Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/679712.html повідомила наступне.
З набранням чинності змін до податкового законодавства щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS фінансові агенти з 1 липня 2023 року зобов’язані вживати заходи належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних рахунків та щороку, до 1 липня, подавати до ДПС звіт про підзвітні рахунки.
Вперше звіт про підзвітні рахунки потрібно буде подати у 2024 році за друге півріччя 2023 року (перший звітний період). У подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.
ДПС спільно з Мінфіном за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) з метою забезпечення своєчасної реалізації всіх підготовчих етапів, необхідних для імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS, здійснює розробку підзаконних нормативно-правових актів.
Зокрема, розроблено проєкт Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт 39-3.3.3 пункту 39-3.3 статті 39-3 ПКУ).
Проєкт Порядку передбачає, що взяттю на облік у ДПС підлягають усі фінансові установи, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (далі – ПФУ). ПФУ подає заяву про взяття її на облік у ДПС протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу ПФУ.
Звертаємо увагу на те, що ПФУ, які подаватимуть звіти про підзвітні рахунки виключно за себе, стають на облік один раз.
Якщо ПФУ є інститутом спільного інвестування (пайовим або корпоративним інвестиційним фондом), то за таку ПФУ звітність подає компанія з управління активами, яка здійснює управління активами відповідного інституту спільного інвестування (пункт 39-3.11 статті 39-3 ПКУ). Реєстрація інституту спільного інвестування як ПФУ також здійснюється за заявою компанії з управління активами. Для цього компанія з управління активами подає заяву про її взяття на облік як ПФУ та про взяття на облік усіх інститутів спільного інвестування цієї компанії з управління активами, які також є ПФУ.
За загальним правилом (якщо установа подає звітність лише за себе) фінансова установа береться на облік як ПФУ за податковим номером.
Якщо реєстраційну заяву подає компанія з управління активами для взяття на облік інституту спільного інвестування, то реєстраційний номер інституту спільного інвестування як ПФУ формується з податкового номеру компанії з управління активами та номеру реєстрації відповідного інституту спільного інвестування в ЄДРІСІ.
Ознайомитися з проєктом Порядку, а також іншими документами та матеріалами з питань імплементації Загального стандарту звітності CRS можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/crs/normativno-pravovi-akti.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/679992.html
Для формування та надсилання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі платник може скористатися меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua).
При формуванні індивідуальної податкової консультації:
- оберіть контролюючий орган,
- заповніть адресу для листування, контактний телефон, електронну адресу,
- зазначте необхідність отримання податкової консультації,
- збережіть, підпишіть та надішліть сформоване звернення.
Інформація щодо отримання і реєстрації звернення в контролюючому органі та надіслана в Електронний кабінет індивідуальна податкова консультація в електронній формі містяться в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи».
Презентаційні матеріали щодо подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в Електронному кабінеті можна переглянути тут.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС розроблено відеоролик «Онлайн-консультування в органах ДПС та доступ до актуальних запитань-відповідей для осіб – нерезидентів, які постачають електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України!».
У Кабінеті особи – нерезидента – платника ПДВ відтепер доступні додаткові можливості отримання онлайн консультації від ДПС з питань оподаткування ПДВ. У відеоролику продемонстровано покроковий алгоритм користування додатковим сервісом Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ.
Переглянути відеоролик можна тут.
Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/680102.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ та п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами фізичні особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи – платники податків та є платниками єдиного внеску.
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами (далі – Закон № 5076).
Згідно з Законом № 5076 право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.
Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокатська діяльність може здійснюватися фізичною особою індивідуально, у формі адвокатського бюро, у формі адвокатського об’єднання.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).
Відповідно до Закону № 5076 Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема про:
прізвище, ім’я та по батькові адвоката;
номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дату прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дату прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);
найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;
адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;
інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 17 Закону № 5076).
Статтею 31 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.
Отже, обов’язок адвоката стати на облік у контролюючому органі як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, виникає за умови, якщо адвокатська діяльність здійснюється індивідуально, та така діяльність не припинена (зупинена).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
Згідно з п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Враховуючи викладене вище, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.7 ст. 95 ПКУ визначено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.
Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:
- майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;
- цінні папери – на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV зі змінами та доповненнями;
- інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.
Згідно з п. 95.13 ст. 95 ПКУ під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.
Інформація про склад майна платників податків, призначеного для продажу, оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.16 ст. 95 ПКУ).
Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів майном платників податків оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.17 ст. 95 ПКУ).
Інформація, зазначена у п. 95.17 ст. 95 ПКУ, та порядок її оприлюднення визначаються Кабінетом Міністрів України (п. 95.18 ст. 95 ПКУ).
Зокрема, п. 14 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 зі змінами та доповненнями, продаж майна на аукціоні здійснюється не раніше ніж через 15 днів після оприлюднення оголошення про проведення аукціону (далі – оголошення).
Організатор аукціону оприлюднює оголошення в засобах масової інформації та на власній вебсторінці не пізніше ніж за 15 днів до його проведення (п. 15 Порядку).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з урахуванням інформації, викладеної у повідомленні «Закон № 3050: деякі нововведення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та розміщеної на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679540.html, повідомляє.
Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050), що набрав чинності 06.05.2023, визначає можливість уточнення податкових зобов’язань платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, (далі – Податок), які до дати набрання чинності Законом № 3050 задекларували за 2022 – 2023 роки податкові зобов’язання за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій. Такі платники мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання за період 2022 та 2023 роки шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.
За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.
Платники Податку, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, із змінами (далі – наказ № 309), або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.
Річна сума платежу по об’єктах нерухомого майна визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об’єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню Податком.
Застосування штрафних санкцій та нарахування пені
Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до абзацу 14 п.п.69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.
Тобто платники Податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.
Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум Податку, по яких не нараховується та не сплачується Податок, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.
Надмірно сплачені суми Податку підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього Податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з Податку – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з урахуванням інформації, викладеної у пресрелізі «Закон № 3050: окремі зміни щодо плати за землю!» та розміщеної на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679513.html, звертає увагу на наступне.
Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050), що набрав чинності 06.05.2023, також визначає особливості оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) за земельні ділянки, які:
- перебувають у консервації (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу);
- забруднені вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу);
- непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу).
Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та/або орендна плата):
1) за земельні ділянки, що перебувають у консервації:
підстава (наявність всіх перелічених складових): - рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки;
- відомості/дані Державного земельного кадастру;
період звільнення: землі державної та комунальної власності з першого числа місяця, у якому прийнято рішення, до останнього числа місяця, у якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;
землі приватної власності з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів до останнього числа місяця, у якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;
2) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами:
підстава: - відомості/дані Державного земельного кадастру, в тому числі по земельних ділянках,обстежених операторами протимінної діяльності;
період звільнення: з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;
3) за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, забруднені вибухонебезпечними предметами:
підстава (наявність всіх перелічених складових): - затверджений Перелік територій;
- заява платника до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;
- рішення органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки;
- відомості/дані Державного земельного кадастру;
період звільнення: з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;
4) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами:
підстава (наявність всіх перелічених складових): - рішення органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків;
- заява платника до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;
період звільнення: з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що наступає раніше:
- або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення) чи дата скасування відповідного рішення);
- або дата скасування відповідного рішення,
- або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності,
- або визнання земельної ділянки придатною для використання.
Річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно до кількості місяців, в яких земельна ділянка була визнана придатною для використання.
На рішення, прийняті на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок не придатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх засмічення вибухонебезпечними предметами, не поширюються вимоги п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу щодо заборони прийняття індивідуальних податкових пільг (зміни до п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
06 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон).
Згідно із Законом перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій) визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п.п. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Порядок, яким визначено деякі питання формування Переліку територій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова), пунктом 1 якої Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій делеговано повноваження із:
затвердження Переліку територій;
визначення складових Переліку територій,
визначення формату запису, за яким території відображаються у переліку;
затвердження форми переліку територій.
Таким чином, Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Наказ), використовується для визначення територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Території), у тому числі при справлянні екологічного податку.
Увага!
Наказом затверджено:
розділ І, який включає дві частини:
території можливих бойових дій (частина перша);
території активний бойових дій (частина друга);
розділ ІІ – тимчасово окуповані території України.
Таким чином, для цілей справляння екологічного податку застосовується частина 2 розділу І та розділ ІІ Наказу.
Право не нараховувати та не сплачувати за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року екологічний податок надано платникам, у яких під час провадження діяльності на Територіях, що у 2022 році Наказом включено до Переліку територій, виникають об’єкти оподаткування екологічним податком, встановлено п.п. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Право не нараховувати та не сплачувати за період з 1 січня 2023 року
У 2023 році, починаючи з 1 січня, не нараховується та не сплачується екологічний податок за об’єкти оподаткування, що виникають на:
Територіях, включених до Переліку територій;
земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок платникам за об’єкти оподаткування, що виникають на Територіях, припиняється з першого числа місяця, що настає після дати, зазначеної у колонці «Дата завершення бойових дій» відповідного Переліку територій Наказу.
Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок платникам за об’єкти оподаткування, що виникають на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі якщо дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Період, коли земельні ділянки вважаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення органу місцевого самоврядування – сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією (далі – Орган) про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків та завершується останнім числом місяця, на який припадає одна із наведених нижче дат:
останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення);
дата скасування відповідного рішення;
дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання,
в залежності яка з них настає раніше.
При цьому ненарахування та несплата екологічного податку платником за об’єкти оподаткування, що виникають на ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами відбувається у разі обов’язкового виконання двох умов:
подання до Органу заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;
прийняття таким Органом рішення про звільнення від справляння плати за землю за земельну ділянку, зазначену у такій заяві.
Оскільки Кодексом встановлено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), то рішення про визнання такої земельної ділянки потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами приймається виключно в частині сформованих земельних ділянок, які мають кадастрові номери.
Звертаємо увагу, що дія норми п.п. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у 2022 та 2023 роках поширюється на платників податків, об’єкти та база оподаткування екологічним податком яких визначені пп. 242.1.1 − 242.1.3 та 242.1.5 п. 242.1 ст. 242 Кодексу.
Уточнення податкових зобов’язань з екологічного податку
1) За об’єкти оподаткування, розташовані на Територіях, включених до Переліку територій, затвердженого Наказом.
Платники екологічного податку, які до дати набрання чинності Законом у податкових періодах 2022 – 2023 років задекларували податкові зобов’язання за об’єкти оподаткування, які розташовані на Територіях, включених до Переліку територій, затвердженого Наказом, керуючись п. 50.1 ст. 50 Кодексу, можуть уточнити такі податкові зобов’язання шляхом подання відповідних уточнюючих податкових декларацій.
За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідних Територіях.
2) За об’єкти оподаткування, розташовані на інших територіях
Платники екологічного податку, зареєстровані (взяті на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, які до дати набрання чинності Законом задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання, мають право відкоригувати нараховані за ці періоди суми екологічного податку шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.
Уточнення податкових зобов’язань здійснюється за періоди, протягом яких земельні ділянки, за місцем розміщення джерела забруднення, були визнані забрудненими або потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Визнання територій забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами підтверджується прийняттям Органом рішення про звільнення від справляння плати за землю за земельну ділянку.
Платники податків, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання за об’єкти оподаткування, розташовані на Територіях, затверджених Наказом, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання за їх наявності.
Застосування штрафних санкцій та нарахування пені
Порядок виконання у період воєнного стану платником екологічного податку свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Відповідно до абзацу чотирнадцятого цього підпункту у разі самостійного виправлення помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.
Тобто платники екологічного податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.
Інформація розміщена на головній сторінці вебпорталу «Державна податкова служба України» за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/679048.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
29 травня 2023 року, понеділок, останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за квітень 2023 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар