У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 150 млн грн акцизного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року надходження виросли майже на 2,8 млн гривень.
Нагадуємо, що 30.05.2023 – останній день сплати акцизного податку за квітень 2023 року.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку територіальних громад Дніпропетровщини!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі начальника Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дениса Орди.
Він поінформував, що станом на 01.05.2023 за результатами деклараційної кампанії 2023 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано понад 15 тисяч декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік. Загальна сума задекларованих доходів становить понад 12 млрд гривень. Задекларовано до сплати податку на доходи фізичних в сумі 124,7 млн гривень, військового збору – 45,9 млн гривень.
Доходи в розмірі понад 1 млн грн задекларували 373 жителя нашої області.
Разом з тим, своїм правом на отримання податкової знижки у поточному році скористалися вже 2,5 тисячі фізичних осіб. Сума податку, що підлягає поверненню громадянам з бюджету складає 9,5 млн гривень.
Звернув увагу, що крім обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи, у громадян є можливість реалізувати своє право на податкову знижку, порядок надання якої визначений статтею 166 Податкового кодексу України.
Податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.
Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були такі витрати:
- оплата за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені);
- оплата процентів за іпотечним кредитом;
- благодійні внески, пожертвування неприбутковим організаціям;
страхові платежі і внески за договорами страхування життя, недержавного пенсійного страхування;
- оплата допоміжних репродуктивних технологій (запліднення)
- та інші.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.
Податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього звітного податкового року.
Для отримання знижки за 2022 рік необхідно заповнити та до 31 грудня 2023 року включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи, у якій вказати: суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, видів понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Основні документи, необхідні для оформлення податкової знижки:
- копія паспорта;
- довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку;
- довідка про заробітну плату, отриману протягом звітного року;
- копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо);
- документ, що підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо витрати здійснено на користь члена сім’ї.
Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку.
Декларацію про майновий стан і доходи громадяни можуть подати в один із таких способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- поштою з повідомленням про вручення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі – Перелік обставин) та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. На сьогодні процентна ставка по розстрочках та відстрочках становить 30 відсотків річних.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Розстрочені суми податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків (згідно з Переліком), а також економічного обґрунтування, яке вказує на можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Згідно з розділом II Переліку форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:
сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.
Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (пункт 100.7 статті 100 Кодексу).
Пунктом 100.9 статті 100 Кодексу визначено, що рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років,приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) ДПС, про що повідомляється Міністерство фінансів України.
Відповідно до пункту 11 статті 100 Кодексу, якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення (відстрочення), становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення (відстрочення) надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму податкового боргу, – у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком ДПС – без обмежень суми, територіальні органи – на суму не більше 3 млн гривень.
Згідно з пунктом 3.2 Порядку за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу ДПС після подання заяви або приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), або відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 Порядку, та при недотриманні обов’язкових вимог, визначених цим Порядком.
Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) ДПС (пункт 2.3 Порядку).
Розстрочення або відстрочення податкового боргу може здійснюватися також згідно з положеннями інших законодавчих актів, що приймаються Верховною Радою України з метою врегулювання податкового боргу окремого кола платників. У такому випадку контингент таких платників та умови розстрочення (відстрочення) визначаються саме цим законом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Пунктом 286.4 ст. 286 ПКУ встановлено, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відповідно до п 2 ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Згідно з п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ), у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
Порядок взяття на облік/зняття з обліку платника податків у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) визначений нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 10.1 Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, що передбачає зміну контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) або місцем обліку платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків згідно з пп. 10.6 – 10.21 розд. X Порядку № 1588.
Зокрема, згідно з п. 10.8 Порядку № 1588 якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.
У разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків або іншої зміни, внаслідок якої змінюється ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу, до ДПІ обслуговування за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків переходять обов’язки ведення обліку платника податків у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб (п. 10.25 Порядку № 1588).
Платники податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також тимчасово окупована з 07.04.2014 територія України, що входить до складу Донецької та Луганської областей, що визнані такими відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб з відповідною ознакою «податковою адресою є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» або «податковою адресою є тимчасово окупована територія у Донецькій та Луганській областях». У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) на (з) тимчасово окуповану(ої) територію(ї) України в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб встановлюється/скасовується така ознака (п. 1.5 Порядку № 1588).
Згідно з п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» у разі зміни місцезнаходження/місця проживання платників податків, які мають такі ознаки, на іншу територію в областях або місті Києві і отримання контролюючими органами відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків облік таких платників податків і зборів здійснюється з урахуванням такого: контролюючі органи в областях та місті Києві за новим місцезнаходженням/місцем проживання платників податків здійснюють обробку відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) або приймання заяв і документів від платників податків, а також взяття на облік платників податків за основним місцем обліку не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з ЄДР чи заяв від платників податків.
Таким чином, у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також тимчасово окупованої з 07.04.2014 території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей взяття на облік за основним місцем обліку платників податків які обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб з відповідною ознакою здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з ЄДР. В інших випадках зміна основного місця обліку у зв’язку зі зміною місцезнаходження здійснюється у терміни, визначені розд. X Порядку № 1588, а саме: у разі зміни контролюючого органу – протягом місяця; у разі зміни ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу – у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з урахуванням інформації, викладеної у повідомленнях «Закон № 3050: окремі зміни щодо плати за землю!» і «Закон № 3050: до уваги платників плати за землю!» та розміщеної на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланнями:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679513.html і
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679901.html
відповідно, звертає увагу на наступне.
Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050), що набрав чинності 06.05.2023, також визначає можливість уточнення податкових зобов’язань з плати за землю, задекларованих до набрання чинності Законом № 3050, шляхом подання уточнюючих розрахунків до раніше поданих податкових декларацій по платі землю за 2022 рік та 2023 рік:
Податок/
вид платежу Зобов’язання, що уточнюється/коригується Період, за який можливе коригування
За земельні ділянки,що розташовані на територіях активних бойових дій
або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України,
включених до Переліку територій
плата за землю (земельний податок та/або орендна плата) задекларовані за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з плати за землю за період березень 2022 року – грудень 2023 року
За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.
Платники, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – наказ № 309), або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.
За земельні ділянки, розташовані на територіях, що не залежать від Переліку територій
орендна плата задекларовані за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
за період 2022 – 2023 роки
Уточнення податкових зобов’язань здійснюється за періоди, у яких земельні ділянки були визнані як забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Складені, надіслані (вручені) до дати набрання чинності Законом № 3050 податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.9 п. 283.1, п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, – анулюванню
Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків: якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.
Застосування штрафних санкцій та нарахування пені:
Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу (далі – п.п. 69.1).
Відповідно до абзацу 14 п.п.69.1 у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.
Тобто платники плати за землю, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Бажаєте отримати допомогу від держави на розвиток свого бізнесу?
Відмовляйтеся від незадекларованих працівників та зарплат «у конверті». Компенсації можливі виключно при виплаті офіційної заробітної плати.
Тільки офіційно оформлюючи своїх працівників ви можете розраховувати на підтримку держави!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
30 травня 2023 року, вівторок, останній день сплати:
● акцизного податку за квітень 2023 року;
● військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2023 року;
● єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи за ставкою єдиного податку у розмірі 2 відсотків доходу за квітень 2023 року;
● податку на доходи фізичних осіб:
- із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за квітень 2023 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
- з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2023 року;
● плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за квітень 2023 року;
● податку на додану вартість за квітень 2023 року;
● рентної плати:
- за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за квітень 2023 року;
- за користування радіочастотним ресурсом України за квітень 2023 року;
- за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за квітень 2023 року;
- за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за квітень 2023 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини направили, зокрема, за спеціальне використання води майже 34 млн грн рентної плати, за використання лісових ресурсів майже 200 тис. гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження зазначених рентних платежів збільшились майже на 16,4 млн гривень.
Економічний фронт є життєво необхідним поряд із воєнним фронтом. Обов’язок відповідального бізнесу – забезпечення повноцінного функціонування держави в умовах війни. Наші захисники наближають перемогу на полі бою, бізнес працює на своїх робочих місцях, сумлінно сплачуючи податки, аби наші громади розвивалися, діти могли навчатися, міста і села – відбудовуватися.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Нещодавно у Державній податковій службі України (ДПС) за сприяння експертів Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) проведено навчальний тренінг у форматі відеоконференції.
У заході також прийняли участь керівництво Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та фахівці управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.
Експертом EU4PFM поінформовано про основні та важливі аспекти ефективної комунікації, з акцентом на ролі лідера, співпраці із засобами масової інформації.
Визначена важливість комунікації у роботі органів податкової служби та категорії таких комунікацій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар