Блог

Федоренко

Внесення змін до Повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, у тому числі зміни його призначе

11.12.2025 15:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначений розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) наведено у додатку 10 до Порядку № 1588.
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Водночас, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Повідомлення за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 та п. 2 Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

У які терміни після виникнення податкового боргу проводиться опис майна, на яке поширюється право податкової застави?

11.12.2025 15:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи застосовується відповідальність до платника, який після отримання повідомлення про проведення документальної позапланової нев

11.12.2025 15:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзаців п’ятого і сьомого п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ПКУ.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (абзац перший п. 79.2 ст. 79 ПКУ).
Виконання умов ст. 79 ПКУ надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (абзац третій п. 79.2 ст. 79 ПКУ).
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ.
Зокрема, п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Також абзацом першим п. 85.2 ст. 85 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Форма повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (далі – Повідомлення) містить інформацію щодо забезпечення платником податків відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова (п. 79.3 ст. 79 ПКУ).
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п. 79.5 ст. 79 ПКУ).
При цьому нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до платника податків, якщо після отримання Повідомлення платник податків не з’явився до контролюючого органу з документами для проведення такої перевірки.
Разом з тим, згідно з п. 121.1 ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Окремо п. 121.2 ст. 121 ПКУ визначено, що ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6 – 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених ст. 73 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Мобілізований ФОП скористався правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе: подання ліквідаційн

11.12.2025 15:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску (абзац другий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
У випадку відсутності інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або її не отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (абзац одинадцятий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Згідно з п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (e-резидентів), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується. При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Такі платники мають право не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (на підставі абзацу тридцять другого п. 3 Прикінцевих положень Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» дію п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 зупинено для податкового (звітного) періоду – 2025 рік).
Водночас, у разі припинення підприємницької діяльності мобілізовані ФОПи, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, зобов’язані подати:
- ФОПи на загальній системі оподаткування – додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (далі – Додаток ЄСВ1));
- ФОПи на спрощеній системі оподаткування – додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Додаток 1)).
При цьому, в табличній частині:
Додатка ЄСВ1 – у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» – «0,00», у графі 5 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 6 «Сума нарахованого єдиного внеску» проставляється сума нарахованого єдиного внеску (якщо графа 4 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»);
Додатка 1 – у графі 2 «Самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини» проставляється значення «0,00», у графі 3 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 4 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки» – «0,00».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про особливості складання РК з метою приведення показників ПН у відповідність із показниками митної декларації після завершення

11.12.2025 15:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Розрахунок коригування з метою приведення показників податкової накладної у відповідність із показниками митної декларації (далі – РК-2) складається після завершення вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією. Якщо процедуру оформлення митної декларації не завершено, РК-2 не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до п. 9 прим. 35 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI ознаку завершення вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту платник самостійно зазначає в останній додатковій декларації до відповідної митної декларації.
В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК-2, при цьому у графі 2.1 розділу Б табличної частини такого РК-2 вказується код причини коригування – 502.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Яка відповідальність передбачена за неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку?

11.12.2025 15:23

У разі виявлення під час проведення перевірки неподання звітності пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок через дротові або бездротові канали зв’язку (в разі обов’язковості її подання) до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.
Зазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 6,9 млн г

11.12.2025 15:22

У січні – листопаді поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи – підприємці (ФОП) спрямували майже 6,9 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це у порівнянні з січнем – листопадом 224 року на 561,0 тис. грн, або майже на 109,0 відс. більше.
Звертаємо увагу, що у відповідно до п.п. 268 прим. 1.5.1 п. 268 прим. 1.5 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Дніпропетровщина: за понад два місяці роботи в Офісі податкових консультантів суб’єкти звернень отримали 2 713 консультацій

11.12.2025 15:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 08 вересня 2025 року при 20 територіальних органах ДПС України розпочали роботу Офіси податкових консультантів – спеціалізовані центри, створені для надання якісних, своєчасних, кваліфікованих і безоплатних усних консультацій із питань застосування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Місія Офісу податкових консультантів – допомогти платникам у складних податкових питаннях, уникнути помилок та штрафів, перетворити взаємодію з податковою службою на партнерство.
Консультації охоплюють широкий спектр питань: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО, контроль за обігом підакцизних товарів, зупинення реєстрації ПН/РК, податковий борг, надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, трансфертне ціноутворення. Офіс податкових консультантів – це новий формат взаємодії між ДПС та платниками податків, який гарантує доступність, неупередженість, конфіденційність та якісний сервіс.
У Дніпропетровській області Офіс податкових консультантів розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.
Прийом здійснюється без попереднього запису – у години вільного прийому (пн – пт з 8 год 30 хв по 17 год 00 хв), за попереднім записом – у зручний для відвідувача час (номер телефону для запису (056) 374 31 18).
За понад два місяці роботи Офіс податкових консультантів у Дніпропетровській області продемонстрував значний попит на послуги.
За період з 08.09.2025 по 09.12.2025 надано 2 713 консультацій юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства. Більшу частину складають запити від ФОП та громадян. Аналіз звернень показав, що платники найчастіше потребують допомоги з наступних питань: особливості застосування спрощеної системи оподаткування, нарахувань по нерухомому майну, земельному податку, МПЗ (38,7%); надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (24,3%), подання документів податкової звітності, сервіси Електронного кабінету та внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (27,2%), виникнення та погашення податкової заборгованості (6,9%). Результати роботи Офісу свідчать про попит у платників на послуги податкового консультування та ефективність роботи такого механізму. Бізнес та громадяни зацікавлені в оперативному отриманні якісних і кваліфікованих консультацій з податкового законодавства та партнерських відносинах з податковою.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Від платників транспортного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 21,1 млн гривень

11.12.2025 15:19

Упродовж одинадцяти місяців 2025 року платники місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників транспортного податку отримали понад 21,1 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 1,4 млн гривень. Темп росту – 107,2 відсотки.
Інформуємо, що Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (зі змінами).
Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.
У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Бізнес Дніпропетровщини спрямував до загального фонду держбюджету понад 5,8 млрд грн податку на прибуток підприємств

11.12.2025 15:17

З початку 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 5 852,2 млн грн податку на прибуток підприємств. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з січнем – листопадом минулого року надходження збільшились на понад 756,6 млн грн, або майже на 15,0 відсотків.
Керівник обласної податкової служби підкреслив, що відкритий діалог і взаємодія податкової служби з платниками сприяють налагодженню партнерських відносин з представниками бізнес-спільноти.
«Позитивна динаміка надходжень – результат спільної роботи бізнесу і податківців. Податкова служба змінюється. Інклюзія – пріоритет. Сучасне сервісне обслуговування платників спрямоване на спрощення податкових процедур, на доступність і зручні умови для отримання адміністративних послуг кожним. Дякуємо всім, хто сьогодні своєчасно сплачує податки», – зазначив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що платник податку на прибуток підприємств (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – податкова декларація) квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання такої податкової декларації.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до податкової декларації (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 15857. Предыдущая cтраница | Страница 12 из 1586 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua