Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом з джерелом їх походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця (ФОПа) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292. ПКУ).
Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.
Суми коштів, у вигляді бонусів, які надходять на розрахунковий рахунок ФОПа – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.
Отже, суми кошти, отримані ФОПом – платником єдиного податку у вигляді бонусів, за придбання товарів чи надання послуг, включаються до складу доходу такого платника.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи є базою нарахування єдиного внеску сума компенсації працівникам вартості ПММ, витрачених в межах господарської діяльності роботодавця, у разі використання такими працівниками власних транспортних засобів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 11 розд. І якого сума компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту, не є базою нарахування єдиного внеску.
Отже, не базою нарахування єдиного внеску сума компенсації працівникам вартості пально-мастильних матеріалів (ПММ), витрачених в межах господарської діяльності роботодавця, у разі використання такими працівниками власних транспортних засобів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок анулювання реєстрації платника ПДВ регулюється ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).
Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, який подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.
Згідно з п. 5.3 розд. V Положення № 1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130). Таку заяву платники ПДВ можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
В умовах дії правового режиму воєнного стану територіальні органи ДПС, що розташовані в зоні проведення бойових дій, не можуть здійснювати свої повноваження, визначені ПКУ, в тому числі повноваження щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ.
З метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС у період воєнного стану в Україні повноваження територіальних органів ДПС,які розташовані в зоні проведення бойових дій та не можуть здійснювати свої повноваження закріплені за іншими територіальними органами.
Виходячи із зазначеного, суб’єкт господарювання, який перебуває на обліку в районі, розташованому в зоні бойових дій, з метою анулювання своєї реєстрації як платника ПДВ може подати заяву про анулювання реєстрації за формою № 3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі.
При цьому платник у розд. 1 заяви за формою № 3-ПДВ зазначає найменування контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку.
Заяву розглядатиме територіальний орган ДПС, за яким закріплено виконання повноважень щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ територіального органу ДПС, що розташований в зоні проведення бойових дій та не може здійснювати свої повноваження.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших ЮО, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з абзацом першим частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. винагороди за цивільно-правовими договорами.
Отже, сума коштів, що виплачується ЮО ФОП – платнику єдиного податку, не є базою нарахування єдиного внеску, якщо виконувані нею роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, які зазначені у Єдиному державному реєстрі.
В іншому випадку, роботодавці – ЮО нараховують єдиний внесок ФОП на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Згідно з п.п. «з» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.
Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.01.2021 набрав чинності перелік сировинних товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 616».
З 01.01.2021 запрацювали запровадженні Законом України від 16.01.2020 № 446-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами правила трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) для сировинних товарів.
Відповідно до цих правил основними вимогами щодо застосування методів ТЦ для сировинних товарів є:
- застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни є обов'язковим для визначення відповідності умов контрольованих операцій (далі – КО) із сировинними товарами принципу «витягнутої руки» (імперативна норма);
- застосування інших методів ТЦ має бути обґрунтовано неможливістю застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни;
- доцільність переходу до методів рентабельності (розподілу прибутку) має бути обґрунтованим відповідно до фактів та обставин здійснення КО;
- у разі незастосування методу порівняльної неконтрольованої ціни платник податків має розкрити ланцюг постачання до першої непов'язаної особи (особи, що не відповідає критеріям, визначеним в п.п. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) із зазначенням рівня рентабельності;
- у випадку нерозкриття ланцюга постачання контролюючий орган має право самостійно визначити відповідність цін принципу «витягнутої руки» за методом порівняльної неконтрольованої ціни.
Також згідно з нормами ПКУ були розроблені відповідні Порядки (наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2022 № 19), які набрали чинності з 01.01.2023.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 55, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.03.2023 за № 480/39536 (далі – наказ № 55), вносяться зміни до наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за № 1241/35524.
Наказом № 55 удосконалюються форми документів, необхідних для функціонування Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, та вносяться деякі зміни до порядку їх заповнення
Наказ № 55 набирає чинності через 90 днів з дня його офіційного опублікування (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 06.04.2023 № 34), а саме – з 05.07.2023.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Днями у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі в. о. начальника податкової служби області та заступника начальника ГУ ДПС відбулась зустріч податківців в онлайн та офлайн форматах зі студентами навчально-наукового центру «Школа бізнесу» при Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» («Школа бізнесу»). Захід відбувся за зверненням Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» на комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС.
В івенті взяли участь педагоги та студенти «Школи бізнесу», а також керівники структурних підрозділів і фахівці ГУ ДПС.
Зустріч почалась з відвідування Музею історії податкової служби Дніпропетровщини, де зібрані експонати, пов’язані з історією її розвитку.
Далі студенти прослухали лекцію на тему «Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців». Під час заходу учасники отримали фахові відповіді податківців на питання, що їх цікавили у рамках тематики зустрічі.
«Податкова служба Дніпропетровщини завжди готова та зацікавлена у комунікаціях з молоддю. Адже саме освічена молодь – генератори нових ідей, потужний потенціал нашої країни та наше майбутнє», – наголосила керівниця податкової служби області.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Закон України № 3050: площі яких земельних ділянок не є об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку 4 групи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).
Законом № 3050, зокрема п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новими абзацами третім – одинадцятим.
Так, площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Період, коли земельні ділянки перебували у консервації, визначається як період, що починається:
а) у частині земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця, в якому відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;
б) у частині земель приватної власності – з дати внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів на підставі затвердженого робочого проекту землеустрою щодо консервації земель до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.
Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Підставою для ненарахування єдиного податку щодо земельних ділянок, які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ.
Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Нагадуємо, що постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (Перелік територій). Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.
Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.
У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар