04:57
Зустріч очільниці податкової служби Дніпропетровщини з головою Перещепинської міської територіальної громади
03.04.2023 10:07
Нещодавно відбулась зустріч в. о. начальника Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федаш Наталі з головою Перещепинської міської територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області Цвіркуном Ярославом.
У фокусі бесіди – найактуальніші питання щодо розширення співробітництва податкової служби з органом місцевого самоврядування, а також формування узгоджених дій, спрямованих на збільшення дохідної частини бюджетів громад.
Спільні заходи податкової служби області з Перещепинською територіальною громадою проводяться вже на постійній основі. Адже і податкова служба, і міська влада зацікавлені у вдосконаленні процесу адміністрування податків, детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення, від яких залежить стан наповнення бюджетів та, відповідно, розвиток і спроможність громад.
«Податкова служба області пишається партнерськими відносинами з Перещепинською територіальною громадою. Дякуємо за довіру, за те, що бачите нас однодумцями та членами єдиної команди, яка працює на позитивний результат – стабільне наповнення місцевих бюджетів», – зазначила Федаш Наталя.
Цікаво, що життєвий шлях становлення особистості Цвіркуна Ярослава формувався з увагою з боку податкової служби Дніпропетровщини.
Про це у невеличкому нарисі від фахівців ГУ ДПС «Будьмо знайомі: Цвіркун Ярослав – голова Перещепинської міської територіальної громади – успішний, активний, креативний та амбітний».
Попереду – плідна співпраця для успішної реалізації спільних планів та заходів.
Будьмо знайомі: Цвіркун Ярослав – голова Перещепинської міської територіальної громади – успішний, активний, креативний та амбітний
Наразі ті, хто знають Ярослава Цвіркуна, відмічають його як соціально активну людину, яка любить свою справу, цінує та розуміє важливість кожного у суспільстві та необхідність створення гідних умов життя і можливостей для розвитку особистості. Він прагне максимально сприяти тому, аби наша країна стала квітучою та інноваційнішою.
Цвіркун Ярослав Олексійович народився у 1991 році у багатодітній сім’ї на Новомосковщині Дніпропетровської області. Ще у ранньому віці він втратив батьків і доля змусила його переїхати до дитячого будинку «Дзвіночок». Далі юнак навчався у Перещепинському навчально-виховному комплексі «Родина» (4 – 9 класи) та Перещепинській ЗОШ № 1 (10 – 11 класи).
Саме у навчально-виховному комплексі «Родина» відбулось перше знайомство Ярослава з податковою службою області, коли податківці приїздили зі щорічними привітаннями на свята до малечі. Хлопчик із самого початку навчання отримав від податкової служби області мотивацію – за умови успішного навчання у Ярослава буде можливість отримати освіту у Національному університеті Державної фіскальної служби України. А за умови успішного закінчення вишу – гарантовану роботу у податковій. Юнак досяг поставленої мети – закінчив з відзнакою та золотою медаллю освітні заклади всупереч життєвим труднощам.
І результат постійного супроводження Ярослава податковою службою регіону – це його навчання у Національному університеті Державної фіскальної служби України. Склалося так, що саме податкова для Ярослава стала «провідником» до країни економічних знань. Завдяки вражаючій цілеспрямованості й фантастичній наполегливості, навчаючись в університеті, Ярослав отримав одночасно дві вищі освіти – магістр з економіки та бакалавр з права. У стінах зазначеного вишу хлопець також закінчив і військову кафедру. Неодноразово брав участь у змаганнях з рукопашного бою, які проходили серед студентів і працівників податкової служби та МВС.
У студентські роки Ярослав був дуже активним, приймав участь в науковому житті університету та писав наукові статті для Литви, Грузії, України. Співпрацював з Причорноморським науково-дослідним інститутом економіки та інновацій. Будучи на 3-му курсі працював молодшим експертом з аудиту в міжнародній аудиторській компанії Ernst and Young.
Маючи чітке переконання «нічого не виникає з нічого», завдяки кропіткій праці йшов до поставленої мети. І як наслідок – у 2016 році вступив до Університету Палермо (Італія) на магістерську програму «Підприємництво та менеджмент», де навчався на англійській мові 2 роки.
«Було не просто зробити такий крок – відмовитись від гарантованого працевлаштування в податковій та поїхати на навчання в Європу. Адже з першого курсу в університеті я знав, що на мене є державне замовлення і мене повинні забезпечити роботою за фахом. Податкова служба області дала мені «квиток» – гарантію, що я буду працевлаштований у майбутньому. Однак мені довелося відмовитись, щоб отримати цінний міжнародний досвід», – зазначив Цвіркун.
За час навчання за кордоном Ярослав приймав участь у різноманітних конференціях та воркшопах, писав статті разом з італійським науковим діячем, отримав низку сертифікатів від італійського університету та банку UniCredit. Також проходив стажування в бізнес-інкубаторі «ConsorzioARCA» на о. Сицилія, де займався проєктним менеджментом, та у США, де 4 місяці працював і вивчав мову у штаті Вірджинія.
Та любов до Батьківщини завжди наповнювала його серце і Ярослав повернувся до України, та почав працювати аналітиком в одній із фінансових компаній Києва – FinStream.
У 2020 році Цвіркуна Ярослава обрали головою Перещепинської міської територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області. Він знову вернувся до рідних місць, де народився, навчався та зростав. Саме тут закладався фундамент для його чіткої громадянської позиції, рішучості, завзятості у досягненні цілей та відстоювання власних поглядів.
Як керівник Перещепинської міської територіальної громади, він залишається не байдужим до турбот та потреб Перещепинської гімназії «Родина». Цвіркун Ярослав і зараз продовжує піклуватися про її вихованців, маючи тепер не тільки бажання допомогти, а й можливість це робити, як народний обранець, посадова особа, представник органів місцевого самоврядування. У цих діточках він бачить себе. Спілкування з ними навіває Ярославу спогади про дитинство та юність, що стає стимулом ще тепліше опікуватись учнями гімназії.
У своїй роботі він активно використовує всі знання та професійний досвід, які отримав під час навчання за кордоном. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Перещепинська громада під керівництвом міського голови Ярослава Цвіркуна активно залучає міжнародну технічну допомогу, розвиває інвестиційний напрямок, прийняла низку програм на підтримку внутрішньо переміщених осіб, мешканців громади та Збройних Сил України. І, звичайно, співпрацює з податковою службою для стабільного й більшого поповнення податками бюджету громади.
Активна громадянська позиція – це характерна риса Цвіркуна Ярослава не тільки як ділової людини. Ярослав об’єднує біля себе людей за спільними інтересами і у вільний від роботи час. Безоплатні тренінги з бізнес-планування та менеджменту; поза живим спілкуванням – активне ведення сторінки у соціальних мережах, власний блог в YouTube. Емоційне та відкрите висвітлення подій на його сторінках створює відчуття долученості і довіри.
«Будь-які глобальні зміни в нашому житті починаються з однієї простої ідеї та бажання втілити її в життя» – ось так визначає Цвіркун Ярослав у блозі в YouTube девіз свого життя.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відбувся онлайн-марафон з питань оподаткування українських біженців в ЄС
03.04.2023 10:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/665785.html повідомила.
Представники ДПС взяли участь в онлайн-марафоні на тему: «Українські біженці в ЄС – оподаткування та декларування», організованому всеукраїнською громадською організацією «Асоціація адвокатів України».
Дискусія була цікавою та змістовною. Під час заходу обговорювалися питання оподаткування, що стосуються багатьох громадян України, які знайшли прихисток в країнах Європи і не тільки та отримують там соціальну допомогу.
Такі виплати звільнені від сплати податків, але водночас, на сьогодні такі доходи підлягають декларуванню на загальних підставах. При цьому зазначаємо, що Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики спільно з ДПС та Міністерством фінансів України опрацював зміни до ПКУ згідно з якими такі доходи не підлягатимуть декларуванню.
У разі прийняття таких змін, декларацію про доходи при отриманні тільки соціальних виплат не потрібно буде подавати. Утім, якщо були отримані ще якість кошти окрім соціальних виплат, подавати її необхідно.
Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо першого подання Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній
03.04.2023 10:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
І. Вимоги законодавства до подання звітності у розрізі країн міжнародної групи компаній
Відповідно до підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків – резидент України, який належить до міжнародної групи компаній, у випадках, визначених у цьому підпункті, зобов’язаний подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт у розрізі країн МГК) в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Форма Звіту у розрізі країн МГК та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2020 № 764, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2021 за № 155/3577.
Положеннями підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу передбачено, що Звіт у розрізі країн МГК подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній (далі – МГК), в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи (а у разі відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 млн євро та за наявності однієї із таких обставин:
платник податків є материнською компанією МГК;
материнська компанія МГК уповноважує платника податків – резидента України на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу;
відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії МГК подання звіту від такої МГК не вимагається, і при цьому материнська компанія такої групи не уповноважує іншого учасника міжнародної групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції, де передбачене його подання;
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії МГК або іншого учасника цієї групи, уповноваженого материнською компанією такої групи на подання звіту у розрізі країн, підписаний міжнародний договір, що передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює перелік таких іноземних юрисдикцій на своєму офіційному веб-порталі не пізніше ніж за 60 календарних днів до граничного строку подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний рік.
Відповідно до абзацу тринадцятого підпункту 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу Звіт у розрізі країн МГК складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією МГК, що може не збігатися з календарним роком, та подається протягом дванадцяти місяців після закінчення такого фінансового року (у разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією МГК фінансовий рік – протягом дванадцяти місяців після закінчення календарного року).
Водночас, пунктом 53 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що норми пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу, зокрема, щодо подання платниками податків Звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено Багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (далі – Багатостороння угода MCAA CbC).
ІІ. Підписання Багатосторонньої угоди MCAA CbC
Відповідно до статті 11 розділу 1 частині ІІ Віденської конвенції про право міжнародних договорів (далі – Віденська конвенція) згоду держави на обов’язковість для неї договору може бути виражено підписанням договору, обміном документами, що становлять договір, ратифікацією договору, його прийняттям, затвердженням, приєднанням до нього або будь-яким іншим способом, про який домовились.
Згода держави на обов’язковість для неї договору згідно з статтею 12 розділу 1 частині ІІ Віденської конвенції виражається шляхом підписання договору представником держави, коли:
a) договір передбачає, що підписання має таку силу;
b) в інший спосіб установлено домовленість держав, які беруть участь у переговорах, про те, що підписання повинне мати таку силу; або
c) намір держави надати підписанню такої сили випливає з повноважень її представника або був виражений під час переговорів.
Слід зазначити, що Багатостороння угода MCAA CbC містить посилання на положення Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.
У свою чергу, Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах набрала чинності для України шляхом її ратифікації Верховною Радою України згідно з Законом України від 17.12.2008 № 677-VI (далі – Закон № 677), а Протокол про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах ратифіковано Законом України від 11.01.2013 № 21-VII.
Згідно з пунктом 2 Закону № 677 «уповноваженими органами України»1 у значенні підпункту «d» пункту 1 статті 3 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах для України є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Виходячи із вимог статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах стосовно категорій випадків і відповідно до процедур, які сторони (юрисдикції-учасники) Конвенції визначають за спільною згодою, два чи більше учасників автоматично обмінюються інформацією, яка серед іншого може бути доречною для установлення суми та збору податку.
Багатостороння угода MCAA CbC спрямована на впровадження вимог міжнародного податкового законодавства, зокрема, в частині виявлення податковими органами ризиків трансфертного ціноутворення. Приєднання до автоматичного обміну Звітами в розрізі країн МГК є ключовим етапом реалізації Кроку 13 Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) в Україні. Укладення Багатосторонньої угоди MCAA CbC, серед іншого, дозволяє Україні забезпечити виконання підпунктів 39.4.12 та 39.4.13 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу, згідно із яким:
- Звіт у розрізі країн МГК, поданий платником податків, є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією;
- інформація Звіту у розрізі країн МГК, який отримано центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, від платника податків та/або в рамках міжнародних угод щодо автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, використовується для цілей оцінки ризиків трансфертного ціноутворення під час проведення моніторингу контрольованих операцій та не може бути самостійною підставою для проведення коригування обсягу оподатковуваного прибутку платника податків.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про міжнародні договори України» укладення міжнародного договору України – це дії щодо підготовки тексту міжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичності, підписання міжнародного договору та надання згоди на його обов’язковість для України. Підписання – це або стадія укладення міжнародного договору, або форма надання Україною згоди на обов’язковість для неї міжнародного договору у випадках, передбачених міжнародним договором чи іншою домовленістю сторін.
Розділ 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC передбачає, що укладення цієї Угоди здійснюється саме шляхом підписання.2
Таким чином, ДПС, як Компетентний орган, набула повноважень на укладення Багатосторонньої угоди MCAA CbC. Виконуюча обов’язки Голови ДПС підписала відповідну заяву 03.11.2022, згідно з якою Компетентний орган України (ДПС) вважається таким, що підписав Багатосторонню угоду MCAA CbC і погоджується дотримуватися її вимог.
Відповідне інформаційне повідомлення про приєднання розміщене на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/629223.html.
Станом на 24.01.2023 Україна вже зазначена в числі
юрисдикцій-підписантів Багатосторонньої угоди MCAA CbC – https://www.oecd.org/tax/beps/CbC-MCAA-Signatories.pdf.
_____________________________________________________________________
1 Виходячи із англійського тексту Конвенції про взаємну адміністративну допомогу терміни «уповноважені органи» та «компетентні органи» є тотожними за змістом.
2 Текст Багатосторонньої угоди MCAA CbC розміщений на вебсайті ОЕСР за посиланням https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/about-automatic-exchange/CbC-mcaa.pdf.
ІІІ. Набуття чинності Багатосторонньою угодою MCAA CbC для України
Дата заяви ДПС про підписання Багатосторонньої угоди MCAA CbC не є датою набуття нею чинності.
Відповідно до пункту 1 статті 24 розділу 3 частини ІІ Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.19693 міжнародний договір набирає чинності в порядку і в дату, передбачені в самому договорі або погодженні між державами, які брали участь у переговорах. При відсутності такого положення або домовленості договір набирає чинності, як тільки буде виражено згоду всіх держав, які брали участь у переговорах, на обов’язковість для них договору. Якщо згода держави на обов’язковість для неї договору виражається в певну дату після набрання договором чинності, то договір набирає чинності для цієї держави в цю дату, якщо в договорі не передбачається інше.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про міжнародні договори України» міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов’язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.
В свою чергу, відповідно до пункту 2 розділу 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC ця угода набере чинності для України, зокрема, в останню з таких дат:
або в дату надсилання другим Компетентним органом повідомлення Секретаріату ОЕСР Координаційного органу Угоди, яке міститиме інформацію, передбачену пунктом 1 розділу 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC (йдеться про перелік юрисдикцій, щодо яких Україна має намір ввести в дію цю Угоду і, відповідно, з якими бажає здійснювати автоматичний обмін Звітами у розрізі країн МГК),
або в дату набрання чинності Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (для України ця Конвенція вже набрала чинності з 01.07.2009, а загалом станом на 22.03.2023 її підписали 147 юрисдикції4).
Тобто для того, щоб Багатостороння угода MCAA CbC набула чинності як для України, так і для кожної юрисдикції, з якою Україна бажає автоматично обмінюватися інформацією, обидва компетентні органи (ДПС та компетентний орган кожної такої юрисдикції) мають заявити про свій намір здійснювати автоматичний обмін один з одним, подавши повідомлення до Багатосторонньої угоди MCAA CbC, про яке йдеться вище.
Слід зазначити, що повідомлення, яке містить інформацію про перелік юрисдикцій, щодо яких Україна має намір ввести в дію цю Угоду і, відповідно, з якими бажає здійснювати автоматичний обмін Звітами у розрізі країн МГК (передбачену пунктом 1 розділу 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC), лише одне із п’яти, які ДПС, як Компетентний орган, має надати Секретаріату ОЕСР Координаційного органу. Інші повідомлення, які є обов’язковими для подання під час підписання Багатосторонньої угоди MCAA CbC або якомога швидше після цього, інформують Секретаріат ОЕСР Координаційного органу про:
наявність у України необхідних законів і вимог, згідно з якими платники податків мають подавати Звіти в розрізі країн МГК;
Коментар: ці вимоги наразі визначені підпунктами 39.4.10 – 39.4.15 пункту 39.4 статті 39 Кодексу;
необхідність включення України до переліку юрисдикцій, з якими здійснюється «невзаємний обмін»;
Коментар: такий тип обміну передбачає, що юрисдикція лише передає звітність в розрізі країн МГК, надану платниками податків, але не отримує інформацію в межах процедур автоматичного обміну. Натомість Україна планує здійснювати двосторонній обмін, про що буде належним чином повідомлено;
один або декілька способів електронної передачі даних, включно із шифруванням;
Коментар: Україна планує застосовувати системи обміну інформацією і протоколи, розроблені ОЕСР;
наявність нормативно-правової бази та інфраструктури для забезпечення необхідних стандартів конфіденційності та захисту даних відповідно до статті 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах та пункту 1 розділу 5 Багатосторонньої угоди MCAA CbC, а також належного використання інформації у звітах у розрізі країн.
Коментар: обов’язковою умовою для приєднання України до міжнародного автоматичного обміну інформацією є проходження ДПС оцінювання Глобального форуму щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою. Завершальний етап оцінювання передбачає здійснення візиту експертів Глобального форуму до країни, що перевіряється, з метою аналізу дотримання податковими органами вимог щодо конфіденційності та безпеки даних на практиці. Наразі тривають консультації з експертами Глобального форуму щодо формату проходження ДПС зазначеного оцінювання.
Станом на березень 2023 року зазначене повідомлення Україною ще не подане (дивись пояснення нижче), отже Багатостороння угода MCAA CbC для України ще не набула чинності.
________________________________________________________________________
3 Приєднання УРСР до Віденської конвенції про право міжнародних договорів відбулося згідно Указу Президії УРСР від 14 квітня 1986 року № 2077-XI, із застереженнями (Україна є правонаступником згідно статті 7 Закону України «Про правонаступництво України).
4 https://www.oecd.org/ctp/exchange-of-tax-information/Status_of_convention.pdf
IV. Чи можна вважати підписання Багатосторонньої угоди MCAA CbC для України її укладенням для цілей пункту 53 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу
Подання повідомлень, передбачених розділом 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC, є невід’ємною частиною процесу укладення Багатосторонньої угоди MCAA CbС (запровадження автоматичного обміну Звітами у розрізі країн МГК з Україною неможливе до того, поки українська сторона не підтвердить цими повідомленнями відповідність обов’язковим умовам, та не заявить, з якими саме юрисдикціями бажає обмінюватися відповідними звітами). Тому, підписання ДПС заяви про згоду на виконання цієї угоди – це лише один із етапів укладення цього міжнародного договору. Всі зазначені повідомлення будуть надіслані ДПС до Секретаріату ОЕСР Координаційного органу одночасно одразу після завершення згаданого вище оцінювання Глобального форуму дотримання податковими органами вимог щодо конфіденційності та безпеки даних. Лише після того, як їх отримає Секретаріат ОЕСР Координаційного органу, виникне підстава вважати, що Україна узгодила всі суттєві умови Багатосторонньої угоди MCAA CbС і процес укладення завершено. До того моменту процес укладення Багатосторонньої угоди MCAA CbС слід вважати таким, що триває.
Таким чином, для цілей пункту 53 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, Багатостороння угода MCAA CbC ще не вважається укладеною. Тому, підстав подавати Звіт у розрізі країн МГК у платників податків ще не виникло.
V. Перше подання звітності – очікувані зміни
Наразі Верховною Радою України 27.03.2023 на підпис Президенту України направлено Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», яким, серед іншого, передбачені зміни до пункту 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо першого звітного періоду для подання Звіту у розрізі країн МГК.
Зокрема, передбачається, що лише платникам податків, які є материнськими компаніями МГК в Україні, вперше необхідно буде подати цю звітність за фінансовий рік, який закінчується у періоді з 01 січня до 31 грудня 2022 року.
Для інших випадків, визначених підпунктом 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу, законопроєкт передбачає подання Звіту у розрізі країн МГК за фінансовий рік, який розпочинається у періоді з 01 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода щодо CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньо угоди щодо CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/665595.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як здійснити перереєстрацію ПРРО?
31.03.2023 09:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) встановлено, що перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».
При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.
Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.
Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо амортизації у податковому та бухгалтерському обліку транспортних засобів, переданих для забезпечення потреб ЗСУ
31.03.2023 09:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян – власників транспортних засобів (ст. 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами та доповненнями).
Порядок виконання військово-транспортного обов’язку визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також громадяни внаслідок вилучення чи примусового відчуження транспортних засобів в особливий період, визначається законом.
Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями. Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання - передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.
Якщо транспортні засоби, що обліковувалися підприємством у складі основних засобів, передані (мобілізовані) ним для забезпечення потреб Збройних Сил України за актом приймання-передачі, то право власності на такі транспортні засоби залишається у підприємства і вони продовжують обліковуватись у нього на балансі і відповідно до правил бухгалтерського обліку можуть продовжувати амортизуватись. У випадку ж, коли транспортний засіб передається за актом про примусове відчуження, то такий засіб підлягає списанню з балансу товариства. Крім того, якщо транспортні засоби, що перебувають у власності суб’єктів господарювання, обліковуються як товари, призначені для продажу, такі транспортні засоби у бухгалтерському обліку враховуються у складі запасів.
Згідно з п. 138.1 п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст.138 ПКУ.
Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2-138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку. Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Положення п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації виключно для активів, що є основними засобами, або нематеріальних активів, які відповідають вимогам п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Якщо основні засоби (транспортні засоби), які тимчасово не використовуються у господарській діяльності платника податку (передані у тимчасове користування Збройним Силам України в рамках виконання підприємством військово-транспортного обов’язку під час дії воєнного стану), призначені для використання у господарській діяльності і нарахування амортизації у бухгалтерському обліку протягом такого періоду не припиняється, то такий основний засіб буде амортизуватись протягом такого періоду у податковому обліку. При цьому вартість переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку, таких транспортних засобів у податковому обліку не амортизується.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників єдиного податку четвертої групи!
31.03.2023 09:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що розрахунок мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2022 рік подається як додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (пункт 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), абзац 2 пункту 297 прим.1 .7 статті 297 прим.1 Кодексу).
Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік. Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації, тому такий додаток подається як до загальної, так і до звітних декларацій (підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу).
Згідно з затвердженою формою податкової декларації платника єдиного податку позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7 та сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал. Загальні податкові зобов’язання за І квартал підлягають сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Кодексу).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Закон № 2888: яка передбачена відповідальність для небанківських надавачів платіжних послуг...
31.03.2023 09:55
Закон № 2888: яка передбачена відповідальність для небанківських надавачів платіжних послуг, емітентами електронних грошей у разі не повідомлення контролюючого органу про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідальність за неподання небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 Кодексу строк повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків встановлена пунктом 118.1 статті 118 Кодексу та передбачає накладення штрафу у розмірі 680 гривень за кожний випадок неподання або затримки. Крім того, встановлюється відповідальність за здійснення видаткових операцій за електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах (накладення штрафу на небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей в розмірі 10 відсотків суми всіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 1700 гривень) (прим. 8 П. 118.2 ст. 118 Кодексу).
Детальніше щодо змін, внесених до ПКУ Законом № 2888 – в Інформаційному листі ДПС № 2/2023: Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» - за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/656893.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Метою діяльності ДПС, як Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, є безкоштовне надання ЕДП
31.03.2023 09:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Юридична особа публічного права – Державна податкова служба України у відповідності до пункту 3 наказу Міністерства цифрової трансформації України від 08.07.2020 № 104 «Про затвердження Порядку ведення Довірчого списку» внесено до Довірчого списку, як Кваліфікованого надавача (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).
Метою діяльності Державної податкової служби України, як Надавача є безкоштовне надання ЕДП органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.
Функціонування Надавача забезпечується сучасним програмно-технічним комплексом у складі якого використовуються унікальні програмно-апаратні рішення, які забезпечують високий рівень надійності захисту інформації.
До ЕДП, надання яких забезпечується Надавачем належать:
- cтворення (за умови надання захищеного носія особистих ключів), перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
- формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки;
- формування, перевірки та підтвердження кваліфікованої електронної позначки часу;
- консультативні послуги у сфері ЕДП за зверненням користувачів.
Почати перегляд сайту рекомендуємо з розділу «Отримання електронних довірчих послуг» - https://ca.tax.gov.ua/etrusted-services, де ви зможете ознайомитися з інформацією, необхідною для подальшої роботи, у тому числі переглянути перелік документів для отримання ЕДП та завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Закон України № 2888: новації контрольно-перевірочної роботи
31.03.2023 09:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з метою реалізації норм Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)» (далі – Закон № 2888) ДПС України повідомила таке.
Закон № 2888 набирає чинності з 01 квітня 2023 року, крім змін до Закону України «Про Національний банк України» та змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про платіжні послуги», які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 2888 (опублікований 31.01.2023).
Законом № 2888 внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та інших законів України, зокрема в частині приведення у відповідність до вимог Закону України «Про платіжні послуги» та застосування понять: «банки», «небанківській надавач платіжних послуг», «електронний гаманець у емітента електронних грошей», «платіжні інструкції», «рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг» та інших. Запроваджується можливість використання під час здійснення розрахункових операцій та контролю за їх проведенням не тільки рахунків, відкритих у банках, а також рахунків/електронних гаманців такого платника податків в інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей.
Також Законом № 2888 внесені зміни до функцій контролюючих органів (стаття 19 прим.1 Кодексу), розширені права посадових осіб контролюючих органів (стаття 20 Кодексу).
Крім того, Законом № 2888 змінено порядок використання єдиного рахунку (стаття 35, 35 прим.1 Кодексу). Окремо визначено, що для цілей Кодексу обов’язок платника податків щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 35прим.1 Кодексу, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні послуги». Також, пункт 35 прим.1 Кодексу доповнено новою нормою стосовно того, що не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.
Законом № 2888 змінено визначення податкового номеру платника податків (пункт 63.6 статті 63 Кодексу), а саме, податковим номером є: ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи. Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України.
Також поширена можливість для контролюючого органу використовувати інформацію, що надійшла не тільки від банків та інших фінансових установ, а також від небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів, інформацію про наявність та рух коштів на електронних гаманцях платника податків (підпункт 71.1.3 пункту 71.1 статті 71 Кодексу).
Розширено перелік суб’єктів інформаційних відносин (статті 72 та 73 Кодексу) – надавачі небанківських платіжних послуг, емітенти електронних грошей.
Крім того, Законом № 2888 внесені зміни у статі Кодексу щодо фінансової відповідальності небанківських надавачів платіжних послуг, еквайрів, емітентів електронних грошей (статті 112, 118 та 124 Кодексу).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Перелік документів, які подаються до контролюючого органу нерезидентом, який здійснює в Україні діяльність...
31.03.2023 09:53
Перелік документів, які подаються до контролюючого органу нерезидентом, який здійснює в Україні діяльність через відокремлені підрозділи
для взяття на облік
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 60 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.
Нормами п. 64.5 ст. 64 ПКУ та розд. III, IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за №503/25280 (із змінами), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.
Для взяття на облік нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Закону належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва подають до контролюючого органу заяву за формою № 1-ОПН, до якої додаються копії наступних документів (з пред’явленням оригіналів):
- витяг з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документ, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента.
У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.
Заява за формою № 1-ОПН подається у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу.
Нерезидент, який не здійснює господарської діяльність на території України та має належно акредитований (зареєстрований, легалізований) на території України відокремлений підрозділ стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.
У разі, коли нерезидент здійснює в Україні діяльність через зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відокремлені підрозділи, і діяльність нерезидента в Україні (в тому числі та, що здійснюється через його відокремлені підрозділи) не має ознак господарської діяльності та не призводить до утворення постійного представництва, нерезидент має стати на облік в контролюючих органах без реєстрації платником податку на прибуток.
Втім, якщо відокремлений підрозділ нерезидента не зареєстрований платником податку на прибуток, але діяльність нерезидента на території України призводить до утворення постійного представництва нерезидента відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, такий нерезидент має зареєструватись платником податку на прибуток.
Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
