08:07
Відчуження фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно: що з ПДВ?
17.05.2023 09:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі –ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п.185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ,у тому числі операції ї безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).
Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюється як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.
Відповідно до п.189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення та таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ст.198 ПКУ.
Згідно з п.197.12 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).
Отже, при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:
до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язання за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п.197.12 ст.197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;
у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, - нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;
нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб
17.05.2023 09:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вводиться поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).
Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.11 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Звертаємо увагу, що платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).
Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримають податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, до 01.07.2023.
Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.
Тобто, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.
Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 381 Кодексу, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 67 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.
Сума податку у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).
Відповідно до п.п 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу, у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:
земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;
суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
суми сплачених податків, зборів, платежів.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/viznachennya-minimalnogo-podatkovogo-zobovyazannya-dlya-fizichnih-osib/
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Збір за місця для паркування транспортних засобів: місцеві бюджети поповнились на понад 12,5 млн гривень
17.05.2023 09:55
З початку 2023 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 12,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). У порівнянні з 2022 роком надходження збільшились на понад 6,4 млн грн, або на 104,5 відсотків.
Нагадуємо, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Майже 8,8 млн грн частини чистого прибутку надійшло до державного бюджету від платників Дніпропетровщини
17.05.2023 09:54
Протягом січня – квітня 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 8,8 млн грн частини чистого прибутку. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились більше ніж на 2,6 млн грн, або майже на 44 відсотки.
Звертаємо увагу, що відповідно до абзацу п’ятого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, (далі – ПКУ) для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Для державних унітарних підприємств та їх об’єднань Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), складений наростаючим підсумком за такі звітні періоди, подається у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому відповідно до п.п. 49.18.6 п. 49.18 та абзацу першого п. 49.19 ст. 49 ПКУ Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про важливе на черговому засіданні Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області
17.05.2023 09:53
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 16 травня 2023 року, відбулося третє засідання Громадської ради при ГУ ДПС одночасно у режимах онлайн та офлайн.
У заході прийняли участь очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, заступник начальника ГУ ДПС і фахівці управлінь ГУ ДПС: оподаткування фізичних осіб та інформаційної взаємодії.
З початку учасників привітали та звернули увагу, що наразі, як і завжди, будуть обговорюватись важливі питання. Це, зокрема легалізація працевлаштування та заробітної плати. Адже детінізація ринку праці – одне із вагомих джерел наповнення державного та місцевих бюджетів податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Фахівець управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС більш детально зупинилася на питаннях легалізації виплати заробітної плати, оформлення трудових відносин між роботодавцем та найманими працівниками у правовому полі.
Крім того, обговорено та ухвалено проєкт листа до Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України щодо розширення переліку типів об’єктів у Довіднику типів об’єктів оподаткування для заповнення «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» за формою № 20-ОПП.
Засідання проходило в атмосфері конструктивного діалогу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо відображення в чеках РРО/ПРРО коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД
17.05.2023 09:53
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані:
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до підпункту 14.1.145. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать:
спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);
тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
електрична енергія.
За результатами аналізу даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій встановлено, що у деяких випадках суб’єктами господарювання проводяться розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Державна податкова служба України вкотре звертає увагу на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі відображення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який є ключовим ідентифікатором щодо забезпечення справедливого розподілу частини акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування.
Інформація розміщена на головній сторінці вебпорталу «Державна податкова служба України» за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/676861.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Тетяна Кірієнко: Драйвером змін має стати молодь
17.05.2023 09:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/676882.html повідомила наступне.
Очільниця ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у нагородженні переможців VII Всеукраїнського інтелектуального конкурсу «Податківець майбутнього», який був організований Державним податковим університетом за сприяння ДПС. У конкурсі брали участь 242 учасники з різних регіонів України.
«Проведення таких заходів, як цей конкурс, дуже важливе. Адже тут збираються молоді, талановиті школярі, студенти – це той потенціал, який нам так потрібен. Податкова служба сьогодні суттєво реформується. І всі ті проєкти, системи, які ми запроваджуємо, настільки сучасні, що нині ми потребуємо саме вас – молодь енергійну та професійну», – підкреслила Тетяна Кірієнко.
Вона, зокрема, відзначила, що зараз перед українцями стоять надзавдання з відбудови нашої країни. Нині час викликів, який вимагає нових нестандартних рішень. І від того, які знання отримає молодь та як поєднає їх з практикою, залежить у подальшому успішність розвитку держави.
Тетяна Кірієнко також висловила сподівання, що багато учасників сьогоднішнього конкурсу в майбутньому пов’яжуть свою професійну діяльність з податковою службою.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Рентна плата за користування надрами
16.05.2023 09:29
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/675902.html) повідомила про порядок обчислення та заповнення податкової звітності з податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для оподаткованого у попередньому звітному періоді об’єкту оподаткування, який в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді набув нової форми товарної продукції.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рента) є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр (далі – Ділянка) з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Об’єктом оподаткування Рентою по кожній наданій у користування Ділянці, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать, у тому числі обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник Ренти, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п.п. 252.3.1 п. 252.3 ст. 252 Кодексу).
Господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин – діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Добування корисних копалин визначено, як сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини, як вид господарської діяльності гірничого підприємства, включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
У результаті провадження господарської діяльності гірничого підприємства як у результаті операцій з добування, так і етапі первинної переробки можуть утворюватися чисельні, передбачені Кондиціями, види товарної продукції гірничого підприємства, властивості яких спроможні задовольняти цільові споживчі вимоги.
Гірничі підприємства складаючи Кондиції, самостійно приймають рішення щодо складу та структури видів товарної продукції, яка виготовлятиметься підприємством. При цьому, можуть мати місце випадки, коли товарна продукція, що утворилася в процесі добування, і податкові зобов’язання за якою виконані у відповідному звітному періоді, за рішенням підприємства буде підданою подальшим операціям первинної переробки із утворенням у наступних податкових періодах товарної продукції із споживчими властивостями, відмінними від задекларованої (далі – Нова продукція).
Можливість виконання платниками визначення податкових зобов’язань з Ренти за перетвореною товарною продукцією, що реалізовуватиметься із новими споживчими властивостями, відмінними від задекларованої, передбачена абзацом другим пункту 252.14 статті 252 Кодексу.
Наводимо умовний приклад складання податкової звітності та заповнення форм податкових декларацій з Ренти для ситуації, коли оподаткований у попередньому звітному періоді об’єкт оподаткування або його частина в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді набув нової форми товарної продукції.
Податкові зобов’язання з Ренти у кожному податковому (звітному) періоді, що відповідає календарному кварталу, декларуються у додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати (далі – Розрахунок), затвердженої наказом Міністерства фінансів України 17 серпня 2015 року № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2016 року № 927) (далі – Декларація).
Обліковані у звітному податковому (звітному) періоді одного або декількох видів Нової продукції ідентифікується у рядках розділу 8 Розрахунку в окремих додатках для кожного такого виду.
Розділ 8 «Вид корисної копалини» Розрахунку відображає інформацію про видобуту корисну копалину, включаючи опис Нової продукції у рядках 8.3-8.5 Розрахунку, які заповнюються з застосуванням приміток 12-15 такого Розрахунку.
ДПС України з цього питання також наведено умовний приклад.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Мінімальна заробітна плата – одна із державних соціальних гарантій
16.05.2023 09:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» із змінами (далі – Закон № 2017) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.
Встановлені законом мінімальні розміри оплати праці та доходів громадян – це державні соціальні гарантії (ст. 1 Закону № 2017).
З 01 січня 2023 року статтею 8 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (із змінами) установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі – 6 700 гривень.
Шановні роботодавці, не порушуйте прав найманих працівників на гарантований державою соціальний захист т
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо оподаткування доходів фізичних осіб – резидентів, отриманих з джерел за межами України
16.05.2023 09:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).
Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).
Відповідно до п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення № 5).
Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам – резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими статтями 11 та 15 Закону № 2473 відповідно.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Таким чином, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.
Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.
Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані за зовнішньоекономічними контрактами, зараховані на рахунок, відкритий у системі WISE, а не на валютний рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку України, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України.
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Зауважуємо, що питання віднесення переказів за допомогою сервісів WISE/REVOLUT/ PAYONEER до грошових розрахунків відноситься до повноважень Національного банку України.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/676493.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
