Блог

Федоренко

Податківці Дніпропетровщини обговорили зі студентами сучасні сервіси та перспективи професійного розвитку

11.06.2026 10:04

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області продовжують приділяти особливу увагу комунікації з молоддю та розвитку партнерських відносин із закладами вищої освіти регіону.
Чергова зустріч відбулася зі студентами бакалаврату та магістратури факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин, а також викладачами Університету митної справи та фінансів. Захід став відкритим майданчиком для обговорення актуальних питань функціонування податкової системи, цифрової трансформації державних сервісів та перспектив професійного розвитку молоді.
Учасники заходу дізналися про пріоритети діяльності податкової служби, серед яких особливе місце посідає розвиток сервісної складової та побудова партнерських відносин із платниками.
Окремо зупинилися на сучасних електронних сервісах, які дозволяють платникам дистанційно отримувати необхідні послуги, подавати звітність, сплачувати податки та оперативно взаємодіяти з податковими органами. Студенти мали можливість ознайомитися з цифровими інструментами, які вже сьогодні є невід’ємною складовою роботи як платників податків, так і працівників податкової служби.
Не менш важливою темою стало працевлаштування молодих спеціалістів. Майбутнім випускникам розповіли про перспективи професійного розвитку в системі податкових органів.
«Ми зацікавлені у залученні талановитої, амбітної та професійної молоді, яка прагне розвиватися, здобувати практичний досвід та долучатися до розбудови сучасної державної служби», – зазначив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін.
Декан факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин, амбасадор безбар’єрності з податкових питань Вікторія Даценко наголосила, що податкова служба здійснює комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії. Це створює рівні можливості для усіх громадян і суб'єктів господарювання при отриманні податкових послуг.
На заході також нагадали про інформаційні джерела та комунікаційні майданчики податкової служби області, які допомагають оперативно отримувати актуальні роз’яснення щодо податкового законодавства, новацій та практичних аспектів адміністрування податків.
Такі зустрічі є важливим елементом взаємодії між органами державної влади та освітньою спільнотою. Вони сприяють підвищенню обізнаності молоді щодо діяльності державних інституцій, формуванню податкової культури та створюють додаткові можливості для їхнього успішного професійного старту.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Відкритий діалог: податкова Дніпропетровщини та Дніпровський офіс Європейської Бізнес Асоціації продовжують ефективну співпрацю

11.06.2026 10:03

Податківці Дніпропетровщини зміцнюють партнерство з бізнес-спільнотою регіону через системну комунікацію з інститутами громадянського суспільства. Чергова онлайн-зустріч у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з представниками Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації відбулася у рамках роботи комунікаційної податкової платформи.
Співпраця між податковою службою області та Дніпровським офісом Європейської Бізнес Асоціації триває не один рік і зарекомендувала себе як ефективний механізм обміну інформацією, обговорення актуальних запитів та напрацювання спільних рішень. Саме завдяки відкритому діалогу вдається оперативно обговорювати нагальні питання податкового адміністрування та отримувати зворотній зв'язок щодо практичних аспектів застосування податкових норм.
«Відкритий діалог дозволяє формувати спільне бачення шляхів вирішення актуальних питань та забезпечувати інформаційний супровід платників. Дніпровський офіс Європейської Бізнес Асоціації є важливим комунікаційним партнером, який допомагає ефективно доносити необхідні роз’яснення до широкого кола платників. Водночас для нас надзвичайно цінним є зворотний зв’язок від бізнесу щодо практичних аспектів адміністрування податків», – зазначив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін.
Під час онлайн-сесії учасники обговорили низку актуальних питань податкового законодавства. Особливу увагу приділили порядку оподаткування контрольованих іноземних компаній та особливостям подання звітності.
Представники Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації відзначили важливість постійної конструктивної взаємодії з податковою службою та наголосили, що такі зустрічі сприяють дієвому вирішенню практичних питань, які виникають у процесі ведення господарської діяльності.

Податкова служба Дніпропетровщини і надалі розвиватиме комунікаційні майданчики для бізнесу, надаватиме фахові консультації та забезпечуватиме оперативне інформування про законодавчі зміни, сервіси та можливості, які сприяють комфортному веденню господарської діяльності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Звіт про контрольовані операції

11.06.2026 10:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1019482.html повідомила
До внесення змін до Порядку складання Звіту про контрольовані операції платникам податків слід використовувати код ознаки пов’язаності 517 «Визнано пов’язаними особами самостійно».
Цей код необхідно зазначати під час заповнення додатка «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях», якщо пов’язаність визначається за новими економічними критеріями, встановленими Податковим кодексом України.
Йдеться про випадки, коли значна частина доходів або закупівель компанії припадає на одного нерезидента. Так, особи можуть визнаватися пов’язаними, якщо дохід резидента від реалізації товарів, робіт чи послуг одному нерезиденту становить не менше 75% усіх доходів від операцій з нерезидентами. При цьому такі доходи мають бути не менше 50% загального доходу компанії від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг.
Аналогічний підхід застосовується і до операцій з придбання. Пов’язаність може виникати, якщо вартість товарів, робіт чи послуг, придбаних у одного нерезидента, становить не менше 75% усіх закупівель у нерезидентів. Водночас обсяг таких закупівель має бути не менше 50% загальної вартості придбаних компанією товарів, робіт або послуг.
Наразі чинний Порядок складання Звіту про контрольовані операції не містить окремих кодів ознак пов’язаності для таких критеріїв. Саме тому рекомендується тимчасово застосовувати код 517.
У такому випадку додаток «Інформація про пов’язаність осіб» до Звіту про контрольовані операції подавати не потрібно.
Крім того, у доповненні до Звіту платник може зазначити, який саме критерій пов’язаності застосовується. Також можна надати детальну інформацію про обсяг операцій з нерезидентом та інші відомості, що підтверджують наявність відповідного критерію.
Такі роз’яснення пов’язані із запровадженням нових критеріїв пов’язаності осіб, які були внесені до Податкового кодексу України Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX. Водночас Міністерство фінансів уже підготувало зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції, які передбачають появу окремих кодів для нових ознак пов’язаності.
Детальніше – за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/listi-rozyasnennya/80163.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За допомогою сервісу «Е-повідомлення» платники мають можливість оперативно отримати інформацію про помилкову сплату платежів

10.06.2026 11:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску працює сервіс ДПС «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та оперативно здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

У Е-повідомленні зазначається:

- податковий номер платника;
- назва та код територіального органу ДПС;
- код території;
- отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [рахунок IBAN].
У разі помилкової сплати необхідно подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Також посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9 год 00 хв в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення дати сплати податкового зобов’язання/єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок

10.06.2026 11:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу першого пункту 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 14.3. ст. 14 ПКУ для цілей ПКУ внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок у випадках, передбачених ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету.
Відповідно до п. 35.2 ст. 35 ПКУ обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненнями).
Отже, датою сплати грошових зобов’язань з податків, зборів, платежів та єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок, є дата зарахування коштів на єдиний рахунок.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Суб’єкт господарювання є одночасно платником земельного податку та орендної плати: чи можна в одній податковій декларації з плат

10.06.2026 11:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.
З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як в податковій декларації з туристичного збору декларується сума податкового зобов’язання при сплаті збору готівкою?

10.06.2026 11:23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Форма податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності з туристичного збору (далі – Збір), показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.
Порядок сплати Збору регламентується п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яким визначено, що податкові агенти сплачують Збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним Збору відповідно до ПКУ та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (п.п. 268.6.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ).
Отже, у податкового агента як суб’єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов’язань має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником Збору.
Порядок надання податковим агентом платнику Збору документів на підтвердження сплати ним Збору ПКУ не регулюється.
Зазначене питання регулюється, зокрема Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), Законом України від України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненням), наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (із змінами та доповненнями).
Згідно з п. 4 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова № 25) під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.
Положеннями ПКУ не передбачено округлення сум нарахованих податків і зборів (в тому числі Збору).
Враховуючи викладене, оскільки форма Декларації передбачає зазначення суми нарахованого Збору у гривнях із копійками (з округленням до двох десяткових знаків), то податковий агент зобов’язаний обчислювати, декларувати та перераховувати суму Збору до бюджету в гривнях із копійками (розраховану кумулятивно за квартал відповідно до вимог ПКУ за фактичною ставкою за кожну добу).
При акумулюванні протягом звітного податкового періоду (кварталу) сплачених податковому агенту платниками Збору сум, нарахованих за періоди їх проживання, з застосуванням Постанови № 25, податковому агенту при заповненні Декларації та сплаті Збору до бюджету слід дотримуватися заходів з упередження виникнення податкового боргу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Неповнолітня особа віком від 14 до 18 років має РНОКПП та КЕП: чи можна самостійно подати податкову декларацію про майновий стан

10.06.2026 11:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ (із змінами та доповненням) (далі – СКУ) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Якщо дитина не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 СКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Пунктом 3 ст. 35 ЦКУ передбачено, що повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.
За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
Згідно з п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу (далі – ПКУ) грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) від імені платника податку на доходи фізичних осіб покладається, зокрема, на батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою (п. 179.6 ст. 179 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо неповнолітня особа, яка має реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) та кваліфікований електронний підпис (КЕП), отримала доходи, що підлягають декларуванню, то обов’язок щодо заповнення та подання Декларації від її імені покладається на батьків (усиновлювачів), опікуна або піклувальника, незважаючи на наявність технічної можливості подання Декларації самою неповнолітньою особою.
Водночас, якщо фізична особа віком від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець за письмовою згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника чи органу опіки та піклування, то вона зобов’язана самостійно подавати до контролюючого органу податкову звітність, зокрема, Декларацію.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які рентні платежі необхідно сплачувати за видобуті обсяги підземних вод (прісної або мінеральної)?

10.06.2026 11:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Частиною першою ст. 23 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі – Кодекс України про надра) визначено, що землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов’язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 куб. м на добу.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі – це суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Частиною першою ст. 48 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі – Водний кодекс України) встановлено, що спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
При цьому не належать до спеціального водокористування, зокрема, забір та/або використання води в об’ємі до 5 куб. м на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води (абзац п’ятнадцятий частини третьої ст. 48 Водного кодексу України).
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (частина перша ст. 49 Водного кодексу України).
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, є обов’язковим дозвільним документом у разі перевищення обсягу видобування води у 5 куб. м, є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у тому числі у разі відсутності спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених частиною першою ст. 23 Кодексу України про надра, крім випадку, коли такий суб’єкт господарювання є фермерським господарством) та рентної плати за спеціальне використання води за видобуті ним обсяги підземних вод.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є об’єктом оподаткування ПДФО сума доходу фізичної особи, яка нарахована на її користь під час виконання суспільно корисних р

10.06.2026 11:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 325 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.
Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.
Статтею 325 прим. 3 КУпАП передбачено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт, покладається, зокрема, нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Частиною першою ст. 70 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлено, що розмір відрахувань, зокрема, із заробітної плати боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Пунктом 164.2 ст. 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються, зокрема:
доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
При цьому податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Пунктом п. 167.1 ст. 167 ПКУ передбачено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи вищезазначене, сума доходу фізичної особи, яка нарахована на її користь під час виконання суспільно корисних робіт згідно з постановою суду, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податковим агентом за ставкою 18 відсотків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18250. Попередня cторінка | Сторінка 13 з 1825 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua