У січні – травні 2026 року платники рентної плати за видобування природного газу поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 17,3 млн гривень. Надходження зросли на понад 11,2 млн грн і більш ніж у 2,8 раза.
Повідомляємо, що Електронний кабінет створений та функціонує за такими принципами, як повнота функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (абзаци перший і сьомий п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (із змінами та доповненнями), Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-комунікаційними системами ДПС.
У приватній частині Електронного кабінету інформація щодо облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється в режимі реального часу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – травня поточного року надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) перевищили 11,6 млрд гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, порівняно з аналогічним періодом 2025 року – це більше ніж на 1,3 млрд грн, або на 12,7 відсотка.
«Податок на доходи фізичних осіб формує левову частку усіх надходжень місцевих бюджетів. Ці кошти є основою економічної самостійності громад і головним джерелом розвитку їхньої інфраструктури, утримання соціальної сфери і фінансування оборонних заходів», – зазначив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника податку (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
При цьому, ставка ПДФО становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених пунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З метою забезпечення належного рівня податкової культури сплати податків, управлінням економічного аналізу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота з платниками щодо дотримання вимог заповнення обов'язкових реквізитів платіжних інструкцій.
Слід зазначити, що при опрацюванні інформаційною системою Державної податкової служби України (ДПС) відомостей Державного казначейства України про надходження сум податків та єдиного внеску на теперішній час мають місце факти невірного заповнення платниками платіжних інструкцій, що унеможливлює автоматичне рознесення інформаційною системою ДПС сплачених коштів до інтегрованих карток платників податків.
Під час онлайн-зустрічі начальником відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу ГУ ДПС Іриною Грабар проведена роз’яснювальна робота щодо заповнення платниками обов’язкових реквізитів платіжних інструкцій, зокрема реквізитів «Код платника» та/або «Код фактичного платника», відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (із змінами).
Також на заході розглядались приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, які наведено у Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами), зокрема полів «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Особливу увагу податківці приділили заповненню обов’язкових реквізитів платіжної інструкції при:
- безготівкових розрахунках платників (юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадян) з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені,
- безготівкових розрахунках юридичних осіб (головних підприємств) з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії),
- готівкових розрахунках платників (громадян) за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг.
Учасникам заходу акцентовано, що сплата податку або збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відкритий діалог податківців з платниками триває!
Чекаємо на нові зустрічі!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1020500.html повідомила
Юридична особа, яка втратила статус резидента Дія Сіті, може обрати спрощену систему оподаткування та стати платником єдиного податку третьої групи.
Для цього компанія повинна відповідати таким вимогам:
- дотримуватися встановлених обмежень щодо доходу,
- не здійснювати заборонені для спрощеної системи види діяльності;
- виконувати інші умови, передбачені Податковим кодексом України.
Нагадаємо, що резидентом Дія Сіті є юридична особа, яка набула відповідного статусу та внесена до реєстру Дія Сіті. Відомості про дату набуття та втрати статусу відображаються у спеціальному державному реєстрі.
Після набуття такого статусу юридична особа зобов’язана перейти зі спрощеної системи на загальну. Такий перехід відбувається з першого числа місяця, що настає після кварталу, в якому компанія отримала статус резидента Дія Сіті.
Водночас після втрати цього статусу законодавство дозволяє повернутися на спрощену систему оподаткування. Однією з підстав для втрати статусу резидента Дія Сіті є подання компанією відповідної заяви.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Блокування податкових накладних на сьогодні становить 0,14 %. Команді ДПС вдалося досягнути того, що бізнес не називає це топ проблемою.
Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час підготовчої наради до засідання Ради з питань підтримки підприємництва при Президентові України.
Нарада відбулася під головуванням заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої, за участі народних депутатів Ігоря Марчука та Ольги Василевської-Смаглюк.
«Ще півтора року тому це була топ проблема для бізнесу. Сьогодні ж, за даними опитування підприємців через платформу Пульс, – не входить навіть до трійки проблем. На початку 2025 року рівень блокування податкових накладних сягав 0,76 %. Сьогодні – 0,14 %. І ми продовжуємо працювати над удосконаленням СМКОР», – сказала очільниця ДПС.
Податкових питань, які хвилюють бізнес, чимало. Кожне команда ДПС розбирає детально, пояснює логіку тих чи інших рішень.
Під час зустрічі обговорили питання щодо податкових перевірок. З початку запровадження мораторію ДПС вже скоротила кількість фактичних перевірок на третину.
«Наш головний принцип – не тотальний контроль, а фокус на тих платниках, які використовують агресивні схеми мінімізації податків. Всі перевірки проводимо виключно на підставі Податкового кодексу та з урахуванням ризико-орієнтованого підходу. Наш підхід – не покарання, а превенція порушень», – додала очільниця ДПС.
Ще одне важливе питання – дроблення бізнесу.
Леся Карнаух зазначила, що позитив, який почула від підприємців, – бізнес зацікавлений у рівних та прозорих правилах роботи. Бо від «схемщиків» страждає і чесний бізнес, і держава.
«Моя позиція незмінна – спрощена система потребує модернізації. Свого часу вона стала важливим інструментом підтримки підприємництва. Але економіка змінюється, і сьогодні вона потребує осучаснення, щоб залишатися ефективною та справедливою», – додала вона.
Учасники обговорили також питання розвитку цифрових сервісів, електронного документообігу, повернення ПДВ, детінізації, доступу до банківської таємниці.
Леся Карнаух наголосила, що такий діалог – це не просто про компроміс. Це про те, як спільно сформувати умови для роботи бізнесу прозоро. Бо саме тоді більше ресурсів отримують громади, армія та держава.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1020389.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону України від 19 червня 2003 року № 973 «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями, з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік у контролюючих органах, як платники єдиного внеску.
Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами.
Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (із змінами та доповненнями), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування члену фермерського господарства, необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ (далі – Заява) згідно з додатком 2 до Порядку № 1162 та підтвердні документи щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства.
Заява повинна бути підписана членом фермерського господарства та Головою фермерського господарства.
Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку № 1162.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Для зміни розпорядника акцизного складу, на якому наявні залишки пального, новий розпорядник такого акцизного складу, до скасування реєстрації акцизного складу попереднім розпорядником, подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу. Такому акцизному складу присвоюється новий уніфікований номер в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ).
У день зміни власника акцизного складу, на якому наявні залишки пального для передачі таких залишків складається акцизна накладна, у графі «Акцизний склад з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» якої зазначається уніфікований номер реєстрації в СЕАРП та СЕ акцизного складу попереднього власника, а у графі «Акцизний склад на який фізично відвантажене (отримане) пальне» – уніфікований номер реєстрації в СЕАРП та СЕ акцизного складу нового власника. В графі «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару зазначаються дата та номер документа та причина зміни розпорядника.
Після передачі залишків пального на акцизному складі попередній розпорядник акцизного складу подає заяву про анулювання реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ попередньо анулювавши реєстрацію витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, що наявні на акцизному складі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Пунктом 124.1 ст. 124 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.
Відповідно до п. 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ у разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відс. від суми такого акцизного податку.
Діяння, передбачені пп. 124.1, 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
Відповідно до п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.
Поряд з цим, відповідно до п.п. 112.8.8 прим. 1 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
При цьому, п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 ПКУ встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Пунктом 43.3 ст. 43 ПКУ визначено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Отже, обов’язковою умовою підтвердження помилкової сплати платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок із дотриманням граничних строків сплати податків або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, а саме: подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) протягом 1095 днів від дня їх виникнення з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Таким чином, якщо внаслідок невірного заповнення платником податків реквізиту платіжної інструкції кошти не надійшли на відповідний рахунок бюджетної класифікації у встановлені ПКУ терміни, то такий платник звільняється від фінансової відповідальності за умови дотриманням граничних строків сплати податків або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету та подання протягом 1095 днів від дня виникнення помилково сплаченої суми заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi, в якій напрямом перерахування коштів визначено погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу, належного до сплати.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі податкові декларації екологічного податку (далі – Декларація) з позначкою «уточнююча». Декларація з позначкою «уточнююча» подається разом з тими додатками, в яких виявлені помилки, та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта та/або додатки за об’єктами оподаткування, які не були подані разом зі звітною Декларацію.
У Декларації та додатку(ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток.
Зокрема, в уточнюючій Декларації та додатку(ах) до неї у рядках 1.1 та 1.2 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік.
Детальніше - за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41992
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 1.7 розд. I Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 (із змінами та доповненнями) суб’єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
Коментарі: 0
| Залишити коментар