11:26
Особливості заповнення звітності платниками податку на прибуток
11.05.2023 09:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З метою приведення податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) у відповідність до положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) рядок 10 «Особливі відмітки» доповнено позицією щодо подання Декларації учасником індустріального парку.
Крім цього, показники Декларації доповнено рядком 06.4, в якому зазначається податок на прибуток з об’єктів оподаткування, визначених окремо, та заповнюється, зокрема, платниками, які застосовують особливості оподаткування, передбачені пунктом 142.4 статті 142 розділу ІІІ Кодексу.
Такі окремі об’єкти оподаткування відображаються у нових рядках Декларації:
- у рядку 06.4.1 – сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій платником податку;
- у рядку 06.4.2 – сума перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» при здійсненні контрольованих операцій платником податку.
Додаток ТЦ до Декларації викладено в новій редакції у зв’язку з доповненням його графами 3 та 4, які заповнюються відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32.
Додаток ПП до Декларації, який заповнюється платниками, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг, доповнено графою 7 (сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням) та графою 8 (сума податкової пільги, що залишилась невикористаною на кінець звітного періоду).
Законом України від 29 липня 2022 року № 2480-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» (далі – Закон № 2480) внесені зміни до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо уточнення редакції пункту 58 стосовно особливостей визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств платниками податку – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом.
У зв’язку з цим у додатку РІ до Декларації уточнено редакцію показників рядків 4.1.22, 4.1.23, 4.2.24 та 4.2.25.
Також Законом № 2480 підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пунктом 64, яким передбачено тимчасове, за звітні періоди 2022 року, для учасників процедури врегулювання заборгованості, які беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться в цілях реалізації заходів, передбачених статтею 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», які є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до розділу III Кодексу, зменшення фінансового результату до оподаткування на суму коштів, отриманих безпосередньо з державного бюджету відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У зв’язку з зазначеним, додаток РІ до Декларації доповнено рядком 4.2.26.
Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2600), зокрема, викладено в новій редакції підпункт «д» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу щодо визначення доходу, отриманого нерезидентом із джерелом їх походження з України.
У зв’язку з цим показник рядка 7 додатка ПН до рядка 23 ПН до Декларації також викладено у новій редакції.
Крім того, Законом № 2600 статтю 141 Кодексу доповнено пунктом 141.12, яким передбачено особливості оподаткування операцій із першого продажу за договорами купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
У зв’язку з цими змінами додаток РІ до Декларації доповнено новими рядками 4.1.4.2, 4.1.4.3, 4.2.3.1 та 4.2.3.2, в яких передбачається визначення різниць за такими операціями.
Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» внесені зміни, зокрема до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, який доповнено пунктами 66 та 67 щодо коригування фінансового результату до оподаткування, зокрема на суму нарахованих доходів (витрат) від операцій, пов’язаних із отриманням об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування.
У зв’язку з цим додаток РІ до Декларації доповнено новими рядками 4.2.27, 4.2.28 та 4.1.24 для відображення відповідних різниць.
Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі», введено в дію з 01 січня 2023 року, зокрема статтю 141 Кодексу, доповнено пунктом 141.13, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.
Так, платники податку, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.
Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;
б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.
У зв’язку з зазначеним Декларацію доповнено додатком ОВ, в якому платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, розраховують суму таких авансових внесків.
У рядку 26 додатка ОВ визначається загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, що сплачена у звітному (податковому) періоді. Сума авансового внеску сплачується щомісяця та визначається у графі 4, значення якої розраховується за формулою, передбаченою у примітці 1 додатка ОВ.
При цьому показник рядка 26 додатка ОВ переноситься до рядка 26 ОВ Декларації. Для платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 28 дорівнює рядку 26 ОВ Декларації.
Крім того, у зв’язку із внесеними змінами Законом № 2720, форму Декларації та додаток ВП до Декларації доповнено:
рядками 26 ОВ – 28, які заповнюють платники податку, що сплачують авансові внески з пунктів обміну іноземних валют у звітному (податковому) періоді, попередньому звітному (податковому) періоді, за результатами останнього звітного (податкового) періоду;
розділом «Виправлення помилок щодо суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют», у якому відображається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, сума штрафу та пеня (рядки 38 – 41 форми Декларації та рядки 36 – 38 додатка ВП до Декларації).
Відповідно до підпункту 141.13.3 пункту 141.13 статті 141 Кодексу сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків із податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У зв’язку з зазначеним додаток ЗП до Декларації доповнено рядком 16.5, в якому відображається сума нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств (рядок 16).
Показник рядка 16.5 додатка ЗП визначається у сумі, що не перевищує позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 КІК Декларації – рядок 16.4.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації.
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеного платники податку, які застосовують особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2023 року із відображенням сплачених протягом такого звітного (податкового) періоду сум авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют у додатку ОВ до Декларації, та врахувати відповідні суми у зменшення податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств у додатку ЗП до Декларації відповідно до положень пункту 141.13 статті 141 Кодексу.
Більше інформації щодо особливостей заповнення звітності з податку на прибуток підприємств – у листі ДПС України від 04.05.2023 № 9846/7/99-00-21-02-01-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78148.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податкова знижка за витратами пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям
11.05.2023 09:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Майже 269 тис. суб’єктів господарювання зареєстровано на Дніпропетровщині
11.05.2023 09:57
Станом на 01.04.2023 у Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 268 885 суб’єктів господарювання. Із зазначеної кількості – юридичних осіб зареєстровано 116 573, фізичних осіб – підприємців – 152 312.
Кількість зареєстрованих платників податків у порівнянні з 2022 роком збільшилась на 6 797 осіб (станом на 01.04.2022, перебувало на обліку всього 262 088 осіб, з них юридичних осіб – 114 365, а фізичних осіб – підприємців – 147 723 особи,).
Нагадуємо, що платникам податків та громадянам необхідно реєструватись суб’єктами господарювання у випадку здійснення системної господарської діяльності з продажу товарів (надання послуг). Це – обов’язкова передумова початку здійснення господарської діяльності.
Відсутність державної реєстрації призводить до притягнення відповідних посадових осіб до адміністративної (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу України) відповідальності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Плата за землю: платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 2 млрд гривень
11.05.2023 09:56
У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників плати за землю надійшло понад 2,0 млрд гривень. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже на 638,4 млн грн, або на 45,8 відсотків. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Валерій Леонов нагадав, що ДПС України розроблено новий сервіс – «Калькулятор податку на майно». Він надає можливість громадянам самостійно здійснювати на вебпорталі ДПС розрахунок, зокрема сум плати за землю з фізичних осіб. «Калькулятор податку на майно» розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) у блоці «Е-СЕРВІСИ».
Дякуємо платникам за фінансову підтримку територіальних громад!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Співпраця в дії: керівники податкової служби Дніпропетровщини, Міжрегіонального управління Держпраці та Головного управління ПФУ
11.05.2023 09:55
Співпраця в дії: керівники податкової служби Дніпропетровщини, Міжрегіонального управління Держпраці та Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області визначили напрямки взаємодії
Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки регіону та країни в цілому, зростання рівня соціальної захищеності та забезпечення соціальних гарантій, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.
Днями з метою обговорення питань щодо узгодження спільних дій, спрямованих на легалізацію ринку праці, відбулась зустріч в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі, начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (Міжрегіональне управління Держпраці) Тригубенка Валерія та начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області) Козака Юрія.
Спільне обговорення пройшло також за участі заступників начальників зазначених служб та керівників структурних підрозділів – учасників зустрічі.
«Питання легалізації робочих місць та заробітної плати – це наразі дійсно надзвичайно важливе питання, яке в межах своїх повноважень контролюють наші інституції, – зазначила Федаш Наталя. – Наша головна мета – це створення умов для платників працювати виключно у правовому полі та сумлінно сплачувати податки і збори. Тим самим підтримувати економічний фронт в умовах воєнного стану».
Зустріч пройшла в конструктивній діловій атмосфері. Податкова служба Дніпропетровщини зацікавлена в узгодженні спільних дій із зазначеними державними органами щодо зменшення незадекларованої праці, активізації спільних заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості та легалізацію заробітної плати, зокрема, шляхом відпрацювання фактів порушення суб’єктами господарювання трудового законодавства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Зручність чат-боту Державної податкової служби України «StopViolationBot»
11.05.2023 09:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України нагадала, що з метою забезпечення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування з липня 2022 року ДПС запущено новий сервіс для громадян – чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram. З його допомогою в будь-який час доби у будь-якому місці можна оперативно поінформувати ДПС про факти виявлених ймовірних порушень законодавства щодо:
незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;
відмову у розрахунку банківською карткою;
торгівлю без ліцензій, порушення порядку реалізації підакцизної продукції;
завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби, пальне;
неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;
здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.
Повідомити ДПС про такі факти можна перейшовши на
Чат-бот ДПС «StopViolationBot»
Вся інформація, яка надходить через чат-бот, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/675452.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо правильного зазначення у фіскальному чеку назви товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів
11.05.2023 09:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/675560.html повідомила наступне.
Суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність із продажу комплектуючих частин вживаних технічно складних побутових товарів (портативний персональний комп’ютер, включаючи дисплей, клавіатуру і вказівний пристрій, акумуляторні батареї, ноутбук) і стикаються із складнощами у веденні обліку та правильності їх найменування, Державна податкова служба України рекомендує керуватись таким.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21 липня 2016 року № 13 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі – Положення).
Розділом ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чеку є назва товару (послуги).
Таким чином, фіскальний касовий чек на товари (послуги) визнається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).
Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.
Частина комплектуючих само собою є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб (абз. 1 п. 44.1 та абз. 1 п. 177.10 Податкового кодексу України), що будуть свідчити про походження таких товарів.
Отже, виходячи з цього, назва товару в фіскальному чеку РРО/ПРРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва повинна відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо розподілу акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів для зарахування до відповідного бюджету місцевого самов
11.05.2023 09:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України (починаючи з травня 2022 року) щомісячно розраховує частки акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів для зарахування до відповідного бюджету місцевого самоврядування. Це передбачено Законом України від 15 лютого 2022 року № 2042-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» та постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 2022 року № 515 «Деякі питання зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – тютюнові вироби)».
Розрахунок здійснюється на основі даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) про загальну вартість операцій з роздрібної торгівлі тютюновими виробами за звітний місяць.
ДПС запроваджено виключно ризикоорієнтовні механізми організації та проведення фактичних перевірок.
Для актуального розподілу між територіальними громадами акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах територіальними підрозділами податкового аудиту зосереджено контрольно-перевірочну роботу на суб’єктах господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, але при цьому декларують незначні обсяги проведених розрахункових операцій через РРО або у деяких випадках обсяги реалізованих тютюнових виробів (вартість продажів) на господарських одиницях навіть із від’ємним значенням.
Як наслідок злагодженої послідовної роботи податкової служби кількість територій територіальних громад (КАТОТТГ третього рівня), які отримують надходження сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів до відповідних бюджетів, з травня 2022 по березень 2023 року зросла з 1196 до 1263 громад.
Крім того, відповідно зросла з 3,4 млрд грн за місяць до 9,1 млрд грн загальна вартість реалізованих тютюнових виробів за даними РРО/ПРРО в цілому по Україні з травня 2022 по березень 2023 року.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/675765.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відчуження фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно: що з ПДВ?
10.05.2023 09:50
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі –ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п.185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ,у тому числі операції ї безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).
Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюється як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.
Відповідно до п.189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення та таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ст.198 ПКУ.
Згідно з п.197.12 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).
Отже, при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:
- до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язання за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п.197.12 ст.197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;
- у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, - нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;
- нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО/ПРРО!
10.05.2023 09:50
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.
Згідно з підпунктом 113.3 статі 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19), оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.
При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
