Блог

Федоренко

У січні – червні 2023 року до податкової служби Дніпропетровщини від громадян надійшло 171 звернення

11.07.2023 09:16

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – червні 2023 року до ГУ ДПС надійшло 171 звернення громадян, з них – 171 заява.
Загальна тематика письмових звернень:
- консультації з питань податкового законодавства – 39 (22,81 %);
- контрольно-перевірочна робота – 36 (21,05 %);
- аграрна політика та земельні відносини – 19 (11,11 %);
- реєстрація та облік платників податків – 17 (9,94 %);
- інформування про ухилення від сплати податків – 11 (6,43 %);
- податок на доходи фізичних осіб – 10 (5,84 %);
- податкова звітність – 7 (4,1 %);
- податок на майно – 5 (2,93 %);
- облік в Державному реєстрі – 6 (3,5 %);
- фінансова політика – 3 (1,75 %);
- реструктуризація податкового боргу – 1 (0,6%);
- інші питання – 17 (9,94 %).
За відповідний період 2022 року до ГУ ДПС надійшло 196 звернень.
На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів.4У зв’язку з карантином у січні – червні 2023 року особистих прийомів не проводилось.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Здійснення господарських операцій: межа реальності та фіктивності – круглий стіл за участю ДПС

11.07.2023 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України долучилася до круглого столу «Здійснення господарських операцій: межа реальності та фіктивності», організованого Асоціацією адвокатів України за участю суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, представників Комітету з питань митного і податкового права НААУ та Ради адвокатів України.
Заступник директора Департаменту правового забезпечення ДПС Сергій Федоров звернув увагу платників на недопущення ухилення від сплати податків, реальність здійснення операцій та їх документального підтвердження на прикладі постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.05.2023 справи № 1340/5998/18, якою підтверджено правомірність податкових нарахувань.
У зв’язку з тим, що Україна перебуває у стані війни та багато підприємств втрачають первинні документи, ДПС акцентовано увагу на діях платників податків у разі втрати документів на прикладі справи № 420/9587/20. По цій справі Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду винесено постанову від 27.04.2023, якою підтримано позицію ГУ ДПС у Одеській області та зроблено висновок про відсутність підстав для надання строку на відновлення втрачених документів платнику податків у разі не вжиття відповідних заходів при зникненні (знищенні) первинних документів. Представник ДПС повідомив про зміни в податковому законодавстві в питанні втрати первинних документів внаслідок війни, а саме особливості вчинення дій, передбачених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Учасників заходу було поінформовано про механізм застосування окремих норм податкового законодавства, які запроваджені в період воєнного стану, а також щодо позитивного досвіду з питань складання процесуальних документів та наявності актуальної судової практики.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/690011.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників: зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

11.07.2023 09:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням http://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/690036.html повідомила.
08.07.2023 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2023 №574, якою внесені зміни до постанови КМУ від 11.12.2019 №1165 та порядків, затверджених цією постановою.
Серед основних змін:
- автоматична реєстрація податкових накладних, реєстрація яких зупинена, у разі прийняття рішення про виключення платника з переліку ризикових та рішення про врахування таблиці даних платника податку;
- адміністративне оскарження рішень про включення платників до переліку ризикових та рішень про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Більш детально зі змінами можна ознайомитись тут: https://tax.gov.ua/media-tsentr/prezentatsiyni-materiali/690003.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Заповнення податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або кому

11.07.2023 09:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Заповнення податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)».
Переглянути відеоролик можна тут: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/9609.html
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

http://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/690021.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З початку 2023 року ДПС опрацьовано 1079 запитів на отримання публічної інформації

11.07.2023 09:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням http://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/689944.html повідомила.
У січні – червні 2023 року Державною податковою службою України опрацьовано 1079 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 125 запитів надійшли поштою, 930 – електронною поштою, 24 – особисто від запитувача.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 610 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 433 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 34.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 589, відмовлено/відстрочено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 235, надіслано належним розпорядникам інформації – 220.
Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 81,4 відс. від загальної кількості запитів.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо трудових договорів (угод) за сумісництвом

11.07.2023 09:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:
- постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;
- постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».
Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП.
Згідно із вимогами ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Додатково повідомляємо, що особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

http://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/689868.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Продаж фізичною особою – резидентом майбутнього об’єкта нерухомості: що з доходом?

10.07.2023 09:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 172.3 статті 172 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) дохід від продажу, зокрема неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.
Єдина база даних звітів про оцінку (далі – Єдина база) – це державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості.
Визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості здійснюється автоматично, на підставі даних про об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються офіційними документами на такий об’єкт.
Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України. За результатом визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості Єдиною базою формується довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.
Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/ майбутнього об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта.
Реєстрація звіту про оцінку з присвоєнням йому унікального реєстраційного номера здійснюється Єдиною базою за умови, що визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості перебуває в межах допустимого 25-відсоткового цінового діапазону ринкових цін на співставні об’єкти нерухомості, неподільні об’єкти незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, інформація про які міститься у Єдиній базі.
У разі якщо визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості виходить за межі допустимого 25-відсоткового цінового діапазону, Єдина база автоматично відмовляє в реєстрації такого звіту. У такому разі особа, яка використовує звіт про оцінку, або суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) має право протягом п’яти робочих днів з дня відмови у реєстрації звіту про оцінку звернутися через Єдину базу або письмово до Фонду державного майна України із заявою про забезпечення рецензування звіту про оцінку відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».
Фонд державного майна України розглядає таку заяву не більше п’яти робочих днів з моменту отримання та приймає відповідне рішення. Зазначене рішення не пізніше наступного робочого дня після його прийняття реєструється Фондом державного майна України в Єдиній базі. Звіт про оцінку за результатами рецензування підлягає реєстрації в Єдиній базі із присвоєнням йому унікального реєстраційного номера, за умови прийняття такого рішення. Звіт про оцінку, не зареєстрований у Єдиній базі, без присвоєного унікального реєстраційного номера відповідно до вимог статті 172 Кодексу або з дати реєстрації якого минуло більше шести місяців, для цілей оподаткування не застосовується.
Єдина база не присвоює унікальний реєстраційний номер звіту про оцінку, якщо з дати звіту про оцінку (або у разі здійснення рецензування звіту про оцінку – з дати завершення такого рецензування) минуло більше п’яти робочих днів. Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості за результатами електронного визначення оціночної вартості є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою.
Таким чином, дохід від продажу фізичною особою – резидентом, зокрема, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.
При цьому згідно з пунктом 172.11 статті 172 Кодексу порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, що продаються (обмінюються), визначається Фондом державного майна України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги суб’єктів господарювання – власників (користувачів) земельних ділянок!

10.07.2023 09:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18 лютого 2022 року № 83, далі – Декларація).
У Деклараціях за типом «звітна» (річна або щомісячна), «звітна нова» або «уточнююча» інформація щодо періоду володіння/користування по кожній земельній ділянці зазначається:
- у колонці 7 розд. І або колонці 8 розд. ІІ – частка днів у місяці (у форматі з чотирма десятковими знаками) розрахована за формулою: кількість днів володіння або користування у місяці/загальна кількість днів у місяці (примітка 12 до Декларації);
- колонці 8 розд. І або колонці 9 розд. ІІ – кількість повних місяців володіння або користування (від 1 до 12).
При поданні щомісячної Декларації суми земельного податку та/або орендної плати розраховуються як для річної Декларації, тобто колонка 17 розд. І Декларації – річна сума земельного податку, колонка 18 розд. ІІ Декларації – річна сума орендної плати. А колонки 7 і 8 розд. І або 8 і 9 розд. ІІ щодо періоду володіння або користування земельною ділянкою заповнюються як для Декларації за рік (примітка 18 до Декларації).
Наприклад, якщо платник плати за землю станом на 01 січня поточного року має у власності або користуванні земельну ділянку, то при заповненні Декларації зазначається:
- у річній – у колонці 8 розд. І або колонці 9 розд. ІІ Декларації зазначається 12, тобто кількість повних місяців у поточному році володіння або користування;
- у щомісячній (за січень) – колонка 8 розд. І або колонка 9 розд. ІІ заповнюються аналогічно як для податкового (звітного) періоду (календарного року).
При цьому колонка 7 розд. І та колонка 8 розд. ІІ Декларації не заповнюються.
Наприклад, якщо суб’єкт господарювання станом на 01 січня поточного року не був платником плати за землю, а з 17 січня поточного року став власником нововідведеної земельної ділянки або користувачем земельної ділянки за новоукладеним договором оренди землі, то при заповненні Декларації за типом «звітна», «звітна нова» (річна або щомісячна):
- у колонці 7 розд. І або колонці 8 розд. ІІ Декларації зазначається – 0,4839, тобто частка днів у січні місяці, розрахована за формулою: кількість днів володіння або користування у місяці/загальна кількість днів у місяці (15/31=0,48387);
- у колонці 8 розд. І або колонці 9 розд. ІІ Декларації зазначається 11, тобто кількість повних місяців у поточному році володіння або користування земельною ділянкою.
Наприклад, якщо платник плати за землю подавав Декларацію на поточний рік, а в кінці року 23 грудня отримав право власності на нововідведену земельну ділянку або став користувачем земельної ділянки за новоукладеним договором оренди землі, то у разі подання Декларації за типом «уточнююча» за рік при заповненні інформації щодо такої земельної ділянки у колонці 7 розд. І або колонці 8 розд. ІІ Декларації зазначається – 0,2903, тобто частка днів у грудні місяці, розрахована за формулою: кількість днів володіння або користування у місяці/загальна кількість днів у місяці (9/31=0,29032). У даному прикладі колонка 8 розд. І та колонка 9 розд. ІІ Декларації за типом «уточнююча» не заповнюються щодо такої земельної ділянки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення бази оподаткування ПДФО, якщо сума добових витрат, використаних відрядженим, перевищує встановлені граничні норми

10.07.2023 09:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізичної особи (ПДФО) – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Відповідно до п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):
- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;
- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються КМУ. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, встановлено постановою КМУ від 02 лютого 2011 року № 98 із змінами та доповненнями.
Податковим агентом платника ПДФО під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ строку, є особа, що видала таку суму – у сумі, що перевищує суму витрат платника ПДФО на таке відрядження, розрахованій згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником ПДФО до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені цим підпунктом, продовжуються на один календарний місяць.
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Таким чином, якщо розмір добових витрат на відрядження перевищує встановлені п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ норми, то сума такого перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і визначається у порядку, встановленому п. 164.5 ст. 164 ПКУ, тобто із застосуванням коефіцієнта.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які реквізити зазначаютьс у полях платіжної інструкції у разі перерахування коштів з поточного рахунка...

10.07.2023 09:13

Які реквізити зазначаються у полях платіжної інструкції у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у СЕА ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі – Порядок № 569), рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Державній казначейській службі, на який перераховуються кошти відповідно до п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 1 п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник податку у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг.
Відповідно до вимог частини другої ст. 40 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Отже, у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у платіжній інструкції необхідно заповнювати:
- у полі «Отримувач» – назву платника;
- у полі «Код» – податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- у полі «Банк отримувача» – «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- у полі «Рахунок отримувача» – номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.
Поле «Призначення платежу» такої платіжної інструкції необхідно заповнювати з урахуванням вимог, установлених у розд. II Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163).
Згідно з п. 41 розд. ІІ Інструкції № 163 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у СЕА ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг на електронний рахунок».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18991. Попередня cторінка | Сторінка 1176 з 1900 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua