Обговорення норм і новацій податкового законодавства з платниками податків для фахівців податкової служби Дніпропетровщини стало традиційним.
Днями, у рамках Комунікаційної податкової платформи, в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), у режимах офлайн і онлайн відбулась зустріч податківців з представниками Дніпропетровської торгово-промислової палати (далі – ДТПП).
У заході прийняли участь в. о. начальника ГУ ДПС Федаш Наталя, заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, перший віцепрезидент ДТПП Сергій Кучерявенко, фахівці ГУ ДПС та представники ДТПП.
«Пріоритетом роботи податкової служби Дніпропетровщини є створення комфортних умов для платників податків з метою виконання ними своїх податкових обов’язків. Ми маємо спільну місію – підвищення обізнаності громадянського суспільства, розвиток бізнесу та побудову сильної національної економіки», – зазначила Наталя Федаш.
Під час зустрічі учасники обговорили питання зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та питання, пов’язані з поверненням валютної виручки. Значну увагу приділили легалізації робочих місць та заробітної плати.
У процесі спілкування представники ДТПП отримали від фахівців податкової конструктивні рекомендації і роз’яснення законодавства.
Співпраця контролюючих органів з платниками виходить на новий рівень: комунікації відбуваються у різних форматах і сьогодні податкова підтримує такий вид спілкування, який найбільш зручний для представників бізнесу і громадськості.
При цьому, Комунікаційна податкова платформа є ефективним способом оперативного розгляду питань.
Отже бажаєте швидко отримати відповідь на свої запитання, звертайтеся на нашу Комунікаційну податкову платформу – дієвий інструмент взаємодії податківців і платників податків!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
На сьогодні одним із вагомих і стабільних джерел наповнення бюджету держави є сплата податків фізичними особами – підприємцями.
Статистика свідчить, що малий бізнес працює, кількість зареєстрованих фізичних осіб – підприємців по Україні за останні 5 років коливається в межах 2 млн осіб.
Так, кількість ФОП, які перебувають на обліку в органах ДПС:
на 01.06.2023 року – 2008,2 тис. осіб;
2022 рік – 1975,7 тис. осіб;
2021 рік – 1974,4 тис. осіб;
2020 рік – 1901,2 тис. осіб;
2019 рік – 1885,9 тис. осіб.
При цьому 76 відсотків від загальної кількості зареєстрованих підприємців становлять платники єдиного податку.
Кількість фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, станом на 01.06.2023 становить 1517,3 тис. осіб. З них обрали:
першу групу – 204,4 тис. осіб (або 13,5 відс.);
другу групу – 564,1 тис. осіб (або 37,2 відс.);
третю групу – 748,1 тис. осіб (або 49,3 відс., у т. ч., кількість платників третьої групи з особливим режим оподаткування за ставкою 2 відс. становить 287,7 тис. осіб.
Так, на сьогодні мікро та малий бізнес у період воєнного часу намагається відновити свою діяльність, і певна частина підприємців користуються наданими державою преференціями у воєнний час. Зокрема, платники 1 та 2 груп (починаючи з квітня 2022 року) використовують своє право до закінчення воєнного, надзвичайного стану у разі неможливості не сплачувати щомісячні авансові внески з єдиного податку. Але, незважаючи на складні економічні умови, підприємцями – платниками єдиного податку забезпечено надходження єдиного податку в цілому по Україні за п’ять місяців 2023 року в сумі 15,2 млрд грн, зокрема, платниками 1 та 2 груп – 2,3 млрд грн, або 17,1 відс. загальних надходжень єдиного податку.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/685975.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (податок), як встановлено пунктом 137.4 статті 137 ПКУ, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року;
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);
- у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);
- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для таких платників податку: платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; виробників сільськогосподарської продукції;
- платників податку, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (підпункти «а» – «в» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування різниці щодо операцій по нарахуванню роялті на користь нерезидента?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відс. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України від 12 січня 2006 року № 3317-IV «Про телебачення і радіомовлення» зі змінами та доповненнями), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відс. доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень ст. 39 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
Вимоги п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо:
- операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
У випадку незастосування вимог п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на підставі абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не застосовуються.
Норми п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Крім того, згідно з п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь, зокрема:
- нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.
Для цілей застосування п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті;
- нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.
У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов’язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку.
Вимоги п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються до випадків нарахування суб’єктом кінематографії роялті за використання об’єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України – суб’єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об’єкта;
- нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що офіційне працевлаштування – це трудові відносини між найманим працівником і роботодавцем, які регулюються Кодексом законів про працю України.
При офіційній зайнятості працівник подає роботодавцю заяву про прийняття на роботу, а роботодавець вносить запис у трудову книжку нового співробітника. Зазвичай такі договори укладаються безстроково.
Найбільша перевага офіційного працевлаштування для працівника – це економічні та соціальні гарантії, визначені трудовим законодавством, а саме:
- заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою за мінімальну;
- право на оплачувану щорічну відпустку;
- право на оплату лікарняного;
- право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці;
- право на скорочений робочий день або тиждень через шкідливі умови праці;
- право не працювати у вихідні та святкові дні;
- право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника;
- право на допомогу у зв’язку з безробіттям (зокрема, у зв’язку з народженням дитини);
- право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- право на захист від незаконного звільнення.
Офіційна робота зараховується до страхового стажу працівника і в майбутньому впливатиме на розмір пенсії. Також ті, хто були офіційно працевлаштовані та втратили роботу, можуть стати на облік у центрах зайнятості й отримати підтримку від держави. Жінки, які народили дитину, мають право піти у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, при цьому зберегти свою посаду.
Важливим є і те, що при офіційному працевлаштування найманий працівник не повинен хвилюватися про сплату податків і зборів та ведення податкової звітності. За це також відповідальний роботодавець.
Крім цього, при офіційній зайнятості роботодавець забезпечити працівників належними умовами роботи, зокрема робочим місцем, необхідним устаткуванням та ін. Наймані працівники мають право вимагати виконання цих умов.
Всього цього позбавлені громадяни, які працюють неофіційно.
Податкова служба є партнером сумлінних платників, які мають на меті отримання прибутку шляхом ведення чесного та прозорого бізнесу і важливим напрямком нашої роботи є повернення втрачених ресурсів в економіку держави та соціальний захист громадян.
Закликаємо роботодавців працювати в правовому законодавчому полі і своєчасно оформлювати трудові відносини з найманими працівниками.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 20.06.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 року № 603 «Про внесення змін до пункту 5 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 603).
Постанову № 603 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий курʼєр» від 20.06.2023 № 122.
З текстом Постанови № 603 можливо ознайомитись на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-punktu-5-dodatka-1-do-poriadku-zupynennia-reiestratsii-podatkovoi-nakladnoirozrakhunku-koryhuvannia-v-iedynomu-reiestri-podatkovykh-nakladnykh-i160623-603
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для отримання електронних довірчих послуг (далі –ЕДП) у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України фізичною особою віком від 14 до 18 років, відповідно до частини другої статті 32 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), для вчинення правочину неповнолітньою особою, необхідна згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників (далі – Згода).
Відповідно до частини третьої статті 35 ЦК, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю, тобто для отримання ЕДП фізичною особою у віці від 16 років, що зареєстрована як фізична особа – підприємець Згода не надається.
Враховуючи викладене, для отримання ЕДП неповнолітній особі віком від 14 до 18 років, окрім переліку документів для отримання ЕДП фізичною особою, необхідна обов’язкова присутність хоча б одного з батьків дитини з оригіналом паспорту, надана ним письмова Згода, наведена у додатку та свідоцтво про народження дитини (оригінал для ознайомлення та засвідчена копія).
________________________________________
Додаток
ЗГОДА
батьків (усиновлювачів) або піклувальників на вчинення правочинів неповнолітньою особою
Я, Петренко Іван Іванович, народився __ ___ 19__ року (документ, що посвідчує особу (серія ___ №______), виданий ____________________________), відповідно до частини другої статті 32 Цивільного кодексу України, даю свою згоду на вчинення правочину, а саме укладення договору про надання електронних довірчих послуг моїм неповнолітнім сином Петренко Микитою Івановичем, дата народження (документ, що посвідчує особу (серія ___ №______), виданий _________________________).
Також, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», даю згоду на обробку моїх персональних даних.
До згоди додаю свідоцтво про народження дитини (оригінал для ознайомлення та засвідчену копію ).
______ ______________20___ р. __________
(підпис)
________________________________________
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку 2023 року платниками Дніпропетровської області спрямовано до місцевих бюджетів понад 4,7 млн грн транспортного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 1,1 млн грн, або на 32,7 відсотків.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 444 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 401» (далі – Накази № 401, № 444) затверджено нову форму Податкової декларації збору з транспортного податку (далі – Декларація).
На забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади» нова форма Декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 8 Декларації).
Нова форма Декларації застосовується з 01.01.2023 та вперше подається за базовий податковий (звітний) період – 2023 рік. Ідентифікатор форми Декларації: J0303603.
Накази № 401, 444 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві збори/Транспортний податок/Нормативно-правові акти».
Форма Декларації у редакції Наказу № 401 зі змінами, внесеними Наказом № 444, розміщена у розділі «Законодавство/Електронні форми документів/Транспортний податок».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – травня 2023 року від платників Дніпропетровської області надійшло до спеціальних державних фондів понад 12,1 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У порівнянні з січнем – травнем 2022 року надходження виросли на понад 2,7 млрд грн, або на 29,7 відсотків. На цьому акцентувала увагу в .о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Наталя Федаш висловила подяку за сумлінну сплату єдиного внеску і нагадала, що своєчасна сплата єдиного внеску забезпечує своєчасну виплату пенсій.
«Податкові відносини в умовах дії воєнного стану – важлива складова економічного фронту. Більшість платників відповідально відноситься до виконання своїх обов’язків перед державою та громадами, розуміючи, що саме зараз, як ніколи, за рахунок своєчасної сплати податкових зобов’язань відбувається не лише захист територіальної цілісності нашої країни, а й забезпечується її фінансова стабільність Сплата податків і зборів сьогодні – це наповнення бюджетів, вагома підтримка Збройних Сил України і держави в цілому», – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/685681.html повідомила.
Про питання застосування Загального стандарту звітності CRS говорили сьогодні представники Міністерства фінансів України, ДПС, експерти Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей та проєкту EU4PFM під час воркшопу для фінансових агентів та професійних бізнес-асоціацій.
Як відзначив в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур, проведення такого навчального заходу є корисним і для фінансових установ, і для ДПС, оскільки сьогодні всім учасникам процесу впровадження автоматичного обміну інформацією за стандартами CRS важливо бути на одній хвилі. Це допоможе більш якісно звітувати і виконувати зобовʼязання у рамках багатосторонньої угоди.
«Дякую експертам Глобального форуму Організації економічного співробітництва та розвитку за обʼєднання стейкхолдерів процесу для розуміння і впровадження кращих практик CRS. З нашої сторони сьогодні вже прийнято відповідне законодавство, на стадії фінального узгодження підзаконні акти, врегульовуються технічні моменти для забезпечення дійсно автоматичного обміну інформацією з країнами – партнерами. Більше того, ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб до кінця року пройти оцінювання готовності системи інформаційної безпеки для запровадження такого обміну», – зазначив Євгеній Сокур.
Учасники заходу відзначили важливість застосування CRS як одного з найбільш ефективних стандартів у світі, який використовується для боротьби з ухиленням від сплати податків. Обмін інформацією між податковими органами посилює співпрацю між країнами для запобігання виведенню коштів за кордон, сприяє розвитку аналітичної спроможності податкових органів та розширеному доступу до інформації.
Під час заходу спікери поінформували про базові правила застосування CRS, розʼяснили, як здійснюється автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, основні його елементи, що таке підзвітні фінансові установи та які їх обовʼязки.
Акцентувалася увага і на фінансових рахунках, зокрема, детально пояснювалося, що таке підзвітні та виключені рахунки, особливості їх подання тощо.
Триватиме воркшоп два дні. Завтра учасники розглядатимуть правила проведення належної комплексної перевірки (due diligence), обговорюватимуть, яка інформація підлягає звітуванню та обміну, також розглянуть питання підтвердження застосування заходів належної комплексної перевірки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар