07:32
До уваги платників податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі
14.06.2023 09:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/683528.html у зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» (далі – Закон № 2720) та враховуючи набрання з 31 березня 2023 року чинності наказом Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2023 за № 412/39468 (зі змінами), яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), пов’язані з особливостями оподаткування податком на прибуток підприємств, повідомила таке.
Законом № 2720 статтю 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), доповнено пунктом 141.13, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.
Так, платники податку, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.
Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;
б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.
У зв’язку з зазначеним Декларацію доповнено додатком ОВ, в якому платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, розраховують суму таких авансових внесків.
У рядку 26 додатка ОВ визначається загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, що сплачена у звітному (податковому) періоді. Сума авансового внеску сплачується щомісяця та визначається у графі 4, значення якої розраховується за формулою, передбаченою у примітці 1 додатка ОВ.
При цьому показник рядка 26 додатка ОВ переноситься до рядка 26 ОВ Декларації. Для платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 28 дорівнює рядку 26 ОВ Декларації.
Крім того, у зв’язку із внесеними змінами Законом № 2720, форму Декларації та додаток ВП до Декларації доповнено:
рядками 26 ОВ – 28, які заповнюють платники податку, що сплачують авансові внески з пунктів обміну іноземних валют у звітному (податковому) періоді, попередньому звітному (податковому) періоді, за результатами останнього звітного (податкового) періоду;
розділом «Виправлення помилок щодо суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют», у якому відображається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, сума штрафу та пеня (рядки 38 – 41 форми Декларації та рядки 36 – 38 додатка ВП до Декларації).
Відповідно до підпункту 141.13.3 пункту 141.13 статті 141 Кодексу сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків із податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У зв’язку з зазначеним додаток ЗП до Декларації доповнено рядком 16.5, в якому відображається сума нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств (рядок 16).
Показник рядка 16.5 додатка ЗП визначається у сумі, що не перевищує позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 КІК Декларації – рядок 16.4.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації.
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеного, платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2023 року із відображенням сплачених протягом такого звітного (податкового) періоду сум авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют у додатку ОВ до Декларації, та врахувати відповідні суми у зменшення податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств у додатку ЗП до Декларації відповідно до положень пункту 141.13 статті 141 Кодексу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги юридичних осіб – платників спрощеної системи з особливостями оподаткування!
14.06.2023 09:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Разом з тим відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням певних особливостей.
Згідно з підпунктом 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему з особливостями оподаткування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Суб'єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2019 року за № 1054/34025.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації (підпункт 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.
Новоутворенні суб’єкти господарювання, які бажають обрати спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, подають заяву за загальною процедурою, передбаченою Кодексом (підпункт 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Згідно з абзацом 2 підпункту 298.6 пункту 298 Кодексу у разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.
Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання (новостворені), які з дати державної реєстрації обрали спрощену систему з особливостями оподаткування (єдиний податок третьої групи зі ставкою 2 відсотки) можуть перейти з 01.07.2023 на застосування ставки єдиного податку у розмірі 5 відсотків за умови подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку ІІІ кварталу 2023 року заяви про зміну ставки єдиного податку.
Відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Таким чином суб’єкти господарювання, які до обрання спрощеної системи з особливостями оподаткування були платниками податку на прибуток та мають на меті після скасування особливостей оподаткування залишитися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків (за умови відповідності критеріям, визначеним у главі 1 розділу XIV Кодексу), мають право подати до контролюючого органу дві заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
У першій заяві заповнити пункт 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування»; у другій заяві, яку необхідно подати за 15 календарних днів до початку ІІІ кварталу 2023 року, заповнити пункт 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування» з 01.07.2023 та підпункт 5.1.1, у якому зазначити третю групу та обрану ставку єдиного податку в залежності від реєстрації платником податку на додану вартість.
Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви один раз протягом календарного року. Таким чином, платники податку на прибуток, які обрали спрощену систему з особливостями оподаткування шляхом подання заяви у 2023 році, не можуть скористатися можливістю повторно зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків у 2023 році.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України з посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/683579.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Французькі колеги підтримують ДПС у реалізації євроінтеграційного курсу України
14.06.2023 09:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/683563.html повідомила.
Роботу податкових органів країн ЄС у сфері оподаткування та адміністрування податку на додану вартість презентували представникам ДПС під час онлайн-семінару колеги з Головного управління державних фінансів Французької Республіки. Зокрема, податківці ознайомилися з нормами національного законодавства Франції, його спільними рисами та відмінностями порівняно із законодавством ЄС.
Другою темою семінару були питання щодо організації податкового контролю, його завдань та планування, сегментації платників, проблем та перспектив аналізу даних, боротьби із шахрайством в ЄС та обміну даними між його країнами-членами.
Вивчення практичних аспектів роботи колег з Французької Республіки – країни з великим історичним досвідом у розвитку європейських цінностей і постійному вдосконаленні європейських практик сприяє досягненню ДПС стратегічних завдань у сфері євроінтеграції, виконанню кроків, необхідних для набуття членства Європейського Союзу, а також імплементації в законодавство України положень актів ЄС з питань податку на додану вартість та протидії практикам ухилення від сплати податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Представники ДПС проводжують поглиблювати знання у сфері міжнародного обміну податковою інформацією
14.06.2023 09:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Організаційне забезпечення функціонування міжнародного обміну інформацією, захист отриманої інформації, способи передачі та практичні аспекти роботи відповідних інформаційних систем стали темою другої частини воркшопу «Практичні аспекти обміну податкової інформації (EOIR, SEOI, AEOI)», в якому взяли участь представники Міністерства фінансів України та Державної податкової служби.
Цього разу воркшоп відбувся у форматі питання-відповідь, де учасники обговорювали, як саме ефективно побудувати функції обміну податковою інформацією (EOIR та AEOI) з дотриманням стандартів ОЕСР у сфері конфіденційності.
Іван Антонов, міжнародний експерт Проєкту EU4PFM з оподаткування з Болгарії, презентував можливості інформаційної системи, що використовується в ЄС для міжнародного обміну інформацією, а також поділився досвідом Болгарії щодо заходів забезпечення захисту такої інформації.
Презентація практичного досвіду країн ЄС допоможе ДПС ефективно запровадити автоматичний обмін податковою інформацією та вдосконалити процеси обміну інформацією за запитом, зокрема, як країни – майбутнього члена ЄС.
Прямуємо до європейського майбутнього разом!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/683556.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Які ФОПи ведуть облік товарних запасів?
13.06.2023 09:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що обов’язок вести облік товарних запасів, відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), поширюється на платників податків, фізичних осіб – підприємців, які здійснюють:
- діяльність на загальній системі оподаткування;
- діяльність з використанням ІІІ групи єдиного податку та зареєстровані платниками ПДВ.
Також, серед платників ІІ-ІV групи єдиного податку, Порядок № 496 поширює свою дію на тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Платники єдиного податку ІІ-ІV групи, які не зареєстровані платниками ПДВ та не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, облік товарних запасів не ведуть.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ФОПи мають укладати з найманими працівниками трудові договори
13.06.2023 09:24
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що питання легалізації заробітної плати на сьогоднішній день залишається актуальним і потребує великої уваги з боку як самих роботодавців, так і найманих працівників, які мають стати на захист свої законних інтересів. Адже мінімізація заробітної плати, сплата її в «конвертах» та уникнення таким чином від оподаткування, лишають громадян державних соціальних гарантій.
Відповідно до Кодексу законів про працю України роботодавець, приймаючи найманого працівника на роботу, зобов’язаний заключити з таким працівником трудовий договір.
Складання трудового договору – відповідальна річ. Формальне ставлення до цього документа може обернутися для фізичної особи – підприємця – роботодавця штрафами за недотримання трудового законодавства та позовами працівників за невиконання умов договорів.
Податковим кодексом України передбачено, що платник єдиного податку, в тому числі і ФОП, виконує функції податкового агента у разі нарахування (виплати) ним оподаткованих податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При цьому, облік найманих працівників, платник єдиного податку має вести самостійно, з додержанням умови перебування ним на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.
Наголошуємо, що неофіційне працевлаштування та виплата заробітної плати «в конвертах» призводить до негативних наслідків, зокрема працівник позбавляється соціального пакету гарантованих прав і пенсійного забезпечення в майбутньому.
Отже, радимо всім ФОПам – роботодавцям дотримуватись законного порядку при прийнятті на роботу працівників і їх звільненні, виплачувати найманим працівникам тільки легальну заробітну плату, а останнім бути пильними, відстоювати свої законні права та інтереси при прийнятті на роботу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платникам про деякі особливості сплати податків і зборів
13.06.2023 09:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888), який вніс зміни до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591).
Законами № 2888 і № 1591 передбачено можливість сплати податків та зборів у готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).
Не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сплачується з відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники (фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно), які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують єдиний внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку (п. 35.2 ст. 35 ПКУ, ч.7 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», із змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється органами ДПС
13.06.2023 09:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) та пункту 1 розділу II Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174 (із змінами) (далі – Положення) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному цим Положенням.
Облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Порядок формування реєстраційного номера облікової картки платника податків визначено розділом XIII Положення.
Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДПС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці № 1ДР.
ДПС присвоює Обліковій картці № 1ДР реєстраційний номер облікової картки платника податків, який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.
Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.
Особа за власним вибором пред'являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.
Перевірку достовірності формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснює виключно ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Яка сума доходу зазначається у довідці про доходи ФОП (загальна система оподаткування)?
13.06.2023 09:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності здійснюється відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Таким чином, у довідці про доходи фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування на підставі даних податкової декларації зазначається сума чистого оподатковуваного доходу за відповідний період.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Закон України № 3050: щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені платниками податку на нерухоме майно
13.06.2023 09:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок виконання у період дії воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу 14 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Тобто платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно), які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.
Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, по яких не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.
Надмірно сплачені суми податку на нерухоме майно підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з податку на нерухоме майно – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
