12:55
Від ідеї до власної справи: податківці Дніпропетровщини зустрілись з ветеранською спільнотою
19.06.2026 10:19
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася чергова інформаційно-роз’яснювальна зустріч за участі ветеранів, представників Дніпропетровського обласного центру зайнятості, фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб, амбасадорів безбар’єрності з податкових питань. Захід став продовженням системної роботи з надання консультаційної підтримки ветеранам та розвитку ветеранського підприємництва.
Від податкової служби Дніпропетровщини у відкритому діалозі взяв участь заступник начальника ГУ ДПС Федір Терханов.
У центрі уваги учасників – актуальні питання застосування податкового законодавства, започаткування та ведення власної справи, а також практичні аспекти взаємодії бізнесу з податковою службою.
Під час зустрічі йшлося про податковий супровід ветеранського підприємництва як один із важливих інструментів підтримки ветеранів на шляху до економічної самостійності, професійної реалізації та успішного розвитку власної справи.
Окрему увагу приділили державним можливостям для започаткування бізнесу, питанням вибору системи оподаткування, реєстрації підприємницької діяльності, особливостям застосування реєстраторів розрахункових операцій та використання сучасних електронних сервісів ДПС.
Учасники обговорили роль безбар’єрності у наданні державних послуг, доступність податкових сервісів для різних категорій громадян та важливість створення комфортного середовища для кожного платника.
«Сьогодні підтримка ветеранів є спільною відповідальністю державних інституцій. Податкова служба не лише забезпечує адміністрування податків, а й виступає партнером для тих, хто започатковує власну справу. Ми прагнемо, щоб кожен ветеран мав доступ до якісних консультацій, зрозумілих сервісів та необхідної інформації для впевненого ведення бізнесу. Саме тому такі зустрічі стали доброю традицією і надалі залишатимуться важливою складовою нашої роботи», – зазначив заступник начальника ГУ ДПС Федір Терханов.
У форматі відкритого діалогу учасники отримали відповіді на практичні запитання щодо оподаткування, податкової звітності та користування електронними сервісами.
За підсумками заходу учасники підтвердили важливість подальшої співпраці та продовження інформаційно-роз’яснювальної роботи, спрямованої на підтримку ветеранів, розвиток ветеранського підприємництва та формування безбар’єрного середовища.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Зростання надходжень від туризму: бюджети отримали 161,8 млн грн туристичного збору
19.06.2026 10:18
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – травня 2026 року вітчизняна туристична галузь продемонструвала позитивну динаміку. За цей період до місцевих бюджетів надійшло 161,8 млн грн туристичного збору. Це на 22,6 % більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли бюджети отримали 132 млн грн.
Лідери за обсягами сплати:
- місто Київ – 34,7 млн грн;
- Львівська область – 32,2 млн грн;
- Івано-Франківська область – 27,8 млн грн,
- Закарпатська область – 14,7 млн гривень.
Туристичний збір стає надійним фінансовим ресурсом для розвитку громад.
Отримані кошти місцева влада спрямовує на:
- оновлення туристичних локацій та інфраструктури;
- благоустрій вулиць, парків та зон відпочинку;
- підвищення якості обслуговування мандрівників;
- фінансування культурних та святкових заходів.
Нагадуємо, що ставки збору встановлюються місцевими радами за кожну добу тимчасового проживання, для однієї особи:
- до 0,5 % мінімальної зарплати – для громадян України;
- до 5 % – для іноземців та осіб без громадянства.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1022357.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Проставлення апостиля на документах, виданих ДПС: як отримати послугу
19.06.2026 10:18
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1022132.html повідомила.
ДПС уповноважена проставляти апостиль на офіційних документах, що належать до її компетенції та видані Службою або її територіальними органами.
Для отримання послуги заявнику необхідно подати:
- оригінал документа (або його копію, засвідчену в установленому порядку), на якому проставляється апостиль;
- заяву від особи, яка подає документи;
- документ про оплату послуги з проставлення апостиля (або документ/його завірену копію, що підтверджує право на звільнення від сплати).
Плата за надання послуги із проставлення апостиля складає три неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні – 51 грн). Реквізити для оплати знаходяться за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv (вкладення ДПС).
Форми Заяв про проставлення апостиля для фізичних та юридичних осіб розміщені на вебпорталі ДПС у підрозділі «Апостиль» розділу «Діяльність» за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/apostil/78289.html.
Які правила проставлення апостиля в ДПС читайте за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1006729.html.
Довідково:
Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Новий етап співпраці: ДПС та Податкова Великої Британії оновили Меморандум про співпрацю
19.06.2026 10:17
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України продовжує стратегічне партнерство з Податковою та митною службою Великої Британії (HMRC). Підписано оновлений Меморандум про взаєморозуміння між податковими України та Британії.
Документом визначені конкретні заходи на найближчі три роки. Зокрема, окреслено ключові напрями співпраці та спільні заходи, спрямовані на зміцнення інституційної спроможності податкових адміністрацій.
Підписаними примірниками Меморандуму очільниця ДПС Леся Карнаух обмінялася з директоркою HMRC з питань бізнесу, активів та міжнародного співробітництва Ліззі Арнольд.
За словами Лесі Карнаух, Меморандум – це підтвердження спільного зобов’язання продовжувати співпрацю, навчатися один в одного та будувати сильніші податкові адміністрації на майбутнє. І це вкрай важливо, зважаючи на раніше підписану 100-річну Угоду про партнерство між Україною та Великою Британією.
«Ефективну співпрацю з нашими британськими колегами розвиваємо впродовж декількох років. Вдячна нашим партнерам, які в складні часи допомагають не лише в боротьбі з російським агресором, а й у трансформаційних процесах. За підтримки наших партнерів з HMRC ми вже активно впроваджуємо сучасні підходи до адміністрування податків, розвиваємо аналітику, сервіси тощо», – підкреслила очільниця ДПС.
Оновлений Меморандум передбачає такі пріоритети:
- підвищення довіри платників до податкової служби;
- скорочення податкового розриву;
- регулювання та оподаткування криптоактивів;
- посилення боротьби зі схемами ухилення від оподаткування;
- автоматичний обмін податковою інформацією;
- розвиток внутрішніх комунікацій.
Як відзначила в. о. Голови ДПС, важливим є також досвід HMRC у впровадженні ризик-орієнтованого підходу, розвитку цифрових сервісів, застосуванні поведінкових підходів для підвищення рівня комплаєнсу, а також у питаннях міжнародного оподаткування. Співпраця за цими напрямами сприяє реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року та посиленню інституційної спроможності ДПС.
Під час зустрічі з колегами Леся Карнаух поділилася досвідом ДПС щодо забезпечення безперервності роботи податкової служби, стабільного наповнення бюджету та надання послуг платникам податків в умовах повномасштабної війни. Україна продовжує одночасно підтримувати фінансову стійкість держави та впроваджувати масштабні реформи податкового адміністрування.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1022226.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За податком (збором) наявна переплата: чи сплачувати суму податкового зобов’язання відповідно до поданої звітності або отриманог
18.06.2026 10:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків визначені ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу третього п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 01 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених ст. 95 ПКУ, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПКУ). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац сьомий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Тобто, якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, то такі нараховані грошові зобов’язання в автоматичному режимі погашаються за рахунок наявної переплати.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Яким чином юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат?
18.06.2026 10:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Облік доходів підприємства здійснюється відповідно вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (із змінами), а формування витрат – відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (із змінами).
Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менше:
2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 9із змінами та доповненнями)). Тому з питання відображення у бухгалтерському обліку доходів і витрат доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом якого часу є дійсним РНОКПП?
18.06.2026 10:21
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу першого п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за ф. № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації в ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Згідно з пп. 1, 2 розд. VІII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822) фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1П та документи для забезпечення її обліку за прізвищем (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) і серією (за наявності) та номером паспорта, а також пред’явити паспорт .
Для заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу (п. 2 розд. VІI Положення № 822).
Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у ДРФО (абзац восьмий п. 70.5 ст. 70 ПКУ).
Згідно з п. 6 розд. ІII Положення № 822 громадяни України для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або отримання відомостей з ДРФО подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
Абзацом першим п. 11 розд. VII Положення № 822 визначено, що у разі виявлення помилок, порушень чи неточностей щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо, допущених при реєстрації фізичної особи у ДРФО, виправлення даних здійснюється шляхом внесення змін до ДРФО на підставі заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР. Після виправлення помилок реєстраційний номер облікової картки платника податків не змінюється.
Контролюючий орган може змінити реєстраційний номер облікової картки, якщо порушення чи неточності не можна усунути шляхом внесення змін відповідно до абзацу першого п. 11 розд. VII Положення № 822. Така зміна проводиться після перевірки чи з’ясування обставин допущення помилки, виявленої контролюючим органом самостійно чи за результатами розгляду звернення фізичної особи – платника податків. Про виявлення такого факту або про результати розгляду звернення контролюючий орган інформує фізичну особу – платника податків (абзац другий п. 11 розд. VII Положення № 822).
За зверненням (у довільній формі) фізичної особи – платника податків контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання звернення видає фізичній особі довідку про зміну реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою, наведеною в додатку 5 до Положення № 822 (абзац третій п. 11 розд. VII Положення № 822).
Відповідно до п. 15 розд. VII Положення № 822 Обліковим карткам за ф. № 1ДР фізичних осіб, які на момент набрання чинності ПКУ зареєстровані в ДРФО та інших обов’язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків – фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у ДРФО та інших обов’язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності ПКУ, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток, не підлягають обов’язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у ДРФО.
Отже, реєстраційні номери, що надаються фізичним особам (як резидентам, так і нерезидентам) зберігаються за ними протягом усього їх життя та у разі отримання такими особами іншого громадянства чи зміни громадянства не підлягають скасуванню та заміні, за винятком якщо після видачі облікової картки встановлені порушення чи неточності при формуванні реєстраційних номерів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи переривається термін, встановлений ПКУ для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН?
18.06.2026 10:20
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ та абзаці першому п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)
18.06.2026 10:19
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.
Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – довідка) особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).
Довідка видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, або іншого нерезидента, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ), що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).
Довідка видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява) (п. 3 Порядку).
Згідно з п. 4 Порядку Заява подається до відповідного контролюючого органу безпосередньо нерезидентом або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або уповноваженою ним особою, яка має підтвердити свої повноваження.
Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ (п. 5 Порядку).
Джерелом інформації для видачі довідки є дані додатку ПН до податкової декларації (розрахунків) з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами), надані податковими агентами податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь нерезидентів, а також сум утриманого з них податку або надані нерезидентом документи у разі самостійного нарахування і сплати податку (п. 6 Порядку).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність?
18.06.2026 10:19
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (із змінами та доповненнями), і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п. 178.2 ст. 178 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).
Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
