Блог

Федоренко

Зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно в податковому обліку...

28.06.2023 09:12

Зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно в податковому обліку з податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток підприємств сум зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку з прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», повідомляє.
Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами і доповненнями (далі – Декларація).
Отже, фінансова звітність є додатком до Декларації.
У разі виправлення показників у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточненою Декларацією виправлену фінансову звітність.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат зі сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такі витрати відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 (зі змінами і доповненнями).
Отже, платник податку, який звільняється від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі змінами, внесеними Законом України від № 3050-ІХ, має здійснити перерахунок (зменшення) понесених витрат з їх сплати за 2022 рік і відкоригувати (збільшити) фінансовий результат до оподаткування на суму зайво визнаних витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та:
- подати уточнену фінансову звітність за 2022 рік разом з уточнюючою Декларацією за цей рік із зазначенням у доповненні до неї пояснення щодо сутності внесених змін у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за 2022 рік
або
- відобразити відкоригований (збільшений) фінансовий результат у Декларації за півріччя 2023 року (у разі використання платником квартального звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) або у Декларації за 2023 рік (у разі використання платником річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за звітні періоди 2023 року.
При цьому відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану (в тому числі і за звітний період 2022 рік), такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам єдиного податку четвертої групи про особливості визначення МПЗ

28.06.2023 09:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 01 січня 2023 року, регулюється абзацами сім та вісім пункту 38 прим.1.2 статті 38 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. МПЗ для вищезазначених земельних ділянок, земельних часток (паїв) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Платники податків, які до дати набрання чинності Законом № 3050 визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Увага! Вимоги підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо можливості не нараховувати та не сплачувати єдиний податок четвертої групи з площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування (у тому числі на умовах оренди) не поширюються на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року.
Підлягають оподаткуванню єдиним податком четвертої групи у 2022 році та, відповідно, підпадають під розрахунок МПЗ за 2022 рік земельні ділянки у разі одночасної наявності таких двох обставин:
- земельні ділянки розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року;
- земельні ділянки не перебувають у консервації, не визнані забрудненими вибухонебезпечними предметами або непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що відповідно до п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим.1 Кодексу є підставою для не нарахування та не сплати єдиного податку четвертої групи.
Звертаємо увагу, що єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, на яких ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2022 року до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією (річна сума податкових зобов’язань по єдиному податку четвертої групи, яка підлягає нарахуванню та сплаті за 2022 рік, розраховується сумарно за періоди з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з дня наступного, за датою завершення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією по 31.12.2022).
МПЗ визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню єдиним податком четвертої групи.
Враховуючи зазначене, якщо дата завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не припадає на останній календарний день місяця (тобто відсутній повний календарний місяць), такий місяць не включається в період звільнення від розрахунку МПЗ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 298 млн грн податку на нерухоме майно спрямовано до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичними особами

28.06.2023 09:10

Протягом п’яти місяців юридичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 298 млн грн, що майже на 67 млн грн, або майже на 29 відсотків більше минулорічного показника відповідного періоду. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Наталя Федаш нагадала, що платники податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню. Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, по яких не нараховується та не сплачується податок, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.
Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з податку – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.
Дякуємо платникам за проявлену сумлінність у сплаті податків!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Туристичний збір: понад 4,7 млн грн надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

28.06.2023 09:10

У січні – травні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 4,7 млн грн туристичного збору. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 1,2 млн грн, або на 34,7 відсотків.
Звертаємо увагу, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податків, які у своїй діяльності використовують реєстратори розрахункових операцій

28.06.2023 09:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням пhttps://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/687017.html повідомила наступне.
Щодо питання можливого проведення розрахункової операції при розрахунку з фізичною особою через реєстратор розрахункових операцій на суму понад 50 000 грн з відображенням її в одному розрахунковому документі одночасно в готівковій та в безготівковій формі (із застосуванням електронного платіжного засобу та POS – терміналу).
Правовідносини у цій сфері регулюються Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – програмних РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі – підприємства), під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі – фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148).
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Положення № 148 готівкові розрахунки / розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Пунктом 6 розділу ІІ Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Крім того, пунктом 7 розділу ІІ Положення № 148 передбачено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.
Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки.
Разом з тим, згідно з п. 56 частини 1статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-IX) визначено, що платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Платіжний пристрій – технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (п. 65 частини 1 статті 1 Закону № 1591-IX).
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу I Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, безготівкові розрахунки – перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
Враховуючи вищезазначене, повідомляємо, якщо вартість реалізованих товарів фізичній особі перевищує 50000 грн, то такий розрахунок можливо провести у одному розрахунковому документі комбіновано готівковими коштами та із застосуванням електронного платіжного засобу одночасно, за умови, що сума готівкових коштів не перевищуватиме розміру 50000 гривень уключно.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – травень 2023 року

28.06.2023 09:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За січень – травень 2023 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,7 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Переробна промисловість» – 16,5 %;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 13,3 %;
«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 9,2 %.
Найбільше зростання сплати за 5 місяців 2023 року відносно 5 місяців 2022 року відбулось у таких галузях:
«Переробна промисловість» – зростання у 1,6 раза, або +34 млрд грн;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання в 1,7 раза, або +30,3 млрд грн;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання в 1,2 раза, або +16,1 млрд гривень.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/687198.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги СГ, які обирають діяльність з виробництва і торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах!

27.06.2023 10:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України у межах компетенції повідомила, що Законом України від З0 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (із змінами), якою передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема: виробництво і торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та які ліцензуються відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (набрали чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Закон № 481).
Згідно із статтею 1 Закону № 481 ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Наказом від 11.10.2010 № 457 Держкомстату затверджено «Класифікацію видів економічної діяльності ДК 009:2010» (зі змінами).
Основний принцип класифікації видів економічної діяльності (далі КВЕД) полягає в об’єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у класифікаційні угрупування, яким надається код.
Методологічні основи та пояснення до КВЕД, затверджені наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 (зі змінами), які розроблені на основі пояснень до NACE (rev. 2) (далі – Методологічні основи) і включають опис меж класифікаційних позицій.
Відповідно до Методологічних основ у КВЕД-2010 (як і у NACE (rev. 2)) немає окремих кодів для діяльності з виробництва і торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
За інформацією, наданою Державною службою статистики України (лист від 02.06.2023 № 14.1.3-05/197-23), з урахуванням подібності процесів створення товарів чи послуг, діяльність з виробництва і торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відносять до таких кодів:
- діяльність із виробництва рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, - 20.59 «виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.», де «н.в.і.у.» означає «не віднесеної до інших угруповань»;
- оптова торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, - 46.75 «оптова торгівля хімічними продуктами»;
- роздрібна торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, - 47.78 «роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах».
При застосуванні КВЕД-2010 з метою реалізації повноважень та функцій, покладених на ДПС, та єдиного підходу з питань ліцензування суб’єктів господарювання слід ураховувати переважно статистичне призначення цієї класифікації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги суб’єктів управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств!

27.06.2023 10:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 року № 358 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» (далі – Постанова № 358) з метою належного адміністрування дивідендів, нарахованих на державну частку за підсумками діяльності у 2022 році, що сплачуються у 2023 році, повідомила наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на контролюючі органи, зокрема, покладено функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (п.п. 19іЛ.52 п. 19і. 1 ст. 19і Кодексу), надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 19і.1.28 п. 19і.1 ст. 19 Кодексу).
Правові основи управління об’єктами державної власності визначає Закон України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 185).
Згідно з абзацами четвертим та п’ятим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менш 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів, якщо інше не встановлено законом, та сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.
Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, якщо інше не встановлено законом (абзац шостий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
Абзацом першим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 встановлено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов’язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Положеннями Постанови № 358 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.
Згідно з пунктом 1 Постанови № 358 для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, становить 50 відсотків (за умови спрямування З0 відсотків чистого прибутку на відновлення пошкодженого майна та протидію збройній агресії російської федерації).
У разі невиконання вказаних умов (зокрема у зв’язку з відсутністю у господарського товариства майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації) таке господарське товариство за результатами фінансово- господарської діяльності у 2022 році має спрямувати на виплату дивідендів до державного бюджету 80 відсотків чистого прибутку.
Крім того, слід зазначити, що з урахуванням положень пункту 2 Постанови № 358 господарські товариства можуть приймати рішення щодо відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами їхньої фінансово-господарської діяльності у 2022 році, у більшому розмірі.
Відзначаємо, що згідно зі статтями 75 та 89 Господарського кодексу України основним плановим документом суб’єкта господарювання державного сектору економіки є фінансовий план, відповідно до якого він отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.
Враховуючи вказане, зазначаємо, що у разі прийняття господарським товариством рішення про спрямування З0 відсотків чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році на відновлення пошкодженого майна та протидію збройній агресії російської федерації, це повинно бути обов’язково відображене у фінансовому плані такого господарського товариства на 2023 рік (у розділі «Розподіл чистого прибутку» таблиці II та інших розділах залежно від економічної сутності передбачених витрат).
Також повідомляємо, що пунктом 1 Постанови № 358 встановлений окремий базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році для:
- акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у розмірі ЗО відсотків;
- акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у розмірі З0 відсотків, решту коштів від чистого прибутку спрямовувати на закупівлю природного газу, що видобувається на території України;
- приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» у розмірі З0 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на відновлення зруйнованого та пошкодженого майна внаслідок ракетних ударів російської федерації);
- приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» у розмірі 30 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на фінансування доступного іпотечного кредитування);
- приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» у розмірі З0 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на оновлення флоту);
- акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» у розмірі 80 відсотків;
- державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» у розмірі 95 відсотків.
Звертаємо також увагу, що абзацами першим та другим статті 20 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установлених на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 01 липня року, що настає за звітним періодом.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави, є Мінекономіки.
Так, згідно з пунктом 3 Постанови № 358 Мінекономіки зобов’язано довести базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році, до суб’єктів управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Легалізація трудових відносин: переваги офіційного працевлаштування

27.06.2023 10:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про важливість задекларованої праці.
Переваги офіційного працевлаштування для працівників:
1. Право на заробітну плату не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (у тому числі доплати за роботу в несприятливих умовах праці, за роботу в нічний та надурочний час, інші виплати);
2. Право на одержання соціальних гарантій, передбачених законодавством для найманих робітників;
3. Право на належні, безпечні умови праці;
4. Право на отримання вихідної допомоги при припиненні трудового договору.
Переваги офіційного працевлаштування для роботодавців:
1. Офіційно працевлаштовані працівники – це згуртований, злагоджений колектив із постійних, надійних, творчих та ініціативних людей, в якому всі працюючі спрямовуватимуть зусилля на покращення кінцевого результату роботи і збільшення прибутків;
2. Гарантія матеріальної відповідальності працівника, праця якого передбачає обслуговування грошових, товарно-матеріальних цінностей та інші;
3. Трудова дисципліна;
4. Можливість у судовому порядку відстоювати свої порушені права та законні інтереси.
Одним з головних напрямків діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка передбачена відповідальність за неповернення (несвоєчасне повернення) невикористаної іноземної валюти, одержаної...

27.06.2023 10:20

Яка передбачена відповідальність за неповернення (несвоєчасне повернення) невикористаної іноземної валюти, одержаної у підзвіт до каси підприємства чи до установи банку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 червня 1995 року № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» із змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Крім того, відповідно до частини першої ст. 164 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164 прим. 2 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19772. Попередня cторінка | Сторінка 1264 з 1978 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua