Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Контролюючі органи надсилають податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) про сплату земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності на податкові адреси (адреси проживання) фізичних осіб.
Фізичним особам, які подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, ППР надсилаються контролюючими органами в електронний кабінет з одночасним надісланням фізичним особам на їх електронні адреси інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. При цьому у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку ППР в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання ППР у паперовій формі надсилається за податковою адресою (адресою проживання) фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Інформацію, необхідну контролюючим органам для обчислення і справляння плати за землю, зокрема місце проживання землевласника або землекористувача, надають Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністерство юстиції України.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41546
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148).
Згідно з п.п. 16 п. 3 розд. I Положення № 148 ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.
Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках (п. 48 розд. V Положення № 148).
Відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.
Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства (абзац перший п. 54 розд. V Положення № 148).
Пунктом 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Статтею 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами та доповненнями) (далі – КпАП) встановлено, що здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за перевищення встановлених лімітів в касах підприємства.
Отже, за порушення термінів здавання готівкової виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, установлених Положенням № 148, яке призводить до перевищення встановлених лімітів в касах, до посадових осіб, відповідальних за здавання виручки, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 164 прим. 4 КпАП.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати визначено ст. 3 прим. 1 Закону № 108.
Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності (ст. 4 Закону № 108).
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону № 108).
Статтею 35 Закону № 108 передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
податкові органи.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування ФОПа на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Згідно з п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОПом від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, належать, зокрема, суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість для ФОПа, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями); платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (із змінами та доповненнями), одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня такого року (у 2023 році – 3760,00 грн, у 2024 році – 4240,00 грн, у 2025 році – 4240,00 грн, у 2026 році – 4660,00 гривень).
Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: за якою формою подається уточнюючий Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) та який порядок уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку (у т. ч. за періоди до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2025 № 39), повідомляє.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2025 № 39 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (із змінами та доповненнями) (набрав чинності 06.02.2025, далі – Наказ № 39) внесені зміни до форми Розрахунку і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами та доповненнями).
Уточнюючий Розрахунок з уточненням показників додатка 4ДФ до Розрахунку (у т. ч. за періоди до набрання чинності Наказом № 39) подається за формою, що діє на день подання такого Розрахунку.
Уточнюючий Розрахунок подається на підставі інформації з раніше поданого Розрахунку і містить інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються.
Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.
Такий Розрахунок не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42617.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
19 червня 2026 року, п’ятниця , останній день сплати за червень п. р.:
- авансового внеску з військового збору ФОПами – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
- авансового внеску з єдиного податку ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп;
- авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним ФОПами на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним підприємствами, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – травня 2026 року від ФОПів – платників збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини 3 333,6 тис. гривень. Надходження збільшились на 402,9 тис. грн, або на 13,7 відс., порівняно з січнем – травнем 2025 року.
Повідомляємо, що відповідно до п.п. 268 прим. 1.1.2 п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ) перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів.
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розд. I ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – травні 2026 року платники Дніпропетровщини з ввезених товарів спрямували до загального фонду державного бюджету понад 174,0 млн грн акцизного податку. Цей показник перевищив минулорічний на понад 64,7 млн грн, або на 59,3 відсотка. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Взаємодія з платниками на постійній основі забезпечує оперативний розгляд нагальних питань, що виникають у роботі суб’єктів господарювання. Це, в свою чергу, запобігає виникненню порушень законодавства з боку платників і сприяє сталому наповненню бюджетів. Дякуємо всім за вчасно виконані фінансові зобов’язання», – зазначив керівник податкової служби області.
Звертаємо увагу, що платником акцизного податку є, зокрема особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок (п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, повинен не пізніше 20 числа наступного звітного періоду подати контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ (п. 223.2 ст. 223 ПКУ).
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.
Рентна плата: за видобування газового конденсату місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників отримали на 51,6% більше ніж торік
Протягом січня – травня 2026 року платники рентної плати за видобування газового конденсату спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини 432,3 тис. гривень. Надходження зросли у порівнянні з відповідним періодом 2025 року на 51,6 відсотка.
Звертаємо увагу, що 22.06.2026 – останній день подання за травень 2026 року податкової декларації з рентної плати з розрахунком: за користування радіочастотним ресурсом України; за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області продовжують системну роботу з інформування платників податків та підтримки відкритого діалогу з бізнесом. Під час чергової онлайн-зустрічі із суб’єктами господарювання особливу увагу приділили актуальним питанням адміністрування податку на додану вартість (ПДВ) та відповідальності за порушення вимог податкового законодавства.
Учасникам заходу нагадали про відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Також звернули увагу на наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з ПДВ і порушення строків сплати податкових зобов’язань.
Окремо зупинилися на розмірах штрафних санкцій, які застосовуються за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК. Фахівці податкової служби роз’яснили, що розмір штрафу залежить від тривалості порушення строку реєстрації.
Під час зустрічі також акцентували увагу на тому, що в період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування для платників ПДВ діють зменшені розміри штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК.
Крім того, учасникам заходу повідомили, що у випадку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН штрафні санкції не застосовуються на період такого зупинення до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації.
Під час спілкування представники бізнесу отримали відповіді на актуальні запитання та практичні роз’яснення щодо виконання податкових обов’язків. Такі зустрічі сприяють підвищенню рівня податкової обізнаності платників та допомагають у веденні господарської діяльності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар