19:53
Реалізація товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду: чи застосовується РРО/ПРРО?
05.01.2023 09:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).
Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями (далі – Правила) QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.
Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.
Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).
Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», який вводиться в дію з 01 грудня 2022 року, електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.
Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи продовжено строк проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб?
05.01.2023 09:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 15.08.2022 № 2516-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки України» продовжено кампанію одноразового (спеціального) добровільного декларування до 01 березня 2023 року.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податкове стимулювання індустріальних парків в Україні
05.01.2023 09:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що однією з форм підтримки бізнесу, економічного розвиту територій та податкового стимулювання в Україні є створення індустріальних парків.
Питання підтримки розвитку індустріальних парків в Україні регулюється Законом України від 21.06.2012 № 5018-VI «Про індустріальні парки» (зі змінами) (далі – Закон № 5018).
Згідно із Законом № 5018 державне стимулювання облаштування та функціонування індустріальних парків може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у формі податкового стимулювання ініціаторам створення – суб’єктам господарювання, керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків (частина шоста ст. 14, п. 4 частини третьої ст. 34 Закону № 5018).
Податковий кодекс України (далі – ПКУ) визначає:
- загальні стимули для суб’єктів господарювання:
- органи місцевого самоврядування мають право самостійно щорічно встановлювати ставки податків і пільги з плати за землю і податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у граничних межах, визначених ПКУ (до 0 %);
- не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, що використовуються за призначенням та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ);
- додаткові можливості для учасників та інших суб’єктів індустріальних парків:
- резиденти індустріальних парків можуть бути резидентами правового режиму Дія Сіті, у т. ч. користуватися особливостями оподаткування податку на прибуток;
- резиденти індустріальних парків, розташованих у визначених населених пунктах, можуть користуватися заходами державної підтримки, передбаченими для вугільних регіонів відповідно до пункту 68 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу;
- резиденти індустріальних парків, які здійснюють визначену діяльність, можуть користуватися пільгами з податку на прибуток відповідно до пункту 56 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
Завдяки змінам до ПКУ, внесеним Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні», індустріальні парки отримали низку інвестиційних стимулів для розвитку, зокрема:
► Податок на прибуток підприємств (стаття 142 ПКУ).
Прибуток учасника індустріального парку від здійснення певних видів господарської діяльності у сферах переробної промисловості, у сфері збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів звільняється від оподаткування протягом десяти років.
ПКУ обумовлено коло учасників індустріального парку – юридичних осіб, які не мають права застосовувати такі особливості оподаткування податком на прибуток.
Сума вивільнених від оподаткування коштів повинна спрямовуватися на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку, не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним.
Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2022 № 1095.
► Місцеві податки (статті 266 та 284 ПКУ).
Органам місцевого самоврядування спрощено процедуру прийняття рішень щодо встановлення пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю, що сплачуються на відповідній території, з об’єктів оподаткування, що знаходяться на території індустріального парку.
Довідково: Більш детальна інформація розміщена на вебпорталі ДПС України у розділі «Законодавство /Податки, збори, платежі»:
- у підрозділі «Загальнодержавні податки» у розділах «Податок на прибуток підприємств / Коментарі фахівців», «Податок на додану вартість / Коментарі фахівців»;
- у підрозділі «Місцеві податки» у розділах «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Коментарі фахівців», «Плата за землю / Коментарі фахівців».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Кому необхідно придбавати ліцензію на право зберігання пального та які документи необхідно подати для отримання ліцензії?
05.01.2023 09:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.
Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (зокрема, зберігання пального).
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.
Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають.
Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Отримання благодійної допомоги/внесків військовослужбовцем та фізособою – благодійником: чи подається декларація про доходи?
05.01.2023 09:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) учасники бойових дій – військовослужбовці, які отримують благодійну допомогу від благодійника – фізичної особи, внесеного до реєстру та фізичні особи – благодійники, які зареєстровані у реєстрі та отримують благодійні внески від фізичних осіб – резидентів/нерезидентів зобов’язані подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), крім випадків визначених статтею 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме, якщо вони отримували доходи:
- від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ.
Форму податкової декларації та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2016 за № 1298/27743 (далі – Інструкція).
Так, загальна сума інших доходів, які не включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу відповідно до статті 165 розділу IV ПКУ, вказуються у рядку 11.3 розділу III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» податкової декларації.
Норми передбачені підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПКУ та підпунктом 3 пункту 3 розділу IІІ Інструкції.
Довідково: податкова декларація подається до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
На вебпорталі ДПС України – нові довідники податкових пільг, які застосовуються з 01.01.2023
05.01.2023 09:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
02.01.2023 опублікувала нові (станом на 01.01.2023):
- Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету № 112/1;
- Довідник інших податкових пільг № 112/2.
Нагадуємо, що у вищезазначених довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.
Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій/безготівковій формі із застосуванням РРО/ПРРО!
05.01.2023 09:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба нагадує, що з 1 січня 2023 року починають діяти нові коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом від 19.10.2022 № 2697-IX «Про Митний тариф України». Коди УКТ ЗЕД, затверджені попереднім Законом від 04.06.2020 № 674-IX «Про Митний тариф України» втрачають чинність з 01 січня 2023 року.
У зв’язку з вищенаведеним, ДПС інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО під час торгівлі підакцизними товарами про необхідність дотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Cуб’єктам господарювання при програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД слід враховувати інформацію, яка вказана у супровідному документі (податковій накладній) постачальника при придбанні такого товару.
Державна податкова служба України звертає увагу платників податків на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу підакцизних товарів.
Інформація розміщена на вебпортал ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/644832.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Особливості сплати земельного податку
04.01.2023 11:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами земельний податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Норми встановлені п. 287.7 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету земельний податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання із земельного податку (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).
При цьому, податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст.102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про надання контролюючим органам інформації щодо виділення земельних ділянок у натурі
04.01.2023 11:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Нормами п. 284.5 ст. 284 Податкового кодексу України встановлено, що інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок до 1 лютого поточного року.
У разі внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення.
Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 567 «Про затвердження Порядку надання органами місцевого самоврядування контролюючим органам в електронному вигляді інформації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування»).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Операції з повернення товарів за договором фінансового лізингу: що з ПДВ?
04.01.2023 11:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.189.5 ст. 189 ПКУ.
Норми, зокрема п. 189.5 ст. 189 ПКУ не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
