01:36
Податок на нерухомість: місцеві бюджети Дніпропетровської області від юросіб отримали майже 585 млн гривень
26.01.2023 11:11
Протягом 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб майже 585 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з 2021 роком сума надходжень збільшилась на понад 82 млн грн, або на 16,4 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.
Очільниця податкової служби Дніпропетровської області нагадала, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:
- самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- через представництво (постійне представництво нерезидента), яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).
Дякуємо платникам за підтримку економічного фронту!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платниками Дніпропетровщини, які виробляють підакцизні товари, поповнено держбюджет у 2022 році на понад 123 млн гривень
26.01.2023 11:11
У січні – грудні 2022 року від платників Дніпропетровської області до держбюджету надійшло понад 123 млн грн акцизного податку за вироблені товари. У порівнянні з 2021 роком надходження виросли на понад 56 млн грн, або на 84,1 відсотки.
Нагадуємо, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 Податкового кодексу України.
У разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку – продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення.
Сума коригування обчислюється платником акцизного податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).
Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.
У разі подальшої реалізації цих товарів (продукції) зобов’язання з акцизного податку обчислюються у загальному порядку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта відомості...
26.01.2023 11:10
Чи можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта відомості, які зазначені таким декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/649667.html повідомила.
Відповідно до п. 16 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразові (спеціальні) добровільні декларації, а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).
Положення абзацу першого п. 16 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ Кодексу не застосовуються у разі, якщо декларант, починаючи з 2010 року, є чи був членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, особи, визначеної абзацом третім п. 3 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ Кодексу, крім випадку притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за статтями 212 та 212 прим.1 (щодо зобов’язань декларанта як фізичної особи або фізичної особи – підприємця) Кримінального кодексу України щодо активів фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, або відповідними державними органами встановлено, що набуття активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 прим.5 Кримінального кодексу України, або такі активи підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України. У разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, про визнання активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави або винесення вироку суду щодо конфіскації або спеціальної конфіскації таких активів сплачений декларантом збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування не повертається.
Активи фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначено у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, та відповідно сплачений збір декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених підрозділом 9 прим.4 розділу ХХ Кодексу порядку, строки та розмірі, а також одноразова (спеціальна) добровільна декларація не можуть бути використані як підстава для відкриття кримінального провадження, кваліфікованого за статтями 212 і 212 прим.1 Кримінального кодексу України, або повідомлення про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 155 прим.1, 162, 162 прим.1, 163 прим.1 (щодо самозайнятої особи), 163 прим.2 (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), 163 прим.4 (щодо самозайнятої особи), 163 прим.15 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164 прим.1, 164 прим.2 (щодо самозайнятої особи), 165 прим.1 (щодо самозайнятої особи), 166 прим.6 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, або як доказ визнання декларантом факту вчинення ним зазначених у цьому абзаці правопорушень чи визнання ним вини у вчиненні зазначених у цьому абзаці правопорушень.
Таким чином, відомості, які зазначені декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, крім випадків, визначених п. 16 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ Кодексу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!
26.01.2023 11:09
Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Вебдискусія: поновлення перевірок з трансфертного ціноутворення
26.01.2023 11:09
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податкова служба України завжди відкрита для діалогу з бізнесом, тому активно долучається до ініціатив громадськості щодо зустрічей, обговорення та врегулювання актуальних питань платників податків. Так, на прохання Голови податкового комітету ТТП України, керуючого партнера Crowe Mikhailenko Дмитра Михайленка, фахівцями з трансфертного ціноутворення ДПС проведено вебдискусію на тему: «ТЦУ: поновлення перевірок, практика успішних донарахувань, сировинні товари, діапазон рентабельності за 2021 рік».
Директор Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС Катерина Риженкова окреслила головні напрями роботи своєї команди та повідомила, що основна робота спрямована на максимально оперативне інформування платників щодо законодавчих змін в оподаткуванні, якнайшвидшої адаптації до цих змін. Також Катерина Риженкова резюмувала підсумки роботи минулого року.
«Наша мета – надати платнику необхідну інформацію для діяльності в правовому полі, а перевірочну роботу сконцентрувати лише на операціях з явними ознаками ризиків», – зазначила вона.
Представники ДПС детально розглянули питання відновлення перевірок щодо трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) під час дії воєнного стану, наголосили на основних факторах уваги під час здійснення податкового контролю за ТЦ, вирішення спорів з питань дотримання принципу «витягнутої руки». Предметом розгляду також став звіт у розрізі країн МГК.
Наприкінці дискусії учасники обговорили можливість організації наступних подібних зустрічей.
Фахівці ДПС подякували за запрошення та зауважили, що такі змістовні зустрічі для податкової служби є можливістю інформування платників про зміни, які відбуваються у податковому законодавстві та спрощення їх сприйняття бізнесом.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/649889.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До яких доходів не застосовується податкова соціальна пільга?
25.01.2023 09:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.
Підпунктом 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 ПКУ визначено, якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює також порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про сплату податку на доходи фізичних осіб
25.01.2023 09:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб (податок), сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:
а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);
б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);
Норми передбачені п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 164 ПКУ.
Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених розділом ІV ПКУ (п.п.168.4.8 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Суми податку, нараховані податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (п.п. 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Суми податку, нараховані податковим агентом з доходів від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, які належать фізичним особам – платникам податку, сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких генеруючих установок (п.п. 168.4.10 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Закон України № 2823: новації в оподаткуванні боргу за договором про споживчий кредит
25.01.2023 09:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 29.12.2022 набрав чинності Закон України від 01 грудня 2022 року № 2823-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2823), яким зокрема п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. «і».
Відповідно до вищезазначеного підпункту до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доповнено абзацом четвертим, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) не включаються, зокрема сума боргу платника податку за договором про споживчий кредит або іншим договором (у тому числі сума процентів, комісій та інших платежів), анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення»" Закону України «Про споживче кредитування», а також сума процентів, комісій та інших платежів за таким договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з пунктом 11 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Вищезазначені норми вводяться в дію 28.01.2023.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Операції з купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між фізичними особами: дії нотаріуса/посередника
25.01.2023 09:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого/рухомого майна регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом ІV ПКУ для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.
У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абзац другий п. 173.3 ст.173 ПКУ).
При цьому, фізичною особою – платником податку визначається сума податку на доходи фізичних осіб та самостійно сплачується до бюджету через банківські установи (п. 172.5 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Оскільки за операцією купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між фізичними особами нотаріус/юридична особа – посередник виконують функції податкового агента лише в частині надання інформації контролюючим органам і не зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір до бюджетів з доходу платника податку, отриманого від продажу відповідного об’єкта, то у рядку 06 розд. І додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку заповнюються такі графи, у яких відображаються:
- графа 1 «№ з/п» – порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;
- графа 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- графа 3а «Сума нарахованого доходу» – сума доходу платника податку, отриманого від продажу нерухомого/рухомого майна;
- графа 3 «Сума виплаченого доходу» – сума доходу, виплаченого платнику податку від операцій продажу нерухомого/рухомого майна;
- графа 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету;
- графа 4 «Сума перерахованого податку» – сума фактично перерахованого податку на доходи фізичних осіб;
- графа 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету;
- графа 5 «Сума перерахованого військового збору» – сума фактично перерахованого військового збору;
- графа 6 – код ознаки доходу.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна згідно з положеннями ст. 172 ПКУ відображаються за ознакою доходу «104», суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 – за ознакою доходу «105».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про визначення податкового зобов’язання з плати за землю у 2023 році
25.01.2023 09:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
За інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2022 рік становить 126,6 відсотків.
Пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:
- за 2017 – 2022 роки – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
- за 2017 – 2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.
Відповідно, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить:
- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;
- для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) – 1,15.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).
Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.
Водночас, для цілей обчислення податкових зобов’язань з плати за землю в частині сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища,перелоги) індекс споживчих цін за 2022 рік визначено у розмірі 100 відсотків (абзац другий пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Разом з тим, для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь, нормативна грошова оцінка яких не виконана, але у якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної грошової оцінки ріллі по області, податкові зобов’язання з плати за землю обчислюються із застосуванням граничної величини індексу споживчих цін у розмірі 115 відсотків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
