В якій термін новостворена ФОП має право подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та ставки ЄП, встановленої для першої або другої групи, якщо державна реєстрація проведена в останні дні місяця
(30 або 31 числа)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно із п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт
господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Отже, новостворені фізичні особи – підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб – підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.06.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2023 № 177 (далі – Наказ № 177), яким затверджено зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Наказ № 177 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.05.2023 № 47.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.8.0. Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 01.01.2023 р. до 25.05.2023 р. включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.31.8.0) (станом на 25.05.2023)
Додано нові документи:
1. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 08 лютого 2023 р. № 71 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» :
F1309301 – Заява. Додаток 1 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08 лютого 2023 року № 71) (підпункт 3 пункту 2 розділу ІV);
F1309401 – Заява про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску). Додаток 3 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (підпункт 1 пункту 3 розділу V).
2. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості»:
F1309501 – Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості.
Додано нові версії документів:
1. У зв’язку із запровадженням нової версії електронного документа F0100213 «Податковій декларація про майновий стан і доходи»:
F1301804 – Запит щодо отримання відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді;
F1401804 – Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Відповідь на запит у електронному вигляді;
F1319102 – Запит щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору в електронному вигляді;
F1419102 – Інформація з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору. Відповідь на запит в електронному вигляді.
2. У зв'язку з необхідністю внесення змін до програмного забезпечення, пов'язаного із процедурою реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2016 року № 547:
F/J 1311406 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за ф. № 1-РРО;
F/J 1411405 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО;
F/J 1413405 – Реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО;
F/J 1313605 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 4-РРО;
F/J 1413605 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 5-РРО;
F/J 1413705 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 6-РРО;
J1311505 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 1-РРОВ;
J1411505 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 2-РРОВ;
J1413505 – Реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРОВ;
J1313805 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 4-РРОВ;
J1413805 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 5-РРОВ;
J1413905 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 6-РРОВ;
F/J 1316105 – Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій за ф. № 1-ЦСО;
F/J 1316605 – Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ПРРО;
F/J 1317105 – Заява про включення до Реєстру ЦСО РРО за ф. № 1-РЦСО;
F/J 1417203 – Витяг з Реєстру ЦСО РРО за ф. № 3-РЦСО;
F/J 1311305 – Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за ф. № 1-КОРО;
F/J 1414805 – Рішення про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за ф. № 3-КОРО.
3. З метою забезпечення отримання та обробки запитів про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску:
F/J 1300207 – Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС;
F/J 1400207 – Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску.
4. У зв’язку зі змінами, які внесені до переліку кодів помилок:
F/J 1490505 – Повідомлення щодо допущених помилок у відомостях про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за формою 4ДФ.
5. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (далі – Держстат) та враховуючи зміни внесені наказом Держстату від 10 листопада 2022 року №279:
S0305102 – Анкета № 1-РСО (вд) (1 раз на рік). Анкета обстеження економічної діяльності підприємства (наказ Держстату 18 травня 2022 р. № 91);
S0305202 – Анкета № 1-РСО (актив) (1 раз на рік). Анкета обстеження економічної діяльності підприємства (наказ Держстату 18 травня 2022 р. № 91);
S2703012 – № 37-сг (місячна)(у липні – грудні). Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур (наказ Держстату 08 червня 2022 р. № 165).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтримано позицію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі № 160/15514/20 про те, що надані Позивачем первинні документи, які складені на операції з придбання ним сільськогосподарської продукції (насіння соняшника) у ТОВ «З», ТОВ «Ю», ТОВ «П» не підтверджують факт господарських операцій.
Касаційним Судом встановлено, що сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту. Таку оцінку документів суд зробив з врахуванням обставин щодо відсутності у ТОВ «З», ТОВ «Ю», ТОВ «П» необхідних для здійснення постачання насіння соняшника умов та ресурсів (виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, обмежена (недостатня) чисельність працівників при відсутності офіційних даних (у звітах форми 1ДФ) щодо залучення працівників за цивільно-правовими угодами, необхідних площ земель сільськогосподарського призначення), а згідно з інформацією з ЄРПН не підтверджено придбання зазначеними суб’єктами господарювання послуг відповідного характеру, які б дозволяли зробити висновок, що вони були спроможні здійснити операції з постачання насіння соняшника на адресу позивача.
Судом зазначено, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на витрати та/або податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками – постачальниками товарів (послуг), однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на витрати та податковий кредит є безпідставною.
Також колегія суддів зазначила, що враховуючи обставини щодо характеру діяльності ТОВ «З», ТОВ «Ю», ТОВ «П», а також те, що позивач не навів обґрунтованих доводів щодо економічної та ділової доцільності придбання насіння соняшника у контрагентів-постачальників, які не є виробниками цієї продукції та якими не надано документів щодо походження соняшника, стверджувати, що Позивач проявив належну обачність при виборі цих контрагентів, а також що у позивача не могло бути обґрунтованих підстав сумніватись у добросовісності зазначених суб’єктів господарювання, не можна. Позивач, здійснюючи діяльність з виробництва і реалізації олії соняшникової, повинен бути зацікавлений в постачанні якісної сировини, що обумовлювало його зацікавленість виробником соняшника. Це, у свою чергу, обумовлює прояв відповідної обачності у виборі постачальника, з’ясування його можливостей здійснити постачання соняшника, тим більше, якщо постачальник зобов’язується поставити соняшник власного виробництва
Як підсумок, у суду апеляційної інстанції не було підстав для застосування принципу індивідуальної відповідальності платника податку, адже на противагу доводам ГУ ДПС позивач не довів, що він діяв з належною обачністю при виборі контрагентів та розумними заходами пересвідчився у достовірності первинних документів, на підставі яких сформував показники свого бухгалтерського та податкового обліку
Відтак, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.05.2023 у справі № 160/15514/20 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 скасовано, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 залишено в силі (рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог на суму 18, 4 млн гривень).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» П’ятихатської міської ради днями організовано виїзд мобільного Центру обслуговування платників (мобільний ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі заступника начальника ГУ ДПС Валерія Леонова (у режимі онлайн), заступника начальника П’ятихатської ДПІ ГУ ДПС Людмили Лівіцької, працівників ЦОПу П’ятихатської ДПІ ГУ ДПС та за сприянням заступника директора Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» П’ятихатської міської ради Олени Борець.
Під час роботи мобільного ЦОПу Валерій Леонов звернув увагу, що на сьогоднішній день пріоритетним питанням є налагодження системної партнерської роботи із закладами, що розташовані на території обслуговування П’ятихатської ДПІ ГУ ДПС.
Людмила Лівіцька довела до відома присутніх інформацію щодо адреси місцезнаходження ЦОПу П’ятихатської ДПІ ГУ ДПС та перелік адміністративних послуг, які громадяни мають змогу отримати. Крім того, повідомила про можливість користуватися сервісом ДПС України «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua), попередньо отримавши кваліфікований електронний підпис.
Під час заходу громадянам роз’яснені переваги користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема «Електронним кабінетом». Ознайомлено, зокрема, зі сторінками «Державна податкова служба України» та «ДПС у Дніпропетровській області у соціальній мережі Facebook, Telegram-каналом ДПС України.
Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, від громадян, які проживають на території Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» П’ятихатської міської ради, надано 4 усні консультації та прийнято:
- 5 заяв щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (форма № 10ДР);
- 2 заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (форма № 5ДР)
- 3 заяви на отримання облікової картки фізичної особи – платника податків (форма № 1ДР),
За результатом роботи мобільного ЦОПу відпрацьовано отримані заяви, надано 10 адміністративних послуг.
Від себе особисто та від присутніх громадян заступник директора Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» П’ятихатської міської ради Олена Борець подякувала за надану можливість отримати послуги та відповідні консультації і висловила бажання співпрацювати з податковою службою з питань отримання адміністративних послуг і у подальшому.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Питання сфери оподаткування, з якими звертались субʼєкти господарювання до Ради бізнес-омбудсмена, стали предметом обговорення під час засідання експертних груп ДПС та Ради.
Зокрема, розглядались звернення платників податків щодо зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, виведення підприємств з категорії ризикових платників, функціонування автоматизованої системи адміністрування ПДВ, виконання судових рішень, відшкодування ПДВ тощо.
Також фахівці ДПС надали розʼяснення щодо окремих процедур та застосування норм Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».
Нагадаємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/680555.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП, у разі якщо платник податків здійснив поділ власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 8.1 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розділом VIII Порядку № 1588.
Пунктом 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 визначено, що повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Згідно з п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588, у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито. на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Таким чином, якщо платник податків здійснив поділ власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо), то подається повідомлення за ф. № 20-ОПП, в якому інформація щодо такого об’єкта оподаткування зазначається декількома рядками, а саме: у першому рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у наступних – оновлена інформація про об’єкти оподаткування, які створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»).
При цьому кожному новоствореному об’єкту оподаткування присвоюється відповідний ідентифікатор об’єкта оподаткування за правилами, визначеними п. 4 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Підпунктом 1 п. 6.8 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), визначено, що якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розд. IV ПКУ.
Про адресу робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, така особа надає відомості шляхом подання повідомлення про об’єкти або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), згідно з розд. VIII Порядку № 1588 (п.п. 5 п. 6.8 розд. VI Порядку № 1588).
Процедури взяття на облік за неосновним місцем обліку встановлені розд. VIІ Порядку.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку приватного нотаріуса може бути здійснене на підставі заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. № 5-ОПП), поданої нотаріусом відповідно до п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку також може бути здійснене на підставі:
Повідомлення за ф. № 20-ОПП, яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, в разі зазначення у Повідомленні за ф. № 20-ОПП контролюючого органу, у якому платник податків бажає стати на облік за неосновним місцем обліку;
заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (заява за ф. № 17-ОПП) , яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку (п. 7.2 розд. VIІ Порядку № 1588).
В разі, якщо платник зазначив контролюючий орган, у якому він бажає стати на облік за неосновним місцем обліку у Повідомленні за формою № 20-ОПП або заяві за ф. № 5-ОПП, він звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.
Враховуючи викладене, якщо місце проживання платника податку не змінилося, а змінилася адреса робочого місця, платник подає до ДПІ за основним місцем обліку заяву за формою № 5-ОПП з оновленою інформацією про робоче місце або Повідомлення за ф. № 20-ОПП про зміну даних про об’єкт оподаткування.
Якщо змінилося робоче місце платника податків, яке знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання або розташування попереднього робочого місця, такий платник податків повинен протягом десяти робочих днів після зміни місцезнаходження подати один із наступних документів:
заяви за ф. № 17-ОПП яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку;
Повідомлення за ф. № 20-ОПП яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку;
заяву за ф. № 5-ОПП, подану приватним нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи встановлені ст.44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ.
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПКУ для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нормами п. 44.3 ст. 44 ПКУ передбачено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 прим.2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 прим.2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар