Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком (податок) від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Норми встановлені п.п. 267.6.5 п.267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (п.п. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п. 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Для досягнення спільних цілей у плідному партнерстві та співробітництві, залучення громадськості до питань реалізації напрямків податкової політики у нашому регіоні нещодавно Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Дніпропетровське обласне об’єднання профспілок (Міжгалузева рада профспілок) підписали угоду про співпрацю (далі – Угода).
Очільниця податкової служби області Твердохлєб Марина відзначила, що метою Угоди є об’єднання зусиль для ефективної взаємодії з громадськістю та розширення інформаційного простору для платників.
Також цього дня керівником управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС з представниками профспілок Дніпропетровщини проведено семінар-нараду з питань запровадження новацій податкового законодавства 2022 року, що стосуються оподаткування неприбуткових організацій, а також деякі питання щодо діяльності цих установ. Під час заходу учасники семінару отримали фахові відповіді на важливі для них запитання.
ГУ ДПС завжди відкрите до співробітництва з громадськістю та бізнес-спільнотою регіону.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи залежить звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок, тощо від категорії покупця та напрямів використання таких товарів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Згідно з п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 (зі змінами та доповненнями, у тому числі внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 09.11.2022 № 1260, від 16.11.2022 № 1288, від 29.11.2022 № 1340) (далі – Перелік № 224).
Перелік № 224 містить, зокрема, такі товари, як системи безперебійного електроживлення, електрогенераторні установки, трансформатори (крім товарів цивільної авіації), інвертори, акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, тощо (підр. «Інші» розд. «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224).
Приміткою 3 до Переліку № 224 визначено умови віднесення товарів, зазначених у розд. «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ.
Водночас, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ для операцій з постачання на митній території України товарів, визначених у підрозділі «Інше» розділу «Медичні вироби та інші товари» Переліку № 224, застосовується незалежно від того:
якій особі (фізичній чи юридичній) здійснюється постачання (продаж) таких товарів;
для яких цілей здійснюється придбання (закупівля) особою (фізичною чи юридичною) таких товарів, зокрема, чи такі товари будуть використовуватися для власних потреб чи для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/641601.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/641594.html повідомила.
Державна податкова служба України на постійній основі проводить аналіз фінансово-господарських операцій суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального із застосуванням РРО/ПРРО.
У ході здійснення податкового контролю в переважній більшості випадків встановлюються порушення вимог щодо форми та змісту розрахункових документів при реалізації товарів підакцизної групи.
Так, наявні випадки продажу підакцизних товарів без використання режиму програмування найменувань товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та не відображення/не вірного відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, які створюються РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв.
Слід зазначити, що найбільше суб’єкти господарювання допускають порушення в частині не відображення/не вірного відображення обов’язкових реквізитів розрахункових документів, зокрема:
відображення у розрахункових документах при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів неточної інформації щодо коду УКТ ЗЕД (відображається частина коду УКТ ЗЕД – підгрупа, група тощо);
відображення кодів УКТ ЗЕД у розрахункових документах за допомогою поєднання літер та цифр;
відсутність у розрахункових документах серії та номеру марок акцизного податку при продажу алкогольних напоїв;
невірне відображення реквізитів марок акцизного податку (серія та номер) – відображається поєднання букв та символів, які не відносяться до реквізитів марок акцизного податку, відображається більша/менша кількість цифрових та літерних позначень, відображаються літери без використання регістра.
Такі порушення унеможливлюють формування актуальної інформації щодо обсягів продажу пального та тютюнових виробів, з метою справедливого розподілу часток акцизного податку з продажу таких товарів до бюджетів місцевого самоврядування, а також визначення обсягів продажу алкогольних напоїв з метою контролю за повнотою сплати акцизного податку з роздрібного продажу таких товарів.
Крім того, до суб’єктів господарювання застосовуються значні штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку проведення розрахунків.
Враховуючи викладене, звертаємо увагу на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, особливо в частині використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та відображення реквізитів марок акцизного податку при продажі алкогольних напоїв.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до вимог п. 64.5 ст. 64 та ст. 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) нерезиденти зобов'язані стати на облік у контролюючих органах, якщо вони:
- здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва;
- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;
- відкривають рахунки в банках України;
- набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим пп. "е" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні.
Пунктом 60 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.
Тобто з 1 квітня 2021 року платником податку на прибуток визначається безпосередньо нерезидент, який здійснює діяльність через постійне представництво (до 1 січня 2021 року – платником податку на прибуток визначалось постійне представництво).
Нерезиденти також зобов'язані були стати на облік у контролюючих органах (без реєстрації платником податку на прибуток), якщо вони:
- здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи;
- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;
- відкривають рахунки в банках України.
Необхідно зазначити, що відокремлені підрозділи нерезидентів, у тому числі постійні представництва, які акредитовані (зареєстровані, легалізовані) в Україні, продовжують обліковуватись як платники відповідних податків (новостворені відокремлені підрозділи підлягають реєстрації платниками відповідних податків) за номером ЄДРПОУ.
Станом на 01.12.2022 на обліку з числа нерезидентів, які здійснюють діяльність на території України через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та які підпадали під дію п. 60 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, на обліку в контролюючих органах перебувають:
395 нерезидентів, які здійснюють діяльність через постійні представництва;
161 нерезидент, який здійснює діяльність через відокремлені підрозділи, що не є постійним представництвом.
Кількість нерезидентів, якими недотримано вимоги п. 60 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, становить відповідно близько 82 та 86 відсотків.
Отже, звертаємо увагу на необхідності дотримання нерезидентами норм п. 60 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу в частині подання документів до податкових органів для взяття їх на облік, у тому числі платниками податку на прибуток.
Питання взяття на облік нерезидентів, реєстрації платниками податку на прибуток, а також сплати ними податку на прибуток більш детально висвітлені в інформаційних листах ДПС № 19 та № 20.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/641723.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлені фіксовані мінімальну заробітну плату і прожитковий мінімум, за якими розраховуються ставки єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).
Так, протягом 2023 року мінімальна заробітна плата становитиме 6 700 гривень, а прожитковий мінімум – 2 684 гривні.
Єдиний внесок:
- мінімальна сума єдиного внеску – 1 474 гривні на місяць;
- максимальна сума єдиного внеску – 22 110 гривень на місяць.
При цьому, єдиний внесок ФОП за себе зобов’язаний сплачувати не менше ніж 4 422 грн за кожен квартал 2023 року, що складає 22 % від чинної мінімальної заробітної плати щомісяця.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що до четвертої групи платників єдиного податку – сільськогосподарських товаровиробників відносяться:
а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;
б) фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:
- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж (крім здійснення діяльності, яка згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці);
- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
- не використовують працю найманих осіб;
- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;
- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.
Норми передбачені п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 208 прим.1.11 ст. 208 прим.1 Податкового кодексу України Спрощена податкова декларація податку на додану вартість підлягає виключно камеральній спеціальній перевірці
Камеральною спеціальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у спрощеній податковій декларації, поданій особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до п. 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1ПКУ, а також отриманої відповідно до цього пункту інформації.
Термін проведення камеральної спеціальної перевірки не може перевищувати 90 календарних днів, наступних за днем подання спрощеної податкової декларації.
За результатами камеральної спеціальної перевірки, у разі встановлення порушень, складається виключно податкове повідомлення, що містить детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій, а також обставини вчиненого правопорушення, встановлені під час камеральної спеціальної перевірки, та граничні строки сплати грошового зобов’язання.
При проведенні камеральної спеціальної перевірки спрощеної податкової декларації, поданої особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим.1 ПКУ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за рішенням керівника може витребувати в особи-нерезидента узагальнену інформацію про постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, про вартість поставлених послуг та терміни їх оплати.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може надсилати особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку, запити на отримання узагальненої інформації (далі - електронний запит) в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу, зазначену нерезидентом при реєстрації як платника податку.
В електронному запиті зазначаються:
- перелік інформації, що запитується;
- перелік документів, що пропонується надати;
- строк та спосіб надання такої інформації;
- наслідки ненадання або несвоєчасного надання відповіді на отриманий запит.
Відповідь на електронний запит надається особою-нерезидентом протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Форма електронного запиту, визначеного цим пунктом, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 208прим.1.12 ст. 208 прим.1 ПКУ визначено, що норми ст. 208 прим.1 ПКУ є спеціальними щодо інших норм ПКУ в частині визначення правил оподаткування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до п. 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1 ПКУ.
Норми ПКУ в частині реєстрації як платника ПДВ, анулювання реєстрації як платника податку та перевірок осіб-нерезидентів, визначених п.п. «д» п.п.14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, застосовуються в обсязі, визначеному ст. 208 прим.1 ПКУ.
Облік особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1, а також контроль за своєчасністю і повнотою нарахування та сплати податку такою особою-нерезидентом – платником податку здійснюються контролюючим органом. (п. 208 прим.1.13 ст. 208 прим. 1 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені пільги щодо сплати земельного податку (податок) для фізичних осіб.
Так, від сплати податку звільняються:
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Якщо фізична особа, визначена у п 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі - заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нормами п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії
Так, відповідно до п.п. 39 прим.2.4.1 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
- контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ст. 136 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або
- частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.
У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:
- фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
- має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).
Для цілей ст. 39 прим.2 ПКУ ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.
Відповідно до п.п. 39 прим.2.4.2 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 39-2.4.1 пункту 39-2.4 цієї статті, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:
- загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду (п.п.39 прим. 2.4.2.1 п.п. 39 прим.2.4.2 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ);
- контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України (п.п. 39 прим. 2.4.2.2 п.п. 39 прим.2.4.2 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ).
Таке звільнення поширюється на всі контрольовані іноземні компанії, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної контрольованої іноземної компанії, а також на інші іноземні компанії, пов’язані з публічною контрольованою іноземною компанією в частині дивідендів, які походять від такої публічної контрольованої іноземної компанії.
У разі якщо контрольована іноземна компанія, на яку поширюється таке звільнення, виплачує дивіденди на користь контрольованої іноземної компанії, яка не є публічною компанією, такі дивіденди враховуються при розрахунку скоригованого прибутку такої контрольованої іноземної компанії на загальних підставах;
- контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників) (п.п. 39 прим.2.4.2.3 п.п. 39 прим. 2. 4.2.3 .п. 39 прим.2.4.2 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ).
У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.3.2 ПКУ (п.п. 39 прим.2.4.3 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ).
Контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень підпункту 39 прим.2.4.1 або 39 прим.2.4.2 ПКУ та прийняти рішення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п. 39 прим.2.4.4 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар