У січні – березні 2023 року платники Дніпропетровщини направили до державного бюджету майже 25,6 млн грн рентної плати за спеціальне водокористування. За словами очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 8,7 млн грн, або на 52 відсотки.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) (далі – Порядок).
Порядок розроблено з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального.
Отже, платникам необхідно враховувати вимоги цього Порядку при виконанні своїх податкових обов’язків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України наказом від 29.09.2022 № 698 затверджено нову форму Журналу обліку погашення податкових векселів.
Наказ Державної податкової адміністрації України від 07.06.2011 № 332 «Про затвердження форми Журналу обліку погашення податкових векселів» втратив чинність.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Стандарти міжнародного оподаткування та питання усунення подвійного оподаткування фізичних осіб розглядалися сьогодні під час першої сесії навчального курсу за участю експертів Організації економічного співробітництва та розвитку, представників ДПС та Міністерства фінансів України.
Учасники ознайомилися з міжнародними практиками щодо оподаткування доходів фізичних осіб, проаналізували податкове законодавство України та інших держав в частині визначення джерел оподаткування та алгоритмів застосування міжнародних угод.
Враховуючи ситуацію в країні та кількість українських громадян, які через війну змушені перебувати в інших країнах та отримувати там доходи, важливим питанням стало усунення подвійного оподаткування. Учасники розглянули міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, порядок застосування міжнародних договорів, податки, на які вони поширюються тощо.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/669695.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як визначається об’єкт оподаткування ПДФО за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення,
земельної частки (паю)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).
Водночас, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами та доповненнями, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 із змінами та доповненнями передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Отже, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фінансовий кредит – це кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання ФОП кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Таким чином, якщо у Додатку 1 до Розрахунку одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб, то формуються та подаються два окремих Розрахунки з типом «Уточнюючий».
Так, до контролюючого органу подається Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення) та Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована.
Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО вартість безоплатного проживання та харчування фізосіб, в т.ч. нерезидентів, учасників міжнародної конференції якщо оплату здійснено юридичною особою – резидентом за рахунок міжнародного гранту, отриманого з джерел за межами України?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді:
- вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику ПДФО в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання;
- вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником ПДФО, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст.164 ПКУ.
Згідно із п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).
Отже, вартість безоплатного проживання та харчування, сплачена юридичною особою – резидентом (тобто, сплачена з джерел походження в Україні) фізичній особі – резиденту та нерезиденту є доходом таких фізичних осіб і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, така юридична особа відповідно до норм ПКУ має статус податкового агента і зобов’язана утримувати податок із суми такого доходу використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані:
1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;
2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
3) допускати посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій – посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
4) подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;
5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до податкового органу;
6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;
7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи (в частині пред’явлення посвідчення застрахованої особи підпункт набирає чинності з 1 січня 2014 року (пункт 1 розділу VІІІ Закону № 2464), дію підпункту зупинено до 1 січня 2026 року (пункт 1 прим. 1 розділу VІІІ Закону 2464);
8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи (в частині пред’явлення посвідчення застрахованої особи підпункт набирає чинності з 1 січня 2014 року (пункт 1 розділу VІІІ Закону № 2464), дію підпункту зупинено до 1 січня 2026 року (пункт 1 прим.1 розділу VІІІ Закону 2464);
9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам (підпункт набирає чинності з 1 січня 2014 року (пункт 1 розділу VІІІ Закону № 2464), дію підпункту зупинено до 1 січня 2026 року (пункт 1 прим.1розділу VІІІ Закону 2464);
10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;
11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в податковому органі як платник єдиного внеску;
12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна податкова служба України щодо включення державних некомерційних підприємств до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила наступне.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 7 Порядку контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такс організації вимогам, визначеним підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
12 січня 2022 року набрали чинності положення Закону Украйни від 15 грудня 2021 року № 1962-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» (далі — Закон № 1962), зокрема, в частині внесення змін до Господарського кодексу України (далі – ГКУ) та Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185).
Відповідно до частини дев’ятої статті 73 ГКУ (з урахуванням змін внесених Законом № 185) державні унітарні підприємства можуть діяти не лише як державні комерційні підприємства або казенні підприємства, але й як державні некомерційні підприємства.
Законом № 1962 доповнено ГКУ статтями 75 прим.1 «Державне некомерційне підприємство» та 75 прим.2 «Особливості господарської діяльності некомерційних підприємств».
Згідно із статтею 75 прим.1 ГКУ державне некомерційне підприємство є суб'єктом некомерційної господарської діяльності, спрямованої на досягнення соціальних та інших результатів, яке утворюється у сфері охорони здоров’я, соціальній та/або гуманітарній сферах без мети одержання прибутку і підставі статуту. Майно державного некомерційного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління
Державне некомерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені у встановленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік (абз. перший частини першої статті 75 прим.2 ГКУ).
Державне некомерційне підприємство здійснює свою діяльність відповідно до: виробничих завдань, визначених органом, до сфери управління якого входить; самостійно встановлених завдань згідно з укладеними договорами щодо надання відповідних послуг; державних замовлень (абз. другий чаї першої статті 75 прим.2 ГКУ).
Відповідно до частини другої статті 75 прим.2 ГКУ основним плановим документом державного некомерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.
Частиною восьмою статті 75 прим.2 ГКУ встановлено, що джерелами формування майна державного некомерційного підприємства є: державне майно, передане підприємству на праві оперативного управління; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства; цільові кошти, виділені з Державного бюджету України; банківські кредити; частина доходів підприємства, одержаних ним за результатами господа діяльності, передбаченої статутом; інші джерела, не заборонені законом. Порядок використання коштів, зазначених у цій частині, визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.
Згідно із частиною шостою статті 75 прим.2 ГКУ кошти, одержані від майнових об'єктів, що належать до основних фондів державного некомерційного підприємства, використовуються відповідно до затвердженого фінансового плану, якщо інше не передбачено законом. Кошти, одержані від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, якщо інше не встановлено законом, зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.
Частиною дев'ятою статті 75 прим.2 ГКУ передбачено, що забороняється розподіл прибутку (доходу) державних некомерційних підприємств.
Згідно із частиною першою статті 11 прим.1 Закону № 185 (з урахуванням змін, внесених Законом № 185) державні некомерційні підприємства звільненні від сплати частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України. Тобто, від сплати частини чистого прибутку (доходу) на користь держави як власника.
Враховуючи викладене, у разі утворення державних некомерційних підприємств в порядку, визначеному ГКУ, Законом № 185 та дотримання ними вимог, встановлених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ, такі підприємства, можуть бути включені контролюючим органом до Реєстру.
Водночас повідомляємо, що Міністерство фінансів України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової політ листом від 29.03.2023 № 11210-09-62/8572 повідомило, що позиція Міністерства фінансів України щодо державних некомерційних підприємств, викладена у від 23.09.2016 № 31-23010-04-10/26953, є актуальною в частині, яка не суперечить законодавчим змінам, які внесено до ГКУ та Закону № 185 на підставі Закону № 1962.
Крім того повідомляємо, що ДПС звернулася до Державної служби статистики України щодо присвоєння державним некомерційним підприємствам окремого коду організаційно-правової форми господарювання та внесення змін до Класифікатора організаційно-правових форм господарювання відповідно до прийнятих законодавчих змін.
Коментарі: 0
| Залишити коментар