Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Ср, 21 жовтня 2026
04:55

БЛОГ

Щодо виконання вимог Загального стандарту звітності CRS

24.07.2023 09:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для забезпечення приєднання України до системи міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Багатосторонньої угоди CRS 20 березня 2023 року Верховною Радою прийнято Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який набрав чинність 28 квітня 2023 року (далі – Закон 2970).
Законом № 2970 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та доповнено його новою статтею 393, яка регулює права та обов’язки фінансових агентів, їх клієнтів (власників рахунків) та контролюючих органів (ДПС) у зв’язку зі збором інформації про фінансові рахунки та автоматичним обміном цією інформацією з державами-партнерами за Багатосторонньою угодою CRS.
Законом № 2970 вводиться новий термін «Загальний стандарт звітності CRS», який, як і Багатостороння угода, містить пряме посилання на документ ОЕСР, включаючи коментар до Стандарту.
Відповідно до підпункту 393.1.1 статті 393 розділу І Кодексу, стаття 393 визначає основні вимоги до встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS. Згідно з підпунктом 393.1.2 статті 393 розділу І Кодексу, для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS терміни, визначені Кодексом, мають застосовуватися та тлумачитися з урахуванням Угоди FATCA, Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, відповідно у частині, в якій вони не суперечать Угоді FATCA та Загальному стандарту звітності CRS, залежно від того, для цілей якого міжнародного договору застосовується відповідний термін.
Детальніше – у листі Міністерства фінансів України від 30.06.2023 № 44010-09-10/17891 «Щодо виконання вимог Загального стандарту звітності CRS», який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/crs/rozyasnennya/listi/78262.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Автоматична реєстрація ПН/РК в ЄРПН у разі врахування таблиці даних платника ПДВ

24.07.2023 09:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 08.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574, якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) та затверджених нею порядків.
Змінами, зокрема, передбачено, що автоматична реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснюється на 5-й робочий день після прийняття рішення про врахування Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця даних).
Одночасні умови для автоматичної реєстрації ПН/РК в ЄРПН:
- відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування Таблиці даних;
- операції з кодами товарів/послуг згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП, врахованими в Таблиці даних, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій;
- стосовно платника відсутнє діюче рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
- такі ПН/РК складені та подані на реєстрацію в ЄРПН не раніше місяця, що передує місяцю, в якому враховано Таблицю даних;
- щодо таких ПН/РК комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію (в порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами);
- у день такої автоматичної реєстрації наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН обчислена відповідно до п. 2001 .3 або 2001 .9 ст. 2001 Податкового кодексу України.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Які податкові наслідки виникають у платника податку на прибуток у разі зменшення статутного капіталу?

24.07.2023 09:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01 січня 2021 року зменшення статутного капіталу, яке відповідно призводить до зменшення нерозподіленого прибутку, прирівнюється з метою оподаткування до дивідендів.
Відповідно до діючих положень п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дивідендами вважається платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Починаючи з 01.01.2021 року, згідно з змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (зі зАмінами) до ПКУ, виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи, і з метою оподаткування прирівнюється до дивідендів (п.п. 57.11.6 п. 57.11 ст. 57 ПКУ).
При цьому, починаючи з 01.01.2021, згідно із Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», п. 57.11 ст. 57 ПКУ доповнено новим пп. 57.11.7, відповідно до якого авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абз. 4 – 7 п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Тож, у разі викупу юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходу учасника зі складу господарського товариства, зменшення статутного капіталу, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи у відносинах із засновниками – нерезидентами, починаючи з 01.01.2021 року суми такого зменшення прирівнюються з метою оподаткування до дивідендів, але авансові внески на такі суми не нараховуються.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Особливості оподаткування прибутку учасника індустріального парку

24.07.2023 09:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330) внесені зміни, зокрема до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими доповнено статтю 142 пунктом 142.4 щодо звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності за визначеними цим пунктом КВЕД у сферах: переробної промисловості, збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів.
Застосування звільнення від оподаткування допускається за умови, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років, протягом яких:
- здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку;
- не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.
Сума податку на прибуток, що не сплачується до бюджету та залишається у розпорядженні учасника індустріального парку спрямовується на розвиток його діяльності в межах такого індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року. Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджується Кабінетом Міністрів України.
У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за податковий (звітний) рік платник податку зазначає інформацію про використання (невикористання) суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.
Для платників податку – учасників індустріального парку податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком.
Водночас такі платники не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.
У разі втрати статусу учасника індустріального парку платник податку втрачає право на застосування звільнення від оподаткування та зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому втрачено статус учасника індустріального парку, визначити податкове зобов’язання з цього податку у загальному порядку.
Якщо платник податку – учасник індустріального парку здійснює в межах господарської діяльності контрольовані операції, визначені статтею 39 Кодексу, то об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:
- перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);
- перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».
У разі якщо платник податку – учасник індустріального парку є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 392 Кодексу.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи подається уточнююча податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи з метою зменшення...

24.07.2023 09:34

Чи подається уточнююча податкова декларація платника єдиного податку
четвертої групи з метою зменшення податкових зобов’язань
у разі зміни групи на третю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
- у I кварталі – 10 відсотків;
- у II кварталі – 10 відсотків;
- у III кварталі – 50 відсотків;
- у IV кварталі – 30 відсотків.
Згідно з п. 298.8 ст. 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Отже, з метою зменшення податкових зобов’язань, платник єдиного податку у разі зміни групи з четвертої на третю має подати уточнюючу Декларацію, розрахувавши єдиний податок виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого перебував на четвертій групі та зменшити до нуля податкові зобов’язання за квартал, починаючи з якого він вважається платником єдиного податку третьої групи.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги платників податків!

24.07.2023 09:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 30.06.02023 № 356 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2023 за № 1135/40191) (далі – Наказ № 356) внесено зміни до Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 09.06.2023 № 305, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.06.2023 за № 1058/40114.
Наказ № 356 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.07.2023 № 61 і він набрав чинності 23.07.2023 (через 10 днів з дня опублікування).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Понад 318,6 млн грн податку на нерухоме майно – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб

24.07.2023 09:33

З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 318,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з першим півріччям 2022 року надходження збільшились на понад 64,4 млн грн, або на 25,4 відсотків.
Нагадуємо, що ДПС поновила роботу інтерактивних податкових сервісів, зокрема, Інтерактивної податкової карти України.
Інтерактивна податкова карта України дає змогу в онлайн-режимі у будь-який час без звернення до органів ДПС отримувати актуальну податкову інформацію щодо агрегованих показників в частині сплачених сум податкових платежів, нарахованих податкових зобов’язань, надміру сплачених сум та суми платежів.
Податкова карта (https://map.tax.gov.ua/main) доступна користувачам на вебпорталі ДПС та у відкритій частині Електронного кабінету.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


До місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року надійшло майже 21 млрд гривень

24.07.2023 09:33

Протягом січня – червня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 21 млрд грн, що у порівнянні з І півріччям 2022 року на понад 2,8 млрд грн, або на 15,5 відсотків більше. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
За словами очільниці податкової служби Дніпропетровщини, 2023 рік, зокрема, показує, що наш бізнес здатен гідно протистояти будь-яким викликам, в т. ч. і у фінансовій частині, навіть в умовах воєнного стану.
З початку воєнної агресії держава забезпечила відповідні економічні умови для платників податків – було запроваджено певні податкові пільги. Це дало можливість підприємництву вистояти в нелегкий час. І сьогодні представники бізнес-спільноти демонструють належну підтримку економіки регіону – більшість працює і сумлінно сплачує податки. Про це свідчить зростання надходжень до місцевих бюджетів. При цьому, важливу роль у досягненні спільної мети – забезпечення наповнення місцевих бюджетів, – відіграє взаємодія податківців з територіальними громадами.
«Налагодження тісної співпраці з територіальними громадами у напрямку подальшої роботи щодо відновлення і збільшення довоєнних темпів росту надходжень до бюджетів – одне з першочергових завдань податкової служби сьогодні. Ми завжди готові та відкриті до діалогу», – зазначила керівник податкової служби регіону.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Погашення заборгованості: державні органи податкової та виконавчої служб консолідують зусилля

24.07.2023 09:32

Днями відбулась зустріч представників Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі – ДВС) та фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі заступника начальника міжрегіонального управління – начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Більчука Олександра та очільниці податкової служби Дніпропетровщини Федаш Наталі.
На засіданні обговорювалися ключові питання стосовно спільної роботи органів податкової та виконавчої служб щодо стягнення заборгованості.
Взаємодія обох державних органів сприяє вирішенню питань погашення заборгованості зі сплати податків, зборів та платежів; актуальних питань, що виникають при здійсненні заходів примусового характеру, з метою забезпечення надходжень до бюджетів та державних цільових фондів.
Визначення шляхів удосконалення співпраці ГУ ДПС та ДВС – результат конструктивної комунікації проведеного заходу.
Консолідація зусиль пришвидшує нашу Перемогу!



Коментарі: 0 | Залишити коментар


«Адміністративна юстиція: розвиток практики під час війни» – форум за участю ДПС

24.07.2023 09:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України долучилася до ХІ Міжнародного судово-правового форуму за тематикою «Адміністративна юстиція: розвиток практики під час війни».
Під час заходу заступник директора Департаменту правового забезпечення Сергій Федоров звернув увагу учасників, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Водночас, через тимчасову окупацію та ведення бойових дій, стала нагальною проблема з втратою судового провадження.
Втрата судового провадження – це повна або часткова втрата судової справи, якій присвоєно певний порядковий номер та заведено статистичну картку та у якій має місце відображення усіх процесуальних дій та актів в рамках такого провадження.
Поряд з цим, продовження розгляду судової справи є можливим відповідно до листа виконуючого обов`язки Голови Верховного Суду № 2097/0/2-22 від 19.08.2022 лише за умови, якщо її матеріали в електронній формі збереглися в повному обсязі.
У свою чергу, суди здебільшого звертають увагу, що такі обставини, як втрата в повному обсязі або незбереження матеріалів судової справи в електронній формі, а саме: відсутні частини тексту в сканкопіях документів, доданих до позову (нечитабельним є текст документів з відтіском поштового штемпелю), унеможливлюють встановлення фактів, необхідних для правильного вирішення справ по суті спору, а отже є перешкодою для продовження судового розгляду і підставою для визнання проваджень в таких справах втраченими (Рішення Луганського окружного адміністративного суду про визнання провадження втраченим № 360/268/19, № 360/7147/21, № 360/6980/21, № 1240/2980/18).
Під час виступу представником ДПС було також наголошено, що відповідно до статей 54, 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків. Виходячи з норм Податкового кодексу України день ухвалення рішення про визнання адміністративного провадження втраченим є днем узгодження грошового зобов`язання. У такому випадку, для набуття статусу неузгодженого зобов`язання, платник має повторно звернутись до суду в межах підсудності з позовною заявою про скасування рішення контролюючого органу.
Крім того, увагу учасників заходу було акцентовано на тому, що 8 липня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою доповнено можливість адміністративного оскарження рішень: про внесення платника податку до переліку ризикових та про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/693009.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 19757. Попередня cторінка | Сторінка 1241 з 1976 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті