Блог

Федоренко

За який рік зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки в графі 4 розрахункової частини податкової де

11.06.2026 10:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу (далі – ПКУ) базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою встановленою п. 289.2 ст. 289 ПКУ.
Фізичні особи – підприємці для отримання інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) мають можливість звернутись через портал електронних сервісів до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру або до Центру надання адміністративних послуг.
На вебпорталі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в підрозділі «Ринок та оцінка земель» розділу «Напрями» на початку поточного року розміщається інформація щодо індексації нормативної грошової оцінки земель за попередній рік.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (абзац п’ятий п. 289.2 ст. 289 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).
У рядку 14 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначається річна сума єдиного податку, визначена на поточний рік, з розбивкою поквартально (графи 7 – 10).
Отже, при визначенні суми єдиного податку на поточний рік у графі 4 розрахункової частини Декларації для фізичних осіб – підприємців зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки станом на 01 січня поточного року, яка індексується на коефіцієнт індексації за попередній рік.
При цьому для отримання інформації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок та нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (з урахуванням коефіцієнтів індексації) необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До якого бюджету сплачуються (перераховуються) податковим агентом нараховані суми ПДФО з доходів фізичної особи, виплачених за

11.06.2026 10:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Дохід, отриманий платником податку – фізичною особою у вигляді плати за договором про встановлення земельного сервітуту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
При цьому сплата (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, утриманого податковим агентом з доходу у вигляді плати за користування земельною ділянкою, щодо якої встановлений земельний сервітут, здійснюється таким агентом за своїм місцезнаходженням.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

По нерухомості, що перебуває у власності юридичної особи, встановлені нульові ставки: чи подавати податкову декларацію з податк

11.06.2026 10:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (із змінами та доповненнями) передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 14 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.
Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи зобов’язаний орендар земельної ділянки надавати до органу ДПС копію договору оренди земельної ділянки?

11.06.2026 10:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо подання додатків ПН та ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств при виплаті доходів нерезиденту за пев

11.06.2026 10:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи подаються додатки ПН та ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) при виплаті доходів нерезиденту у разі якщо згідно із міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування податок на доходи нерезидента з джерелом його походження з України не сплачується або сплачується за зменшеною ставкою, чи необхідно подавати уточнюючу Декларацію, якщо при виплаті доходів нерезиденту не було подано додатки ПН та ПП, та чи може в даному випадку податкова перевірка стосуватися лише операцій із «конструктивними дивідендами», інформує.
Так, подаються. У разі якщо згідно із міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування податок на доходи нерезидента з джерелом його походження з України не сплачується або сплачується за зменшеною ставкою, то платник податку повинен подати разом із додатком ПН до рядка 23 Декларації Додаток ПП до Декларації, в якому відображається інформація про суми таких податкових пільг.
У разі якщо при виплаті доходів нерезиденту не було подано додатки ПН та ПП до Декларації, платник податку повинен надіслати уточнюючий розрахунок до такої Декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку з такими додатками.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Дотримання платниками податків вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи нерезидента з доходів, які прирівняні до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – шостого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, може бути перевірено контролюючим органом виключно під час спеціальної документальної позапланової перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», проведення якої передбачено п. 39.5 ст. 39 ПКУ. При цьому, до того як розпочати перевірку повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи нерезидента з суми доходів, які прирівнюються до дивідендів та виплачуються у контрольованих операціях, контролюючий орган спочатку перевіряє відповідність умов операції принципу «витягнутої руки».
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44480

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОП – платник єдиного податку першої та другої груп, яка не використовує працю найманих осіб може подати заяву щодо періоду щорі

11.06.2026 10:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (далі – ЕРЛН), якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Згідно з п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з ЕРЛН подається за заявою у довільній формі.
Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою вебсторінкою користувача, надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
ФОП – платник єдиного податку першої та другої груп, яка не використовує працю найманих осіб, скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету має можливість надіслати до контролюючого органу лист, який містить заяву довільної форми щодо періоду щорічної відпустки або терміну тимчасової втрати працездатності зі сканованою копією витягу з ЕРЛН (далі – Заява). Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:
код ДПІ, до якого відправляється лист;
тип документа;
тематика звернення;
короткий зміст листа;
сканований документ, який необхідно завантажити (файл у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ).
Протягом одного робочого дня після надсилання Заяви її автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в органі ДПС, до якого вона направлена. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором іноземних доходів, отриманих громадянами України

11.06.2026 10:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 176.1 статті 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок, ПДФО) зобов'язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу IV ПКУ таке подання є обов'язковим.
Відповідно до п. п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ Декларація надається за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО – фізичних осіб і – до 01 травня року, що настає за звітним.
Згідно пп.14.1.55 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Відповідно до п.162.1 ст.162 ПКУ платниками ПДФО є:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Обʼєктом оподаткування ПДФО відповідно до ст.163 ПКУ є:
- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
- іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18 відс.), крім:
а) доходів, визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ (9 відс.);
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п.170.2 ст.170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п.170.13 ст.170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п.170.11 прим. 1 ст.170 ПКУ.

Відповідно до п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПКУ якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник ПДФО зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу платника податку та подати річну податкову декларацію з цього податку. При цьому, п.п.168.4.8 п.168.4 ст.168 ПКУ визначено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа.
Згідно з п.п.170.11.2 п.170.11 ст.170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації.

У разі відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Водночас, п.п.170.11.4 п.170.11 ст.170 ПКУ зазначено, що сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Згідно п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Крім того, відповідно до пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ставка військового збору становить 5 відсотка від об’єкта оподаткування.
ВАЖЛИВО!!!
З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» передбачає можливість подання податкової декларації протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану, якщо платник не матиме змоги подати таку декларацію вчасно (п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Відповідно до Закону України від 15 серпня 2022 року № 2520-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України», громадяни України, які скористались тимчасовим захистом в інших країнах, допомогою, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, повинні задекларувати таку допомогу як іноземні доходи, при цьому ПДФО та військовий збір із таких сум не визначаються та не сплачуються.

У разі, якщо працювали або отримували інші доходи крім вищезазначеної допомоги, такий дохід є іноземним, і громадяни України зобов’язані подати річну податкову Декларацію та сплатити ПДФО за ставкою 18 % (п.п. 167.1 ст.167 ПКУ) та військовий збір за ставкою 5 % (п.п. 1.3 п.161 ПКУ).

Разом з цим, відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. При цьому, військовий збір за ставкою 5 % сплачується.

Довідково: форма Декларації та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Трудові відносини: переваги задекларованої праці

11.06.2026 10:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Задекларована праця – це офіційне оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства.

При цьому, роботодавець сплачує всі необхідні платежі (ПДФО, військовий збір і єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок)).
У свою чергу працівник отримує гарантію захисту трудових та соціальних прав.

Що дає задекларована праця?
- Безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;
- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;
- гарантований робочий тиждень;
- регулярну заробітну плату, не нижчу за мінімальну, з відрахуванням податків, зборів та внесків;
- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством;
- оплачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;
- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;
- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.

Яких гарантій позбавляє незадекларована праця?
- Не фіксується в офіційних документах;
- не надає права на оплачувані лікарняні і відпустки;
- позбавляє права на пенсію, адже бюджети не отримують необхідних надходжень у вигляді податків та єдиного внеску і стаж такої роботи не враховується.

Акцентуємо увагу, що за порушення вимог трудового законодавства передбачено штрафи для роботодавців, а також податкові наслідки.

Наголошуємо, що задекларована праця – це гарантія вашого майбутнього!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Для використання єдиного рахунку необхідно здійснити три простих кроки

11.06.2026 10:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (із змінами).

Вищезазначений Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ), єдиного внеску, включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Для використання єдиного рахунку необхідно здійснити три простих кроки:

- перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
- другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
- третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.

Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунку для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до п. 351.3 ст. 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Довідково:
- під час слати платежів на єдиний рахунок платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (із змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148);

- приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку № 148.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники Дніпропетровської області за видобування природного газу сплатили до загального фонду держбюджету понад 328,6 млн грн р

11.06.2026 10:07

Упродовж січня – травня поточного року платники Дніпропетровщини за видобування природного газу спрямували до загального фонду державного бюджету понад 328,6 млн грн рентної плати. Це у порівнянні з січнем – травнем 2025 року майже на 212,8 млн грн більше. Надходження зросли більше ніж у 2,8 раза.
Звертаємо увагу, що камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу.
Контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадав на період дії карантину та/або воєнного стану (до 01.08.2023), враховуючи період зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19474. Попередня cторінка | Сторінка 134 з 1948 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua