Блог

Федоренко

Протягом 2022 року податковою службою Дніпропетровщини опрацьовано 184 запити на отримання публічної інформації

11.01.2023 09:54

Протягом січня – грудня 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 184 запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилась на 179 одиниць або на 97,28 % (за січень – грудень 2021 року – 363 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 149 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
- 1 – надіслано за належністю;
- 31 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
- 3 – станом на 01.01.2023 знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу "Пульс", державної установи "Урядовий контактний центр" т

11.01.2023 09:53

Управлінню організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), доручено організацію якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи - сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.
Всього у січні – грудні 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 294 інформаційні картки зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень від платників податків на сервіс «Пульс» у 2022 році зменшилась на 333 одиниці (січень – грудень 2021 року – 627 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 106 (36,05%);
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 90 звернень (30,61%);
- щодо якості надання адміністративних послуг – 17 (5,78%);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 12 звернень (4,08%).
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
За січень – грудень 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 176 звернень, які надійшли від державної установи «Урядовий контактний центр» і 20 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- питання зі сплати єдиного внеску – 39 звернень (22,2%);
- отримання чи відмова від ІНН – 31 (17,6%);
- про надання податкових консультацій (особливості оподаткування ФОП зі ставкою 2 %, по ПДВ, по земельному податку (паї, оренда землі), оподаткування спадщини та інші питання – 22 (12,4%);
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО – 20 (11,4%);
- несплата (ухилення) від оподаткування – 10 (5,7%);
- працевлаштування без офіційного оформлення трудових відносин – 8 (4,6%);
- припинення діяльності ФОП та юросіб – 8 (4,6%);
- на работу ДПІ – 5 (2,8%);
- щодо надання звітності – 4 (2,3%);
- повернення коштів за навчання – 7 (4,0%);
- інші питання – 22 (12,4%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 20 звернень.
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 10(50,0%);
- питання зі сплати єдиного внеску та отримання довідок – 8 звернень (40,0%);
- отримання чи відмова від ІНН – 1 (5,0%);
- на роботу ДПІ – 1 (5,0%).
За відповідний період 2021 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 536 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 60 звернень.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На які активи не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальності при одноразовому (спеціальному) добровільному

11.01.2023 09:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/646001.html повідомила наступне.
Відповідно до пункту 19 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, не поширюються на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212 прим.1 (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем), ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів), ст. 367 (якщо злочин пов'язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України.
Державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені цим підрозділом, також не поширюються на:
- активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 прим.5 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;
- валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушення декларантом встановлених пунктами 8 і 9 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ Кодексу умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Громадяни задекларували активів на 6 млрд грн у рамках «податкової амністії»

11.01.2023 09:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб задекларовано 6 млрд гривень.
Сума задекларованого до сплати збору склала 372 млн гривень.
За період дії воєнного стану в Україні у рамках «податкової амністії» було задекларовано 3,74 млрд грн, сума одноразового збору склала 239,1 млн гривень.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за псиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/645960.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки платника податків

10.01.2023 10:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Нормами п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) визначено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.
При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пунктами 2 і 3 розд. IХ Положення № 822).
Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:
- довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
- довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п.п. 3 п. 3 розд. ІІІ Положення № 822).
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у платників податку на прибуток

10.01.2023 10:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Підпунктом 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.
Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відс. непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відс. такої непогашеної суми до її повного погашення.
Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відс. позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.
Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4 прим. 2 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 3 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ, у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, застосовується:
● у 2012 – 2015 роках з урахуванням такого:
- якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 млн. грн. та більше станом на 01 січня 2012 року є від’ємне значення (з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 01 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат у 2012 – 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році:
- звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних податкових періодах;
- звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;
- звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;
звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення.
При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від’ємного значення об’єкта оподаткування, що склався станом на 01 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів або зменшує фінансовий результат до оподаткування наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 – 2015 років. Таке від’ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.
Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 млн грн п. 150.1 ст. 150 ПКУ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, застосовується з урахуванням такого:
- якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від’ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних періодів, що припадають на 2012 – 2014 роки або зменшує фінансовий результат до оподаткування звітних (податкових) періодів, починаючи з 2015 року до повного погашення такого від’ємного значення.
Пунктом 4 прим. 2 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ в редакції, викладеній у Законі України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», у частині встановлення для великих платників податків порядку врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування у зменшення фінансового результату до оподаткування вперше застосовується при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами податкових (звітних) періодів 2022 року.
При цьому сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена станом на 1 січня 2022 року, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування наступних податкових (звітних) періодів у порядку, встановленому п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, до повного погашення.
Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Постачання брухту чорних/кольорових металів, який утворився внаслідок розібрання (демонтажу) ліквідованого необоротного активу:

10.01.2023 10:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 189.10 ст. 189 ПКУ визначено, якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ.
Відповідно до п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ тимчасово, до 01 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.
Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01 січня 2027 року, звільняються від обкладення ПДВ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2022 року № 337).
Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, звільняються від оподаткування ПДВ.
При цьому металобрухт – це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів (ст. 1 Закону України від 05 травня 1999 року № 619-XIV «Про металобрухт» із змінами).
Порядок пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях встановлено ст. 199 ПКУ.
Відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Пунктом 199.2 ст. 199 ПКУ передбачено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Згідно з п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники ПДВ, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники ПДВ проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Враховуючи викладене, якщо у платника ПДВ, внаслідок розібрання (демонтажу) ліквідованого необоротного активу, утворюється брухт чорних і кольорових металів, який надалі постачається на митній території України із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, то у такого платника ПДВ виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ за придбаними з ПДВ товарами/послугами (наприклад послугами із оренди приміщення, зв’язку, комунальними послугами, канцелярським приладдям тощо), що використовуються як в оподатковуваних ПДВ операціях, так і неоподатковуваних ПДВ операціях (операціях з постачання брухту чорних і кольорових металів).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації ПРРО

10.01.2023 10:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості заповнення і подання Декларації акцизного податку платниками акцизного податку з транспортних засобів

10.01.2023 10:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим.1, 215.3.5 прим.2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою та порядком (далі – Порядок), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами).
Платником заповнюються лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції) (п. 3 розд. ІІІ Порядку).
У Декларації зазначаються платники, перелік яких визначено ст.212 ПКУ. Для зазначення виду платника акцизного податку у відповідній клітинці рядка 05 загальної частини Декларації, що відповідає визначеному підпункту пункту 212.1 статті 212 ПКУ, згідно з яким суб'єкт господарювання є платником акцизного податку, в обов'язковому порядку проставляється позначка «Х».
Платники акцизного податку з транспортних засобів заповнюють розділ Г Декларації «Податкові зобов’язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» та додаток 1 прим.3 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу» та щодо операцій, що звільняються від оподаткування акцизним податком, додаток 4 до Декларації «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою».
У додатку 1прим.3 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу» заповнюється, зокрема:
у графі 15 «Ставка акцизного податку з урахуванням коефіцієнтів, євро» проставляються специфічні ставки акцизного податку з одиниці транспортного засобу, встановлені п. 215.3 ст. 215 ПКУ, з урахуванням коефіцієнтів:
- для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння, що класифікуються у товарній позиції 8703, – коефіцієнтів віку та двигуна;
- для транспортних засобів, що класифікуються у товарній позиції 8702, 8704, – коефіцієнтів для цих транспортних засобів;
- для транспортних засобів та причепів, напівпричепів, що класифікуються у товарній позиції 8707, 8711, 8716;
- у графі 16 «Сума податкового зобов’язання, яка підлягає сплаті до бюджету, грн» зазначаються суми, що підлягають сплаті до бюджету, обчислені з огляду на фактичні обсяги реалізації продукції та встановленої ставки акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару (продукції) й офіційного курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюються реалізація (передача) товару (продукції), видача документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.
Розділ Г заповнюється у такому порядку, зокрема:
- у четвертій графі рядків Г1 – Г7 зазначаються суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), обчислені за формою згідно з додатком 13 до Декларації, яка заповнюється та надається із зазначенням у верхньому лівому куті додатка коду операції та рядка, визначених у першій графі розділу Г;
- у рядку Г8 зазначаються суми зменшення податкового зобов’язання з підакцизних товарів (продукції), обчислені за формою згідно з додатком 13 до Декларації:
- зменшення суми податку на суму, обчислену з повернених підакцизних товарів (продукції) платнику податку, що раніше були реалізовані або ввезені платником, як це передбачено п. 217.5 ст. 217 ПКУ;
- зменшення суми податку (в інших випадках коригування податкового зобов’язання на суму втрачених товарів (продукції), з яких не виникає податкове зобов’язання за обставин, перелічених у п. 216.3 ст. 216 ПКУ);
у рядку Г9 проставляється сума пільг з операцій, що звільняються від оподаткування згідно з переліком таких операцій, зазначених у п. 213.3 ст. 213 розділу VI ПКУ. Нарахування суми пільг з акцизного податку здійснюється за формами згідно з додатками 1 прим.3, 4 до Декларації.
Суми пільг з акцизного податку зазначаються за даними графи 10 додатка 4 до Декларації «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою»;
- у рядку Г10 зазначається сума податкових зобов’язань (сума показників рядків Г1 – Г7 за вирахуванням значення рядка Г8);
- у рядках Г10.1, Г10.7 проставляються суми податкового зобов’язання відповідно до кодів бюджетної класифікації, обчислені окремо з моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 90 90 згідно з УКТ ЗЕД); автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі; моторних транспортних засобів для перевезення вантажів; кузовів для автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД; мотоциклів (включаючи мопеди) та велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них; причепів та напівпричепів для тимчасового проживання у кемпінгах типу причіпних будиночків; автомобілів, які в установленому законодавством порядку подаються до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації у зв’язку зі зміною моделі транспортного засобу, яка до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД.
Разом з цим зазначаємо, що п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема:
- у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Увага! Затверджено Реєстр великих платників податків на 2023 рік

10.01.2023 10:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома , що Державною податковою службою України затверджено Реєстр Великих платників податків на 2023 рік відповідно до критеріїв «великого платника», визначених Податковим кодексом України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19086. Попередня cторінка | Сторінка 1332 з 1909 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua