Блог

Федоренко

Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?

30.05.2023 10:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу тридцять шостого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Трудовий договір є засобом гармонізації трудових правовідносин

30.05.2023 10:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
В умовах ринкової економіки в трудовому праві на перший план виходять договірні методи регулювання праці.
Абсолютно всі питання, пов'язані з договірним регулюванням трудових відносин, завжди залишаються в полі зору законодавства, а практика укладання трудових договорів свідчить про серйозність даного методу регулювання суспільних відносин у сфері застосування праці.
Тема трудового договору та його ролі в регулюванні трудових відносин залишається актуальною і сьогодні, адже в сучасних умовах роль договірно-правового методу регулювання, де ключову роль грають учасники трудових відносин, значна.
Трудовий договір виступає основною формою реалізації свободи праці, включаючи право на працю для кожного, хто бажає трудитися. Разом з тим трудовий договір є тією юридичною формою, яка в максимальній мірі надає можливість роботодавцю для вільного здійснення підбору необхідних йому працівників з урахуванням його власних інтересів і потреб.
Отже, в трудовому договорі відбивається свобода праці і договірний принцип регулювання трудових відносин, що дозволяють сторонам вільно і добровільно вибирати один одного, виходячи зі своїх приватних інтересів на ринку праці. У цьому виявляється важлива соціальна та економічна роль трудового договору.
Трудові договори – це юридичні факти, що виступають підставами виникнення правовідносин, зміст яких визначається законодавчими або підзаконними нормами. При цьому, трудовий договір є засобом індивідуального регулювання трудових відносин між роботодавцем та працівником, а умови цього договору повинні відповідати загальним принципам трудового права.
Так, трудовий договір забезпечує індивідуалізацію трудових правовідносин, встановлення єдино можливих умов для його сторін, оскільки в законодавчому порядку неможливо визначити умови праці всіх категорій працівників з врахуванням їх індивідуальних здібностей і особливостей виробництва, а також видів трудової діяльності. При його допомозі можна встановити додаткові умови реалізації трудових правовідносин з врахуванням особливостей трудової функції працівника.
Отже, важливою особливістю сучасного трудового законодавства України є оптимальне поєднання законодавчого і договірного регулювання трудових відносин. Трудовий договір відповідає національним умовам і забезпечує належну безпеку і гнучкість, дозволяючи враховувати реалії ринку праці. Він є способом досягнення згоди між його сторонами. Іншими словами, трудовий договір є засобом гармонізації трудових правовідносин. Оскільки за допомогою трудового договору досягається стійкість (стабільність) трудових правовідносин.
Тому представникам бізнес-кіл необхідно переглянути стан оформлення трудових відносин і відповідно до вимог чинного трудового законодавства офіційно заключити з найманими працівниками трудові договори.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон України № 3050: визначення розміру податкових зобов’язань з орендної плати

30.05.2023 10:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 288.8 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов’язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених ПКУ.
Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки на строк, визначений цим робочим проектом.
Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами, за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
У частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.
У разі подання платником орендної плати до контролюючого органу рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів яких відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішення сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви такого платника податків про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв’язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, нарахування орендної плати до отримання контролюючим органом даних з Державного земельного кадастру або відповідної інформації від сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації щодо прийнятих рішень здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником орендної плати на підставі оригіналів або належним чином засвідчених копій рішень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки або рішень сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви такого платника податків про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв’язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, контролюючий орган, до якого звернувся платник орендної плати, протягом десяти робочих днів здійснює перерахунок платежу і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом із детальним розрахунком суми орендної плати. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, в яких земельна ділянка державної чи комунальної власності була визнана придатною для використання.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Додатково: постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (Перелік територій). Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.
Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.
У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон України № 3050: підстави для ненарахування земельного податку

30.05.2023 10:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).
Законом № 3050 Податковий кодекс України (далі – ПКУ) доповнено новою статтею 283 прим.1 «Особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами».
Відповідно до п. 283 прим.1.1 ст. 283 прим.1 ПКУ підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ є дані Державного земельного кадастру.
Земельний податок за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, не нараховується та не сплачується за період:
а) у частині земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця, у якому відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;
б) у частині земель приватної власності – з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів на підставі затвердженого робочого проекту землеустрою щодо консервації земель до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.
Нарахування земельного податку відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому завершено заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.
У разі подання платником податку до контролюючого органу рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів яких відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування земельного податку до отримання контролюючим органом відповідних даних з Державного земельного кадастру здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником земельного податку на підставі оригіналів або належним чином засвідчених копій рішень відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки контролюючий орган, до якого звернувся платник земельного податку, протягом 10 робочих днів здійснює перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Пунктом 283 прим.1.2 ст. 283 прим.1 ПКУ визначено, що підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 ПКУ у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, є дані Державного земельного кадастру.
Земельний податок за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст.283 ПКУ, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, не нараховується за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами.
Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Звертаємо увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (Перелік територій). Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.
Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.
У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПКУ.
Нарахування земельного податку за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Нормами п. 283 прим.1.3 ст. 283 прим.1 ПКУ передбачено, що підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п. 283.2 ст.283 ПКУ у частині земельних ділянок, непридатних для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ.
Ненарахування земельного податку за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, здійснюється протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.
У разі подання платником податків до контролюючого органу рішення відповідного органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, інформація про які відсутня у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування земельного податку до отримання контролюючим органом відповідних даних з Державного земельного кадастру здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податків.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником земельного податку на підставі оригіналів або належним чином засвідчених копій рішень відповідних органів місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків контролюючий орган, до якого звернувся платник земельного податку, протягом десяти робочих днів здійснює перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може платник земельного податку та орендної плати в одній податковій декларації з плати за землю одночасно визначити...

30.05.2023 10:16

Чи може платник земельного податку та орендної плати в одній податковій декларації з плати за землю одночасно визначити податкові зобов’язання щодо податку та орендної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.
З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 31 травня 2023 року

30.05.2023 10:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

31 травня 2023 року, середа, останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за травень 2023 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Єдиний внесок: надходження від платників Дніпропетровщини з початку року – майже 9,6 млрд гривень

30.05.2023 10:15

Протягом січня – квітня 2023 року до спеціальних державних фондів надійшло майже 9,6 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 2,4 млрд грн, або на 34 відсотки.
Наталя Федаш висловила подяку платникам за своєчасно виконані податкові зобов’язання. Нагадала, що у разі працевлаштування працівників на нові робочі місця з заробітною платою в розмірі не менше ніж три мінімальні протягом наступних 12 календарних місяців, роботодавцям компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 150 млн грн акцизного податку надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

30.05.2023 10:14

У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 150 млн грн акцизного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року надходження виросли майже на 2,8 млн гривень.
Нагадуємо, що 30.05.2023 – останній день сплати акцизного податку за квітень 2023 року.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку територіальних громад Дніпропетровщини!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Попередні підсумки деклараційної кампанії 2023. Право на податкову знижку

30.05.2023 10:14

В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі начальника Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дениса Орди.
Він поінформував, що станом на 01.05.2023 за результатами деклараційної кампанії 2023 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано понад 15 тисяч декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік. Загальна сума задекларованих доходів становить понад 12 млрд гривень. Задекларовано до сплати податку на доходи фізичних в сумі 124,7 млн гривень, військового збору – 45,9 млн гривень.
Доходи в розмірі понад 1 млн грн задекларували 373 жителя нашої області.
Разом з тим, своїм правом на отримання податкової знижки у поточному році скористалися вже 2,5 тисячі фізичних осіб. Сума податку, що підлягає поверненню громадянам з бюджету складає 9,5 млн гривень.
Звернув увагу, що крім обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи, у громадян є можливість реалізувати своє право на податкову знижку, порядок надання якої визначений статтею 166 Податкового кодексу України.
Податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.
Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були такі витрати:
- оплата за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені);
- оплата процентів за іпотечним кредитом;
- благодійні внески, пожертвування неприбутковим організаціям;
страхові платежі і внески за договорами страхування життя, недержавного пенсійного страхування;
- оплата допоміжних репродуктивних технологій (запліднення)
- та інші.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.
Податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього звітного податкового року.
Для отримання знижки за 2022 рік необхідно заповнити та до 31 грудня 2023 року включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи, у якій вказати: суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, видів понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Основні документи, необхідні для оформлення податкової знижки:
- копія паспорта;
- довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку;
- довідка про заробітну плату, отриману протягом звітного року;
- копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо);
- документ, що підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо витрати здійснено на користь члена сім’ї.
Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку.
Декларацію про майновий стан і доходи громадяни можуть подати в один із таких способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- поштою з повідомленням про вручення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як здійснюється розстрочення (відстрочення) податкового боргу платника податків?

29.05.2023 10:06

Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі – Перелік обставин) та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. На сьогодні процентна ставка по розстрочках та відстрочках становить 30 відсотків річних.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Розстрочені суми податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків (згідно з Переліком), а також економічного обґрунтування, яке вказує на можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Згідно з розділом II Переліку форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:
сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.
Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (пункт 100.7 статті 100 Кодексу).
Пунктом 100.9 статті 100 Кодексу визначено, що рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років,приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) ДПС, про що повідомляється Міністерство фінансів України.
Відповідно до пункту 11 статті 100 Кодексу, якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення (відстрочення), становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення (відстрочення) надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму податкового боргу, – у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком ДПС – без обмежень суми, територіальні органи – на суму не більше 3 млн гривень.
Згідно з пунктом 3.2 Порядку за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу ДПС після подання заяви або приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), або відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 Порядку, та при недотриманні обов’язкових вимог, визначених цим Порядком.
Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) ДПС (пункт 2.3 Порядку).
Розстрочення або відстрочення податкового боргу може здійснюватися також згідно з положеннями інших законодавчих актів, що приймаються Верховною Радою України з метою врегулювання податкового боргу окремого кола платників. У такому випадку контингент таких платників та умови розстрочення (відстрочення) визначаються саме цим законом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19787. Попередня cторінка | Сторінка 1292 з 1979 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua