19:52
Яким чином платники інформують ДПС про учасника міжнародної групи компаній, уповноваженого материнською компанією на подання Зві
16.09.2025 10:01
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 14.1.254 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що уповноважений учасник (для цілей ст. 39 ПКУ) – учасник міжнародної групи компаній (далі – МГК), уповноважений такою МГК на підготовку та подання звіту у розрізі країн МГК (далі – Звіт) від імені такої МГК до податкового органу юрисдикції (держави, території), в якій зареєстрований такий учасник або в якій його діяльність зумовлює утворення постійного представництва.
Згідно з абзацом другим п.п. 39.4.2 п 39.4 ст. 39 розд. I ПКУ платники податків, які є учасниками відповідної МГК та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у МГК (далі – Повідомлення).
Форма та Порядок складання Повідомлення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 року за № 278/35900) (зі змінами) (далі – Порядок № 839).
Пунктом 6 розд. ІІ Порядку № 839 передбачено, що у графі 6.1 зазначається дата отримання інформації про своє призначення уповноваженим учасником МГК або дата втрати такого статусу. Поле заповнюється, якщо більше ніж один учасник МГК є платником податків – резидентом України та наявні одна або декілька обставин, визначених абзацами п’ятим – сьомим п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 розд. I ПКУ, МГК може призначити одного з таких учасників уповноваженим на подання Звіту. Про таке призначення уповноважений учасник МГК повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, шляхом подання Повідомлення, визначеного п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 розд. I ПКУ.
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 839 визначено, що у графі 10 Повідомлення зазначається код, який відповідає ролі платника податків у поданні Звіту. Залежно від обставин, визначених п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 розд. I ПКУ, зазначається один із таких кодів, зокрема: CBC702 – платник податків, уповноважений материнською компанією МГК на подання Звіту до контролюючого органу. У цьому разі у графі 15 має зазначатися код CBC802.
Відповідно до п. 17 розд. ІІ Порядку № 839 у графі 15 Повідомлення зазначається інформація про статус подання Звіту. Для цього застосовується одне із можливих значень, зокрема: CBC802 – Звіт подає уповноважений учасник МГК, в тому числі – резидент України. У цьому разі у розд. II Повідомлення зазначається інформація щодо уповноваженого учасника МГК.
Пунктом 26 розд. ІІ Порядку № 839 встановлено, що розд. II Повідомлення призначений для відображення інформації та реєстраційних даних про учасника МГК, уповноваженого материнською компанією на подання Звіту. Цей розділ заповнюється у разі, якщо у графі 15 розд. І Повідомлення зазначено код «CBC802» або «CBC809».
При цьому, у Повідомленні зазначається інформація щодо одного з можливих значень статусу подання Звіту та ролі платника податків у поданні Звіту, передбачених пп. 9 та 17 розд. ІІ Порядку № 839.
Отже, платники податків інформують ДПС про учасника МГК, уповноваженого материнською компанією на подання Звіту у розрізі країн МГК, шляхом подання Повідомлення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про подання повідомлення за формою № 20-ОПП та внесення змін до реєстраційних даних РРО/ПРРО у зв’язку з перейменуванням вулиці
16.09.2025 10:01
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Адреса господарської одиниці є обов’язковим реквізитом фіскального чеку згідно з п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) (зі змінами) (далі – Положення № 13).
Згідно з п. 2 розд. I та п. 2 розд. ІІ Положення № 13 адреса господарської одиниці – це адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку / офісу / квартири) та повідомлена ДПС формою № 20-ОПП (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення № 20-ОПП)) (рядок 3).
Обов’язок платників податків повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкт оподаткування) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення, відкриття, чи у разі змін відомостей про них, визначений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (зі змінами) (далі – Порядок № 1588)).
Правові основи регулювання відносин та діяльності, пов’язаних із встановленням назв географічних об’єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв встановлені Законом України від 31 травня 2005 року № 2604-IV «Про географічні назви» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2604).
Статтею 5 Закону № 2604 передбачені випадки, коли проводиться перейменування назв географічних об’єктів, зокрема, перейменування здійснюється у разі необхідності приведення назви географічного об’єкта у відповідність із вимогами Закону України від 09 квітня 2015 року № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (зі змінами та доповненнями), Закону України від 21 березня 2023 року № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (зі змінами та доповненнями).
Частиною першою ст. 7 Закону № 2604 визначено, що найменування та перейменування географічних об’єктів, у межах визначених законом повноважень та відповідно до вимог Закону № 2604, зокрема, розташованих на території села, селища, міста, здійснюють відповідно сільські, селищні, міські ради.
Згідно з частиною п’ятою ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 280) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Гарантією забезпечення права доступу до інформації щодо таких актів є їх оприлюднення в порядку, визначеному п. 11 Закону № 280. Після оприлюднення такі акти вважаються доведеними до відома населення.
Отже, після перейменування вулиці, суб’єкти господарювання зобов’язані у розрахункових документах (фіскальних чеках) вказувати адресу господарської одиниці, яка є юридично визнаною, і така адреса має кореспондуватись із відомостями, що містяться у документі на право власності / користування господарською одиницею, з урахуванням нормативно-правових актів щодо перейменування назв географічних об’єктів.
Відповідно, суб’єкт господарювання має здійснити перереєстрацію реєстратора розрахункових операцій / програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО), що застосовуються у такій господарській одиниці. Для цього, керуючись п. 63.3 ст. 63 ПКУ та пп. 8.4, 8.5 розд. VIII Порядку № 1588, суб’єкту господарювання необхідно подати Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. Після внесення змін у дані про місцезнаходження (адресу) об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання проводить перереєстрацію РРО / ПРРО у контролюючому органі.
Відомості щодо господарської одиниці в реєстраційній заяві для перереєстрації РРО / ПРРО (заява № 1-РРО / заява № 1-ПРРО) та у розрахунковому документі (фіскальному чеку) мають відповідати відомостям, зазначеним у Повідомленні за ф. № 20-ОПП щодо об’єкта оподаткування, на який, як на господарську одиницю, зареєстровано РРО / ПРРО.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Алгоритм дій у разі отримання ЕДП у КНЕДП ДПС за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія»
16.09.2025 10:00
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів.
Для отримання електронних довірчих послуг (ЕДП) у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:
1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації КНЕДП ДПС;
2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;
3) натиснути на нього та обрати штрихкод;
4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;
5) підтвердити запит для передачі даних.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про оформлення товарно-транспортної накладної № 1-ТН/алкогольні напої/ при переміщенні алкогольних напоїв
16.09.2025 09:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з абзацом двадцять сьомим глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568) (зі змінами) (далі – Правила № 363) товарно-транспортна накладна – це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (зі змінами та доповненнями) та Правилами № 363.
Порядок застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення, зокрема, алкогольних напоїв автомобільним транспортом встановлений Інструкцією про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 28.04.2005 № 154 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2005 року за № 817/11097) (зі змінами) (далі – Інструкція № 154).
Згідно з п. 1.4 розд. 1 Інструкції № 154 перевезення, зокрема, алкогольних напоїв автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином відповідної товарно-транспортної накладної встановленого зразка форми № 1-ТН/алкогольні напої/ (далі – накладна № 1-ТН/алкогольні напої/).
Товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв оформляються на звичайних бланках, виготовлених типографським способом або іншими засобами друку, та реєструються в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Єдиний реєстр) з присвоєнням їм реєстраційного номера в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення Єдиного реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 806 (зі змінами) (далі – Порядок № 806).
Згідно з п. 10 Порядку № 806 товарно-транспортні накладні заповнюються суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, що мають ліцензії на виробництво та/або торгівлю спиртом етиловим та алкогольними напоями, під час відвантаження спирту етилового та алкогольних напоїв з акцизного складу.
Відповідно до п. 2.1 розд. 2 Інструкції № 154 накладна № 1-ТН/алкогольні напої/ оформлюється у такій послідовності, зокрема:
у рядку «Відправник» указуються повне найменування, його місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код, номер і дата видачі ліцензії на виробництво (оптову або роздрібну торгівлю) продукції, що ліцензується;
у рядку «Одержувач» записуються повне найменування підприємства одержувача продукції, його місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код, номер і дата видачі ліцензії на виробництво (оптову або роздрібну торгівлю) продукції, що ліцензується, номер і дата видачі наряду на відпуск продукції.
Отже, суб’єкти господарювання, які переміщують алкогольні напої, в тому числі між власними об’єктами торгівлі, повинні скласти за кожним фактом такого переміщення накладну № 1-ТН/алкогольні напої/.
При цьому, накладні № 1-ТН/алкогольні напої/, складені суб’єктами господарювання, що здійснили відвантаження спирту етилового та/або алкогольних напоїв безпосередньо з акцизного складу, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі.
При заповненні накладної № 1-ТН/алкогольні напої/ у рядку «Відправник» зазначається, зокрема, номер і дата видачі ліцензії на виробництво (оптову або роздрібну торгівлю), що засвідчує право суб’єкта господарювання – відправника на провадження відповідного виду діяльності.
У рядку «Одержувач» такої накладної № 1-ТН/алкогольні напої/ вказуються, зокрема, номер і дата видачі ліцензії на виробництво (оптову або роздрібну торгівлю), що засвідчує право суб’єкта господарювання – одержувача на провадження відповідного виду діяльності.
При переміщенні суб’єктом господарювання алкогольних напоїв між власними об’єктами торгівлі у графах «Відправник» та «Одержувач» в бланку накладної № 1-ТН/алкогольні напої/ вказується номер і дата ліцензії на оптову або роздрібну торгівлю, що засвідчує право такого суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду діяльності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Офіс податкових консультантів – ключовий елемент реалізації Національної стратегії доходів
16.09.2025 09:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Національна стратегія доходів до 2030 року (далі – Стратегія), яка схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, спрямована на реформування податкової та митної систем України. Одним з основних напрямків Стратегії є підвищення податкової культури та добровільної сплати податків. Інноваційним інструментом реалізації зазначених цілей Стратегії став Офіс податкових консультантів.
Офіс податкових консультантів – це новий сервіс від Державної податкової служби України, який створений для надання безоплатних індивідуальних консультацій та допомоги бізнесу і громадянам у розв’язанні податкових питань.
Офіс податкових консультантів працює на засадах:
- доступності – консультації безоплатні та доступні для всіх платників;
- неупередженості – однаковий підхід для всіх платників,
- конфіденційності – збереження та захист даних, отриманих під час консультацій,
- якісного сервісу – зрозумілі та фахові відповіді.
Ключова метою запровадження Офісу податкових консультантів є підвищення податкової грамотності у суспільстві, зменшення кількості податкових спорів та штрафів, а також підвищення рівня добровільної сплати податків та зміцнення довіри до ДПС. Така форма взаємодії податківців з платниками сприяє адаптації бізнесу до майбутніх змін, передбачених Стратегією.
Стратегія включає системний підхід до мобілізації внутрішніх ресурсів держави, підвищення фіскальної ефективності та зниження рівня тіньової економіки. Діяльність Офісу податкових консультантів направлена на досягнення цієї мети та виконує важливі функції:
- забезпечення добровільної сплати податків. Адже добровільність сплати податків залежить від рівня довіри суспільства до системи. Офіс податкових консультантів покращує прозорість системи, знижує ризик помилок і, відповідно, сприяє збільшенню податкових надходжень;
- підвищення якості адміністрування податків. Консультанти допомагають бізнесу правильно розраховувати та своєчасно сплачувати податки, зменшуючи навантаження на податкову службу;
- боротьба з тіньовою економікою. Отримуючи фахові та неупереджені консультації, платники мають більше стимулів виходити з «тіні», оскільки мають підтримку в адаптації до законодавства;
- формування податкової культури. Здійснюючи роз’яснювальну роботу, Офіс податкових консультантів сприяє розвитку відповідальної поведінки платників.
Запровадження Офісу податкових консультантів представляє собою новий формат взаємодії між ДПС та платниками податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації: відображення втрати (знищення) внаслідок збройної агресії р
16.09.2025 09:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.28 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, тому питання правомірності та порядку проведення операцій із гуманітарною допомогою, а також порядку документального оформлення шкоди та збитків, завданих суб’єктам господарювання внаслідок збройної агресії російської федерації, не належать до компетенції ДПС.
Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначаються в Законі України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1192).
При цьому бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність, як встановлено в частині четвертій ст. 11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, тобто Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
Пунктом 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), здійснюється за правилами бухгалтерського обліку на підставі належним чином складених первинних документів.
Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Зокрема, такі доходи як надходження у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги, відображаються відповідно у рядках 1.6, 1.6.1, 1.6.2 ГД, 1.6.3 частини І Звіту.
Видатки (витрати) неприбуткової організації у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі, зокрема, благодійна допомога та гуманітарна допомога, відображаються відповідно у рядках 2.4, 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 частини І Звіту.
Інформація щодо операцій з гуманітарною допомогою відображається у додатку ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту (далі – додаток ГД до Звіту). Додаток ГД до Звіту подають неприбуткові організації, що є отримувачами та набувачами гуманітарної допомоги.
Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на початок звітного (податкового) року зазначається у відповідному розділі І додатка ГД до Звіту.
У разі отримання гуманітарної допомоги неприбуткова організація (отримувач чи набувач) таку гуманітарну допомогу відображає, зокрема:
у графах 2 – 12 розділу ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту. При цьому, сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9 «Вартість гуманітарної допомоги» розділу ІІ, переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» частини І Звіту;
у графах 2 – 9 розділу ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту із зазначенням, зокрема, найменування та кількості фактично розподіленої (використаної) гуманітарної допомоги тощо. Сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» розділу ІІІ переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» частини І Звіту.
Розділ IV «Гуманітарна допомога, використана не за цільовим призначенням, за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту заповнюється у разі розподілу гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням, або у разі відсутності бухгалтерського обліку отримання та цільового використання гуманітарної допомоги із відображенням інформації у графах 2 – 7. Сумарне значення показників графи 7 розділу IV додатка ГД до Звіту переноситься у рядок 3.1 ГД частини ІІ Звіту.
При цьому форма Звіту передбачає визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств неприбутковою організацією у частині ІІ Звіту за операціями нецільового використання активів, у тому числі гуманітарної допомоги, та не враховує форс-мажорні обставини, пов’язані зокрема зі знищенням майна під час воєнного стану на території України.
Водночас, згідно з п. 46.4 ст. 46 ПКУ, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Отже, з урахуванням викладеного вище, отримувачам (набувачам) гуманітарної допомоги, які є неприбутковими організаціями, та втратили під час дії воєнного стану на території України майно у вигляді гуманітарної допомоги у зв’язку з ворожими обстрілами, і факт такої втрати підтверджено відповідними документами у законодавчо встановленому порядку, рекомендується відобразити такі втрати у розділі ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту із зазначенням у графі 9 замість дати та номеру акта передачі гуманітарної допомоги реквізитів відповідного акта про знищення гуманітарної допомоги, складеного на підставі підтверджуючих документів, з поданням пояснень та доповнень до такого Звіту, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною Звіту.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Заповнення поля «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів
16.09.2025 09:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники рентної плати за видобування кам’яного вугілля сплатили понад 66,0 млн гривень
16.09.2025 09:54
Протягом січня – серпня 2025 року платники рентної плати за видобування кам’яного вугілля сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 66,0 млн гривень.
Нагадуємо, що 22.09.2025 – останній день подання за серпень 2025 року податкової декларації з рентної плати з розрахунком: рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України)
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З вироблених товарів до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 200,7 млн грн акцизного подат
16.09.2025 09:53
У січні – серпні поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету з вироблених товарів надійшло понад 200,7 млн грн акцизного податку.
Звертаємо увагу, що підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують акцизний податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (п.п. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує акцизний податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі. При цьому умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банку/небанківського надавача платіжних послуг про перерахування відповідної суми податку на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг виробника (підпункти 222.1.4 та 222.1.5 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податок на прибуток підприємств: надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли на понад 15 відсотків
16.09.2025 09:53
Упродовж восьми місяців 2025 року платники податку на прибуток підприємств поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 553,0 млн гривень. Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, порівняно з січнем – серпнем минулого року сума надходжень збільшилась на понад 72,5 млн грн, або на 15,1 відсотки.
«Сьогодні відповідальна робота бізнесу і сумлінна сплата податків – це запорука фінансової спроможності держави, вагома підтримка її економіки і обороноздатності. Дякуємо платникам за своєчасне наповнення бюджетів. Відкриті у регіонах України Офіси податкових консультантів – це новий сервіс, спрямований на забезпечення якісного консультування платників, практичну допомогу в питаннях оподаткування, що, в свою чергу, убезпечить суб’єкта господарювання від порушень законодавства. Отже, податкова служба змінюється, комунікації з платниками тривають», – констатувала Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
