі платіжних послуг повинні в найкоротший термін проінформувати своїх клієнтів щодо формату використання ними реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.
Також звертаємо увагу платників, які під час сплати податкових платежів та єдиного внеску використовують структурований формат реквізиту «Призначення платежу», що при занесенні даних про «Код виду сплати» та «Додаткову інформацію запису» потрібно використовувати виключно наявні поля платіжної інструкції, а саме поле «Код виду сплати» та поле «Додаткова інформація запису».
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/690287.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нагадування для фінансових агентів

11.07.2023 09:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у зв’язку із набранням чинності 28.04.2023 Закону України від 20.03.2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – ЗУ № 2970-IX) нагадує про обов’язок фінансових агентів у 2023 році подати звіти про підзвітні рахунки за 2021 рік та за 2022 рік.
Так, відповідно до п. 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ № 2970-IX у 2023 році фінансові агенти подають звіти про підзвітні рахунки, що підлягають поданню згідно з Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), за 2021 рік та за 2022 рік за правилами пункту 69.8 статті 69 Податкового кодексу України у редакції, чинній станом на 31 грудня 2022 року. Положення статті 39 прим.3 Податкового кодексу України застосовуються до фінансових агентів у частині виконання ними вимог Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), починаючи зі звітного року, що завершується 31 грудня 2023 року. До фінансового агента, який своєчасно подав звіт про підзвітні рахунки за 2021 звітний рік у 2023 році відповідно до правил цього пункту, не застосовується штраф, встановлений Податковим кодексом України за неподання або несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки (щодо звіту за 2021 рік).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги фізичних осіб - резидентів, які отримують дохід з джерел за межами України!

11.07.2023 09:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво» із змінами (частина друга ст. 5 Закону № 959).
Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).
Відповідно до п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом № 959, відповідно до ст. 1 товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення № 5).
Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам – резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими статтями 11 та 15 Закону № 2473 відповідно.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Таким чином, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.
Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.
Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані за зовнішньоекономічними контрактами, зараховані на рахунок, відкритий у системі WISE, а не на валютний рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку України, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України.
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Зауважуємо, що питання віднесення переказів за допомогою сервісів WISE/REVOLUT/PAYONEER до грошових розрахунків відноситься до повноважень Національного банку України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про облік доходів і витрат у ФОПів - платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ

11.07.2023 09:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2022 року № 447 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 405», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2022 року за № 1658/38994 (далі – Наказ) внесені зміни до типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, та до Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 405.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Коли контролюючий орган відмовляє у наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів?

11.07.2023 09:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що за наявності у платника за даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка).
Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу України.
Відмова у наданні Довідки готується уповноваженим органом протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2018 № 733) органом, до якого її було подано.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Отримання інформації про «Реєстраційний номер екземпляра РРО»

11.07.2023 09:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, тому суб’єкт господарювання з метою отримання інформації для заповнення графи «Реєстраційний номер екземпляра РРО», зокрема, заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) за формою № 1-РРО (ідентифікатор форми J/F1311406), заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (J/F1311305) може звернутися до:
- виробника або постачальника РРО, на підставі заяви якого відповідний екземпляр РРО включено до реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр). Дані щодо реєстраційного номера екземпляра РРО наявні у витягу з Реєстру, який ДПС надає виробнику/постачальнику в установленому порядку;
- ДПС як до розпорядника даних Реєстру.
Разом з тим інформацію про реєстраційний номер екземпляру РРО можливо отримати в приватній частині Електронного кабінету в режимі перегляду облікових даних платника, пункт «Відомості про РРО».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Для яких земельний ділянок, часток (паїв) не визначається МПЗ?

11.07.2023 09:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) це – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ не визначається для:
- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;
- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкові перевірки: звітують податківці Дніпропетровщини – фахівці підрозділу податкового аудиту

11.07.2023 09:18

Протягом І півріччя 2023 року підрозділом податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 1003 перевірки, що майже у 3 рази більше ніж за відповідний період минулого року (у 2022 році протягом І півріччя проведено 343 перевірки).
За результатами контрольно-перевірочних заходів у І півріччі п. р. донараховано грошових зобов’язань у сумі 853,5 млн грн, що у 1,8 рази більше ніж за аналогічний період минулого року (у 2022 році – 468,7 млн грн), в тому числі у червні 2023 року – 25,6 млн гривень.
З платниками податків за складеними актами звітного і минулих років узгоджено майже 985 млн грн грошових зобов’язань, що в 3,5 рази більше ніж у І півріччі 2022 року (277,9 млн грн), в тому числі у червні п. р. – 62,2 млн гривень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Результати роботи податкової служби Дніпропетровщини із запитами на доступ до публічної інформації

11.07.2023 09:17

У січні – червні 2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 119 запитів на отримання публічної інформації, що на 11 запитів більше, у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року.
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 103 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
- 10 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
- 5 – знаходиться на виконанні;
- 1 – надіслано за належністю до ДПС України.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр»..

11.07.2023 09:17

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Протягом січня – червня 2023 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 207 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2023 році збільшилась на 82 одиниці (січень – червень 2022 – 125 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 102 звернення (49,28 %);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 62 звернень (29,95 %);
- щодо системи електронного адміністрування реалізації пального –10 звернень (4,83 %);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 8 звернень (3,87 %).
За січень – червень 2023 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 78 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 16 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –25 (32,05%);
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 20 (25,64 %);
- контрольно-перевірочна робота – 19 (24,36 %);
- інші питання – 9 (11,54 %);
- податкова знижка – 5 (6,41%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 16 звернень.
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
- щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2 (12,5 %);
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 4 (25,0 %);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1 (6,25 %);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (12,5 %),
- інші питання – 7 (43,75 %).
За відповідний період 2022 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 111 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 6 звернень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18991. Попередня cторінка | Сторінка 1175 з 1900 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

Федоренко

До уваги платників!