18:21
ЦОПами податкової служби Дніпропетровщини впродовж І кварталу 2023 року надано 70 219 адмінпослуг платникам податків
13.04.2023 10:03
Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.04.2023, адміністративні послуги надаються у 32 центрах обслуговування платників (далі – ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), Синельниківській ДПІ (де ЦОП не створено), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
В умовах дії в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та наказу ДПС України № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС», ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надають адміністративні послуги, виконують інші функції з сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця їх обліку.
Платники податків у ЦОПах можуть отримати широкий спектр: інформаційних, консультативних та 79 видів адміністративних послуг, з яких 53 – надається безкоштовно.
Так, протягом січня – березня 2023 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 73 509 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 7 897 звернень більше, у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. З них в електронному вигляді надійшло 25 255 звернень, або 34,4 відс. від загальної кількості звернень, та на 5 636 звернень менше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Впродовж першого кварталу п. р. платникам податків надано 70 219 адміністративних послуг, що на 7 235 послуг більше ніж у відповідному періоді минулого року, з них в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 22 289 адміністративних послуг, або 31,7 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 5 706 послуг менше у порівнянні з першим кварталом минулого року.
З початку року здійснено 132 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснено 113 адресних виїздів до маломобільних груп населення.
Протягом першого кварталу п. р. фахівцями мобільного ЦОПу надано 628 адміністративних послуг, в тому числі 132 адміністративні послуги надані під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуг – 280; надані роз’яснення з питань податкового та іншого законодавства, у тому числі з питань декларування доходів громадян, переваги користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України – 115.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За вироблені товари держбюджет отримав понад 47 млн грн акцизного податку від платників Дніпропетровщини
13.04.2023 10:03
У січні – березні 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області за вироблені товари надійшло понад 47 млн грн акцизного податку. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 29 млн грн, або на 159 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до законодавства ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання, які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або на інших не заборонених законодавством підставах володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, за умови, що використання для виробництва таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання.
Дякуємо платникам за працю і своєчасно сплачені податки!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Подання декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік особами, які...
13.04.2023 10:01
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Подання декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік особами, які бажають скористатись правом на податкову знижку»
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Подання декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік особами, які бажають скористатись правом на податкову знижку».
На запитання платників податків відповідала завідувач сектору адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мирослава Коваленко.
Питання 1: Добрий день! Скажіть, будь ласка, чи можна до складу податкової знижки включити витрати, понесені фізичною особою на лікування/операцію протягом 2022 року?
Відповідь: Доброго дня! Оскільки, станом на 01 січня 2023 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2022 року платникам не надається.
Питання 2: Добрий день! В мене таке питання: Мій син навчається в позашкільному закладі освіти, з яким у мене немає договору про навчання. Чи маю я право включити до податкової знижки понесені витрати за таке навчання?
Відповідь: Доброго дня! З метою використання права на податкову знижку платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів позашкільної освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.
При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Отже, у разі відсутності договору з навчальним закладом жоден з батьків не має права на податкову знижку.
Питання 3: Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, повинен подати платник податку до контролюючого органу, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом?
Відповідь: Доброго дня! Необхідно надати документи, що підтверджують витрати, які включаються до податкової знижки:
кредитний договір та нотаріально завірений договір іпотеки;
відповідні платіжні документи, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
паспорт платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит або разом із паспортом з безконтактним електронним носієм – довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації.
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо уточнення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки...
13.04.2023 10:00
Щодо уточнення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України під час дії воєнного стану в Україні
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок нарахування та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Податок) врегульовано нормами ст. 266 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Платники Податку – юридичні особи, які є власниками нерухомого майна, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (підпункт 266.7.5 пункт 266.7 статті 266 Кодексу).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), то він має право самостійно уточнювати свої узгоджені податкові зобов’язання шляхом подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації за формою, чинною на час подання такого розрахунку (стаття 50 Кодексу).
Водночас у період дії воєнного стану в Україні підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначені тимчасові особливості справляння Податку, відповідно до яких платники Податку – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з Податку за відповідний податковий період.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/668328.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ДПС та АППУ провели вебінар з питань оподаткування акцизним податком та ліцензування підакцизних товарів
13.04.2023 09:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Оподаткування акцизним податком та ліцензування підакцизних товарів у період дії воєнного стану було темою чергового вебінару для платників податків, проведеного представниками ДПС та Асоціації платників податків України.
Учасники відповіли на актуальні питання платників акцизного податку. Зокрема, було поінформовано про особливості заповнення акцизних накладних, розрахунків коригування та заявок на поповнення обсягу залишку пального. Податківці роз’яснили типові помилки, яких припускаються платники, та дали практичні рекомендації для їх уникнення.
Також розглядалися особливості ліцензування діяльності з виробництва, обігу та зберігання пального. Представники ДПС акцентували увагу на видах порушень при здійсненні операцій з пальним, за які передбачена відповідальність. Такі застереження та обізнаність сприятимуть платникам у проведенні фінансових операцій у господарській діяльності без податкових ризиків.
Крім того, фахівці податкової служби поінформували про основні законодавчі новації в оподаткуванні акцизним податком, основні зміни у формі декларації акцизного податку та нюанси заповнення її додатків, застосування ставок акцизного податку.
Нагадаємо, що для оперативної комунікації з організаціями, які представляють інтереси платників податків, в органах ДПС працюють комунікаційні податкові платформи, які є допомогою у вирішенні проблемних питань. Також отримати роз’яснення можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/668264.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Комунікаційна податкова платформа: у податковій службі Дніпропетровщини відбувся черговий вебінар для бізнесу
12.04.2023 10:38
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) продовжує обговорення актуальних питань разом з представниками бізнесу.
Днями за організацією Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) на базі комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС відбувся вебінар з метою обміну думками щодо податкового законодавства за участі очільниці ГУ ДПС Федаш Наталі.
До чергової зустрічі долучились менеджерка комітетів Дніпровського офісу ЄБА Кобізь Марія; сертифікований аудитор, бухгалтер-практик та викладач, член Громадської ради при Міністерстві фінансів України Циганок Юрій; заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, керівники структурних підрозділів ГУ ДПС та представники бізнесу – члени ЄБА.
Під час заходу обговорили:
- найпоширеніші запитання платників податку на прибуток підприємств за результатами аналізу наявної напрацьованої бази, а також помилки, які припускають платники;
- види перевірок під час дії воєнного стану, а також дії платників податків після подання до державного реєстратора заяви на ліквідацію та після прийняття рішення про припинення юридичної особи.
Федаш Наталя зазначила, що спільні заходи з представниками бізнес-спільноти податковою проводяться на постійній основі. У топі пріоритетів ГУ ДПС – розвиток сприятливого бізнес-клімату Дніпропетровщини. А саме такі зустрічі позитивно впливають на ефективність ведення бізнесу, що є необхідною умовою для підтримки та зміцнення економіки нашого регіону.
Семінар пройшов в атмосфері конструктивного діалогу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Адміністративні послуги ДПС
12.04.2023 10:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Розвиток інформаційного суспільства вимагає встановлення підвищених стандартів до інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг.
Одним із завдань органів державної влади, що формують і реалізують державну податкову політику, є організація та надання якісних адміністративних послуг.
Платники мають можливість ознайомитись з переліком адмінпослуг, які надаються головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, на головній сторінці вебпорталу ДПС України, вкладка «Адміністративні послуги».
Перелік адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області – за посиланням http://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/
Звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб» (зі змінами) зупинено строки надання адміністративних послуг суб’єктами їх надання на час воєнного стану. Поновлення зупинених строків відбуватиметься у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Яка інформація належить до публічної інформації?
12.04.2023 10:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з частинами першою і другою ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939), публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом № 2939.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою ст. 5 Закону № 2939 визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
- в офіційних друкованих виданнях;
- на офіційних вебсайтах в мережі Інтернет;
- на єдиному державному вебпорталі відкритих даних;
- на інформаційних стендах;
- будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
До публічної інформації з обмеженим доступом відноситься відповідно до частини першої ст. 6 Закону № 2939 конфіденційна інформація, таємна інформація та службова інформація.
Конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій ст. 13 Закону № 2939. (частина перша ст. 7 Закону № 2939).
Таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2939, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю (частина перша ст. 8 Закону № 2939).
Частиною другою ст. 6 Закону № 2939 визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Частиною першою ст. 9 Закону № 2939 передбачено, що відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2939 до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Частиною першою ст. 15 Закону № 2939 визначено, що розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати:
1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відс. акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, тощо), а також інформацію, зазначену в частині п’ятій ст. 6 Закону № 2939;
2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;
3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;
4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;
5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;
5 прим. 1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;
6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;
7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;
8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;
9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;
10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
11) інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, а саме про:
- їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;
- прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;
- розклад роботи та графік прийому громадян;
- вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;
- перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;
- перелік і службові номери засобів зв’язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;
- порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;
- систему обліку, види інформації, якою володіє суб’єкт владних повноважень;
12) іншу інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, порядок обов’язкового оприлюднення якої встановлений законом.
Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина перша ст. 19 Закону № 2939).
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга ст. 19 Закону № 2939).
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя ст. 19 Закону № 2939).
Згідно з п. 3 розд. І Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 зі змінами та доповненнями, право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту на отримання публічної інформації.
Запит на отримання публічної інформації – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо (частина шоста ст. 19 Закону № 2939).
Форма подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів ДПС розміщена на офіційному вебпорталі ДПС або на субсайтах органів ДПС офіційного вебпорталу ДПС за посиланням: Головна/Для громадськості/Публічна інформація/Форми подання запиту.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Розрахунки проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів: чи є обмеження граничної суми розрахунків?
12.04.2023 10:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 грн (десяти тисяч) включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 грн (п’ятдесяти тисяч) включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями
- електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ;
- платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується, зокрема, для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників єдиного податку четвертої групи!
12.04.2023 10:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що розрахунок мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за 2022 рік подається як додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (пункт 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), абзац 2 пункту 297 прим.1.7 статті 297 прим.1 ПКУ).
У наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік. Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації, тому такий додаток подається як до загальної, так і до звітних декларацій (підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПКУ).
Згідно з затвердженою формою податкової декларації платника єдиного податку позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7 та сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал. Загальні податкові зобов’язання за І квартал підлягають сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
